Заходи БПР — Нефрологія 2026

1. Гіпертонічна хвороба 2. Цукровий діабет 3. Анкетування пацієнтів 4. Рекомендовані онкоогляди 5. Вакцинація за віком Підсумкове тестування

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Нейрогенна дисфункція тазових органів (НДТО) – це складна міждисциплінарна патологія, яка стосується одразу кількох систем: сечовидільної, травної та статевої. Вона може виникати в разі уражень центральної або периферичної нервової системи й часто маскується під урологічні, гінекологічні або проктологічні патології. Незнання симптомів НДТО на первинному етапі призводить до помилкової маршрутизації пацієнтів, затримки лікування й тяжких ускладнень, зокрема уражень нирок, хронічних інфекцій та інвалідизації. Пацієнти з НДТО на практиці трапляються часто: після інсульту, при розсіяному склерозі, спинальній травмі чи нейродегенеративних хворобах. Необхідно своєчасно розпізнавати нейрогенні прояви, щоб направити до потрібного фахівця й уникнути ускладнень. Водночас ця тема рідко розглядається системно, що створює клінічні прогалини та підвищує ризики для пацієнта. Навчальний захід «Нейрогенна дисфункція тазових органів: між неврологією, гінекологією та проктологією» буде присвячений вивченню патофізіології, діагностики та мультидисциплінарного ведення пацієнтів з нейрогенною дисфункцією тазових органів. Будуть розглянуті типові клінічні сценарії: затримка або нетримання сечі, гіперактивність міхура, порушення дефекації, тазовий біль та сексуальна дисфункція. Ви дізнаєтесь, як диференціювати ці стани від органічної патології, коли варто запідозрити нейрогенну природу симптомів і які методи обстеження доцільні на первинному етапі (уродинаміка, МРТ, консультація невролога). Особлива увага буде приділена профілактиці інфекцій та ускладнень, технікам катетеризації, медикаментозному та немедикаментозному супроводу. Цей захід допоможе лікарю розпізнати НДТО там, де її зазвичай не шукають, і своєчасно запобігти ускладненням, які погіршують якість життя пацієнта. • 1. Базові поняття: • Іннервація тазу: короткий анатомо-функціональний огляд • Центральна та периферична регуляція тазових функцій • Що таке нейрогенна дисфункція тазових органів? • 2. Нейрогенна патологія в урології: • Нейрогенний сечовий міхур • Хронічний тазовий біль • Нетримання та затримка сечі • Гіперактивний сечовий міхур • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • 3. Нейрогенна патологія в гінекології: • Хронічний тазовий біль • Вульводинія • Дисфункція мʼязів тазового дна • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • Післяпологові та післяопераційні невропатії • Невропатичний біль у гінекології: як відрізнити від запального або психогенного • 4. Нейрогенна патологія в проктології: • Дефекаційне синкопе • Анокуприковий больовий синдром • Прокталгія фуга • Синдром леватора • Нетримання калу, аноректальна дисинергія • Відповіді на запитання учасників

Курс розроблено з метою підвищення рівня знань фахівців сфери охорони здоров’я та інших осіб, дотичних до медичної та фармацевтичної галузі, з питань порядку та рекомендацій до здійснення промоції лікарських засобів відповідно до Настанови «Належна практика з промоції лікарських засобів». Завдання курсу — систематизувати та роз’яснити основні вимоги й методологічні рекомендації щодо промоції лікарських засобів для фахівців сфери охорони здоров’я, а також підвищити їхню обізнаність щодо європейських стандартів і практик поширення інформації про лікарські засоби. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

ВПЛ проявляється не тільки кондиломами чи бородавками, що негативно впливають на естетичний вигляд. Це клінічно й онкологічно значуща проблема, адже інфекція є причиною передракових станів, а її клінічні прояви часто маскуються під інші дерматози. Якщо припуститися помилки на етапі діагностики або вибору тактики лікування, це може призвести до рецидивів, хронізації процесу та підвищення юридичних ризиків. На цьому заході ви дізнаєтеся про клінічні форми ВПЛ, принципи диференційної діагностики з екземою, ліхеном та іншими ураженнями аногенітальної зони, розглянете сучасні методи верифікації діагнозу й оцінювання онкогенного ризику. Ви знатимете показання до ПЛР-типування, роль дерматоскопії та гістології, алгоритми комбінованої терапії з поєднанням деструктивних і медикаментозних методів, а також підходи до профілактики рецидивів. Після навчання ви зможете обирати діагностичну й терапевтичну стратегію в разі плоских і вульгарних бородавок, генітальних кондилом, рецидивних папілом та ВПЛ-асоційованих уражень в імунокомпрометованих пацієнтів. • Вступ та актуальність • Поширеність ВПЛ, ризики • Клініка та класифікація • Форми (вульгарні, плоскі бородавки, кондиломи), диференціація з екземою/ліхеном. ​Диференційна діагностика широких та гострокінцевих кондилом • Діагностика • ПЛР, дерматоскопія, гістологія; оцінювання онкоризику. • Лікування • Деструкція, медикаментозне лікування\імуносупресія. Вибір методу видалення. Лазерна терапія в практиці лікаря-дерматолога • Профілактика та моніторинг • Вакцинація, рецидиви; міждисциплінарне ведення • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

Онлайн курс PRO CARDIO: антикоагулянтна терапія та ризики 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Антикоагулянтна терапія є основою профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із фібриляцією передсердь, венозними тромбозами та іншими високоризиковими станами. Вона рятує життя, але водночас вимагає від лікаря чіткості, впевненості та вміння обрати оптимальну терапію, уникнути ускладнень і зберегти баланс між ефективністю й безпекою». У межах майстер-класу розглядаються практичні питання щодо вибору препарату для конкретного пацієнта (варфарин чи НОАК), дій при екстреному втручанні або кровотечі, правильного контролю пацієнта та зниження ризиків кровотеч, переходу з однієї молекули на іншу, а також особливостей ведення пацієнтів похилого віку та осіб із супутньою нирковою або печінковою патологією. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс присвячений одному з базових та водночас надзвичайно інформативних методів оцінки нирок, сечоводів, сечового міхура та передміхурової залози у щоденній клінічній практиці. УЗД дозволяє швидко оцінити анатомію, структуру органів, наявність обструкції, конкрементів, запальних змін, об’ємних утворень та ознак порушення сечовиділення. Учасники отримають чіткий алгоритм УЗД-оцінки нирок: нормальна анатомія, розміри, ехоструктура, чашково-мискова система. У програмі розглядаються найпоширеніші патології нирок: камені, гідронефроз, аномалії розвитку, утворення та запальні зміни. Учасники розберуть, коли і як доцільно шукати сечовід та які УЗ-ознаки можуть вказувати на його патологію. Окрему увагу буде приділено системному підходу до УЗД сечового міхура: анатомії, наповненню, стінці, вмісту та залишковій сечі. Розглядатимуться диференційні ознаки каменів, утворень сечового міхура, змін при гематурії та вроджених аномалій. Учасники зрозуміють роль УЗД передміхурової залози з точки зору порушень сечовиділення та отримають практичні критерії для формування зрозумілого і клінічно корисного УЗ-висновку. Матеріали допоможуть побачити, як результати УЗД впливають на подальшу тактику ведення пацієнта. Теми «тут і зараз», доказові знання, стислий і структурований формат до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Інфаркт міокарда – одна з головних причин госпітальної смертності. Своєчасне розпізнавання типових і атипових проявів, правильне зняття ЕКГ й точне оцінювання стану пацієнта – основа якісного медсестринського догляду в кардіології. Від цих навичок залежить подальший прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розглянете повний цикл медсестринської допомоги у разі підозри на ІМ. Знатимете, як оцінити больовий синдром, які невідкладні дії треба зробити одразу і яка правильна техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях. Ви побачите, як інтерпретувати характерні зміни на ЕКГ при STEMI та NSTEMI, як змінюється картина залежно від стадії розвитку інфаркту та як відрізнити ГКС від некардіологічних станів. Після навчання ви будете впевненіше визначати критичні ознаки, точніше оцінювати ЕКГ, а також зможете зменшити ризик діагностичних затримок. Час – це м’яз, тому діяти треба швидко. • Критичне значення медсестринського догляду в кардіологічному стаціонарі: роль у моніторингу та профілактиці ускладнень. • Типові й атипові клінічні прояви ІМ: детальний аналіз больового синдрому (характер, локалізація, іррадіація) та його еквівалентів. • Невідкладні дії медсестри у разі підозри на ІМ (алгоритм дій, забезпечення венозного доступу, киснева підтримка). • Правила й техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях: забезпечення якості запису (положення пацієнта, накладання електродів). • Основні ЕКГ-ознаки гострого ІМ: елевація сегмента ST (STEMI) та депресія сегмента ST/інверсія зубця T (NSTEMI). • Динаміка змін на ЕКГ (гостра, підгостра, рубцева стадія) та її значення для медсестринського спостереження. • Диференційна діагностика ІМ: відмінність від некардіологічного болю (міжреберна невралгія, ТЕЛА, патологія ШКТ – виразка, панкреатит). • Оцінювання стану пацієнта: шкали болю, оцінювання дихання, рівень свідомості, моніторинг життєвих показників. • Медсестринське спостереження за побічними діями кардіологічних препаратів (антиагреганти, нітрати, бета-блокатори). • Психологічна підтримка пацієнта і комунікація з родичами: зниження рівня тривожності та формування прихильності до лікування. • Відповіді на запитання учасників.

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Загальне розуміння щодо комплексу гігієни рук медичних працівників у ЗОЗ 3. Використання медичних рукавичок – як складова у впровадженні покращення практик з гігієни рук у ЗОЗ. Підбір та критерії ефективності антисептиків 4. Практичні та теоретичні помилки щодо гігієни рук медичних працівників 5. Гігієна рук медичних працівників. Догляд за руками ВООЗ. Розгляд додатків 6. Додаткові матеріали від автора курсу 7. Відповіді на актуальні питання від автора курсу

Під час проведення скринінгу раку простати можна легко припуститися помилки, навіть якщо мати досвід. Це одна з найпоширеніших онкопатологій у чоловіків, за якої раннє виявлення визначає прогноз. Необхідно чітко знати сучасну епідеміологію, роль факторів ризику та логіку інтерпретації PSA, адже міжнародні рекомендації часто оновлюються. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з прикордонними значеннями PSA, коли потрібні додаткові показники, коли призначити mpМРТ і як правильно трактувати PI-RADS. Ви отримаєте алгоритми, які дадуть вам змогу уникнути зайвих обстежень та впевнено пояснювати пацієнтам, кому і коли скринінг справді показаний. Після навчання ви знатимете актуальні міжнародні підходи й послідовність дій у разі DRE-позитивних знахідок чи швидкого росту PSA. Ви зможете впевнено формувати зрозумілі та доказові рекомендації для ваших пацієнтів. • 1. Актуальність та поширеність раку простати: • сучасна епідеміологія; • вікові чинники й фактори ризику; • чому раннє виявлення має критичне значення. • 2. Скринінг новоутворень передміхурової залози: • PSA: показання, обмеження, інтерпретація результатів; • додаткові показники (free PSA, PSA density, PSA velocity); • роль мультипараметричної МРТ у скринінгу; • тактика у разі прикордонних та сумнівних значень PSA. • 3. Міжнародні рекомендації (AUA, EAU, NCCN): • вікові підходи і стратифікація ризику; • кому рекомендується скринінг, а кому – ні; • порівняння основних відмінностей між гайдлайнами; • практичні алгоритми для щоденної роботи лікаря. • 4. Профілактика новоутворень передміхурової залози: • доказові профілактичні стратегії; • роль способу життя, харчування та модифікації поведінкових факторів; • поради, які лікар може безпечно рекомендувати пацієнту. • 5. Висновки та узагальнення: • основні положення сучасного скринінгу; • типові помилки лікарів та як їх уникнути; • короткий алгоритм ведення пацієнта з підозрою на рак простати. • 6. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • 1. Стратифікація пацієнтів з метастатичним гормончутливим раком передміхурової залози (мГЧРПЗ) • 2. Чи завжди потрібна інтенсифікація комбінованого лікування мГЧРПЗ: місце дегареліксу в АДТ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • 3. Персоналізований підхід з метою  уникнення надмірного лікування та мінімізації пізньої токсичності • 4. Результати останніх клінічних досліджень, представлених на ASCO 2025 та ESMO 2025 • 5. Переваги анатагоністів ЛГРГ над агоністами у пацієнтів з ССЗ, з ризиками виникнення остеопорозу, переломами кісток та уникнення спалаху рівня тестостерону в крові • 6. Результати перших досліджень по використанню радіолігандної терапії у пацієнтів з мГЧРПЗ

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Рецептурні помилки є однією з найчастіших причин відмови у відпуску лікарських засобів, юридичних ризиків для медичного працівника та затримки лікування пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні вимоги до оформлення рецептів, типові помилки під час їх виписування та практичні алгоритми роботи з паперовими й електронними рецептами. Після навчання ви зможете впевнено оформлювати рецепти відповідно до чинних нормативних вимог і уникати типових помилок у вашій практиці. • 1. Чотири рішення, які лікар має прийняти до створення рецепта • 2. Клінічне призначення як основа коректного рецепта • 3. Матриця вибору рецепта • 4. Е-рецепт у ЕСОЗ: що відбувається до і після натискання кнопки «Створити» • 5. Рецепти підвищеного ризику • 6. Якщо рецепт уже створено невірно. Алгоритм дій лікаря • 7. Дистанційний і повторний рецепт: межі допустимого. Ситуації, коли рецепт можна створити без очного візиту. • 8. Лікар — пацієнт — аптека: конфліктні ситуації. • 9. Практикум: «Рецепти, у яких легко помилитися» • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань