Заходи БПР — Нефрологія 2026

Клінічна безпека пацієнта: інфекційний контроль та профілактика ІПМНД 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Під час заходу розглядаються сучасні підходи до профілактики інфекцій, пов’язаних із медичною допомогою, та інструменти інфекційного контролю для підвищення безпеки пацієнта в практиці лікаря. Програма заходу • 03.09.2026, День 1 • Початок – 08:55; Місце проведення: ІІІ поверх поліклінічного структурного підрозділу, зал для конференцій (більше 30 осіб); І поверх стаціонарного корпусу, симуляційний кабінет №422 (до 30 осіб) • Секція №1: 08:55–09:00 Вітальне слово • 09:00–09:45 Чинні нормативні документи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Епідеміологічний нагляд та облік ІПМНД. Комплексні протиепідемічні заходи при виявленні пацієнта з множинною резистентністю мікроорганізмів до АМП • 09:45–10:45 Адміністрування антимікробних препаратів. Раціональна периопераційна антибіотикопрофілактика як складова інфекційного контролю • 10:45–11:00 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 11:00–11:30 Кава-брейк • Секція №2 • 11:30–12:00 Догляд за периферичним катетером. Інфекційна безпека венозного доступу • 12:00–12:30 Профілактика катетрасоційованих інфекцій кровотоку (КАІК периферичної та центральної вени) • 12:30–13:15 Догляд за сечовим катетером. Катетеризація сечового міхура • 13:15–14:00 Профілактика катетрасоційованих інфекцій сечовивідних шляхів (КАІСВШ) • 14:00–14:30 Основи гігієни рук. Майстер-клас: миття рук з милом • 14:30–14:45 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 04.09.2026, День 2 • Початок 9:00; Місце проведення: ІІІ поверх поліклінічного структурного підрозділу (зал для конференцій, більше 30 осіб) та І поверх стаціонарного корпусу, симуляційний кабінет №422 (до 30 осіб) • Секція №1 • 09:00–09:30 Сучасні підходи до очищення та дезінфекції поверхонь в закладах охорони здоров’я • 09:30–10:00 Критерії визначення ІОХВ • 10:00–10:30 Профілактика інфекцій області хірургічного втручання (ІОХВ) • 10:30–11:00 Рутинний епідеміологічний нагляд за ІОХВ • 11:00–11:30 Відбір біологічного матеріалу від пацієнтів із ускладненнями ІОХВ для мікробіологічних досліджень на чутливість до АМП • 11:30–11:45 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 11:45–12:15 Кава-брейк • Секція №2 • 12:15–13:30 Сучасні підходи до репроцесінгу медичних виробів у ЗОЗ • 13:30–14:30 Інфекційна безпека при інтубації трахеї • 14:30–15:15 Профілактика вентилятор асоційованих пневмоній (ВАП) • 15:15–15:30 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 15:30–23:59 Тестування учасників до закриття заходу згідно з абзацом 7 пункту 19 Положення про систему безперервного професійного розвитку (Постанова КМУ №725 від 14.07.2021) Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Гарячка невідомого генезу може бути зумовлена тяжкими патологічними процесами: від абсцесів і тромбозів до онкопатології чи сепсису. УЗД як метод первинної візуалізації допомагає оперативно звузити діагностичний пошук, виявити джерело інфекції або запалення та швидко ухвалити рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. Зволікання з діагностикою в таких випадках може призвести до генералізації інфекції, септичного шоку, ішемії органів або прогресування онкопроцесу. Особливої важливості це набуває для пацієнтів після оперативних втручань та у стані імуносупресії. Навчальний захід «УЗД у пацієнтів з гарячкою невідомого генезу» буде присвячений вивченню діагностичного потенціалу ультразвукового дослідження у разі гарячки невідомого генезу. Будуть розглянуті сучасні підходи до оцінювання її причин та правильна інтеграція УЗД у діагностичний алгоритм. Будуть детально проаналізовані можливі причини в грудній та черевній порожнині, судинні ускладнення й ознаки уросепсису. Майстер-клас допоможе сформувати чіткий алгоритм обстеження пацієнта з лихоманкою невідомого походження та знизити частоту пропущених діагнозів. • Лихоманка невідомого генезу: сучасні погляди. • Місце УЗД в діагностичному пошуку. • Грудна порожнина – можливі причини: • пневмонія; • плеврит; • інфекційний ендокардит. • Черевна порожнина – можливі причини: • холецистит (калькульозний та акалькульозний); • панкреатит; • ішемія кишечника; • урологічний сепсис; • катетер-асоційовані інфекції; • асцит; • mts та первинні об'ємні новоутворення; • абсцеси. • Судини – можливі причини: тромбози, катетер-асоційований сепсис. • Відповіді на запитання учасників.

​Гіпергомоцистеїнемія розглядається як незалежний предиктор розвитку серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, зокрема атеросклерозу, тромбоемболічних ускладнень, інсульту, когнітивного погіршення й афективних розладів. У пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, особливо в умовах постковідного синдрому, порушення метаболізму гомоцистеїну може бути наслідком функціональних або генетичних варіантів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR), які опосередковують реметилювання гомоцистеїну до метіоніну й синтез метилових донаторів для метаболізму нейротрансмітерів. Згідно з даними NIH Genetics Home Reference, алель C677T гена MTHFR виявляється у гомозиготному варіанті приблизно у 10–15% європейської популяції та асоціюється з гіпергомоцистеїнемією і зниженим рівнем активної форми фолату. Крім того, SARS-CoV-2-індуковане системне запалення, метаболічна дисфункція та ендотеліальна дисрегуляція можуть посилювати вразливість нейрометаболічних шляхів, особливо в осіб із вже наявними факторами ризику. Зважання на ці механізми під час клінічного аналізу постковідних проявів, що охоплюють когнітивну дисфункцію, астенію і тривожні розлади, є важливим для своєчасної діагностики, стратифікації ризику та призначення цільової терапії, зокрема метильованих форм вітамінів групи B. Навчальний захід «Нейрометаболічні пастки: гомоцистеїн, діабет, COVID» буде присвячений вивченню клінічного значення фолатного циклу та його генетичних варіантів. Особливу увагу буде приділено ролі MTHFR, MTRR, MTR у метаболізмі гомоцистеїну, серотоніну та їхньому впливу на судинні, когнітивні й афективні розлади. У фокусі – фармакогенетичні аспекти вибору терапії, зокрема цукрознижувальні препарати й вітаміни групи B. Розглядатимуться клінічні маркери ризику когнітивних порушень, депресії та тривожності у хворих із ЦД 2 типу в постковідному періоді. Учасники отримають чіткі алгоритми дій для стратифікації ризику, інтерпретації лабораторних показників і персоналізованого підходу до лікування. • Що приховує фолатний цикл: як один ген може змінити долю пацієнта • MTHFR, MTRR, MTR – від нудної генетики до практичної клініки • Чому COVID-19 запустив лавину неврологічних і психоемоційних розладів у діабетиків • Серотонін: більше, ніж «гормон щастя» – біомаркер постковідного мозку • Хворий із ЦД2 та депресією: що не так із метаболізмом фолатів? • Гомоцистеїн – мовчазний руйнівник: коли лабораторія говорить раніше, ніж пацієнт • Постковід і гормональна терапія: як це несподівано впливає на серотонін • Вибір цукрознижувальної терапії: як фармакогенетика пояснює результат • Фолати, вітаміни B, тестування – коли це не мода, а порятунок • Побудова прогнозу: хто втратить когнітивну функцію першим і як цьому запобігти • Відповіді на запитання учасників

Діабетичні гіперглікемічні кризи, зокрема діабетичний кетоацидоз (ДКА) та гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГОС), становлять пряму загрозу життю пацієнтів і є частими супутниками критичних станів, що вимагають інтенсивної терапії. Для анестезіологів, інтенсивістів і лікарів невідкладної допомоги знання сучасних протоколів і алгоритмів є не лише вимогою стандартів, а й питанням безпеки та ефективності. Попри те, що ДКА і ГОС традиційно асоціюються з відділеннями інтенсивної терапії, перші прояви кризів часто виникають в амбулаторній або загальностаціонарній практиці. Тому, ендокринологи, терапевти, хірурги, інфекціоністи, неврологи та інші спеціалісти повинні знати особливості цих станів. У роботі з пацієнтами, які мають ризик метаболічної декомпенсації, вкрай важливою є своєчасна діагностика й ретельне планування лікувальної тактики. Навчальний захід «Кетоацидоз і гіперосмолярний стан в інтенсивній терапії: алгоритми дій» буде присвячений вивченню клінічних особливостей і диференційної діагностики ДКА та ГОС, аналізу сучасних алгоритмів інтенсивної терапії згідно з рекомендаціями ADA 2025 і NICE 2023. Будуть розглянуті типові помилки, що впливають на виживаність пацієнтів, і способи їх уникнення. Окрема увага буде приділена змішаним формам гіперглікемічних кризів, корекції ацидозу та електролітних порушень, а також етапному переходу на підшкірну інсулінотерапію. Цей захід буде корисний усім лікарям, які прагнуть уникнути помилок у веденні метаболічних кризів. • Актуальність проблеми невідкладних діабетичних станів. • Діабетичний кетоацидоз (ДКА) • Етіологія, патогенез • Клініка, діагностичні критерії • Алгоритм інтенсивної терапії • Типові помилки • Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГОС) • Фактори ризику, патогенез • Клінічні особливості • Принципи лікування в ІТ • Критичні помилки ведення • Диференційна діагностика. Змішаний криз • Відмінності між ДКА та ГОС • Спільні принципи моніторингу та лікування • Особливості змішаного типу • Алгоритми дій (ADA 2025, NICE 2023) • Інфузійна терапія • Інсулінотерапія • Корекція ацидозу та електролітних порушень • Перехід на підшкірний інсулін • Клінічні кейси • Практичний розбір випадків ДКА і ГОС • Аналіз рішень і типових помилок • Відповіді на запитання учасників

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби можуть не лише суттєво погіршити стан пацієнта, а й становити пряму загрозу життю. Несвоєчасна діагностика або помилкова тактика лікування призводять до тяжких уражень печінки та підшлункової залози, септичних станів, перитоніту або поліорганної недостатності. Кожна помилка ускладнює командну взаємодію та збільшує ризики летальних випадків. Знання про ускладнення холелітіазу особливо важливі для лікарів, які працюють у приймальних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії, гастроентерології або хірургії, а також для лікарів первинної ланки. Навчальний захід «Жовчнокам’яна хвороба та її небезпечні ускладнення: тандем гастроентеролога і хірурга» буде присвячений вивченню ускладнень жовчнокам’яної хвороби, зокрема ролі холелітіазу як тригера гострого панкреатиту. Буде розглянутий патогенез міграції каменів та обструкції жовчних і панкреатичних проток. Учасники дізнаються про ризик розвитку раку жовчного міхура при хронічному холелітіазі та обґрунтовану роль лапароскопічної холецистектомії як єдиного методу профілактики біліарного панкреатиту. Окрема увага буде приділена сучасним клінічним рішенням для профілактики ускладнень та міждисциплінарній тактиці ведення таких пацієнтів. Цей захід допоможе лікарю впевнено діяти в разі гострих станів, пов’язаних із гепатобіліарною патологією. • Жовчнокам’яна хвороба як причина гострого панкреатиту (50–60% випадків). • Міграція каменів та обструкція жовчних проток і головної панкреатичної протоки: наслідки та загрози. • Ризик розвитку раку жовчного міхура за наявності холелітіазу. • Лапароскопічна холецистектомія як єдиний метод профілактики біліарного панкреатиту. • Профілактика ускладнень жовчнокам’яної хвороби: клінічні підходи та рішення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Фахова школа IV: організація робіт і дотримання норм радіаційної безпеки (променева діагностика/терапія) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Фахова школа «Організаційні та нормативно-правові аспекти забезпечення радіаційної безпеки в клінічній практиці променевої діагностики та терапії» (зокрема при використанні рентгенодіагностичних апаратів різних видів, КТ, апаратів променевої терапії та інш.). Мета навчання: надати уяву про організацію діяльності та дотримання норм радіаційної безпеки і радіаційного контролю при променевій діагностиці та променевій терапії за різних умов (зокрема в операційних) та при використанні різних типів і різних поєднань діагностичних і терапевтичних апаратів. Програма заходу • 11:00 - 11:30 Лекція загальна «Радіаційна безпека. Робота з джерелами іонізуючого випромінювання в медичних закладах» (Кулікова Ф.Й.) • Радіаційна небезпека в сучасному суспільстві (вступ) • Загальна уява про основні поняття дозиметрії та радіаційної безпеки при використанні ДІВ в медицині • Загальне поняття та структура законодавчих актів з питань радіаційної безпеки • Біологічна дія іонізуючого випромінювання • Види ефектів дії іонізуючого випромінювання на організм (соматичні, генетичні, стохастичні, детерміновані) • Визначення та основні принципи радіаційної безпеки та радіаційного захисту (виправданності, неперевищення, оптимізації) • Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки персоналу при використанні ДІВ в медицині • 11:30 - 12:00 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • Закони України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» • Наказ №153 від 06.08.2012 (вимоги до документів для отримання ліцензії) • Структура та вимоги до звіту про аналіз безпеки об'єкта використання ДІВ • Настанова з якості (основні розділи) • Інструкція щодо дій персоналу у випадку радіаційної аварії • Формування пакету документів для отримання ліцензії (особливості для різних апаратів і умов використання) • 11:30 - 12:00 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • Концепція державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні • Структура законодавчих актів (закони, постанови КМ, галузеві нормативні документи, накази та ін.) • Основні закони України стосовно використання ДІВ в медицині • Постанови КМ з приводу використання ДІВ в медицині • НРБУ-97 та ОСПУ (базові документи) • Накази Держатомрегулювання щодо використання ДІВ в медицині • Накази МОЗ України з питань променевої діагностики/терапії та радіаційної безпеки • 11:30 - 12:00 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • Накази МОЗ України та Держатомрегулювання щодо використання ДІВ в медицині • Значення та особливості наказу МОЗУ та Держатомрегулювання №51/151 від 16.05.2017 • Основні положення «Загальних правил радіаційної безпеки в медицині» по розділах • Основні вимоги до радіаційного захисту (діагностична/інтервенційна радіологія, ядерна медицина, променева терапія) • Попередження випадків ненавмисного/випадкового медичного опромінення та реагування • Вимоги до радіаційного захисту медичного персоналу • Вимоги до радіаційного захисту добровольців та пацієнтів • 12:00 - 12:30 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • Нормативна база щодо будування та використання приміщень при роботі з ДІВ (постанови КМУ, ОСПУ, накази МОЗ, ДБН) • ОСПУ (загальні вимоги до проектування, розміщення і організації роботи) • Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення процедур • Вимоги до приміщень залежно від характеру ДІВ (закриті, відкриті, генеруючі) • Пакет документів та порядок дій при будові нового приміщення з використанням ДІВ • Документи щодо прийняття приміщення в експлуатацію • 12:30 - 13:00 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 12:30 - 13:00 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 12:30 - 13:00 «Дозиметрія та радіаційна безпека при використанні іонізуючих випромінювань в медицині» (Школа О.І.) • 13:00 - 13:30 «Дозиметрія та радіаційна безпека при використанні іонізуючих випромінювань в медицині» (Школа О.І.) • 13:00 - 13:30 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 13:00 - 13:30 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • 13:30 - 14:00 Завершення першого дня: підведення підсумків, відповіді на запитання учасників • 09:00 - 09:30 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • 09:00 - 09:30 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 09:00 - 09:30 «Дозиметрія та радіаційна безпека…» (Школа О.І.) • 09:30 - 10:00 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • 09:30 - 10:00 «Дозиметрія та радіаційна безпека…» (Школа О.І.) • 09:30 - 10:00 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 10:00 - 10:30 «Дозиметрія та радіаційна безпека…» (Школа О.І.) • 10:00 - 10:30 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 10:00 - 10:30 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 10:30 - 11:00 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • 10:30 - 11:00 «Дозиметрія та радіаційна безпека…» (Школа О.І.) • 10:30 - 11:00 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 11:00 - 11:30 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • 11:00 - 11:30 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • 11:00 - 11:30 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 11:30 - 12:00 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 11:30 - 12:00 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • 11:30 - 12:00 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • 12:00-13:10 Загальні обговорення результатів заходу • 13:10-13:30 Перехід до оцінювання набутих знань та навичок Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center