Заходи БПР — Організація і управління охороною здоров’я 2026

Паліативна допомога — це сфера, де клінічні процеси нерозривно пов’язані з комунікацією. Медична сестра часто стає першою точкою контакту для пацієнта в термінальному стані та його родини. Під час роботи з такими пацієнтами виникають найскладніші запити — про прогноз, страх, біль, втрату контролю і смерть, які рідко мають «правильні» відповіді. Без навичок структурованої комунікації ці розмови легко перетворюються або на уникання, або на слова, що підсилюють тривогу і дезорієнтацію пацієнта. На цьому заході ви отримаєте чіткі комунікативні алгоритми для роботи з пацієнтами в термінальних станах і їхніми родинами: як відповідати на складні емоційні запити, як підтримувати пацієнта без надмірних обіцянок чи уникання, як вести розмови про погіршення стану та фінальні рішення. Ви навчитесь розпізнавати комунікативні помилки в реальному часі, вибудовувати підтримувальний контакт і знижувати емоційну напругу без втрати професійних меж, а також працювати з власним ресурсом у високонавантажених ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено комунікувати з пацієнтами у паліативному періоді, структурувати складні розмови з родичами, мінімізувати конфлікти та емоційні зриви у спілкуванні, а також підтримувати професійний етикет у найскладніших ситуаціях. • Поняття термінального стану та роль медичної сестри в наданні паліативної допомоги. • Етичні та деонтологічні аспекти спілкування з пацієнтами в термінальних станах. • Психологічні особливості пацієнтів із невиліковними захворюваннями. • Ефективна комунікація медичної сестри з пацієнтами в термінальному періоді життя. • Особливості взаємодії з родичами та близькими пацієнта. • Надання психологічної підтримки пацієнтам та членам їхніх сімей. • Профілактика професійного вигорання медичних сестер під час роботи з паліативними пацієнтами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Гіпертонічна хвороба 2. Цукровий діабет 3. Анкетування пацієнтів 4. Рекомендовані онкоогляди 5. Вакцинація за віком Підсумкове тестування

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Кожен дезінфікований стіл та ретельно вимита підлога – це частина профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Медична сестра контролює якість санітарної обробки, помічає помилки персоналу і відповідає за безпечне середовище для пацієнтів та колег. Порушення на цьому етапі можуть спричинити спалахи MRSA, синьогнійної палички або іншої нозокоміальної інфекції у відділенні. На заході ви навчитесь оцінювати якість прибирання, обґрунтовувати вибір дезінфекційних засобів та методів стерилізації, а також пояснювати пацієнтам і їхнім родичам значення санітарних заходів. Ви розглянете типові помилки й алгоритми дій які підвищують рівень безпеки лікарні. Після навчання ви отримаєте чітке розуміння, як запобігти внутрішньолікарняним інфекціям: від стандартного прибирання до роботи у кризових ситуаціях (підтверджені спалахи MRSA, Clostridioides difficile, COVID-19). Чистота має бути не просто візуальною, а справжньою – це запорука інфекційної безпеки у лікарні. • Роль медичної сестри у профілактиці госпітальних інфекцій. • Чому правильне прибирання і дезінфекція є основою безпеки. • Основні принципи інфекційного контролю • Шляхи передавання мікроорганізмів. • Ризики інфекцій, пов'язаних із наданням медичної допомоги. • Стандарти і протоколи (національні й міжнародні рекомендації). • Прибирання та дезінфекція поверхонь • Види прибирання: поточне, заключне, генеральне. • Використання дезінфекційних засобів (класи, концентрації, правила безпеки). • Типові помилки та як їх уникати. • Сучасні підходи й нові технології • Екологічні та безпечні дезінфекційні технології. • Інноваційні засоби й обладнання (УФ- та парова дезінфекція, сухий туман тощо). • Перспективи і тенденції в інфекційному контролі. • Відповіді на запитання.

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Цей курс має на меті покращити розуміння політики фінансування охорони здоров'я та того, як вона може підтримати прогрес на шляху до універсального охоплення послугами охорони здоров'я (UHC). На основі концепції систем охорони здоров'я ВООЗ детально розглядаються різні функції політики фінансування охорони здоров'я, а саме: збір ресурсів, пулінг (об'єднання коштів), закупівлі медичних послуг та розробка медичних гарантій, кожна з яких детально обговорюється та ілюструється на прикладі конкретних країн. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Формування толерантного ставлення до людей, які хворіють на ТБ та представників груп найвищого ризику, задля запобігання проявів стигми і дискримінації — найбільш суттєвих бар’єрів, пов’язаних з порушенням прав людини на шляху до подолання ТБ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічний больовий синдром часто не відповідає на стандартну медикаментозну терапію або поодинокі інвазивні втручання. Він потребує системного, поетапного й пацієнтоорієнтованого підходу. Неправильний вибір методу або передчасна ескалація інвазивних втручань знижують ефективність лікування та сприяють хронізації болю. На цьому заході ви отримаєте чіткий алгоритм поетапного інвазивного лікування хронічного болю: від периферичних блокад до нейромодуляції та імплантованих систем доставки препаратів. Окрім цього, ви розглянете роль пробних втручань у діагностиці та плануванні лікування, а також знатимете, коли треба змінити тактику в разі недостатньої ефективності попереднього етапу. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати інвазивну стратегію залежно від клінічного стану пацієнта, типу болю й функціонального статусу. • Поетапна стратегія інвазивного лікування • Послідовність терапевтичних методів: периферичні блокади → радіочастотна абляція (RFA) → нейромодуляція → імплантовані системи доставки препаратів (помпи). • Пацієнтоорієнтований відбір методів • Принципова орієнтація на клінічний стан та індивідуальні потреби пацієнта: кому і коли застосовувати метод, а не наявність навичок лікаря. • Критерії відбору: характер болю, анатомічні особливості, функціональний статус і супутні захворювання. • Роль пробних втручань у діагностиці та плануванні терапії • Пробні блокади або тестові нейромодуляційні. • Оцінювання результатів терапії • Основний показник ефективності – не лише зменшення інтенсивності болю, а й функціональні та якісні параметри життя пацієнта. • Ціль лікування – повернення пацієнта до активного життя при контрольованому болю. • Основні меседжі

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Відеолекція Оніхомікоз у дітей, вагітних та пацієнтів з цукровим діабетом: особливості перебігу, діагностичні труднощі та безпечні стратегії лікування: Вступ та актуальність оніхомікозу в загальній популяції та в особливих групах. 
Особливості перебігу оніхомікозу у дітей. Безпечні стратегії лікування.
 Особливості перебігу оніхомікозу у вагітних жінок. Безпечні стратегії лікування під час вагітності та лактації.
 Особливості перебігу оніхомікозу у пацієнтів з цукровим діабетом. Безпечні стратегії лікування.
 Діагностичні труднощі в особливих групах пацієнтів.
 Висновки та основні клінічні акценти. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Фізична реабілітація після переломів верхніх кінцівок може виявитись не рутинною практикою, а справжнім випробуванням. Одна помилка стає причиною тривалого обмеження рухливості внаслідок стійких контрактур і порушення функції кисті чи плеча. Ризик втрати працездатності робить цю тему важливою для спеціалістів. На цьому заході ви розглянете сучасні методи фізичної терапії та принципи мультидисциплінарного підходу, навчитеся планувати реабілітацію залежно від типу перелому і стадії відновлення. Ви будете ефективно застосовувати фізіопроцедури та допоміжні засоби, а також впевнено планувати програми відновлення вдома. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, вибирати оптимальні методи і протоколи реабілітації та повертати пацієнтів до повноцінного життя швидко і безболісно. • Класифікація переломів верхніх кінцівок. • Цілі та періоди реабілітації у разі переломів верхніх кінцівок залежно від виду ушкодження. • Методи фізичної реабілітації у разі переломів та тривалої іммобілізації верхніх кінцівок. • Особливості призначення та застосування фізіопроцедур. • Допоміжні засоби для проведення реабілітації верхніх кінцівок. • Програми реабілітації в домашніх умовах. • Кейси та власний досвід. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Дитяча серцево-легенева реанімація є базовою навичкою для медичних сестер у будь-якому відділенні, зокрема в амбулаторно-поліклінічних закладах, стоматологічних кабінетах і установах первинної медичної допомоги. В цих умовах медичний персонал найчастіше стикається з раптовим погіршенням стану дитини, пов’язаним із процедурним стресом, больовими маніпуляціями, застосуванням місцевих анестетиків, алергічними реакціями, бронхоспазмом, аспірацією або синкопальними станами. Від швидкості та правильності первинних дій залежить виживання дитини. На цьому заході ви розглянете сучасні алгоритми дитячої базової серцево-легеневої реанімації відповідно до стандартів PBLS та чинної нормативної бази МОЗ України. Ви дізнаєтеся про відмінності СЛР у дітей і дорослих, навчитеся структуровано оцінювати стан пацієнта, виконувати рятівні подихи, компресії грудної клітки, забезпечувати вентиляцію та правильно застосовувати автоматичний зовнішній дефібрилятор з дитячими електродами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки кровообігу або дихання в дитини у поліклініці чи стоматологічному кабінеті, працювати за чітким алгоритмом та мінімізувати ризик небезпечних помилок на догоспітальному етапі. • Вступ • Актуальність дитячої СЛР у поліклініці. • Нормативна база: Наказ МОЗ № 1259, стандарти PBLS. • Роль медичної сестри у ранньому реагуванні. • Відмінності базової реанімації дорослих та дітей. • Оцінювання стану дитини • Перевірка безпеки. • Оцінювання свідомості та дихання. • Виклик екстреної допомоги. • Базовий алгоритм СЛР • Рятівні подихи. • Компресії грудної клітки. • Вентиляція (маска-мішок, рот до рота). • Використання АЗД з дитячими електродами. • Особливості СЛР у поліклініці • Використання наявного обладнання. • Взаємодія з лікарем та командою. • Розгляд практичних сценаріїв • Перевірка свідомості та дихання на манекені. • Відновлення прохідності дихальних шляхів у дітей. • Компресії грудної клітки та вентиляція. • Використання АЗД на дитячому манекені. • Відповіді на запитання

