Заходи БПР — Наркологія 2026

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічне безсоння – це складний розлад, який легко переплутати з парасомніями, СОАС чи тривожними станами. Важливо добре розуміти механізми гіперзбудження та класифікацію ICSD-3, адже тільки так можна чітко визначити справжню причину порушення сну. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати інсомнії, працювати зі щоденником та ефективністю сну (SE), застосовувати КПТ-Б на практиці й пояснювати пацієнту механізми так, щоб він ретельно дотримувався ваших рекомендацій. Ви зрозумієте, коли призначити фармакотерапію, які препарати працюють краще у конкретних випадках та як безпечно комбінувати їх через стратерію Bridge Therapy. Після навчання ви зможете впевнено лікувати пацієнтів з хронічним безсонням, скорочувати тривалість лікування та підвищувати рівень його ефективності навіть у складних випадках з тривожними розладами або неуспішними спробами терапії в минулому. • Класифікація розладів сну та місце інсомнії • Огляд класифікації порушень сну за ICSD-3. • Інсомнія як симптом чи окремий розлад. • Сім основних категорій розладів сну. • Диференційні діагнози: розлади інсомнії, розлади дихання, пов’язані зі сном (СОАС), розлади руху (СНН). • Патофізіологія, діагностика та парасомнії • Модель гіперзбудження (hyperarousal) як основа хронічного безсоння. • Модель 3П: схильні, провокувальні та підтримувальні фактори. • Сонний параліч як REM-феномен: збереження REM-атонії при активації свідомості, зв’язок із нарколепсією. • Діагностика хронічної інсомнії та інструменти • Клінічні критерії хронічної інсомнії. • Щоденник сну як золотий стандарт. • Розрахування ефективності сну (SE) і терапевтична ціль SE > 85%. • Додаткові шкали: ISI (Insomnia Severity Index). • Когнітивно-поведінкова терапія для інсомнії (КПТ-Б) • Основний метод першої лінії лікування. • Основні компоненти КПТ-Б: • 1. Обмеження сну (SRT): підвищення гомеостатичного потягу до сну, розрахування часу в ліжку. • 2. Контроль стимулів: відновлення асоціації ліжка зі сном, правило 15–20 хвилин. • 3. Когнітивна реструктуризація: тривога очікування, робота з неадаптивними переконаннями щодо сну. • Фармакотерапія та раціональний вибір • Роль медикаментів як короткострокового інструмента. • Основні групи препаратів: • 1. Z-препарати: індукція сну, ризик залежності. • 2. Агоністи мелатоніну: корекція циркадних ритмів. • 3. Антагоністи орексину: сучасний механізм впливу на сон. • Ризики: толерантність, залежність, падіння у літніх людей. • Обережність під час ведення пацієнтів похилого віку. • Клінічна інтеграція та управління лікуванням • Стратегія Bridge Therapy. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Відеолекція Фіксації випадків сексуального насильства: алгоритм дій працівника сфери охорони здоров’я Сексуальне насильство, поняття, види сексуального насильства. Кібернасильство як частина сексуального насильства.
 Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Правові аспекти визначення сексуального насильства.
 Компетентності та алгоритм дії при зверненні особи, постраждалої від сексуального насильства. Особливості опитування, огляду та надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства.
 Маршрут «пацієнта» у випадках сексуального насильства.
 Рекомендації та профілактичні заходи з попередження сексуального насильства. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Кіберзалежність є однією з найпоширеніших поведінкових адикцій сучасності, яка часто залишається нерозпізнаною через соціальну нормалізацію надмірного використання цифрових технологій. Вона тісно пов’язана з тривожними та депресивними розладами, порушеннями сну, зниженням соціального й професійного функціонування, особливо у підлітків та молоді. Для лікаря принципово важливо вміти виявляти цю проблему на ранніх етапах, оскільки саме «невидимість» кіберзалежності призводить до затримки діагностики й неефективності лікування супутніх психічних і соматичних станів. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до розпізнавання кіберзалежності як клінічно значущого чинника, що впливає на перебіг депресії, тривожності, РДУГ і розладів сну. Ви навчитеся відрізняти нормативне використання цифрових технологій від патологічного, проводити первинний скринінг із застосуванням валідованих інструментів, зокрема шкали YSCAS, а також визначати групи ризику та коморбідні стани. Після навчання ви зможете інтегрувати оцінювання цифрової поведінки у щоденну клінічну практику, підвищити ефективність лікування депресивних і тривожних розладів, уникати фрагментарного ведення пацієнта й працювати з родиною в разі підліткових криз, сімейної дисфункції та співзалежності. • Розуміння проблеми кіберзалежності. • Ранні ознаки формування залежності. • Ризики неправильного використання цифрових технологій. • Профілактика цифрової залежності. • Основні підходи до лікування. • Стратегії безпечного використання цифрових технологій. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти під час виникнення невідкладного стану на амбулаторному прийомі чи в денному стаціонарі? При проходженні курсу Ви отримаєте чіткий алгоритм дій та маршрут пацієнта при виникненні найчастіших невідкладних станів. На курсі ви: ✔️ дізнаєтесь чому важливо вчасно запідозрити гостру патологію та знати маршрут пацієнта при цьому; ✔️ отримаєте алгоритм дій при гіпертензивному кризі; ✔️ освоїте діагностичні особливості гострого коронарного синдрому та аритмій та маршруту пацієнта при даній ситуації; ✔️ розберете ключові аспекти виникнення гострої дихальної недостатності та методи відновлення прохідності дихальних шляхів; ✔️ отримаєте знання про травмованого пацієнта та сортувальну систему при масових випадках; ✔️ розберете клінічні аспекти "шокових пацієнтів". Програма заходу • БЛОК 1. Менеджмент пацієнта із проблемами серця • БЛОК 2. Менеджмент пацієнта із проблемами дихання • БЛОК 3. Менеджмент травмованого пацієнта • БЛОК 4. "Шокові пацієнти" Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027862. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Домашнє насильство щодо дітей та підлітків: алгоритм дій та медична документація: Кібернасильство як частина домашнього та сексуального насильства щодо дітей та підлітків.
 Правові питання визначення домашнього насильства у дітей та підлітків.
 Компетентності в документуванні домашнього насильства.
 Алгоритм дій при фіксації домашнього насильства у дітей та підлітків:
 - особливості опитування, огляду; - надання медичної допомоги; - взаємодія з правоохоронними органами та соціальними службами у справах дітей; Рекомендації та профілактичні заходи з попередження домашнього насильства у дітей та підлітків. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Галюцинації є симптомом, який часто асоціюється з психозом, проте в клінічній практиці вони мають значно ширший і складніший диференційно-діагностичний спектр. Однакові перцептивні феномени можуть бути проявом психотичних, афективних, органічних, неврологічних або травматично асоційованих станів, що потребують принципово різних підходів до лікування. Через неправильну інтерпретацію цього симптому можна не помітити органічну патологію або встановити помилковий психіатричний діагноз, а це може мати тяжкі юридичні наслідки для лікаря. На цьому заході ви навчитеся розрізняти галюцинації, псевдогалюцинації та ілюзії, визначати їхні ключові характеристики й діагностичну цінність. Ви дізнаєтеся, як проводити диференційну діагностику між психотичними розладами й афективними станами з психотичними симптомами, делірієм, епілепсією, нейродегенеративними процесами та дисоціативними феноменами, а також виявляти тривожні симптоми, які вказують на можливу органічну природу розладу. Після навчання ви зможете об’єктивно оцінювати перцептивні порушення, правильно описувати психопатологічні симптоми, визначати рівень ясності свідомості й критичності пацієнта, своєчасно виявляти органічні причини та обирати обґрунтовану тактику ведення. • Розуміння природи перцептивних феноменів. • Відмінності між галюцинаціями, псевдогалюцинаціями та ілюзіями. • Психіатричні причини: • шизофренічний спектр; • БАР; • психотична депресія. • Органічні стани: • деменція, епілепсія; • нейродегенеративні процеси. • Дисоціативні й травматично асоційовані феномени. • Основні діагностичні критерії та червоні прапорці. • Коморбідність та діагностичні пастки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Даний курс БПР присвячений застосуванню пробіотиків у клінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники аналізуватимуть ключові відмінності між пробіотичними штамами, видами та родами, а також їхнє клінічне значення. Курс допоможе застосовувати критерії доказовості для вибору пробіотика, інтерпретувати дані рандомізованих клінічних досліджень і мета-аналізів та формувати штамоспецифічні протоколи пробіотикотерапії. Розглядаються підходи до лікування пацієнтів різних вікових груп, диференційований підбір препаратів при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, а також доцільність призначення синбіотиків і постбіотиків. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо тривалості курсу, дозування та правил прийому пробіотиків для досягнення максимального клінічного ефекту й комплаєнсу. Програма заходу • Заняття №1: Можливості застосування пробіотичних препаратів при інфекціях дихальних шляхів • Патогенетичні механізми концепції осі «кишківник-легені» та її роль у респіраторному здоров’ї • Штами пробіотиків із доведеною клінічною ефективністю у профілактиці та лікуванні респіраторних інфекцій • Вплив пробіотиків на вроджений та адаптивний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів • Результати РКД та мета-аналізів щодо зниження частоти й тяжкості ГРВІ у дітей та дорослих • Докази ефективності пробіотиків у пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою • Оптимальні дозування, тривалість курсу та критерії вибору пробіотичних препаратів • Інтеграція пробіотикотерапії в клінічні протоколи лікування респіраторних інфекцій і профілактики антибіотик-асоційованої діареї • Потенційні ризики та протипоказання, зокрема для імуноскомпрометованих пацієнтів • Заняття №2 • Пробіотичні штами з найвищим рівнем доказовості при профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї • Механізми дії Saccharomyces boulardii при інфекції Clostridioides difficile • Диференційоване призначення пробіотиків при СПК-Д та СПК-З • Доказові дані щодо підтримки ремісії при виразковому коліті та хворобі Крона • Застосування пробіотиків при ерадикації Helicobacter pylori та синергічний ефект з антибіотикотерапією • Оптимальні дози та тривалість пробіотикотерапії згідно з рекомендаціями WGO та ESPGHAN • Критерії якості та безпеки комерційних пробіотичних препаратів: КУО, життєздатність, стабільність • Роль пробіотиків у корекції мікробіоти при метаболічному синдромі та неалкогольній жировій хворобі печінки • 02:56:39 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Матеріали для самостійного опрацювання • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс «Антидепресанти на первинній ланці» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Антидепресанти — тема, яку й досі оточують міфи як серед пацієнтів, так і серед медиків. Часто лікарі первинної ланки уникають їх призначення, втрачаючи дорогоцінний час. Але ж саме вони найчастіше бачать пацієнта першими та користуються його довірою. Запрошуємо на вебінар, під час якого розглянемо: чому антидепресанти лікують, а не маскують симптоми; найпоширеніші міфи, які заважають пацієнтам і лікарям; основні групи антидепресантів, що реально використовуються в практиці сімейного лікаря; побічні ефекти та взаємодії з іншими препаратами (кардіо-, антибіотики тощо); практичні поради — коли починати, як коригувати дозу, коли змінювати молекулу; як пояснити пацієнтові потребу в лікуванні та сформувати прихильність до терапії. Цей захід — для тих, хто хоче впевнено та без страху використовувати антидепресанти у рутинній практиці, розуміти їх механізми дії та розширені покази — від депресії до хронічного болю чи безсоння. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я. Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації. • Вступ • Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026). • Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди • Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр. • Хто і де має проводити скринінг • Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади. • Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта • Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає. • Комплексна оцінка після позитивного скринінгу • Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо. • Індивідуальний план безпеки • Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану. • Підходи до лікування та супровід • Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності. • Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання • Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації. • Рефлексія та підведення підсумків • Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027962. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "цифрова компетентність". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу - спростувати міф щодо існування труднощів під час роботи з ЕСОЗ з переглядом даних, які були внесені іншим закладом, або через іншу МІС. І розглянути причини, чому лікар може “не бачити” записи про здоровʼя пацієнта, які зробив інший медик, визначити як уникнути таких ситуацій та хто та за яких умов може переглядати дані про пацієнта в ЕСОЗ. Визначити як подати запит та як здійснюється доступ до даних пацієнта та дати відповіді на поширені запитання медиків. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це базовий курс для лікарів про основи ефективного медичного інтерв'ю за моделлю Калгарі-Кембридж, у межах якого ви дізнаєтесь про те, як вибудовувати комунікацію з пацієнтами та завоювати їх довіру. Протягом навчання ви дізнаєтесь, що таке Калгарі–Кембриджська модель спілкування та як її застосовувати на практиці, про основні етапи ефективного медичного спілкування, принципи активного слухання та типові помилки, яких слід уникати. Також ви дізнаєтесь, як досягти спільного розуміння та прийняття рішень з пацієнтом, як систематизувати ключову інформацію під час медичного інтерв’ю та як правильно отримати й використати зворотний зв’язок від пацієнта. Даний курс допоможе забезпечити системний підхід до медичних консультацій та підвищити ефективність взаємодії між лікарем та пацієнтом. Програма заходу • БЛОК 1. Базове розуміння про комунікаційну модель Калгарі–Кембридж • БЛОК 2. Етапи ефективного спілкування за моделлю Калгарі–Кембридж • БЛОК 3. Ключові етапи взаємодії лікаря та пацієнта • БЛОК 4. Пояснення та планування: спільне розуміння і прийняття рішень • БЛОК 5. Підсумок, узгодження дій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Фізична терапія для фахівців: як не вигоріти тілом, коли вигорів емоційно Як виглядає тілесне вигорання: мікроознаки Основи тілесної саморегуляції для фахівця (під час роботи та після) Межі в роботі з “емоційно важкими” пацієнтами Протокол “швидкого перезавантаження” за 3–5 хвилин Превенція вигорання: щоденні мікрозвички 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.