Заходи БПР — Неонатологія 2026

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Формування плану лабораторного скринінгу для дітей першого року життя відповідно до вікових періодів та груп ризику. • Інтерпретація результатів загального аналізу крові, сечі, біохімічних маркерів у немовлят. • Побудова оптимального графіка консультацій суміжних спеціалістів (невролог, ортопед, офтальмолог) на основі клінічних протоколів. • Стратифікація ризиків розвитку дефіцитних станів (залізодефіцит, дефіцит вітаміну D) та їх рання діагностика. • Призначення та корекція доз препаратів для профілактики рахіту та залізодефіцитної анемії згідно з актуальними рекомендаціями. • Володіння технікою диференційної діагностики на основі даних анамнезу, фізикального огляду та параклінічних досліджень. • Імплементація сучасних клінічних протоколів та настанов у щоденну практику ведення здорової дитини. Питання, що розглядаються: • Який обов’язковий перелік лабораторних досліджень для дитини першого року життя та в які декретовані терміни їх проводити? • Які показання до проведення нейросонографії та УЗД кульшових суглобів у немовлят? • Тактика ведення пацієнта при виявленні відхилень у загальному аналізі крові (анемія, тромбоцитоз). • Як обрати оптимальну профілактичну дозу вітаміну D для доношених та недоношених дітей? • Які «червоні прапорці» під час огляду дитини є показанням для консультації вузького спеціаліста? • Як тип вигодовування впливає на тактику профілактики залізодефіциту? • Сучасні підходи до діагностики та профілактики дефіциту ключових мікронутрієнтів. • Алгоритм диференційної діагностики неонатальних жовтяниць. Програма заходу • Заняття 1 • 02:45:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронно-навчальний курс, зареєстрований у реєстрі заходів БПР 2026 року під № 1023860. Зареєструватися та пройти курс можна: з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Різні утворення шкіри у дітей часто виглядають схожими, але потребують абсолютно різної тактики: в одних випадках достатньо спостереження, в інших важливо не пропустити стан, що потребує термінового лікування. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику найпоширеніших і рідкісних утворень шкіри, визначати тривожні симптоми, уникати зайвих обстежень і впевнено пояснювати батькам, коли достатньо спостереження, а коли необхідне втручання. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати тактику ведення дітей із різними утвореннями шкіри, своєчасно направляти пацієнтів до профільного спеціаліста та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Поняття утворень шкіри у дітей • Вроджені та набуті утворення • Основні підходи до діагностики та тактики • I. Вроджені утворення шкіри • 1. Аномалії розвитку • Додатковий козелок • Політелія • Аплазія шкіри (Aplasia cutis congenita) • 2. Судинні утворення • Поцілунок лелеки (nevus simplex) • Винні плями (капілярна мальформація) • Інфантильна гемангіома • 3. Вроджені пігментні утворення • Вроджені меланоцитарні невуси • Невус Ядассона (сальних залоз) • II. Набуті утворення шкіри • 1. Доброякісні епідермальні утворення • Міліуми • Вторинні міліуми • Контагіозний молюск • Бородавки • 2. Судинні утворення • Піогенна гранульома • Павукоподібна ангіома • 3. Доброякісні пухлини та гістіоцитарні утворення • Ювенільна ксантогранульома • 4. Інші стани • Брудний дерматоз Дункана (Terra firma-forme dermatosis) • Періанальні вирости шкіри (Perianal pyramidal protrusion) • III. Вроджені невуси (короткий огляд) • Вроджені меланоцитарні невуси • Коли невус потребує спостереження • Ознаки, що вимагають консультації дерматолога/онкодерматолога • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів таких пацієнтів на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс створений за підтримки ВООЗ для неспеціалістів у сфері психічного здоров’я. Матеріали курсу, які побудовані на основі програми mhGAP, дозволять отримати знання про прояви, оцінювання і лікування поширених психічних та неврологічних розладів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Дисліпідемії – це один із найважливіших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Відповідно, ці захворювання – головна причина смертності у світі. Більшість летальних випадків при ІХС асоційована з атеросклерозом коронарних судин, який прямо пов’язаний із порушенням ліпідного обміну. У 2025 році відбулися основні оновлення в підходах до стратифікації ризику, визначення цільових рівнів ЛПНЩ та алгоритмів ведення пацієнтів з дисліпідеміями – ці зміни стосуються не лише вузькоспеціалізованої кардіологічної допомоги. Оскільки саме лікарі первинної ланки, терапевти, ендокринологи, нефрологи та неврологи найчастіше першими виявляють підвищений ліпідний профіль або супутні патології, від їхніх дій залежить, чи вдасться запобігти прогресуванню атеросклерозу, інфарктам, інсультам, діабетичній нефропатії або навіть деменції. Оновлені рекомендації допоможуть розпочати ефективну гіполіпідемічну терапію вже під час рутинних профілактичних оглядів, коли клініка ще відсутня, але ризик – уже високий. Навчальний захід «Гіполіпідемічна терапія 2025: нові алгоритми без шаблонів» буде присвячений вивченню нових рекомендацій ESC/EAS 2023–2025, які розширюють фокус гіполіпідемічної терапії за межі LDL-C, зокрема non-HDL, ApoB та Lp(a). Учасники ознайомляться з принципом раннього початку лікування для покращення прогнозу навіть у пацієнтів без клінічних проявів. Особлива увага буде приділена мультидисциплінарному підходу під час призначення терапії пацієнтам із цукровим діабетом 2 типу, хронічною хворобою нирок, ожирінням та іншими супутніми станами. Також будуть розглянуті поширені міфи про статини й сучасні стратегії комбінованої терапії за допомогою езетимібу, інгібіторів PCSK9 та бемпедоєвої кислоти. Учасники майстер-класу зможуть навчитися оцінювати серцево-судинний ризик з використанням калькуляторів SCORE2 і SCORE2-OP та дізнатися про підходи до лікування пацієнтів літнього віку. Наприкінці заходу буде висвітлено, як ефективно мотивувати пацієнтів до лікування та дотримання правильної дієти. • LDL – головна терапевтична ціль, але не єдина • Нові рекомендації (ESC/EAS 2023–2025) розширюють фокус: акцент не лише на LDL-C, але і на non-HDL, ApoB, Lp(a). • “The lower, the better. The earlier, the better” • Ранній початок гіполіпідемічної терапії змінює прогноз навіть у пацієнтів без яскравої клініки – стратегія «профілактики у профілактиці». • Гіполіпідемічна терапія – не лише про ССЗ • Показання до призначення: ЦД 2 типу, ХХН, гіпотиреоз, ожиріння, інсулінорезистентність, метаболічний синдром – мультидисциплінарний підхід. • Міфи про статини: час зруйнувати страхи пацієнтів і лікарів • Розгляд найпоширеніших заперечень, зокрема «печінка», «м’язи», «старіння», «онкологія». • Коли статинів недостатньо – комбінована терапія • Езетиміб, інгібітори PCSK9, бемпедоєва кислота: сучасні схеми, коли і як комбінувати для досягнення цільових значень. • Оцінювання ризику = основа прийняття рішень • Як правильно користуватись калькуляторами SCORE2, SCORE2-OP, і кому потрібен агресивний підхід навіть за «нормальних» цифр. • Гіполіпідемічна терапія у людей похилого віку – так чи ні? • Огляд доказів, коли варто і не варто починати або продовжувати лікування в пацієнтів 75+. • Ваша тактика за «нормального» холестерину, але високого ризику • Коли в лабораторії «все добре», але пацієнт уже на межі інфаркту: як не пропустити показання до терапії. • Мотивація пацієнта: як зробити з ним команду • Комунікація, метафори, візуалізації – як пояснити сенс лікування простою мовою і досягти прихильності. • Розгляд кейсів: 3 пацієнти, 3 стратегії лікування • Ілюстративні клінічні ситуації: терапевт, ендокринолог і кардіолог бачать пацієнта по-різному, але об’єднує одне – високий ризик. • Відповіді на запитання учасників

1. Відеолекція Оніходистрофії у дітей: від діагностики до тактики ведення пацієнта: Вступ. Актуальність оніходистрофій у дитячій дерматологічній практиці. Анатомо-фізіологічні особливості нігтів у дітей. Генетичні захворювання, асоційовані з дистрофією нігтів. Деформації контуру нігтя. Зміни поверхні нігтьової пластини. Порушення напрямку росту нігтя. Зміни товщини та консистенції нігтьової пластини. Висновки та основні клінічні акценти. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Мальнутриція – це фактор, який прямо визначає якість життя. У паліативній допомозі помилки в нутритивній підтримці можуть спричинити аспірацію, інфекційні процеси або рефідинг-синдром з фатальними наслідками. Щоб уникати ускладнень, необхідно своєчасно проводити скринінг та правильно вибирати метод харчування. На цьому заході ви розглянете сучасні доказові підходи до нутритивної підтримки дітей у клінічній та паліативній практиці. Ви навчитесь оцінювати ризики, обирати між ентеральним і парентеральним шляхами, вчасно розпізнавати дисфагію та працювати з альтернативними методами харчування. Окремо розглянете рефідинг-синдром, групи ризику його виникнення, методи профілактики і своєчасного виявлення. Після навчання ви знатимете, коли і як починати харчування, як мінімізувати ускладнення та як адаптувати нутритивну тактику до потреб паліативної дитини. • Вступ. Чому нутритивна підтримка – це клінічне лікування, а не “додаток” • Еволюція клінічного харчування: від емпіричного підходу до доказової медицини • Роль нутритивної підтримки в сучасній анестезіології, інтенсивній терапії та паліативній допомозі • Сучасне визначення нутритивної підтримки • Визначення нутритивної підтримки згідно з ESPEN • Цілі та форми нутритивної терапії • Мальнутриція – прихована епідемія • Поширеність мальнутриції у дітей: стаціонар, ВІТ, онкологія, паліативні пацієнти • Вплив нутритивного статусу на результати лікування • Фактори ризику нутритивної недостатності у дітей • Ранній скринінг: таблиці, шкали, прорахунки • Принцип «Якщо кишківник працює – використовуй його» • Фізіологічні переваги ентерального харчування • Порівняння ентерального й парентерального шляхів • Ранні терміни початку ентерального харчування у критично хворих дітей • Абсолютні та відносні протипоказання • Дисфагія – пряма загроза життю • Дисфагія як причина аспірації, пневмонії, нутритивного дефіциту • Групи високого ризику • Клінічні ознаки, які не можна ігнорувати • Альтернативні шляхи харчування. Розгляд клінічного кейсу • Рефідинг-синдром: тиха, але смертельно небезпечна загроза • Патофізіологія рефідинг-синдрому • Групи високого ризику • Клінічні прояви • Профілактика згідно з міжнародними рекомендаціями • Алгоритм безпечного відновлення харчування • Особливості нутритивної підтримки у дітей в паліативній допомозі • Відповіді на запитання

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Причини та класифікація уражень периферичної нервової системи Клінічна картина та діагностика Принципи нейрореабілітації при ураженнях ПНС Травматичні пошкодження ПНС: етапи відновлення та оцінка ефективності Клінічний кейс

1. Відеолекція Фіксації випадків сексуального насильства: алгоритм дій працівника сфери охорони здоров’я Сексуальне насильство, поняття, види сексуального насильства. Кібернасильство як частина сексуального насильства.
 Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Правові аспекти визначення сексуального насильства.
 Компетентності та алгоритм дії при зверненні особи, постраждалої від сексуального насильства. Особливості опитування, огляду та надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства.
 Маршрут «пацієнта» у випадках сексуального насильства.
 Рекомендації та профілактичні заходи з попередження сексуального насильства. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Даний курс БПР присвячений діагностиці, клінічним проявам і лікуванню гельмінтозів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації гельмінтів (нематоди, цестоди, трематоди) та вибору етіотропної терапії на основі механізму дії препаратів. Учасники навчаться інтерпретувати клінічні синдроми для диференційної діагностики, аналізувати життєві цикли гельмінтів, визначати шляхи інвазії, профілактичні заходи та діагностичну тактику. Програма охоплює призначення лабораторних досліджень залежно від фази, стадії інвазії та локалізації гельмінтозу, а також диференційну діагностику аскаридозу, ентеробіозу, трихінельозу, теніозу, теніаринхозу та опісторхозу. Розглядаються ускладнення гельмінтозів, зокрема кишкова непрохідність, механічна жовтяниця, цистицеркоз і міокардит, а також особливості позакишкових форм, зокрема очного токсокарозу та ехінококових кіст печінки й легень. Учасники опрацюють механізми дії, спектр активності та побічні ефекти антигельмінтних препаратів, протоколи лікування згідно з доказовими рекомендаціями WHO і CDC, а також підходи до лікування особливих груп пацієнтів, зокрема вагітних жінок. Програма заходу • Заняття 1: Аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз, теніоз, теніаринхоз, опісторхоз • Питання до заняття 1: Які ключові морфологічні та біологічні відмінності між нематодами, цестодами та трематодами визначають вибір діагностичної та лікувальної тактики? • Питання до заняття 1: Яке клінічне значення має диференціація міграційної (синдром Леффлера, еозинофілія) та кишкової фаз аскаридозу? • Питання до заняття 1: Який алгоритм вибору лабораторних методів (нативний мазок, методи збагачення, Parasep, серологія) при підозрі на кишкові та позакишкові гельмінтози? • Питання до заняття 1: Як диференціювати теніоз та теніаринхоз за клінічними проявами та епідеміологічними даними? Які ризики та діагностичні підходи при цистицеркозі? • Питання до заняття 1: Який патогенез основних клінічних синдромів при трихінельозі (набряки повік, міалгії, еозинофілія) та опісторхозі (холангіт, панкреатит)? • Питання до заняття 1: Які механізми дії основних антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел) та як вони корелюють із класом гельмінта? • Питання до заняття 1: Які критерії ефективності дегельмінтизації, зокрема при цестодозах, та як уникнути неповного лікування, залишивши сколекс? • Питання до заняття 1: Які сучасні підходи до лікування та профілактики гельмінтозів у вагітних згідно з міжнародними рекомендаціями (FDA, WHO)? • 01:46:16 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз • Питання до заняття 2: Які патогенетичні механізми лежать в основі клінічних проявів стронгілоїдозу, токсокарозу, дирофіляріозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу та ехінококозу? • Питання до заняття 2: Як життєвий цикл гельмінта (наявність кишкової та міграційної фаз) впливає на вибір методу лабораторної діагностики? • Питання до заняття 2: Коли доцільно призначати серологічні тести (ІФА), а коли – мікроскопічне дослідження калу (методи Като, Бермана, Parasept)? • Питання до заняття 2: Як інтерпретувати високі рівні еозинофілії у пацієнтів з підозрою на гельмінтоз? • Питання до заняття 2: Які принципи диференційної діагностики позакишкових гельмінтозів (ехінококозу, токсокарозу, дирофіляріозу)? • Питання до заняття 2: Який механізм дії, спектр активності та критерії вибору антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел)? • Питання до заняття 2: Яка тактика ведення пацієнтів з ехінококовими кістами печінки та легень? • Питання до заняття 2: Як лікувати гельмінтози у вагітних та дітей, враховуючи тератогенність препаратів? • Питання до заняття 2: Чому при дифілоботріозі розвивається В12-дефіцитна анемія і яка тактика її корекції? • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера