Заходи БПР — Медико-профілактична справа 2026

ЕНК | 10 балів БПР | Номер заходу № 1018270 Напрямок навчання згідно наказу № 650: Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження. Тестування ЕНК необхідно пройти з 17.11.2025-17.11.2027. Спірометрія – основний функціональний метод дослідження при патології органів дихання та «золотий стандарт» в діагностиці бронхіальної обструкції. Вона є ключовим методом у діагностиці бронхіальної астми та хронічного обстуктивного захворювання легень. Клінічні “пастки” для лікарів: неакдекватна оцінка вентиляційної функції легень, гіпер- або гіподіагностика бронхіальної астми, гіпер- або гіподіагностика ХОЗЛ. Практичні навички після курсу: інтерпретація результатів спірометрії; хронічний кашель та задишка; напади кашлю, свистячого дихання, ядухи; ХОЗЛ, бронхіальна астма. Для отримання балів БПР необхідно надати не менше 70% правильних відповідей. Учасники, які не складуть тестування, не зможуть отримати бали БПР. Доступ без обмежень. Мова: українська. Рівень знань: Проміжний. Кількість уроків: 19. Програма заходу • Теоретичні основи та клінічне значення спірометрії: • Чому лікарю необхідно володіти методикою спірометрії? (Основні показання та роль у діагностиці) • Спірометрія як “золотий стандарт” в діагностиці бронхіальної обструкції • Значення спірометрії у діагностиці та веденні пацієнтів із бронхіальною астмою, ХОЗЛ, інтерстиціальних захворювань легень • Спірометрія у пацієнтів із хронічним кашлем та задишкою • Практичні аспекти: алгоритми, інтерпретація, розбір клінічних випадків: • Як правильно проводити спірометрію? Покроковий алгоритм • Підготовка пацієнта до дослідження: що важливо врахувати? • Основні параметри спірограми: що вимірюємо? (ОФВ1, ЖЄЛ, ФЖЄЛ, співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ, індекс Тіффно тощо) • Типи порушень вентиляційної функції легень. Рестрикція чи обструкція? Основні відмінності за даними спірометрії • Оцінка бронходилатаційного тесту: критерії позитивного та негативного результату • Розбір реальних спірограм: типові приклади • Діагностична значущість результатів спірометрії • Диференційна діагностика за допомогою спірометрії: коли це можливо? • Гіпер- та гіподіагностика бронхіальної астми з позиції спірометрії • Спірометрія при ХОЗЛ: визначення ступеня тяжкості захворювання, сучасні підходи • Як показники у спірометрії допомагають контролювати перебіг захворювання? • Помилки в інтерпретації спірограм: як їх уникнути? • Клінічні пастки: коли спірометрія дає хибні результати? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

· Значення бактеріологічної діагностики в клінічній практиці та зона відповідальності медичної сестри на всіх етапах дослідження · Клінічні ситуації, що потребують бактеріологічного обстеження, та визначення найбільш інформативного моменту забору матеріалу · Основні типи біологічних зразків та базові вимоги до їх отримання для забезпечення достовірного результату · Організація робочого простору і підготовка пацієнта з урахуванням принципів асептики · Дотримання стандартів асептики й антисептики та раціональне застосування засобів індивідуального захисту · Практичні алгоритми забору біологічного матеріалу з найпоширеніших анатомічних зон · Поширені порушення техніки забору та їх наслідки для якості лабораторних висновків · Правила ідентифікації пацієнта, коректного маркування зразків і заповнення супровідної документації · Вимоги до умов зберігання та транспортування матеріалу до лабораторії · Забезпечення інфекційної безпеки: утилізація використаних матеріалів і завершальний гігієнічний догляд за руками

Формування толерантного ставлення до людей, які хворіють на ТБ та представників груп найвищого ризику, задля запобігання проявів стигми і дискримінації — найбільш суттєвих бар’єрів, пов’язаних з порушенням прав людини на шляху до подолання ТБ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Неспецифічна скарга пацієнта або мінімальна зміна поведінки можуть бути раннім маркером небезпечного стану, навіть за відсутності об’єктивних відхилень. Клінічну значущість має не формулювання скарги, а її динаміка, адже зміна звичного стану хворого є більш інформативною, ніж характер самого симптому. Поведінкові зрушення, нічна дезорієнтація, апатія чи психомоторне збудження повинні розглядатися як еквівалент скарги. Недооцінення цих ознак передує більшості тяжких госпітальних ускладнень. На цьому заході ви розглянете алгоритми інтерпретації неспецифічних скарг і поведінкових змін, особливості клінічної настороженості в нічний період та механізми формування субклінічних сигналів. Також ви дізнаєтеся про небезпеку когнітивних упереджень медичного персоналу, як-от ефект звикання до пацієнта, автоматизм мислення чи закріплення первинної гіпотези. Після навчання ви зможете оцінювати навіть мінімальні зміни стану як потенційний фактор ризику, ініціювати раннє втручання та запобігати клінічній декомпенсації. • Скарга як ранній сигнал ризику. • Неспецифічні скарги та поведінкові зміни. • Які зміни не можна ігнорувати. • Алгоритм настороженості в нічну зміну. • Когнітивні упередження медичного персоналу. • Комунікація та системні сигнали. • Документування скарг та поведінкових змін. • Формування культури безпеки. • Відповіді на запитання.

Курс підготовлено для широкого кола медичних фахівців, аби підвищити якість, ефективність та доступність надання послуг для пацієнтів, які постраждали від тортур та /або сексуального насильства пов’язаного з конфліктом (СНПК). Для всіх рівнів медичної допомоги. Кількість балів: 14. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

· Медичні відходи: значення та ризики · Класифікація медичних відходів · Джерела утворення медичних відходів у закладах охорони здоров’я · Збір та сортування медичних відходів · Тимчасове зберігання та внутрішнє транспортування · Гострі та особливо небезпечні відходи: зона підвищеної уваги · Засоби індивідуального захисту при роботі з медичними відходами · Порушення, наслідки і персональна відповідальність у поводженні з медичними відходами

Цей курс має на меті покращити розуміння політики фінансування охорони здоров'я та того, як вона може підтримати прогрес на шляху до універсального охоплення послугами охорони здоров'я (UHC). На основі концепції систем охорони здоров'я ВООЗ детально розглядаються різні функції політики фінансування охорони здоров'я, а саме: збір ресурсів, пулінг (об'єднання коштів), закупівлі медичних послуг та розробка медичних гарантій, кожна з яких детально обговорюється та ілюструється на прикладі конкретних країн. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Медичні аспекти документування домашнього насильства 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Якісне ведення медичної документації в операційному блоці є невіддільною частиною системи безпеки пацієнта й безперервності медичної допомоги. Структуровані, послідовні та відтворювані записи дають змогу команді операційного блоку координувати свої дії, забезпечувати простежуваність клінічного процесу й підтримувати єдиний інформаційний простір на всіх етапах оперативного втручання. У реальній практиці документація – це інструмент управління процесами, якістю медичної допомоги та здійснення інфекційного контролю. Недостатньо стандартизований підхід до ведення записів може призводити до розривів у клінічній інформації, втрати важливих даних, складнощів у відтворенні послідовності подій та ускладнення внутрішнього клінічного аналізу випадків. На цьому заході ви навчитесь організовувати documentation workflow в операційному блоці: від передопераційного етапу до післяопераційного супроводу пацієнта. Ви детально розглянете сучасні вимоги, ключові форми та журнали, принципи простежуваності стерильності й інфекційного контролю. Також ви дізнаєтеся про стандартизовані підходи до внесення даних, алгоритми корекції записів та інтеграцію електронної документації у щоденну практику операційного блоку. Після навчання ви зможете впевнено працювати з документаційними процесами в операційному блоці, забезпечувати послідовність і повноту клінічної інформації, підтримувати інфекційний контроль та ефективну взаємодію всередині команди. • Документація як частина системи безпеки в операційному блоці • Як записи підтримують клінічну безперервність • Документація як safety net для команди • Які процесні прогалини найчастіше створюють ризики • Нормативні вимоги як опора для безпечної практики • Актуальні стандарти й вимоги МОЗ • Які документи підтримують якість і простежуваність процесів • Як стандарти зменшують variability у роботі команди • Ключові документи операційного блоку: що підтримує безперервність процесу • Облік операцій • Документація стерилізації • Контроль інфекційних ризиків • Обов’язкові форми та журнали • Документаційний маршрут пацієнта • Передопераційний блок: підготовка та перевірка даних • Інтраопераційний супровід: фіксація критичних подій • Післяопераційний етап: передання інформації • Як знизити ризики у веденні записів • Стандартизовані підходи до внесення даних • Хронологія, повнота й читабельність • Алгоритм внесення корекцій • Чеклісти як інструмент зниження variability • Документація та інфекційний контроль • Простежуваність стерильності • Документування інфекційних ризиків • Як записи підтримують аудит • Сучасні рішення: цифровізація операційного блоку • Електронна документація • Цифрові чеклісти • Інтеграція documentation workflow у щоденну практику • Практичний блок: як уникнути помилок? • Розбір типових documentation gaps • Приклади безпечного заповнення документації • Розбір кейсів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Анемія — один із найпоширеніших синдромів у клінічній практиці, з яким стикаються лікарі практично всіх спеціальностей. Проте за зниженням гемоглобіну можуть приховуватися різні механізми розвитку, дефіцитні стани та захворювання, що потребують абсолютно різних підходів до діагностики й лікування. Електронний навчальний курс створений для лікарів, які прагнуть впевнено орієнтуватися в сучасних алгоритмах діагностики анемій та приймати обґрунтовані клінічні рішення. На курсі ви розберетеся в основах еритропоезу та механізмах розвитку різних типів анемій, опануєте покроковий алгоритм діагностики пацієнта з анемічним синдромом і навчитеся інтерпретувати лабораторні показники при дефіциті заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Ви детально розглянете причини розвитку дефіцитних станів та їх клінічні прояви, засвоїте сучасні підходи до діагностики й лікування залізодефіцитної анемії, отримаєте практичні знання щодо ведення пацієнтів із В12-дефіцитною анемією та дізнаєтесь про особливості діагностики й лікування анемій під час вагітності. Курс поєднує сучасні міжнародні рекомендації, клінічні алгоритми та практичні приклади, що допоможуть уникати типових діагностичних і терапевтичних помилок при веденні пацієнтів з анеміями. У результаті ви дізнаєтесь, як швидко та системно підійти до діагностики пацієнта з анемією, інтерпретувати загальний аналіз крові, феритин, трансферин, вітамін В12, фолати та інші ключові лабораторні показники, відрізнити залізодефіцитну анемію від інших причин зниження гемоглобіну й правильно призначати препарати заліза. Навчання відбувається онлайн у власному темпі та зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із 6 балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Основи еритропоезу та діагностики анемій • 1. Еритропоез: механізми та ключові учасники • 2. Класифікація анемій та діагностичний підхід • БЛОК 2. Залізодефіцитна анемія • 1. Метаболізм заліза: від абсорбції до утилізації • 2. Причини дефіциту заліза • 3. Діагностика залізодефіцитної анемії • 4. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 1 • 5. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 2 • БЛОК 3. Мегалобластні анемії • 1. Причини дефіциту вітаміну В12 та фолату • 2. Діагностика та лікування В12 та В9 дефіцитних анемій • БЛОК 4. Анемії у вагітних • 1. Фізіологія та діагностика анемії при вагітності • 2. Залізодефіцитна анемія у вагітних • 3. Фолат, В12 дефіцитні анемїй у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Приєднуйтесь до курсу та дізнавайтесь, як працювати з планами лікування більш ефективно. Запрошуємо пройти навчання лікарів первинної та спеціалізованої медичної допомоги, а також медичних сестер та братів! Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Домашнє насильство щодо дітей та підлітків: алгоритм дій та медична документація: Кібернасильство як частина домашнього та сексуального насильства щодо дітей та підлітків.
 Правові питання визначення домашнього насильства у дітей та підлітків.
 Компетентності в документуванні домашнього насильства.
 Алгоритм дій при фіксації домашнього насильства у дітей та підлітків:
 - особливості опитування, огляду; - надання медичної допомоги; - взаємодія з правоохоронними органами та соціальними службами у справах дітей; Рекомендації та профілактичні заходи з попередження домашнього насильства у дітей та підлітків. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.