Дистанційний електронний курс із доступом до матеріалів у зручний для вас час. Навчання призначене для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей професіоналів, усіх спеціальностей фахівців і всіх фармацевтичних спеціальностей. Курс зареєстровано в Центрі якості освіти МОЗ України за номером 1030574. У сертифікаті буде зазначено вид заходу — Електронний навчальний курс. Сертифікат підтверджує успішне проходження навчання, організованого провайдером БПР №2528 — ТОВ «ФармОсвіта». Тестування доступне до 31.07 включно. Сертифікати за липень будуть сформовані та надіслані протягом 3–7 серпня. У сертифікаті буде зазначено дату його формування (отримання). Телефон: +380 75 623 76 32 Email: info@pharmosvita.online Програма заходу • 1. Відеолекції • Лекція 1. Психологічний ресурс і адаптація до професійного навантаження • Поняття функціонального стану та психологічного ресурсу • Стрес як адаптаційний процес: фізіологічні та психологічні механізми • Рівні активації нервової системи та їх роль у продуктивності • Індивідуальні відмінності адаптації до навантаження • Резильєнтність як інтегративна характеристика стійкості • Баланс “навантаження – відновлення” як базовий принцип • Лекція 2. Психічні реакції на навантаження: тривога, криза, когнітивна дезорганізація • Психологічні реакції на стресові медичні ситуації • Тривога як базова реакція на невизначеність • Панічні та гострі стресові стани • Афективні реакції: агресія, роздратування, емоційні спалахи • Когнітивні зміни в умовах перевантаження (звуження уваги, катастрофізація, помилки оцінки) • Вплив стану лікаря на прийняття клінічних рішень • Лекція 3. Механізми відновлення та стабілізації функціонального стану • Поняття відновлення як психофізіологічного процесу • Короткострокові механізми відновлення в робочому процесі • Роль сну, відпочинку та перемикання діяльності • Когнітивні стратегії стабілізації стану • Емоційна саморегуляція у професійній діяльності • Соціальні та організаційні ресурси відновлення • Формування індивідуальної системи підтримки функціонального стану • 2. Підсумкове тестування • Перевірка засвоєння навчального матеріалу. • Організаційні питання щодо курсу • Тестування БПР Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метою курсу є розкрити питання стандартів у сфері охорони здоров’я та контролю якості медичної допомоги, а також визначення законодавчого забезпечення здійснення клініко-експертної оцінки якості Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Мітохондріальна дисфункція як спільна ланка неврологічних, психічних і метаболічних розладів: Мітохондрії: роль у регуляції енергії, стресу, запалення та нейромедіації. Основні механізми мітохондріальної дисфункції. Неврологічні та психічні прояви — хронічна втома, депресія, тривожність, аутизм, когнітивний спад. Метаболічні наслідки Лабораторні маркери мітохондріальної дисфункції Практичні підходи до підтримки Діагностичні алгоритми для лікаря 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Цей навчальний курс розроблений Академією НСЗУ для формування комплексного розуміння особливостей ведення медичних записів пацієнтів, які потребують паліативної допомоги та знеболення лікарськими засобами, включеними до програми реімбурсації за напрямком “Лікарські засоби для лікування болю та надання паліативної допомоги”. Він допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів паліативних пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги та амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера