Заходи БПР — Нейрохірургія 2026

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

Цей навчальний курс розроблений Академією НСЗУ для формування комплексного розуміння особливостей ведення медичних записів пацієнтів, які потребують паліативної допомоги та знеболення лікарськими засобами, включеними до програми реімбурсації за напрямком “Лікарські засоби для лікування болю та надання паліативної допомоги”. Він допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів паліативних пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги та амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Періорбітальне омолодження не обмежується ізольованою блефаропластикою, оскільки вікові зміни в цій зоні формуються не лише через надлишок шкіри, а й внаслідок втрати об’єму, птозу м’яких тканин та зміни анатомічних контурів. Розуміння ролі ліпофілінгу й комбінованих підходів є важливим для досягнення природного, гармонійного і довготривалого результату. Недостатнє знання сучасних алгоритмів періорбітального омолодження може призводити до «перерезекції» тканин, скелетизації орбіти, неприродного вигляду й незадовільних естетичних результатів, навіть за технічно правильно виконаної операції. На цьому заході ви розглянете вікові зміни періорбітальної зони відповідно до анатомії SOOF, tear trough та орбітальних жирових пакетів. Ви навчитеся визначати роль дефіциту об’єму у формуванні «втомленого» погляду та обирати оптимальну тактику омолодження, а також дізнаєтеся про можливості й обмеження класичної блефаропластики, показання до ізольованої корекції та ризики надмірної резекції тканин. Окремо ви розберете комбінований підхід «блефаропластика + ліпофілінг», алгоритми прийняття рішень та практичні аспекти індивідуалізації хірургічної тактики на основі реальних клінічних кейсів. Після навчання ви зможете комплексно оцінювати анатомічні й вікові зміни періорбітальної зони, визначати показання до блефаропластики, ліпофілінгу або їх поєднання та формувати персоналізований план омолодження. • Вступ: сучасне бачення періорбітального омолодження • Еволюція підходів: від резекції до відновлення • Чому ізольована блефаропластика не завжди достатня • Анатомія та вікові зміни періорбітальної зони • Ключові анатомічні структури (SOOF, tear trough, орбітальні жирові пакети) • Вікові зміни: втрата об’єму, птоз, зміни якості шкіри • Блефаропластика: можливості й обмеження • Що вирішує класична техніка • Ризики “перерезекції” та скелетизації • Показання до ізольованої корекції • Ліпофілінг у періорбітальній зоні • Роль аутологічного жиру в омолодженні • Зони та рівні введення • Переваги: біосумісність, природність результату • Комбінований підхід: блефаропластика + ліпофілінг • Показання до поєднання • Таймінг: одночасно чи поетапно • Алгоритм прийняття рішень • Хірургічна техніка та основні нюанси • Принципи мікрофет-графтингу • Багаторівневе введення та контроль об’єму • Профілактика ускладнень • Клінічні кейси • Пацієнти “до/після” • Аналіз результатів • Типові помилки та їх корекція • Висновки • Синергія методик як новий стандарт • Індивідуалізація підходу • Фокус на природний довготривалий результат • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Своєчасне ультразвукове оцінювання артерій нижніх кінцівок є основним елементом діагностики судинної патології, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, після судинних втручань або в разі підозри на неатеросклеротичні ураження. Ці навички дають змогу виявляти дистальні ураження артерій, правильно інтерпретувати зміни в разі медіакальцинозу, своєчасно діагностувати аневризми та післяопераційні ускладнення, а також об’єктивно оцінювати ступінь ішемії та визначати показання до реваскуляризації. Хибна інтерпретація ультразвукових даних та несвоєчасне виявлення аневризм, тяжкої ішемії або дистальних уражень при цукровому діабеті – типові помилки, яких можна легко уникнути, маючи добре розвинені навички УЗ-оцінювання. На цьому заході ви матимете змогу поглибити знання щодо ультразвукової діагностики захворювань периферичних артерій, зокрема у разі цукрового діабету, неатеросклеротичних уражень та після судинних втручань. Ви розглянете особливості доплерівських спектрів, обмеження стандартних показників, як-от кісточково-плечовий індекс, критерії діагностики аневризм, псевдоаневризм та артеріовенозних фістул, а також підходи до контролю судинних шунтів і стентів. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми ведення пацієнтів, оцінювання перфузії кінцівки та навчитеся приймати точні рішення у складних випадках. Після навчання ви зможете проводити ультразвукове дослідження артерій нижніх кінцівок, правильно інтерпретувати отримані дані та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості ураження артерій при цукровому діабеті: характер ураження, склероз Менкеберга, особливості доплерівського спектра, обмеження інтерпретації КПІ у пацієнтів із ЦД. • Неатеросклеротичні ураження артерій нижніх кінцівок: • васкуліти; • облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера). • Аневризми артерій нижніх кінцівок: визначення, часті локалізації, УЗ-ознаки, ризик тромбоемболічних ускладнень. • Псевдоаневризми й артеріовенозні фістули: причини, УЗ-ознаки. • Післяопераційний контроль судинних реконструкцій: УЗ-контроль судинних шунтів, контроль стентів та ангіопластики, ознаки рестенозу, гемодинамічні критерії дисфункції шунта. • Алгоритм ведення пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій. • Особливості УЗД при хронічній ішемії: оцінювання перфузії кінцівки, класифікація WIfI, прогностичне значення гемодинамічних показників. • Клінічний практикум: • аналіз складних клінічних випадків; • інтерпретація УЗ-зображень і доплерівських спектрів; • формування клінічно релевантного висновку; • обговорення тактики ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Масштабування практики проведення госпітальної ОМТ на ЗОЗ для поліпшення прийняття управлінських рішень особливо в умовах обмежених ресурсів. Впровадження такого підходу особливо важливо для ЗОЗ з високою діагностичною та операційною активністю, де активно впроваджуються нові медичні технології Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс допоможе дізнатись: Як будувати довірчі відносини з пацієнтами та їхніми рідними? Як ефективно спілкуватися зі ЗМІ і що потрібно врахувати у підготовці до зустрічі з журналістом? Якими якостями має володіти медичний працівник для ефективного і позитивного спілкування з пацієнтом? З чого починати, якщо ви прийняли рішення про присутність і просування лікарні у соціальних мережах? Як спілкуватися у складних випадках – від озвучення складного діагнозу чи негативного прогнозу до взаємодії з пацієнтами, які відмовляються від лікування через релігійні переконання? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД колінного суглоба – один із основних методів діагностики, що дає змогу в режимі реального часу оцінити стан структур суглоба та прийняти точне й обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики. Але без досконалого знання протоколів дослідження й технічних особливостей методу можна припуститися помилок у документуванні та інтерпретації результатів. Це означає ризик несвоєчасного виявлення значущої патології або, навпаки, її гіпердіагностики. На цьому заході ви сформуєте структурований підхід до проведення УЗД колінного суглоба: від базових налаштувань апарата й правильного позиціонування до повноцінного протоколу обстеження з урахуванням усіх доступів. Ви розглянете нормальну соноанатомію переднього, медіального, латерального та заднього відділів, а також артефакти й типові помилки інтерпретації. Окрім цього, ви навчитеся впевнено визначати патологічні зміни (випіт, синовіт, ураження сухожилків і зв’язок, бурсит, дегенеративні й запальні процеси) та диференціювати утворення підколінної ямки. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм проведення й опису дослідження, що допоможе вам підвищити точність діагностики та приймати правильні рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. • Базові принципи УЗД колінного суглоба: • показання та можливості методу; • обмеження УЗД коліна; • підготовка, положення пацієнта і датчика; • вибір датчика, частоти, глибини, фокусу, доплера. • Стандартизований протокол дослідження (доступи, варіанти сканування, порівняння, обов’язкова фотофіксація). • Передній відділ коліна в нормі. • Медіальний відділ коліна в нормі. • Латеральний відділ коліна в нормі. • Задній відділ коліна в нормі. • Хрящ, кісткові контури, динамічні проби. • Нормальний протокол і типові помилки: • опис нормального дослідження; • структури, які не можна пропустити; • анізотропія, компресія, хибна оцінка рідини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Випіт, синовіт, гіпертрофія синовії. • Патологія сухожилків переднього відділу. • Бурсити і патологія жирового тіла. • Пошкодження медіальних і латеральних стабілізаторів. • Меніски та параменіскові утворення. • Кіста Бейкера і патологія підколінної ямки. • Дегенеративні та запальні зміни. • Спортивна та післяопераційна патологія. • Алгоритм опису патології: • структура протоколу при травмі; • структура протоколу при хронічному болю та перевантаженні; • червоні прапорці та показання до інших методів візуалізації; • розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики гострого та хронічного болю, ідентифікації «червоних прапорців» для негайного втручання та формування ефективного плану ведення пацієнта. Учасники навчаться визначати роль і момент залучення невролога, ортопеда, реабілітолога та психотерапевта, здійснювати раціональний вибір нестероїдних протизапальних препаратів з урахуванням профілю ефективності та безпеки, а також розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії. Програма охоплює оптимальні дози й тривалість курсу НПЗП, стратегії гастропротекції, фізичну терапію, кінезіотерапію, освітні програми, модифікацію способу життя, ергономіку та профілактику рецидивів. Розглядаються валідні клінічні інструменти й шкали оцінки інтенсивності болю та функціональних порушень, показання до невідкладної нейровізуалізації, переваги й ризики селективних інгібіторів ЦОГ-2, алгоритм дій при неефективності монотерапії НПЗП, місце міорелаксантів та ад’ювантних анальгетиків, мультидисциплінарна комунікація й немедикаментозні методи лікування. Програма заходу • Заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Тривалість: 26:09 • Конспект до заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Клінічні задачі до заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічний біль — одна з найчастіших причин звернення пацієнтів до лікаря. Біль у суглобах і спині, нейропатичний біль, фантомний біль після ампутацій часто набувають тривалого перебігу, знижують якість життя та недостатньо контролюються стандартною аналгетичною терапією. Сучасний підхід до менеджменту болю враховує не лише соматичні причини, а й зміни центральної обробки болю. Саме тому антидепресанти займають важливе місце у лікуванні хронічного больового синдрому, хоча їх застосування досі викликає запитання у лікарів. Цей захід допоможе вам краще розуміти механізми хронічного болю, обґрунтовано застосовувати антидепресанти та підвищити ефективність лікування пацієнтів. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Хронічний біль при ревматологічних захворюваннях та патології опорно-рухового апарату • Нейропатичний біль: як розпізнати та лікувати • Особливості болю у пацієнтів після ампутацій • Роль антидепресантів у різних типах болю • Як обрати препарат і безпечно його застосовувати Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Оперативні втручання на верхній кінцівці, особливо у разі складної травми, реконструктивних втручань та ортопедичних операцій, потребують не лише ефективного інтраопераційного знеболення, а й тривалої, контрольованої післяопераційної аналгезії. Класичні одноразові блокади мають суттєві обмеження через коротку тривалість дії, що зумовлює потребу у використанні катетерних технік. Безперервна регіонарна аналгезія розглядається як один з основних компонентів підходів ERAS, ранньої мобілізації пацієнтів та зменшення потреби в опіоїдах. Водночас практична робота в ділянці шиї та надключичних доступів потребує чіткого розуміння соноанатомії та вміння орієнтуватись у так званих «небезпечних зонах». На цьому заході ви розглянете практичні аспекти іннервації верхньої кінцівки й алгоритми вибору оптимальної методики залежно від типу оперативного втручання. Ви розглянете соноанатомію плечового сплетення, ультразвукові орієнтири та навчитеся точно ідентифікувати нервові структури. Також ви розберете техніку виконання блокад верхнього стовбура плечового сплетення, катетерні методики надключичного й підключичного доступів, аксилярні блокади, а також блокади окремих нервів. Після навчання ви зможете впевнено виконувати УЗ-контрольовані блокади плечового сплетення, адаптувати техніку до конкретної клінічної ситуації та забезпечувати ефективне тривале післяопераційне знеболення. • Практичний погляд анестезіолога на іннервацію руки • Диференційований підхід до вибору методики • Функціональна анатомія та іннервація • Соноанатомія та візуалізація: фундамент безпеки • Систематизація ультразвукових орієнтирів • Ідентифікація нервових структур • Візуалізація суміжних органів • Блокада верхнього стовбура плечового сплетення • Катетерна блокада плечового сплетення вище ключиці • Катетерна блокада плечового сплетення підключичним доступом • Блокада плечового сплетення в аксилярній ямці • Блокада окремих нервів плечового сплетення • Технологічні аспекти катетерних технік • Методологія фіксації плексусних катетерів • Матеріально-технічне забезпечення • Клінічний менеджмент і безпека • Фармакологічна підтримка • Практичні поради щодо довготривалого догляду • Розгляд клінічних кейсів • QA-сесія

Лікарі здобудуть навички диференціації типів болю — ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного — на основі їхніх патофізіологічних механізмів. Учасники навчаться розпізнавати клінічні маркери периферичної та центральної сенситизації, застосовувати механізм-орієнтований підхід до вибору фармакотерапії та оптимізувати схеми мультимодальної анальгезії. Розглядаються молекулярні й клітинні механізми переходу гострого болю в хронічний, роль гліальних клітин у розвитку центральної сенситизації, вплив генетичних поліморфізмів на схильність до хронізації болю та відповідь на анальгетики. Також висвітлюються роль іонних каналів у патогенезі нейропатичного болю, дисфункція низхідних модулюючих больових систем, патофізіологічні основи ноципластичного болю та можливість використання об’єктивних біомаркерів у клінічній практиці. Програма заходу • Заняття — 26:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс розроблений для фахівців в галузі охорони здоров'я, які бажають покращити свою практику та вміння спілкуватись з пацієнтами, зменшити стрес та розвивати навички управління командою. Учасники курсу опанують розуміння стандартів своєї професії та очікувань оточення, навчаться проводити самодіагностику рівня розвитку м'яких навичок та відпрацювати практичний підхід до компетенцій моделі. На завершення курсу кожен учасник розробить власний план розвитку м'яких компетенцій, що допоможе йому стати ефективнішим лікарем та покращити взаємодію з пацієнтами та колегами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Біль у спині — це не завжди прояв втоми. Це може бути першим сигналом серйозної нейрохірургічної патології. Лікарі первинної та вторинної ланки часто першими помічають червоні прапорці, коли ще можна уникнути незворотних наслідків. Якщо розпізнати небезпечні симптоми, можна змінити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати клінічну картину не за шаблоном, а через патогенетичну логіку та відрізняти ноцицептивний біль від нейропатичного, розпізнавати симптоми компресії спинного мозку й визначати, коли потрібна негайна консультація профільного фахівця. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть вам уникати типових діагностичних помилок, а також впевнено діяти в ургентних ситуаціях. Після заходу ви матимете чіткі клінічні орієнтири: як вести пацієнта до встановлення діагнозу та як вибудовувати ефективну взаємодію з неврологами, нейрохірургами, фізичними терапевтами й реабілітологами. • Клінічний контекст: біль у спині як міждисциплінарна проблема • Епідеміологія болю в спині: поширеність, економічний та соціальний тягар • Основні патогенетичні механізми: ноцицептивний, нейропатичний, ноципластичний біль • Чому «дегенеративно-дистрофічні зміни» не є діагнозом • Red Flags: неврологічні симптоми, що потребують виключення компресійної патології • Симптоми ураження спинного мозку, корінців, синдром кінського хвоста • Порушення моторики, чутливості, тазових функцій • Відмінності між гострим, підгострим і хронічним неврологічним дефіцитом • Клінічні приклади компресійних пухлин, епідуральних абсцесів, метастатичних уражень • Алгоритм неврологічного обстеження пацієнта з болем у спині • Покроковий підхід до огляду: моторика, рефлекси, чутливість, координація, тазові функції • Принципи документування неврологічного статусу • Тестування м’язової сили та ознак корінцевої компресії • Визначення рівня ураження спинного мозку • Інструментальна діагностика: раціональне застосування методів візуалізації • Роль МРТ, КТ, рентгенографії, мієлографії, електронейроміографії • Диференційоване призначення: що, коли і навіщо • Як уникнути надмірної діагностики («overuse imaging») • Типові помилки під час інтерпретації результатів • Тактика лікаря первинної та вторинної ланки до консультації нейрохірурга • Алгоритм направлення: критерії ургентності • Коли пацієнт потребує госпіталізації у нейрохірургічний стаціонар • Тактика ведення до встановлення остаточного діагнозу • Клінічні випадки: від діагностичної помилки до успішного менеджменту • Клінічний розбір: пухлина спинного мозку, метастатичне ураження, дисцит • Типові діагностичні пастки та як їх уникнути • Аналіз маршруту пацієнта: роль своєчасної комунікації між спеціалістами • Мультидисциплінарна взаємодія у разі болю в спині • Співпраця нейрохірурга, невролога, фізичного терапевта, сімейного лікаря • Роль реабілітаційної команди після нейрохірургічного втручання • Комунікація з пацієнтом: як пояснити необхідність додаткового обстеження або госпіталізації • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації)

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-консультації стали невід’ємною частиною медичної практики — і водночас викликом щодо етики, законності та безпеки. Курс створений для усіх спеціалістів галузі охорони здоров'я, які проводять або планують проводити дистанційні консультації. Мета — допомогти лікарям працювати онлайн професійно, без ризиків і з повагою до прав пацієнта. Ключові теми: нормативно-правова база телемедицини в Україні; законні умови проведення онлайн-консультацій та отримання інформованої згоди; етичні принципи і правила комунікації з пацієнтом у дистанційному форматі; алгоритм документування онлайн-консультації та вимоги до безпеки даних; організація телемедичних послуг у закладі; дії лікаря у випадку скарг або судових спорів. Після вивчення курсу ви зрозумієте, як законно проводити онлайн-консультації, отримаєте покроковий алгоритм дій — від запиту пацієнта до запису у документації, навчитеся захищати себе від типових помилок і юридичних ризиків та зможете впровадити безпечну систему дистанційних консультацій у своєму закладі. Приєднуйтесь, щоб консультувати онлайн впевнено, професійно та без юридичних ризиків. Програма заходу • БЛОК 1. Онлайн-консультація: правовий статус, визначення та нормативне регулювання • БЛОК 2. Етика, комунікація і конфіденційність в онлайн-форматі • БЛОК 3. Організаційні та безпекові аспекти проведення онлайн-консультацій у закладі охорони здоров’я • БЛОК 4. Відповідальність лікаря при проведенні онлайн-консультацій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання