Заходи БПР — Нефрологія 2026

Ураження носа та пазух можуть бути першим проявом серйозного системного аутоімунного захворювання. Чи помічаєте ви їх вчасно? На цьому заході ви навчитеся розпізнавати ранні ознаки ураження верхніх дихальних шляхів при GPA, EGPA, IgG4-залежних захворюваннях, рецидивному поліхондриті й низці рідкісних аутоімунних синдромів. Ви зможете правильно оцінювати клінічні прояви, уникати помилкових діагнозів алергологічного чи ЛОР-характеру і застосовувати міждисциплінарний підхід, залучаючи ревматологів, отоларингологів, імунологів, пульмонологів і дерматологів. Після навчання ви зможете своєчасно встановлювати мультисистемний характер аутоімунних захворювань, правильно оцінювати ЛОР-прояви, обирати оптимальну терапевтичну тактику й уникати оперативних втручань у випадках, коли вони не потрібні. • 1. Актуальність. • 2. Особливості ураження верхніх дихальних шляхів при гранулематозному поліангіїті (синдромі Вегенера, GPA). • 3. Ураження верхніх дихальних шляхів при еозинофільному поліангіїті (EGPA). • 4. Прояви IgG4-залежного захворювання. • 5. Ураження ЛОР-органів при рецидивному поліхондриті. • 6. Системний червоний вовчак і вузликовий поліартеріїт та їх прояви у верхніх дихальних шляхах. • 7. Рідкісні аутоімунні захворювання (синдром Сикка, хвороба Бехчета, синдром Когана, Шегрена) та їх симптоми ураження верхніх дихальних шляхів. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Неспецифічний біль у спині (НБС) – одна з найчастіших причин тимчасової непрацездатності та хронічної інвалідизації населення. За даними ВООЗ, понад 80% людей хоча б раз у житті стикаються з цим станом, і в багатьох він переходить у хронічну форму. НБС необхідно розбирати комплексно: від фізіології до практичних алгоритмів реабілітації. Цей майстер-клас допоможе вам оновити знання згідно з актуальними настановами і впроваджувати ефективні плани реабілітації. Ви зможете впевнено відрізняти неспецифічний біль від серйозних патологій, застосовувати сучасні протоколи діагностики та лікування, інтегрувати міждисциплінарні підходи й підбирати фізіотерапевтичні та ерготерапевтичні стратегії з доказовою ефективністю. Ви навчитеся уникати зайвих обстежень, правильно стратифікувати ризики і працювати з тригерними точками, щоб швидше й безпечніше повертати пацієнтів до активного життя. • 1. Вступ. Епідеміологія та клінічна значущість проблеми • Поширеність неспецифічного болю в спині у різних вікових групах • Соціально-економічні наслідки для пацієнтів і системи охорони здоров’я • Основні відмінності між специфічним та неспецифічним болем • 2. МФБС як причина неспецифічного болю в спині • Біохімічні властивості, що зумовлюють феномен тригерних точок • Провідні гіпотези патогенезу тригерних точок • Біомеханічні, психосоціальні та біопсихосоціальні чинники • Стани і види тригерних точок • Ремісія та одужання • 3. Діагностика та диференційна діагностика • Червоні та жовті прапорці (Red & Yellow Flags) • Характерні риси міофасціальних порушень в анамнезі • Клінічне обстеження: міжнародні критерії обстеження пацієнтів з МФБС • Використання інструментів оцінювання болю (VAS, ODI) • МФБС як супутня та вторинна патологія: коли призначати додаткові обстеження? • 4. Клінічні протоколи та міжнародні рекомендації • Рекомендації NICE, APTA, WHO щодо неспецифічного болю в спині • Рекомендації Travel I Simons щодо ведення пацієнтів з МФБС • Принципи ведення пацієнта: гострий, підгострий, хронічний біль • 5. Ефективні стратегії реабілітації • Фізіотерапевтичні методи з доведеною ефективністю • Мануальні та інвазивні методи лікування пацієнтів з доведеною ефективністю • Програмування поступового повернення до активності • 6. Міждисциплінарний підхід • Співпраця лікаря-реабілітолога з неврологом, сімейним лікарем, психотерапевтом • Освіта пацієнта як інструмент профілактики рецидивів • Усунення провокувальних та передумовних чинників • 7. Клінічні кейси і розгляд типових помилок • Розбір кількох реальних випадків з практики • Аналіз дій лікаря, обґрунтування вибору стратегії • 8. Відповіді на запитання учасників

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

Себорейний кератоз і меланома можуть мати схожу клінічну картину, але потребують принципово різної тактики, тому важливо вміти впевнено розпізнавати дерматоскопічні критерії та уникати діагностичних пасток. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати ключові дерматоскопічні ознаки, відрізняти доброякісні утворення від злоякісних та визначати показання до спостереження, біопсії чи направлення пацієнта. Після навчання ви зможете впевнено виявляти меланому, що маскується під себорейний кератоз, і водночас уникати необґрунтованих інвазивних втручань. • Себорейний кератоз: як розпізнати без дерматоскопа. • Типові клінічні ознаки. Вікові особливості. Які скарги не повинні лякати лікаря. • Спостерігати чи видаляти. Показання до спостереження. Показання до видалення. Коли необхідне гістологічне дослідження. • Практичний алгоритм для сімейного лікаря. Що сказати пацієнту на первинному прийомі. Які рекомендації дати пацієнту. Коли направляти до дерматолога. • Коли себорейний кератоз перестає бути очевидним? Подразнений себорейний кератоз. Запалений себорейний кератоз. Клінічні ситуації, у яких легко припуститися помилки. • Себорейний кератоз чи щось інше? Меланоакантома. Меланома, що імітує себорейний кератоз. Червоні прапорці, які не можна ігнорувати. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Клапанні та судинні захворювання серця – одна з провідних причин серцево-судинної захворюваності й повторних госпіталізацій. Вони часто діагностуються із запізненням: складність полягає не лише у виявленні патології, а й у правильній інтерпретації результатів інструментальних досліджень та виборі між консервативною терапією, інтервенційним чи хірургічним лікуванням. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та ведення пацієнтів з клапанною і структурною патологією серця. Ви дізнаєтеся про клінічні та візуалізаційні критерії основних клапанних вад і судинних захворювань серця, принципи інтерпретації результатів ехокардіографії та 3D-візуалізації, а також алгоритми направлення хворих до спеціалізованих центрів інтервенційної кардіології. Окрім цього, ви побачите практичні аспекти відбору пацієнтів для сучасних транскатетерних процедур. Після навчання ви зможете приймати правильні рішення в разі підозри на значущі клапанні вади, структурні зміни серця або за наявності ознак прогресування серцевої недостатності. Захід буде проводитись англійською мовою. • Клінічні та візуалізаційні ознаки основних клапанних вад і судинних захворювань серця • Основні параметри ехокардіографії (TTE/TEE) та 3D-візуалізації: принципи правильної інтерпретації • Критерії направлення пацієнтів до центру інтервенційної кардіології: коли потрібне невідкладне оцінювання • Практичні критерії відбору для транскатетерних процедур (TAVI, MitraClip/Pascal тощо) • Ведення пацієнта на до- та післяпроцедурному етапах: моніторинг, антитромботична терапія, подальше спостереження • Робота в складі Heart Team та ефективна комунікація терапевтичних опцій із пацієнтом

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

ТЕЛА вбиває раптово – її важливо розпізнати вчасно. Ви бачите пацієнта з задишкою, болем у грудях чи тахікардією і не можете зволікати. ТЕЛА є однією з головних причин раптової смерті, а вчасна діагностика та лікування рятують життя. Цей майстер-клас дасть вам чіткий алгоритм дій у ситуаціях, коли кожна хвилина важлива. Ви навчитеся диференціювати ТЕЛА навіть тоді, коли симптоми схожі на ГКС, пневмонію чи загострення ХОЗЛ. Знатимете, коли призначати КТ-ангіографію, як використовувати шкали Wells та Geneva, коли можна обійтися УЗД і коли потрібен тромболізис або хірургічне втручання. Освоїте навички швидкого оцінювання ризику, вибору антикоагулянтів і моніторингу пацієнтів після гострої фази. Інформацію буде подано на основі сучасних протоколів ESC та ACCP. Ви розберете всі діагностичні й терапевтичні кроки: від першого підозрілого симптому до вторинної профілактики. • 1. Фактори ризику венозного тромбоемболізму. Класифікація ТЕЛА за ризиком смерті • 2. Алгоритм діагностики ТЕЛА • Оцінювання клінічної ймовірності (Wells, Geneva). • КТ-ангіографія легеневих артерій (CTPA). • Лабораторна діагностика. • 3. Роль візуалізаційних методів • КТ-ангіографія – золотий стандарт. • УЗД вен нижніх кінцівок (альтернатива у разі неможливості КТ). • Ехокардіографія – у разі підозри на масивну ТЕЛА з нестабільною гемодинамікою. • 4. Тактика лікування залежно від ризику фатальних наслідків • 5. Антикоагулянтна терапія • 6. Показання до тромболітичної терапії • Абсолютні показання: гемодинамічна нестабільність. • Вибір препаратів: альтеплаза (100 мг за 2 години). • Протипоказання до тромболізису: розгляд хірургічного втручання або катетерної реперфузії. • 7. Сучасні інтервенційні методи • Катетерна тромбектомія або локальний тромболізис – альтернатива у разі протипоказань до системного тромболізису. • Роль мультидисциплінарної команди PERT (Pulmonary Embolism Response Team). • 8. Вторинна профілактика та моніторинг • Оцінювання ризику рецидиву (HERDOO2, DASH, Vienna score). • Роль компресійної терапії при посттромботичному синдромі. • 9. Особливості ТЕЛА у спеціальних категоріях пацієнтів • Онкохворі. • Вагітні. • Післяопераційні хворі. • 10. Основні оновлення рекомендацій ESC та ACCP • ESC 2019: акцент на стратифікацію ризику, амбулаторне лікування, PERT-команди. • ACCP 2021: перевага NOAC, оцінювання балансу ризику рецидиву/кровотечі для тривалості терапії. • Відповіді на запитання учасників

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Надмірне потовиділення – дрібниця тільки на перший погляд. Для пацієнта це щоденний стрес, соціальна ізоляція та постійне відчуття сорому. Це виклик, який вимагає точного діагнозу й розуміння, адже антиперспіранти вже не працюють і ризик інфекційних ускладнень зростає щодня. На цьому заході ви детально розглянете типи гіпергідрозу (від локалізованого до генералізованого), а також навчитеся проводити диференційну діагностику між первинними і вторинними формами. Дізнаєтесь, як використовувати тест Мінора, обирати тактику лікування й поєднувати медикаментозні, ін’єкційні та фізіотерапевтичні методи. Окремо будуть розглянуті інноваційні методики ботулінотерапії. Після навчання ви зможете ефективно контролювати симптоми, індивідуалізувати підхід до кожного пацієнта й запобігати ускладненням. • Вступ • Огляд гіпергідрозу: визначення, класифікація (первинний, вторинний) • Вплив гіпергідрозу на якість життя пацієнтів • Етіологія, патогенез, клінічна картина • Діагностика гіпергідрозу • Збір анамнезу та оцінювання симптомів • Використання тесту Мінора для визначення поширеності потовиділення • Диференціальна діагностика з іншими станами • Сучасні методи лікування • Медикаментозні методи • Ін'єкції ботулінічного токсину • Іонофорез, локальні терапевтичні процедури • Хірургічні методи та їхня роль у лікуванні складних випадків • Підсумки та рекомендації • Важливість комплексного підходу • Актуальні настанови і рекомендації • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс присвячений диференційній діагностиці інфекційних і неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу — макули, папули, везикули, пустули та петехії — і оцінювання їхньої еволюції. Курс допоможе диференціювати вірусні екзантеми, бактеріальні ураження шкіри, алергічні дерматози, системні захворювання сполучної тканини та геморагічні васкуліти. Учасники навчаться виявляти патогномонічні симптоми та «червоні прапорці» тяжкого перебігу, оцінювати показання до лабораторної діагностики та розробляти тактику ведення пацієнтів відповідно до принципів доказової медицини. Програма заходу • Заняття 1: Диференційна діагностика інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. • Тривалість заняття 1: 02:03:51. • Ключові морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів. • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою. • Клінічні ознаки («червоні прапорці») у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису. • Клінічні ситуації, у яких слід запідозрити хворобу Кавасакі, та діагностичні критерії. • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки. • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот». • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах, зокрема хворобі Шенлейна-Геноха. • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона. • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка. • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів. • Диференціація кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу. • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі порівняно з кором. • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем, зокрема синдромів «рука-нога-ротик» і Бостонської екзантеми. • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки, «малиновим язиком» та симптомом Пастія. • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона на тлі екзантеми. • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ. • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору: вакцинація, імуноглобулін та терміни проведення. • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Конспект до заняття 2. • Клінічні задачі до заняття 2. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації методів контрацепції за механізмом дії та ефективністю (індекс Перля), підбору оптимального методу на основі критеріїв прийнятності ВООЗ з урахуванням віку, анамнезу, супутньої патології та способу життя пацієнтки. Учасники опрацюють призначення комбінованих гормональних контрацептивів з урахуванням їх неконтрацептивних переваг, диференціацію та корекцію побічних ефектів гормональної контрацепції, правила використання різних методів, а також абсолютні та відносні протипоказання до призначення гормональних і внутрішньоматкових контрацептивів. Також розглядаються алгоритми призначення екстреної контрацепції, добровільна хірургічна стерилізація та застосування отриманих знань для вирішення комплексних клінічних задач у пацієнток різних груп, зокрема у післяпологовому періоді, у пізньому репродуктивному віці та за наявності гінекологічних захворювань. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Оформлення медичної документації на перший погляд не є складною задачею. Але помилка в оформлені протоколу чи реєстрації пацієнта, може стати пасткою для лікаря навіть, якщо він успішний діагност. Медична документація стає ключовим доказом під час судово-медичної експертизи, перевірок НСЗУ та розгляду конфліктних ситуацій, і може бути вашим захистом, а може призвести до відповідальності. На цьому заході ви розберете юридичну вагу протоколу, принципи системного та повного опису досліджень, а також правила фіксації обмежень як інструменту професійного захисту. Ви навчитесь формувати протоколи при невідкладних станах, документувати палатні обстеження і правильно оформлювати документацію у разі ризику виникнення конфліктних ситуацій. Після навчання ви зможете впевнено вести медичну документацію відповідно до правових вимог і професійних стандартів, аргументовано захищати свої діагностичні висновки та уникати претензій та правових наслідків. • Вступ. • Юридична вага протоколу. • Фіксація обмежень як засіб захисту. • Системність та повнота опису. • Особливості формування протоколів у разі невідкладних станів. • Юридична безпека й етика. • Терміни зберігання документації. • Регламент надання результатів.

Курс БПР присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники оволодіють техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ, навчаться ідентифікувати й класифікувати когнітивні спотворення у пацієнтів із соматичною патологією та застосовувати техніку Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань. Програма охоплює протоколи поведінкової активації, структуровану психоедукацію, алгоритми роботи з тривогою про здоров’я та больовою поведінкою, формування терапевтичного альянсу, підвищення комплаєнсу, а також техніки усвідомленості для управління стресом та хронічним болем. Програма заходу • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс «Антидепресанти на первинній ланці» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Антидепресанти — тема, яку й досі оточують міфи як серед пацієнтів, так і серед медиків. Часто лікарі первинної ланки уникають їх призначення, втрачаючи дорогоцінний час. Але ж саме вони найчастіше бачать пацієнта першими та користуються його довірою. Запрошуємо на вебінар, під час якого розглянемо: чому антидепресанти лікують, а не маскують симптоми; найпоширеніші міфи, які заважають пацієнтам і лікарям; основні групи антидепресантів, що реально використовуються в практиці сімейного лікаря; побічні ефекти та взаємодії з іншими препаратами (кардіо-, антибіотики тощо); практичні поради — коли починати, як коригувати дозу, коли змінювати молекулу; як пояснити пацієнтові потребу в лікуванні та сформувати прихильність до терапії. Цей захід — для тих, хто хоче впевнено та без страху використовувати антидепресанти у рутинній практиці, розуміти їх механізми дії та розширені покази — від депресії до хронічного болю чи безсоння. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера