Заходи БПР — Нефрологія 2026

Нейрогенна дисфункція тазових органів (НДТО) – це складна міждисциплінарна патологія, яка стосується одразу кількох систем: сечовидільної, травної та статевої. Вона може виникати в разі уражень центральної або периферичної нервової системи й часто маскується під урологічні, гінекологічні або проктологічні патології. Незнання симптомів НДТО на первинному етапі призводить до помилкової маршрутизації пацієнтів, затримки лікування й тяжких ускладнень, зокрема уражень нирок, хронічних інфекцій та інвалідизації. Пацієнти з НДТО на практиці трапляються часто: після інсульту, при розсіяному склерозі, спинальній травмі чи нейродегенеративних хворобах. Необхідно своєчасно розпізнавати нейрогенні прояви, щоб направити до потрібного фахівця й уникнути ускладнень. Водночас ця тема рідко розглядається системно, що створює клінічні прогалини та підвищує ризики для пацієнта. Навчальний захід «Нейрогенна дисфункція тазових органів: між неврологією, гінекологією та проктологією» буде присвячений вивченню патофізіології, діагностики та мультидисциплінарного ведення пацієнтів з нейрогенною дисфункцією тазових органів. Будуть розглянуті типові клінічні сценарії: затримка або нетримання сечі, гіперактивність міхура, порушення дефекації, тазовий біль та сексуальна дисфункція. Ви дізнаєтесь, як диференціювати ці стани від органічної патології, коли варто запідозрити нейрогенну природу симптомів і які методи обстеження доцільні на первинному етапі (уродинаміка, МРТ, консультація невролога). Особлива увага буде приділена профілактиці інфекцій та ускладнень, технікам катетеризації, медикаментозному та немедикаментозному супроводу. Цей захід допоможе лікарю розпізнати НДТО там, де її зазвичай не шукають, і своєчасно запобігти ускладненням, які погіршують якість життя пацієнта. • 1. Базові поняття: • Іннервація тазу: короткий анатомо-функціональний огляд • Центральна та периферична регуляція тазових функцій • Що таке нейрогенна дисфункція тазових органів? • 2. Нейрогенна патологія в урології: • Нейрогенний сечовий міхур • Хронічний тазовий біль • Нетримання та затримка сечі • Гіперактивний сечовий міхур • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • 3. Нейрогенна патологія в гінекології: • Хронічний тазовий біль • Вульводинія • Дисфункція мʼязів тазового дна • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • Післяпологові та післяопераційні невропатії • Невропатичний біль у гінекології: як відрізнити від запального або психогенного • 4. Нейрогенна патологія в проктології: • Дефекаційне синкопе • Анокуприковий больовий синдром • Прокталгія фуга • Синдром леватора • Нетримання калу, аноректальна дисинергія • Відповіді на запитання учасників

​Вакцинація дорослих є не менш важливою, ніж дитяча, адже імунітет із часом слабшає, а незроблені в юності щеплення можуть обернутись небезпечними інфекційними захворюваннями. Наприклад, за даними ВООЗ, кожен третій дорослий не має захисту від дифтерії через відсутність ревакцинації, що створює ризик спалахів навіть у країнах із розвиненою медициною. Крім цього, спостерігається збільшення кількості випадків кору серед дорослих в Україні у 2025 році. Це тривожний сигнал про наслідки прогалин у вакцинації, адже тільки в січні було зареєстровано 192 випадки кору. А це вже 50% від загальної кількості зареєстрованих випадків за 2024 рік. Попри доступність вакцин, рівень охоплення щепленнями серед дорослого населення залишається низьким. У цій ситуації саме сімейний лікар має найбільший вплив на прийняття пацієнтом такого рішення. Завдяки персоналізованому підходу лікар не лише пояснює необхідність вакцинації, а й допомагає подолати страхи та гарантує безпечне щеплення. Навчальний майстер-клас «Вакцинація дорослих: що має знати сімейний лікар» буде присвячений розгляду оновленого календаря профілактичних щеплень для дорослих в Україні з акцентом на обов’язкові та рекомендовані вакцини, а також останні зміни в нормативній базі. Окремо будуть висвітлені особливості вакцинації людей різного віку, вагітних жінок та пацієнтів з хронічними захворюваннями. Також учасники знатимуть правила щеплення груп ризику: медичних працівників, мандрівників та осіб з імунодефіцитами. Будуть розглянуті техніки введення вакцин, порядок внесення даних до електронної системи охорони здоров’я та алгоритм дій у разі несприятливих подій після імунізації. Завершальна частина буде присвячена ефективним методам комунікації з пацієнтами: як відповідати на запитання, руйнувати міфи та формувати довіру до щеплень. • Оновлений календар профілактичних щеплень для дорослих в Україні: обов’язкові та рекомендовані вакцини, зміни останніх років. • Вакцини для різних вікових груп дорослих, вагітних, людей з хронічними захворюваннями. • Показання та протипоказання до вакцинації дорослих, підготовка пацієнта до щеплення. • Ревакцинація: необхідність, терміни, особливості проведення. • Вакцинопрофілактика для груп ризику: медичні працівники, мандрівники, пацієнти з імунодефіцитами. • Види вакцин і техніка їх введення: внутрішньом’язово, підшкірно, орально. • Внесення даних про щеплення в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). • Несприятливі події після імунізації (НППІ): профілактика, алгоритм дій, інформування пацієнта. • Методи інформування та раціоналізації: як проводити освітню бесіду, відповідати на запитання пацієнтів, пояснювати важливість і безпеку щеплень. • Відповіді на запитання.

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Шановні колеги! Курс створений для лікарів, які прагнуть приймати обґрунтовані клінічні рішення та впевнено орієнтуватися у сучасних підходах до ведення пацієнтів з ІСШ. Авторами курсу виступають провідні експерти — професори Дмитро Іванов та Олег Нікітін. Інфекції сечових шляхів — одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів у клінічній практиці. Вони займають провідне місце серед бактеріальних інфекцій як у дорослих, так і у дітей, та нерідко мають рецидивуючий перебіг. Особливу складність становлять ускладнені форми ІСШ, зростання антибіотикорезистентності та необхідність індивідуалізації терапії для різних груп пацієнтів. Метою курсу є формування сучасного клінічного мислення у лікарів, які щодня стикаються з інфекціями сечових шляхів — від неускладненого циститу до тяжких форм, таких як пієлонефрит та уросепсис. Ви отримаєте актуальні знання щодо нових рекомендацій Європейської асоціації урології (EAU), сучасних алгоритмів діагностики та лікування, принципів раціональної антибактеріальної терапії, а також підходів до ведення складних і рецидивуючих випадків. Окрему увагу буде приділено клінічним кейсам, які допоможуть краще інтегрувати отримані знання у щоденну практику лікаря. Ви опануєте сучасні підходи до ведення ІСШ відповідно до актуальних європейських рекомендацій, зможете впевнено застосовувати клінічні алгоритми у щоденній лікарській практиці та поглибите навички диференційної діагностики інфекцій сечових шляхів. Курс допоможе сформувати раціональний підхід до антибактеріальної терапії з урахуванням проблеми резистентності та чітко зрозуміти, як обирати оптимальну тактику лікування для різних категорій пацієнтів. Це — зручний формат навчання, який дозволяє навчатись у будь-який час, з будь-якого пристрою. Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 7 балів від провайдера №2427 ГО «Національна Асоціація Медичної Освіти». Курс буде корисним для лікарів таких спеціальностей: нефрологія, дитяча нефрологія, урологія, дитяча урологія, інфекційні хвороби, педіатрія, загальна практика — сімейна медицина, внутрішні хвороби (терапія). Програма заходу • Сучасні підходи до класифікації інфекцій сечових шляхів з урахуванням клінічного перебігу, локалізації та факторів ризику. • Актуальні рекомендації EAU щодо діагностики та лікування ІСШ: що змінилось у 2026 році та як це впливає на щоденну практику лікаря. • Як правильно обирати антибактеріальну терапію з урахуванням локальних даних резистентності, індивідуальних особливостей пацієнта та безпеки лікування. • Алгоритми ведення пацієнтів із неускладненими та ускладненими ІСШ: від первинного звернення до контролю ефективності терапії. • Підходи до діагностики рецидивуючих інфекцій сечових шляхів, визначення причин рецидивів та стратегії профілактики. • Типові помилки у веденні пацієнтів із ІСШ та практичні рекомендації щодо їх уникнення. • Розбір складних клінічних випадків із практики експертів з покроковим аналізом прийняття клінічних рішень. • Особливості ведення дітей, вагітних та пацієнтів із супутньою патологією з урахуванням сучасних клінічних підходів. • 11 модулів з відеолекціями тривалістю до 10 хвилин кожна. • 12-й модуль з джерелами додаткової інформації. • Контрольні тестування після кожного модулю. • Фінальний іспит: тестування, на яке треба надати 70% правильних відповідей і більше; на проходження іспиту надається 3 спроби. • Сертифікат на 7 балів БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дата проведення — 19.05.2026. Сертифікат — 8 акад. год (16 балів). Захід проходить ОЧНО!!! м. Чернівці, Чернівецький медичний фаховий коледж. РЕЄСТРАЦІЯ ДОСТУПНА ЛИШЕ ЗА ЗАЗДАЛЕГІДЬ УЗГОДЖЕНИМИ СПИСКАМИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я! УЧАСНИКІВ НАБРАНО!!! Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ожиріння та патологічний набір маси тіла є багатофакторним клінічним станом, що формується на перетині ендокринних, метаболічних, медикаментозних і поведінкових механізмів. Пацієнти з надлишковою вагою часто тривалий час можуть отримувати спрощені або симптоматичні рекомендації без виявлення первинної причини метаболічних змін. Це призводить до втрати діагностичного фокусу та ігнорування станів, які безпосередньо впливають на енергетичний баланс і регуляцію маси тіла. Під час ведення пацієнта з ожирінням необхідно зважати на роль ендокринних розладів, медикаментозних впливів, порушень сну та репродуктивних факторів. На цьому заході ви навчитеся розрізняти первинні та вторинні механізми набору ваги, а також визначати клінічну значущість інсулінорезистентності, гіпотиреозу, СПКЯ, менопаузальних змін, порушень сну й медикаментозно-індукованого ожиріння. Ви розглянете сучасний підхід до інтерпретації лабораторних показників і принципи раціонального призначення обстежень. Також ви отримаєте алгоритм клінічного мислення при наборі ваги без очевидної причини, зокрема оцінювання факторів способу життя, фармакотерапії та ендокринного статусу. Після навчання ви зможе диференціювати механізми набору маси тіла, уникати надлишкових обстежень і помилкових інтерпретацій, а також формувати доказову, структуровану тактику ведення пацієнтів з ожирінням та метаболічними порушеннями. • Надлишкова вага чи ожиріння: де проходить межа? • Чому пацієнт набирає вагу, навіть коли “майже нічого не їсть”? • Інсулінорезистентність: головний винуватець чи лише свідок? • Гіпотиреоз: чи справді ТТГ пояснює зайві кілограми? • СПКЯ, менопауза, сон і стрес: приховані тригери набору ваги • Ліки, після яких “раптово” з’являються +10 кг • Які обстеження реально допомагають, а які лише створюють шум? • Пацієнт із набором ваги: як мислити лікарю, а не TikTok-експерту • Найдорожчі помилки в діагностиці ожиріння та метаболічних порушень • Відповіді на запитання учасників

Ліки можуть рятувати життя, але важливо подбати, щоб вони не спричиняли залежність. На цьому заході ви дізнаєтесь, як безпечно працювати з рецептурними препаратами, розпізнавати ранні ознаки залежності та не допустити її розвитку у своїх пацієнтів. Ви навчитеся контролювати призначення ліків, оцінювати ризики, вчасно помічати абстинентний синдром, грамотно комунікувати з пацієнтом і пропонувати безпечні альтернативи. Ви знатимете, як уникнути помилок, які можуть призвести до хронічного болю, передозування чи психоемоційних зривів. Протягом заходу ви зʼясуєте, як правильно застосовувати бензодіазепіни, коли варто припиняти терапію, які стратегії профілактики справді працюють і як вибудувати ефективну взаємодію з пацієнтами й колегами. Окрема увага буде приділена розгляду реальних клінічних випадків. • Розуміння проблеми залежності від рецептурних препаратів. • Ранні ознаки формування залежності. • Ризики неправильного призначення лікарських засобів. • Профілактика розвитку залежності. • Альтернативні методи лікування. • Стратегії безпечного припинення терапії. • Психоосвіта й ефективна комунікація з пацієнтом. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Оцінка показань та протипоказань до призначення фармакотерапії (СІЗЗС, ТЦА) та/або КПТ при депресії, ГТР, ПТСР та фобіях. • Застосування діагностичних критеріїв DSM-5/МКХ-11 для диференційної діагностики зазначених розладів. • Визначення клінічних профілів пацієнтів, для яких КПТ є терапією першого вибору. • Розробка та обґрунтування плану комбінованої терапії (фармакотерапія + КПТ), визначення послідовності та тривалості етапів. • Використання стандартизованих шкал (напр., PHQ-9, GAD-7, PCL-5) для моніторингу терапевтичної відповіді. • Формування алгоритмів дій при резистентності до першої лінії монотерапії (медикаментозної або психотерапевтичної). • Ведення пацієнтів із коморбідними станами, зокрема поєднанням депресивних та тривожних розладів. • Надання пацієнтам науково обґрунтованої інформації щодо переваг, обмежень та очікуваних результатів кожного методу лікування. Програма заходу • Заняття — 01:59:38 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Підвищення тропоніну та інфаркт міокарда — дві клінічні реалії, що нерідко розглядаються як синоніми, однак сучасна кардіологія вимагає значно тонішого підходу до їх диференціації. Цей онлайн-курс розроблений для лікарів, які щодня стикаються з інтерпретацією лабораторних даних і прагнуть приймати обґрунтовані клінічні рішення в умовах діагностичної невизначеності. Висока чутливість сучасних тропонінових тестів (hs-cTn) створює серйозні виклики диференційної діагностики у повсякденній клінічній практиці. Впровадження високочутливих аналізів дозволило виявляти ушкодження міокарда на ранніх етапах і суттєво скоротити час до прийняття рішення про реперфузію. Водночас зросла кількість випадків, коли підвищення тропоніну зумовлене не атеросклеротичним розривом бляшки, а іншими механізмами: перевантаженням тиском, запаленням, нирковою недостатністю чи системним стресом. Згідно з Четвертим універсальним визначенням інфаркту міокарда (Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction), діагноз ІМ вимагає не лише зростання або зниження рівня hs-cTn, а й обов’язкової наявності клінічних ознак гострої ішемії. Алгоритми швидкої стратифікації ризику 0/1h та 0/2h, рекомендовані ESC (Європейським товариством кардіологів), дозволяють протягом 1–2 годин надійно виключити або підтвердити ГІМ з використанням серійних вимірювань hs-cTn. Після проходження курсу лікар набуде компетентностей щодо інтерпретації результатів hs-cTn у клінічному контексті, застосування Четвертого універсального визначення ІМ, диференціації гострого та хронічного пошкодження міокарда, побудови діагностичного алгоритму, використання BNP, NT-proBNP і D-димеру, визначення показань до ехокардіографії, КТ-ангіографії та МРТ серця, а також застосування протоколів 0/1h та 0/2h. Курс розроблено для кардіологів, терапевтів, лікарів відділень невідкладної допомоги та сімейних лікарів, які прагнуть підвищити клінічну компетентність у галузі біомаркерної діагностики. Навчання дає НМО-бали для безперервного професійного розвитку відповідно до вимог МОЗ України. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Реєстрація на офлайн тренінг EPILS: невідкладні реанімаційні заходи для дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC (European Resuscitation Council) та ASC (American Surgeon College). Курси орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Вкажіть, будь ласка, номер заходу на який Ви хотіли б потрапити та оберіть курс (EPILS — невідкладні реанімаційні заходи для дітей). Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Комплексний україномовний курс з ліпідології, який формує системне мислення лікаря від розуміння біохімії ліпідного обміну до оцінки серцево-судинного ризику та покращення прогнозу життя пацієнта. Оцінити ліпідний профіль — це не просто «визначити загальний холестерин». Це складна система фракцій, ризиків і клінічних рішень, від правильного трактування якої залежить прогноз пацієнта. Навчання допомагає розібратися в показниках аналізів, зрозуміти, чому, коли і як призначати ліпідзнижувальну терапію, а також визначити, у яких випадках достатньо модифікації способу життя. Учасники опановують принципи ліпідзнижувальної терапії, алгоритми ведення пацієнтів із дисліпідеміями, підходи до індивідуального підбору лікування з урахуванням коморбідності, побічних ефектів і прихильності пацієнта. Навчання відбувається у власному темпі: доступ до матеріалів доступний 24/7 навіть після завершення навчання. Учасники отримують підтримку куратора й менеджера, доступ до закритої спільноти, практичні завдання з індивідуальним зворотним зв’язком, QA-сесії та сертифікат з балами БПР після успішного проходження тесту. Формат навчання — онлайн, тривалість — 4 тижні. Щотижня відкривається новий блок програми, перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Для отримання сертифікату необхідно успішно пройти підсумкове тестування, набравши 70% правильних відповідей. Учасники отримують сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • БЛОК 1. Ліпідограма по молекулах та патогенез атеросклерозу • Онлайн лекція • 1. Історія дослідження атеросклерозу: ключові віхи • 2. Ліпопротеїни: що формує серцево-судинний ризик • 3. Метаболізм холестерину та ліпопротеїнів: клінічно значущі механізми • 4. Процес утворення атеросклеротичної бляшки • 5. Час має значення – кумулятивна теорія холестерину • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Ліпідзнижувальні препарати • Онлайн лекція • 1. Статини - механізм дії, чим відрізняються молекули між собою • 2. Побічні ефекти статинів: що реально може зустрітись у практиці лікаря • 3. Механізм дії езетимібу, бемпадоєвої кислоти та сценарії, коли їхнє застосування необхідне • 4. Інгібітори PCSK9 та інклісіран: сучасні підходи до зниження ЛПНЩ • 5. Терапія гіпертригліцеридемії та підвищеного ліпопротеїну(а) • 6. Контроль ліпідзнижуючої терапії: що, кому, як часто перевіряти • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Покази для призначення ліпідзнижувальноі терапії • Онлайн лекція • 1. Категорії серцево-судинного ризику, первинна і вторинна профілактика • 2. Оцінка серцево-судинного ризику при первинній профілактиці: шкали та модифікатори ризику • 3. Вплив харчування на ліпідний обмін і рекомендації щодо дієтотерапії • 4. Фізична активність, поведінкові фактори (куріння, алкоголь) • 5. Клінічні випадки: алгоритм прийняття терапевтичних рішень • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Коморбідні стани • Онлайн лекція • 1. Хвороби, які прискорюють процеси атеросклерозу • 2. Особливі категорії: пацієнти з онкопатологією, ВІЛ-інфіковані • 3. Системний метаболічний синдром • 4. Порушення ліпідного обміну при патології щитоподібної залози • 5. Міжлікарські взаємодії статинів • 6. Вторинні причини дисліпідемії • 7. Чи впливають на ліпідний обмін біодобавки та «нутріцевтики» • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК • Онлайн лекція • 1. Соціальні мережі vs доказова медицина: факти та міфи • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс є першим із чотирьох онлайн-курсів циклу «Надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі». Він присвячений основним принципам розпізнавання пацієнта в критичному стані та пріоритетності дій щодо надання йому екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Успішне опанування матеріалів онлайн-курсу підвищить рівень професійних компетентностей лікарів, фельдшерів і парамедиків системи екстреної медичної допомоги та сформує в них готовність до швидкого й дієвого реагування на критичні ситуації як в умовах лікарні, так і поза її межами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Геріатричні пацієнти з цукровим діабетом – це складна реальність в операційній, де кожне рішення анестезіолога впливає на результат. Похилий вік, поліморбідність та зміни фармакокінетики роблять їх особливо вразливими до ускладнень. На заході ви навчитесь оцінювати мультифакторні ризики, обирати оптимальний метод анестезії та налаштовувати моніторинг. Ви розглянете алгоритми періопераційного ведення, навчитеся контролювати глікемію, передбачати типові ускладнення й застосовувати сучасні підходи до післяопераційного знеболювання. Практичні клінічні випадки дадуть змогу відпрацювати знання в умовах, максимально наближених до реальної роботи. Після заходу ви впевнено здійснюватимете анестезіологічний супровід геріатричних пацієнтів з цукровим діабетом. • Вступ • Актуальність проблеми: старіння населення, збільшення кількості операцій у пацієнтів похилого віку. • Поширеність цукрового діабету, його вплив на хірургічну практику. • Потреба у мультидисциплінарному підході та персоналізованій анестезії. • Особливості пацієнтів похилого віку • Поліморбідність: серцево-судинні, легеневі, ниркові, печінкові захворювання. • Порушення обміну речовин, мальабсорбція, імунні дисфункції. • Підвищена чутливість до медикаментів, ризик алергічних реакцій. • Передопераційний огляд і підготовка • Виявлення основних відхилень за результатами лабораторних та інструментальних досліджень. • Оцінювання ступеня хірургічного та анестезіологічного ризику. • Формування індивідуальної програми періопераційного супроводу. • Алгоритм ведення пацієнта з ЦД похилого віку • Діагностика вуглеводного статусу та контроль глікемії. • Вибір методу анестезії та інтраопераційного моніторингу. • Сучасні підходи до оцінювання больового синдрому. • Оптимальні стратегії післяопераційного знеболювання. • Типові помилки в періопераційному менеджменті • Недооцінення ризиків гіпо- та гіперглікемії. • Неправильний вибір анестезіологічних препаратів та методик. • Недостатній моніторинг метаболічних порушень та гемодинаміки. • Ігнорування принципів мультимодальної аналгезії. • Розбір клінічних кейсів • Практичні приклади ведення пацієнтів похилого віку з ЦД. • Обговорення тактики, допущених помилок і шляхів їх уникнення. • Висновки для щоденної практики. • Q&A-сесія