Заходи БПР — Неврологія 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосовувати критерії DSM-5 та МКХ-11 для верифікації діагнозу межового розладу особистості. Проводити диференційну діагностику МРО з біполярним афективним розладом, комплексним ПТСР та іншими розладами особистості. Оцінювати та стратифікувати ризик суїцидальної та несуїцидальної самопошкоджуючої поведінки. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії на основі доказової бази для цільових симптомів: афективна дизрегуляція, імпульсивність, когнітивно-перцептивні порушення. Інтегрувати принципи доказових моделей психотерапії: діалектико-поведінкової, схема-терапії, терапії, заснованої на менталізації, у клінічну практику. Застосовувати техніки кризового втручання та деескалації при роботі з пацієнтами у стані гострого дистресу. Керувати складними терапевтичними відносинами, ідентифікуючи та опрацьовуючи механізми перенесення та контрперенесення. Оптимізувати ведення пацієнтів з коморбідними станами, зокрема з розладами вживання психоактивних речовин та розладами харчової поведінки. Питання, що розглядаються: ключові патогномонічні та диференційно-діагностичні критерії згідно з сучасними класифікаціями; розмежування з біполярним афективним розладом II типу; роль та місце фармакотерапії; доказові моделі психотерапії; ведення пацієнтів з хронічною суїцидальністю та самопошкоджуючою поведінкою; управління механізмами розщеплення, ідеалізації та знецінення; тактика роботи з коморбідними станами; побудова терапевтичних кордонів та управління контрпереносними реакціями. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Зимовий період є критичним для пацієнтів з атопічним дерматитом і часто стає тригером загострень, які складно контролювати стандартними схемами. Холодне повітря, низький рівень вологості й постійний контраст між морозом та опалюваними приміщеннями порушують епідермальний бар’єр, підсилюють трансепідермальну втрату води й посилюють свербіж. За відсутності своєчасної корекції терапії це призводить до замкненого кола «свербіж-розчісування-екзема» та прогресування захворювання. На цьому заході ви розглянете особливості практичного менеджменту атопічного дерматиту саме у зимовий період. Ви дізнаєтесь, як адаптувати базовий догляд, емолієнтну й протизапальну терапію до сезонних умов, коли поточна місцева терапія є недостатньо ефективною, і в яких ситуаціях варто переходити до проактивного лікування, фототерапії чи системних препаратів. На вас чекає розбір реальних кейсів та практичних підходів до ведення атопічного дерматиту в зимовий період. Після навчання ви матимете чіткий алгоритм дій у разі атопічного дерматиту взимку. Вам буде простіше контролювати частоту й тяжкість загострень, зменшувати вираженість свербежу, покращувати якість життя пацієнтів, а також уникати хронічних ускладнень і вторинних інфекцій. • Алгоритм менеджменту атопічного дерматиту взимку. • Клінічний випадок 1. • Клінічний випадок 2. • Клінічний випадок 3. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал (PHQ-9, GAD-7) для раннього виявлення тривожних та депресивних розладів. Проведення диференційної діагностики між соматичними захворюваннями з психічними проявами та первинними афективними розладами. Алгоритмізація вибору фармакотерапії першої лінії (СІЗЗС, СІЗЗСН) з урахуванням клінічного профілю пацієнта та коморбідної патології. Моніторинг ефективності та безпеки лікування, корекція терапевтичної тактики та менеджмент побічних ефектів антидепресантів. Володіння техніками психоедукації пацієнта та його родини для покращення комплаєнсу та результатів лікування. Визначення “червоних прапорців” та критеріїв для невідкладного направлення пацієнта на консультацію до лікаря-психіатра. Програма заходу • Як клінічно розмежувати патологічну тривогу та фізіологічну реакцію на стрес в умовах первинної ланки? • Які соматичні “маски” депресії найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря і як їх вчасно розпізнати? • Які критерії є підставою для ініціації фармакотерапії сімейним лікарем, а коли необхідна консультація психіатра? • Особливості вибору антидепресанту у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет). • Яка оптимальна тривалість терапії антидепресантами після досягнення ремісії та якими є протоколи відміни препарату? • Як вести пацієнтів з суїцидальними думками на первинній ланці? Алгоритм дій та юридичні аспекти. • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета навчання: пояснити поняття стресу, його стадії, поняття емоційного вигорання, основні симптоми. Розкрити причини схильності вигорання у лікарів. Навчити розпізнавати передвісники вигорання у себе і в колег через пояснення етапів розвитку професійного вигорання, методів профілактики та діагностики синдрому емоційного вигорання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Остеонекроз нижньої кінцівки починається непомітно та закінчується ампутацією. Це одна з головних причин болю і втрати працездатності у відносно молодих пацієнтів. Рання діагностика дає шанс зберегти суглоб та уникнути інвалідності. Але початкові стадії виявити дуже складно. На заході ви розглянете, як не проґавити перші симптоми, коли незворотних змін ще немає. Навчитеся відрізняти остеонекроз від остеоартрозу, правильно застосовувати класифікації Ficat, Steinberg, ARCO та уникати типових помилок у рентгенологічній інтерпретації. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі болей у коліні, кульшовому чи гомілковостопному суглобі в пацієнтів із травмами, тривалим прийманням стероїдів, алкоголізмом чи системними захворюваннями. Знатимете, коли потрібно підозрювати остеонекроз та які інструменти діагностики залучати. • Субхондральна ішемія як основа етіопатогенезу остеонекрозу • Морфопатологія остеонекрозу • Поширені локалізації аваскулярного некрозу кісток нижньої кінцівки • Асептичний некроз голівки стегнової кістки у дорослих та у дітей – основна причина інвалідизації пацієнтів молодого віку • Хвороба Альбека: ознаки на рентгенограмі • Остеонекроз кісток стопи, його різновиди та променева діагностика • Рентгенологічне стадіювання остеонекрозу (Ficat classification of osteonecrosis, Steinberg staging of osteonecrosis of the femoral head, ARCO classification of femoral head osteonecrosis) • Помилки в інтерпретації рентгенограм у пацієнтів з остеонекрозом • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

Цей курс має на меті покращити розуміння політики фінансування охорони здоров'я та того, як вона може підтримати прогрес на шляху до універсального охоплення послугами охорони здоров'я (UHC). На основі концепції систем охорони здоров'я ВООЗ детально розглядаються різні функції політики фінансування охорони здоров'я, а саме: збір ресурсів, пулінг (об'єднання коштів), закупівлі медичних послуг та розробка медичних гарантій, кожна з яких детально обговорюється та ілюструється на прикладі конкретних країн. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Температура на субфебрильних цифрах протягом тижнів, результати обстежень нормальні, антибіотики не допомагають – знайома ситуація? Гарячка неуточненого генезу – це справжній діагностичний виклик. Помилка або затримка в пошуку причини може мати тяжкі наслідки: пропущений туберкульоз, онкопроцес чи системне аутоімунне захворювання. Необхідно вміти розпізнавати ключові ознаки, розуміти етапність обстеження й мислити ширше, ніж описують стандартні алгоритми. На цьому заході ви навчитеся вибудовувати алгоритм діагностики гарячки неясного генезу: від початкового збору анамнезу до цілеспрямованого лабораторного й інструментального пошуку. Розберете типові помилки, тривожні симптоми, навчитесь диференціювати інфекційну, онкологічну та аутоімунну природу лихоманки. Після курсу ви зможете швидко орієнтуватися у складних клінічних випадках, своєчасно виявляти небезпечні захворювання та уникати необґрунтованої антибіотикотерапії. • Вступ, актуальність. • Клінічна значимість, визначення ГНП, епідеміологія • Діагностичний алгоритм. • Класичні критерії FUO, recommended work-up, "червоні прапори" • Етіологія • Топ-5 причин, розподіл за віком та спеціальні популяції • Діагностичний пошук. • Лабораторна, інструментальна діагностика. • Менеджмент. • Стратегії лікування, специфічні підходи (антибіотики, імуномодуляція) • Проблеми та виклики • Невирішені питання, помилки, case-місменеджмент • Підсумок • Відповіді на питання

Даний курс БПР присвячений темі вторинної артеріальної гіпертензії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться ідентифікувати клінічні маркери («червоні прапорці») вторинної артеріальної гіпертензії на етапі первинного огляду та застосовувати валідні скринінгові протоколи для виявлення пацієнтів групи ризику. Учасники опрацюють інтерпретацію результатів лабораторних досліджень: реніну, альдостерону, кортизолу, метанефринів та їх співвідношень. У програмі передбачено проведення диференційної діагностики між ренопаренхіматозною, реноваскулярною та ендокринною гіпертензіями, а також формулювання клінічного діагнозу згідно з актуальними класифікаціями. Учасники розглянуть розробку індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів з первинним альдостеронізмом, феохромоцитомою та синдромом Кушинга. Курс охоплює вибір оптимальної тактики медикаментозної терапії, визначення показань до хірургічного лікування, оцінку ефективності проведеного лікування та корекцію терапевтичної стратегії на основі об’єктивних критеріїв. Програма заходу • Заняття 1 • Які клінічні ознаки є абсолютними показаннями для скринінгу на вторинну АГ? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на первинний гіперальдостеронізм? • Як коректно інтерпретувати співвідношення альдостерон/ренін на тлі прийому різних груп антигіпертензивних препаратів? • Диференційна діагностика феохромоцитоми: які біохімічні маркери є найбільш чутливими та специфічними? • Які методи візуалізації (КТ, МРТ, сцинтиграфія) є методом вибору при різних типах ендокринних гіпертензій? • Реноваскулярна гіпертензія: критерії відбору пацієнтів для ендоваскулярного лікування. • Особливості медикаментозної терапії вторинних АГ: вибір препарату в залежності від етіології. • Тактика ведення пацієнтів з резистентною АГ: коли поглиблено шукати вторинну форму? • Які орфанні причини вторинної АГ (коарктація аорти, синдром Ліддла) не можна пропустити в клінічній практиці? • Тактика ведення пацієнта після хірургічної корекції причини вторинної АГ: чи потрібна подальша антигіпертензивна терапія? • Заняття 2: Вторинна гіпертензія: коли і в кого шукати причину підвищеного артеріального тиску • Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? • Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). • Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? • Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. • Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? • Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. • Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? • Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. • 01:55:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Ідентифікація клінічних «червоних прапорців» у практиці кардіолога, нефролога, невролога та дерматолога. Проведення диференційної діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії, протеїнурії неясного генезу та нейропатичного болю. Інтерпретація результатів біохімічного скринінгу (активність α-галактозидази А) та молекулярно-генетичних досліджень (аналіз гена GLA). Оцінка специфічних дерматологічних (ангіокератоми) та офтальмологічних (cornea verticillata) симптомів. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при підозрі на рідкісне спадкове захворювання. Визначення показань до призначення та моніторингу ефективності ферментозамісної терапії. Організація каскадного скринінгу серед родичів пацієнта з підтвердженим діагнозом. Під час навчання розглядаються діагностична цінність класичної тріади симптомів, диференціація гіпертрофії міокарда за даними ЕхоКГ та МРТ серця, роль біомаркерів (лізо-Gb3), особливості ураження нирок, неврологічні прояви, алгоритми верифікації діагнозу, критерії ініціації ферментозамісної терапії та організація мультидисциплінарної команди. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027862. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Точність інтерпретації КТ-ангіографії нижніх кінцівок – ключ до своєчасної діагностики судинних уражень, правильного вибору тактики лікування та попередження критичної ішемії. Сучасна КТ-ангіографія дозволяє детально оцінити артеріальне русло від аорто-клубового сегмента до дистальних артерій стопи. Метод дає можливість не лише виявити стенози та оклюзії, а й визначити протяжність ураження, стан колатерального кровообігу та морфологію атеросклеротичних бляшок. У час, коли зростає поширеність периферичної артеріальної хвороби, лікар повинен чітко розуміти принципи виконання дослідження, анатомію судин і мислити одночасно як радіолог та клініцист. Цей майстер-клас допоможе вам: ✅ Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ-ангіографії артерій нижніх кінцівок; ✅ Навчитися розпізнавати гемодинамічно значущі стенози, оклюзії та аневризматичні зміни; ✅ Оцінювати стан колатерального кровообігу та ступінь ішемії тканин; ✅ Уникати типових помилок інтерпретації при аналізі мультипланарних реконструкцій і MIP/VR-зображень. На заході ви дізнаєтесь про: ✅ Критерії оцінки артеріального русла на КТ-ангіографії – аналіз аорто-клубового, стегнового, підколінного та гомілкового сегментів, оцінка ступеня стенозу, довжини ураження, характеру бляшок та прохідності дистальних судин; ✅ Диференційну діагностику судинних змін – як відрізнити атеросклеротичне ураження від тромбозу, емболії, васкуліту або посттравматичних змін; ✅ Типові пастки інтерпретації КТ-ангіографії – вплив кальцинозу на оцінку просвіту, артефакти болюсного контрастування, помилки реконструкцій. Ключові особливості: теми «тут і зараз», доказові знання, тривалість до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Фіксації випадків сексуального насильства: алгоритм дій працівника сфери охорони здоров’я Сексуальне насильство, поняття, види сексуального насильства. Кібернасильство як частина сексуального насильства.
 Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Правові аспекти визначення сексуального насильства.
 Компетентності та алгоритм дії при зверненні особи, постраждалої від сексуального насильства. Особливості опитування, огляду та надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства.
 Маршрут «пацієнта» у випадках сексуального насильства.
 Рекомендації та профілактичні заходи з попередження сексуального насильства. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Наша мета — відреагувати на воєнні злочини сексуального характеру серед різних вікових груп українців. Кількість балів: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників