Заходи БПР — Мікробіологія і вірусологія 2026

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гострий коронарний синдром Інсульт: як не пропустити і не втратити час Судоми: алгоритм допомоги при першому нападі Анафілактичний шок: швидка діагностика і адреналін Бронхообструкція: екстрена інгаляційна терапія СЛР: оновлені рекомендації та базові навички Дефібрилятор (АЗД): коли і як застосувати Кровотеча: зупинка масивної крововтрати в амбулаторії

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики вірусних геморагічних гарячок на догоспітальному та госпітальному етапах. 2. Інтерпретувати клініко-лабораторні дані для своєчасної ідентифікації підозрілих випадків. 3. Оцінювати епідеміологічний анамнез пацієнтів з гарячкою неясного ґенезу, враховуючи ендемічні зони. 4. Визначати тактику ведення пацієнтів на основі принципів інтенсивної підтримуючої терапії. 5. Впроваджувати стандартизовані заходи інфекційного контролю та біобезпеки при веденні пацієнтів з підозрою на хворобу Марбург. Програма заходу • Яка етіологія, таксономія та життєвий цикл вірусу Марбург? • Які сучасні дані щодо епідеміології, природних резервуарів та шляхів передачі інфекції? • Патогенетичні механізми розвитку системної запальної відповіді, геморагічного синдрому та поліорганної недостатності. • Клінічна картина та стадійність перебігу: від інкубаційного періоду до критичної фази. • Які методи лабораторної діагностики (ПЛР, ІФА) є референтними для верифікації діагнозу? • Принципи інтенсивної терапії та підтримуючого лікування: контроль гемодинаміки, водно-електролітного балансу, корекція коагулопатії. • Які заходи постконтактної профілактики та інфекційного контролю є ефективними? • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Майстер-клас з аутоімунних захворювань у гастроентерології: тактика ведення 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Запрошуємо на майстер-клас, присвячений сучасним підходам у гастроентерології. У центрі уваги — аутоімунні захворювання шлунка, кишківника та печінки. На заході обговоримо: аутоімунний гастрит — діагностика та тактика ведення; аутоімунні захворювання печінки — як запідозрити та встановити правильний діагноз; загальні принципи лікування аутоімунних захворювань печінки; менеджмент пацієнтів із загостреннями виразкового коліту — як разом із пацієнтом пройти шлях до ремісії. Поглибте свої знання та практичні навички разом із експертами — до зустрічі на майстер-класі! Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Класифікувати питні мінеральні води за хімічним складом, мінералізацією та газонасиченістю для клінічного застосування. 2. Диференціювати показання до призначення різних типів мінеральних вод при функціональній диспепсії, синдромі подразненого кишечника та функціональних біліарних розладах. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми бальнеотерапії: вибір води, дозування, температура, кратність та час прийому відносно їжі. 4. Оцінювати терапевтичну ефективність та керувати побічними ефектами курсового лікування мінеральними водами. 5. Інтегрувати бальнеотерапію в комплексні програми лікування функціональних розладів травлення, поєднуючи її з дієтотерапією та фармакотерапією. 6. Ідентифікувати протипоказання до призначення питних мінеральних вод, зокрема при коморбідних станах (серцево-судинні, ниркові захворювання). Питання, що розглядаються: які патогенетичні механізми лежать в основі терапевтичної дії мінеральних вод при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту (вплив на моторику, секрецію, мікробіоту)? Як обґрунтувати вибір мінеральної води (гідрокарбонатна, сульфатна, магнієва) для пацієнтів із синдромом подразненого кишечника з переважанням закрепу (СПК-З) та діареї (СПК-Д)? Які оптимальні схеми призначення мінеральних вод при функціональній диспепсії, зокрема при епігастральному больовому синдромі та постпрандіальному дистрес-синдромі? Які існують доказові дані щодо ефективності бальнеотерапії у пацієнтів з функціональними розладами біліарного тракту? Як поєднувати лікування мінеральними водами з інгібіторами протонної помпи, прокінетиками, спазмолітиками та іншими фармакологічними препаратами? Якою є оптимальна тривалість курсу лікування та які критерії визначають необхідність його повторення? Які особливості застосування мінеральних вод у пацієнтів із коморбідною патологією (наприклад, метаболічним синдромом, сечокам’яною хворобою)? Програма заходу • Заняття • Заняття — 23:28 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рецидивні інфекції не є самостійною клінічною проблемою, а часто є маркером глибших порушень, зокрема первинних та набутих імунодефіцитів, хронічних інфекційних вогнищ, анатомічних аномалій або системних захворювань. Незнання сучасних алгоритмів ведення пацієнтів з рецидивними інфекціями призводить до повторних курсів антибактеріальної терапії без встановлення етіології, несвоєчасного направлення до профільних спеціалістів, пізнього виявлення потенційно серйозних діагнозів та проведення нецільових обстежень. На цьому заході ви розглянете підходи до оцінювання хворих з частими інфекціями, зокрема з набутими та вродженими імунодефіцитними станами. Також ви навчитеся працювати з пацієнтами з онкологічними захворюваннями, аутоімунною патологією, після трансплантації та на тлі імуносупресивної терапії. Окремо ви розберете імунодефіцити у дорослих, наприклад варіабельний імунодефіцит, дефіцити антитілоутворення та клітинної ланки імунітету. Після навчання ви зможете застосувати причинний підхід у веденні хворих з рецидивними інфекціями, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та формувати обґрунтовану діагностичну стратегію. • Часті інфекції у пацієнта: з чого почати? • Набуті імунодефіцити у дорослих: підходи до пацієнта для запобігання частим інфекціям. • Хворобомодифікувальна терапія при розсіяному склерозі. • Автоімунні запальні ревматологічні захворювання у дорослих. • Онкологічні захворювання. • Трансплантація солідних органів. • Вроджені імунодефіцити у дорослих. • Загальний варіабельний імунодефіцит. • Селективний дефіцит імуноглобуліну А. • Гіперімуноглобулін-Е-імунодефіцит. • Дефіцит специфічних антитіл. • Синдром дефіциту натуральних кілерів. • Дефіцит GATA-2. • Висновки. Найчастіші системні помилки у діагностичному пошуку. • Відповіді на питання.

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений питанням діагностики та лікування нейроінфекцій у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування алгоритмів диференційної діагностики, інтерпретації результатів аналізу ліквору, визначення показань і протипоказань до люмбальної пункції, вибору та корекції антибактеріальної терапії, надання невідкладної допомоги при ускладненнях, використання протоколів ад’ювантної терапії, розпізнавання менінгококцемії, застосування клінічних шкал, проведення інфузійної терапії та виявлення клінічних “червоних прапорців” для негайної госпіталізації. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити менінгіт у дітей раннього віку при стертій клінічній картині? • Як диференціювати бактеріальний та вірусний менінгіт на основі клініко-лабораторних даних? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції і коли необхідне попереднє проведення нейровізуалізації? • Який оптимальний алгоритм емпіричної антибіотикотерапії при підозрі на бактеріальний менінгіт залежно від вікової групи? • У яких випадках доцільне призначення ад’ювантної терапії кортикостероїдами і яка схема їх застосування є найбільш обґрунтованою? • Тактика ведення пацієнтів з асептичним менінгітом: критерії госпіталізації та принципи терапії. • Як інтерпретувати результати дослідження ліквору при частково лікованому бактеріальному менінгіті? • Які сучасні методи експрес-діагностики (ПЛР, латекс-аглютинація) можуть бути використані для швидкої ідентифікації збудника? • Заняття №2: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити менінгококцемію на ранніх стадіях, ще до появи геморагічного висипу? • Який патогенез геморагічного висипу при менінгококцемії та його диференційно-діагностичні ознаки? • Який протокол невідкладної допомоги на догоспітальному етапі є оптимальним (вибір антибіотика, інфузійна терапія)? • Які критерії тяжкості та показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії? • Як проводити диференційну діагностику між менінгококцемією та іншими причинами геморагічних висипань (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт)? • У чому полягає тактика ведення пацієнтів із фульмінантною формою та розвитком синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена? • Які лабораторні маркери (прокальцитонін, СРБ, лактат) мають найбільшу діагностичну та прогностичну цінність? • Показання, протипоказання та оптимальні терміни проведення люмбальної пункції. • Які сучасні підходи до антибіотикотерапії та кортикостероїдної терапії при менінгококцемії? • Заняття №3: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Як провести диференційну діагностику між бактеріальним та вірусним менінгітом на догоспітальному етапі? • Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити герпетичний енцефаліт і коли починати специфічну терапію? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції існують у педіатрії? • Які патерни на МРТ головного мозку є патогномонічними для різних видів нейроінфекцій? • Як інтерпретувати “стерильний” плеоцитоз у лікворі та який алгоритм подальшого діагностичного пошуку? • У чому полягають особливості клінічної картини та діагностики нейробореліозу у дітей? • Які критерії використовуються для діагностики аутоімунних енцефалітів та як їх відрізнити від інфекційних? • Якою є тактика ведення пацієнта при підозрі на нейроінфекцію з нормальними показниками ліквору? • Коли слід призначати кортикостероїди у комплексному лікуванні бактеріального менінгіту? • 02:06:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Клінічні задачі до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Конспект до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Клінічні задачі до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ліцензійна перезагрузка 2025: 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ як зберегти право на медичну практику. Нова атестація 2025. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей курс допомагає медичному працівнику впевнено працювати з цифровими інструментами без втрати головного: безпеки пацієнта, конфіденційності, якості медичного запису і професійної відповідальності. Учасники розберуть, як вести електронну документацію, працювати з персональними даними, використовувати КЕП, організовувати телемедичну взаємодію, уникати кіберризиків і критично ставитися до підказок штучного інтелекту. Навчання побудоване навколо реальних ситуацій: помилка в електронному записі, доступ колеги до чужого акаунта, пересилання результатів у месенджері, телемедична консультація без належної ідентифікації, фішинговий лист, використання ШІ для чернетки пояснення пацієнту або резюме клінічного випадку. Кожна тема завершується практичним правилом: що робити, що не робити і що обов'язково документувати. Мета — сформувати у медичних працівників практичну цифрову грамотність, достатню для безпечної щоденної роботи з електронними медичними даними, цифровими документами, телемедициною, кібергігієною та інструментами ШІ без прив'язки до конкретної МІС. Після курсу учасник зможе пояснити, які цифрові дії медичного працівника мають клінічні, юридичні та етичні наслідки; відрізняти коректний електронний медичний запис від небезпечного, неповного або неконтрольованого запису; дотримуватися базових правил роботи з персональними даними пацієнтів; безпечно використовувати КЕП та електронні документи в межах своєї ролі; розпізнавати типові кіберризики в медичному середовищі; проводити телемедичну взаємодію; критично використовувати ШІ як допоміжний інструмент; діяти при цифровій помилці або інциденті. Практична користь: робота лише під власним обліковим записом, блокування екрана під час відсутності на робочому місці, безпечна передача медичних даних, перевірка ідентичності пацієнта, відповідальне використання КЕП, захист ключів і кодів підтвердження, належне повідомлення про цифрові помилки та інциденти, безпечне використання ШІ й наявність резервного плану на випадок цифрового збою. Матеріали: PDF-шпаргалка «10 правил цифрової безпеки медичного працівника», чеклист телемедичної консультації, алгоритм дій при цифровій помилці або інциденті, пам'ятка «Що можна і чого не можна давати ШІ», міні-постер для робочого місця «Пароль, КЕП, екран, дані». Програма заходу • Практична цифрова безпека без прив'язки до конкретних МІС • Модуль 1 — Цифрова медицина як зона клінічної відповідальності • Урок 1. Чому цифрова компетентність стала обов’язковою • Урок 2. Ролі, доступи і принцип мінімальної необхідності • Модуль 2 — Електронний медичний запис • Урок 3. Якісний електронний запис • Урок 4. Помилки, виправлення і версійність • Модуль 3 — Персональні дані та конфіденційність • Урок 5. Що саме захищаємо • Урок 6. Передача інформації без шкоди • Модуль 4 — КЕП та електронні документи • Урок 7. КЕП як професійна дія, а не формальність • Урок 8. Електронний документ і доказовість запису • Модуль 5 — Кібергігієна в клініці • Урок 9. Типові атаки на медичне середовище • Урок 10. Робоче місце без зайвого ризику • Модуль 6 — Телемедицина і дистанційна взаємодія • Урок 11. Що можна і чого не можна вирішувати дистанційно • Урок 12. Безпечна дистанційна комунікація • Модуль 7 — ШІ в медичній практиці • Урок 13. Що ШІ може робити безпечно • Урок 14. Чого не можна віддавати ШІ • Урок 15. Людина залишається відповідальною Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Навчання платне. Щодо спеціальної ціни уточнюйте за номером 0 800 21 20 12. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Правильне ранове покриття вирішує більше, ніж здається: воно може врятувати кінцівку, скоротити строки загоєння й зменшити ризик ускладнень. На заході ви дізнаєтеся про біологію ран, які покриття існують і як вони впливають на процес регенерації. Розглянете їхні властивості, сильні й слабкі сторони, зрозумієте, що вибирати в разі опіків, трофічних виразок, пролежнів чи синдрому діабетичної стопи. Після навчання ви зможете швидко визначати оптимальну стратегію закриття рани, уникати мацерації та інфекції, працювати з важкими випадками і впевнено застосовувати smart dressings та новітні технології. • Як мислить шкіра: біологія рани і вплив покриттів • Класифікація сучасних покриттів: від марлі до біоматриксів • Що, коли і куди накладати: вибір за фазою та глибиною ураження • Типові помилки: мацерація, інфекція, порушення регенерації • Реальні клінічні кейси: від легких до важких опіків • Інновації: smart dressings, сенсори, 3D-матриці • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Курс створений з метою підвищення рівня знань та навичок керівників закладів охорони здоров’я у сфері управління комунікаціями. Курс має на меті надати слухачам чітке розуміння того, як будувати системні комунікації медичного закладу, як працюють та пов’язані між собою основні складові системи стратегічних комунікацій. Під час курсу слухачі отримають навички, які допоможуть підсилити зовнішні комунікації медичного закладу з пацієнтами, громадою та іншими зацікавленими сторонами, покращити внутрішні комунікації та командну роботу у закладі, а також налагодити систему отримання зворотного зв’язку від співробітників та пацієнтів. Крім того, керівники медичної сфери покращать особисті комунікаційні навички, необхідні для їхньої роботи. Аудиторія курсу: Керівники закладів охорони здоров’я, фахівці, які працюють чи планують працювати з комунікаціями безпосередньо у закладі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019939. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера