Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Оновлення Національного календаря щеплень 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Оновлення Національного календаря щеплень — це подія, що стосується кожного лікаря, кожної родини й кожної дитини. Здається, що зміни незначні, але саме в цих деталях відчувається сучасність імунопрофілактики. Кожне оновлення календаря — це результат нових наукових даних, міжнародних рекомендацій і практичного досвіду фахівців. Запрошуємо вас на професійний захід, присвячений актуальним змінам у Календарі щеплень, уніфікованим графікам та практичним підходам до вакцинації, з акцентом на доказові рішення, ефективну комунікацію та практичні кейси з української системи охорони здоров’я.» Програма заходу • Важливі зміни в Календарі щеплень-2026: нові підходи МОЗ, гармонізовані з ВООЗ, ЄС та провідними міжнародними рекомендаціями • Уніфіковані графіки, оптимізовані терміни і комбінації вакцин для зручності лікаря і батьків • Групи ризику для конкретних захворювань та вакцинація вищевказаних • Алгоритми наздоганяючої вакцинації: що робити, якщо дитина пропустила щеплення або приїхала з-за кордону • Які вакцини не покриває бюджет і чому «додаткові» щеплення дуже необхідні • Сучасні рекомендації, реальні протипоказання і роль лікаря первинки у вакцинації осіб з хронічними захворюваннями • Практичні інструменти ефективної комунікації й роботи із запереченнями • Як розвінчати найпоширеніші хибні уявлення про щеплення Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Даний курс БПР присвячений темі невідкладної ехокардіографії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють отримання ключових ехокардіографічних позицій у стислий час, оцінку систолічної функції лівого та правого шлуночків, діагностику перикардіального випоту та ознак тампонади серця. Окрему увагу приділено оцінці волемічного статусу, виявленню сонографічних ознак гострої тромбоемболії легеневої артерії, диференційній діагностиці типів шоку та застосуванню протоколу RUSH у клінічній практиці. Матеріали допоможуть інтегрувати ехокардіографічні дані в алгоритми прийняття клінічних рішень при недиференційованій гіпотензії. Програма заходу • Отримання ключових ехокардіографічних позицій (парастернальної, апікальної, субкостальної) в умовах обмеженого часу. • Проведення якісної оцінки систолічної функції лівого та правого шлуночків. • Діагностика перикардіального випоту та ознак тампонади серця. • Оцінка волемічного статусу пацієнта за допомогою вимірювання діаметру та колабування нижньої порожнистої вени. • Виявлення сонографічних ознак гострої тромбоемболії легеневої артерії (дилатація правого шлуночка, ознака МакКоннелла). • Диференційна діагностика типів шоку (кардіогенний, гіповолемічний, обструктивний) на основі УЗД-картини. • Застосування стандартизованих протоколів, таких як RUSH (Rapid Ultrasound for Shock and Hypotension), в клінічній практиці. • Інтеграція ехокардіографічних даних в алгоритми прийняття клінічних рішень при недиференційованій гіпотензії. • Які ехокардіографічні протоколи є найбільш ефективними в діагностиці недиференційованого шоку? • Як провести фокусну ехокардіографію пацієнту в критичному стані менш ніж за 2 хвилини? • Які ключові сонографічні ознаки вказують на наявність тампонади серця, що потребує негайного втручання? • Як диференціювати кардіогенний шок від дистрибутивного за допомогою ультразвукового дослідження? • Яка роль ехокардіографії у верифікації гострої тромбоемболії легеневої артерії біля ліжка хворого? • Як коректно оцінити волемічний статус та передбачити відповідь на інфузійну терапію за допомогою УЗД нижньої порожнистої вени? • Які типові помилки та артефакти виникають при проведенні невідкладної ехокардіографії та як їх уникнути? • Які обмеження має фокусна ехокардіографія порівняно з повним трансторакальним дослідженням? • Як інтегрувати результати протоколу RUSH в клінічний менеджмент пацієнта з гострою гіпотензією? • 01:22:18 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027969. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та всіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ін’єкційні процедури в естетичній медицині є невіддільною частиною щоденної практики, однак навіть у разі дотримання правильної техніки вони несуть ризик локальних і системних ускладнень. Судинні емболії, інфекційні процеси або тяжкі алергічні реакції можуть розвиватися стрімко й мати незворотні наслідки, зокрема втрату зору або загрозу для життя пацієнта. Попит на ін’єкційні процедури зростає, тому важливо опанувати чіткі алгоритми діагностики та невідкладної допомоги. На цьому заході ви розглянете класифікацію ускладнень ін’єкційної терапії, їхні клінічні прояви та принципи диференційної діагностики. Ви опрацюєте тактику ведення пацієнтів з гематомами, набряками, судинними емболіями, інфекційними та алергічними реакціями, а також дізнаєтеся про особливості ускладнень після введення ботулотоксину та препаратів на основі гіалуронової кислоти. Також ви підготуєте себе до ведення невідкладних станів, навчитеся комплектувати необхідні препарати й організовувати безпечну роботу під час ін’єкційних процедур. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати ускладнення, швидко приймати клінічні рішення та мінімізувати ризик тяжких наслідків для пацієнта. • Ускладнення та побічні дії: відмінні риси. • Гематоми, набряки, еритеми. • Класифікація ускладнень за часом, тяжкістю, видом ін'єкції. • Місцеві алергічні реакції: як лікувати і чи можна запобігти. • Системні ускладнення (алергічні реакції, інтоксикації, психоемоційні). • Інфекційні ускладнення: недотримання правил асептики й антисептики, місцеве та системне лікування. • Місцеві ускладнення за використання препаратів на основі ГК (емболії), тактика дій. • Місцеві ускладнення на ін'єкції ботулотоксину (безпечні техніки введення). • Аптечка в кабінеті косметолога. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики соматоформних розладів та органічної соматичної патології, застосування валідизованих скринінгових шкал, виявлення маркерів хронічного психосоматичного розладу й біологічного виснаження, розпізнавання патернів соматизації психотравми, формулювання клінічного діагнозу відповідно до МКХ та розроблення плану обстеження пацієнта. Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • Проводити диференційну діагностику між соматоформними розладами та органічною соматичною патологією у пацієнтів з досвідом бойового стресу. • Застосовувати валідизовані скринінгові шкали та опитувальники для оцінки рівня стресу, тривоги, депресії та соматизації. • Виявляти ранні клінічні та лабораторні маркери переходу гострої стресової реакції у хронічний психосоматичний розлад та біологічне виснаження. • Розпізнавати специфічні патерни соматизації психотравми (кардіальні, гастроентерологічні, неврологічні маски). • Формулювати клінічний діагноз відповідно до МКХ, враховуючи психосоматичний компонент захворювання. • Розробляти план обстеження пацієнта з підозрою на психосоматичну патологію, мінімізуючи ятрогенію та поліпрагмазію. • Які нейробіологічні механізми лежать в основі трансформації хронічного стресу в соматичну патологію та біологічне виснаження? • Як провести диференційну діагностику між конверсійними розладами, соматизованою депресією та іпохондрією у пацієнтів, що зазнали психотравми? • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити психосоматичний генез соматичних скарг (напр., абдомінального болю, головного болю, кардіалгій)? • Які лабораторно-інструментальні методи є доцільними для виключення органічної патології та підтвердження діагнозу психосоматичного розладу? • В чому полягають особливості клінічної картини та діагностики психосоматичних розладів у різних категорій населення (військовослужбовці, ВПО, діти)? • Яка роль запальних процесів низької інтенсивності (low-grade inflammation) у патогенезі біологічного виснаження при тривалому стресі? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Лекційна частина 1.1 Управління відходами, які не є медичними в ЗОЗ Огляд нормативної бази у сфері управління відходами Перелік операцій з відновлення відходів Побутові відходи План управління відходами Роздільне збирання побутових відходів Вимоги до контейнерів для збирання побутових відходів 1.2 Управління медичними відходами в ЗОЗ Національний перелік відходів, підгрупа 18 01 Схема управління відходами Вимоги до організації зберігання відходів Вимоги до приміщень Декларація про відходи 2. Підсумкове тестування

Замість скальпеля – точність і технології. Сучасна онкологія не обмежується хірургією та хіміотерапією. Інтервенційна радіологія дає змогу візуалізувати, діагностувати й лікувати пухлини без розрізів – через прокол у кілька міліметрів. Лікар, який знає ці методи, може забезпечити пацієнтам швидше одужання, слабший біль і коротшу госпіталізацію. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працюють малоінвазивні технології в онкології, коли їх доцільно застосовувати і які методи реально можуть замінити масштабне оперативне втручання. Будемо говорити про інтервенційні підходи в разі пухлин печінки, нирок, підшлункової залози та легенів, а також про менеджмент болю при онкологічних захворюваннях. Після лекції ви будете орієнтуватися, коли можна скерувати пацієнта до інтервенційного спеціаліста, та інтегруватимете ці технології у комплексну терапію. • Що таке інтервенційна радіологія? • Сфери застосування інтервенційної радіології. • Детальніше про інтервенційну онкологію. • Малоінвазивна діагностика новоутворень. • Малоінвазивне лікування новоутворень. • Лікування механічної жовтяниці. • Лікування гідронефрозу (порушення відтоку сечі). • Лікування пухлинної непрохідності стравоходу, шлунка, кишківника. • Менеджмент симптомів, спричинених злоякісним новоутворенням: боротьба з болем, асцитом і гідротораксом. • Імплантація центральної венозної порт-системи. • Відповіді на запитання учасників.

Медична сестра часто опиняється першою біля пацієнта у критичному стані, тому вміння правильно користуватися дефібрилятором – це життєва необхідність. Особливо, коли допомогу треба надати відразу і немає часу чекати на лікаря. Від техніки, знання алгоритмів та впевненості у своїх діях залежить безпека як пацієнта, так і того, хто виконує процедуру. На цьому заході ви отримаєте системні знання про принципи роботи різних типів дефібриляторів, навчитеся перевіряти обладнання, готуватися до дефібриляції, а також опануєте алгоритми роботи під час СРЛ. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як безпечно користуватись AED і взаємодіяти у команді під час проведення реанімаційних заходів, уникаючи помилок та аварійних випадків. Після навчання ви зможете впевнено проводити дефібриляцію, швидко реагувати на несподівані ситуації та забезпечувати високу ефективність реанімаційних заходів за сучасними стандартами. • 1. Базові технічні принципи роботи дефібрилятора • Різниця між монофазною та біфазною хвилями. • Енергетичні режими й поняття «ефективної енергії». • Чому важлива імпеданс-компенсація. • Показники, які відображаються на екрані: ЕКГ, енергія, заряд, режим. • 2. Типи дефібриляторів та особливості їх використання • Manual defibrillator vs AED vs Monitor-defibrillator. • Сильні/слабкі сторони елетродів та педів у клінічних сценаріях. • 3. Передбачена перевірка обладнання (Daily/Shift Check) • Самотест (self-test): що означають індикатори. • Перевірка батареї, кабелів, термінів придатності педів. • Тест навантаження через тестову панель/резистор. • 4. Підготовка пацієнта до дефібриляції • Оцінювання ризиків, безпека персоналу, положення пацієнта. • Підготовка шкіри: волосяний покрив, волога, піт, пластини. • Правильне розташування електродів у стандартних і нестандартних ситуаціях (ожиріння, грудні імпланти, кардіостимулятор, інфільтрати, пов’язки). • 5. Робота з режимами дефібрилятора • Переключення: paddles → pads → monitoring → pacing. • Синхронізована кардіоверсія (режим «SYNC»): показання, помилки. • Несинхронна дефібриляція: алгоритм для VF/pVT. • Аналіз ЕКГ на дефібриляторі (технічна частина). • 6. Дефібриляція під час СРЛ • Вікно часу й алгоритм «розряд → СРЛ → аналіз». • Проблеми, що знижують успіх розряду. • Дефібриляція під час транспортування та в операційній. • 7. Автоматизований зовнішінй дефібрилятор • Принцип роботи AED. • Типи AED та їхні особливості. • Показання до застосування AED у стаціонарі. • Покроковий алгоритм роботи з AED. • Встановлення електродів для AED. • Безпека під час роботи з AED. • Типові помилки роботи з AED. • Обслуговування та перевірка AED. • 8. Робота з дефібрилятором у специфічних ситуаціях • Дефібриляція в присутності високого кисневого потоку. • Пацієнт на каталці/металевому столі: як убезпечити. • 9. Управління помилками та аварійними ситуаціями • Ритм змінився → шок скасовують: як правильно розрядити («abort shock»). • Заряд набраний, але розряду не треба: дії персоналу. • Відмова моніторингу ЕКГ, відсутність контакту електродів дефібрилятора. • Дефібрилятор не заряджається/довго заряджається. • 10. Ураження струмом медперсоналу • Як це трапляється: типові причини (кисень, волога, контакт). • Негайні дії після інциденту. • Профілактика таких ситуацій у майбутньому. • 11. Інфекційний контроль та догляд за обладнанням • Обробка ложок і панелей. • Одноразові й багаторазові компоненти. • Зберігання падів і батарей. • 12. Документування дій та взаємодія з командою • Як правильно озвучувати команди («Clear!», «Charging», «Shock delivered»). • Яку інформацію медсестра документує (час розряду, енергія, зміни ритму). • Робота в команді під час СРЛ. • 13. Відповіді на запитання

Преоксигенація є одним із основних етапів забезпечення прохідності дихальних шляхів, проте в повсякденній практиці вона часто сприймається як формальна процедура, а не як інструмент профілактики критичної десатурації. Недостатнє розуміння фізіології дихання може призводити до скорочення безпечного часу апное, невиправданої ручної вентиляції при RSI та підвищення ризику аспірації. На цьому заході ви засвоїте сучасні принципи преоксигенації з позиції практики, зокрема фізіологічні основи, методи збільшення функціональної залишкової ємності, особливості ведення критичних пацієнтів та можливості апноетичної оксигенації. Ви розглянете застосування техніки RSI, профілактику аспірації, підготовку до неочікуваної складної інтубації, а також практичні рішення, які можуть бути реалізовані навіть за відсутності високотехнологічного обладнання. Після навчання ви зможете ефективно проводити преоксигенацію в різних клінічних ситуаціях, а також впевнено діяти під час швидкої послідовної індукції та у разі непередбачених труднощів із забезпеченням прохідності дихальних шляхів. • Техніка преоксигенації • Анатомія і фізіологія дихання з погляду прагматичного анестезіолога • Апное 10 хвилин без десатурації – вигадка чи реальність? • Функціональна залишкова ємність легень, методи її збільшення • Преоксигенація перед екстубацією • Преоксигенація пацієнта з клаустрофобією • Техніка преоксигенації в різних умовах • Повсякденна преоксигенація наркозним апаратом • Преоксигенація пацієнта в критичному стані • Економна преоксигенація контуром Мейплсона • Апноетична оксигенація • Лайфхаки від спікера, розгляд клінічних кейсів • Як підготуватися до неочікуваної складної інтубації • Як преоксигенація захищає від аспірації • RSI: швидка індукція пацієнта з повним шлунком • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс створений з метою підвищення рівня знань та навичок керівників закладів охорони здоров’я у сфері управління комунікаціями. Курс має на меті надати слухачам чітке розуміння того, як будувати системні комунікації медичного закладу, як працюють та пов’язані між собою основні складові системи стратегічних комунікацій. Під час курсу слухачі отримають навички, які допоможуть підсилити зовнішні комунікації медичного закладу з пацієнтами, громадою та іншими зацікавленими сторонами, покращити внутрішні комунікації та командну роботу у закладі, а також налагодити систему отримання зворотного зв’язку від співробітників та пацієнтів. Крім того, керівники медичної сфери покращать особисті комунікаційні навички, необхідні для їхньої роботи. Аудиторія курсу: Керівники закладів охорони здоров’я, фахівці, які працюють чи планують працювати з комунікаціями безпосередньо у закладі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих шкал, зокрема MBI, для ранньої діагностики професійного вигорання та ідентифікації його клінічних маркерів у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Учасники опанують техніки емпатичної комунікації та активного слухання, формування і дотримання професійних кордонів у терапевтичному альянсі. Програма передбачає оволодіння методами управління стресом і техніками усвідомленості, адаптованими для клінічної практики. Учасники зможуть розробити індивідуальний план профілактики вигорання, що включає оптимізацію робочого графіку та психогігієну. Також розглядається застосування стратегій дебрифінгу та інтервізій для опрацювання складних клінічних випадків і зниження ризику вторинної травматизації. Програма заходу • Заняття — 01:02:04 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які основні етіопатогенетичні механізми лежать в основі розвитку синдрому професійного вигорання у лікарів? • Як диференціювати професійне вигорання від депресії, астенічного синдрому та розладів адаптації у клінічній практиці? • Які існують об’єктивні інструменти для скринінгу та моніторингу динаміки вигорання у медичних працівників? • Як вигорання лікаря впливає на комплаєнс, прихильність до лікування та клінічні результати пацієнта? • Які комунікативні стратегії є найбільш ефективними для обговорення емоційного стану з пацієнтом без порушення професійних меж? • Яка роль організаційних факторів (культура закладу, навантаження, менеджмент) у профілактиці вигорання медичного персоналу? • Які доказові методи психотерапії та самодопомоги можуть бути рекомендовані лікарям для корекції наявних симптомів вигорання? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли — ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вперше ви отримаєте повний алгоритм безпечного стоматологічного лікування з анестезіологічним супроводом: від первинної консультації до післяопераційного нагляду. Після майстер-класу ви зможете планувати комплексне лікування разом з анестезіологом, зважаючи на медичні ризики, психоемоційний стан пацієнта й обсяг втручання. Ви навчитеся безпечного та ефективного лікування під седацією або загальним знеболенням для дітей і дорослих та запобігати ускладненням. Ви знатимете, як захистити себе та клініку юридично, правильно оформлюючи медичні згоди і документацію, що мінімізує ризики конфліктів та претензій. Засвоєння цих алгоритмів дасть змогу розширити спектр послуг, підвищити репутацію клініки та конкурентоспроможність на ринку. • Комплексний підхід: одночасний огляд стоматолога й анестезіолога. • Показання до лікування в умовах наркозу • Вік, психоемоційний стан дитини чи дорослого. • Великий обсяг втручання. • Наявність супутніх захворювань, страху, алергій. • Анестезіологічний статус • Оцінювання ризиків за ASA. • Визначення потенційних ускладнень. • Стоматологічне планування • Кількість зубів/втручань. • Складність процедур. • Час, необхідний для повного лікування. • Можливість проведення етапного лікування. • Планування та підготовка до наркозу. • Призначення обстежень: загальний аналіз крові, коагулограма, глюкоза, електроліти, ЕКГ, консультації профільних спеціалістів за потребою. • Вибір методу анестезії: поверхнева/глибока седація чи загальний наркоз. • Підготовка пацієнта • Інструкції щодо харчового режиму (правило «6-4-2»). • Призупинення/корекція приймання ліків. • Психологічна підготовка дитини • Бесіда з батьками. • Ігрові елементи під час підготування. • Медична та юридична документація • Згода на стоматологічне втручання. • Згода на проведення анестезії. • Документ про ознайомлення з ризиками. • Опитувальник про алергії, хронічні захворювання. • Фотопротокол: стан ротової порожнини до та після лікування. • Протокольний запис анестезіологічного забезпечення. • Анестезіологічне забезпечення клініки. • Наявність ліцензії на проведення анестезіологічного забезпечення. • Перелік і стандарти обладнання. • Апарат ШВЛ, наркозно-дихальна апаратура. • Моніторинг: пульсоксиметрія, ЕКГ, капнографія, BIS-моніторинг. • Обладнання для важкої інтубації, ЛОР-комплект. • Резервне джерело електроживлення. • Анестезіологічна аптечка для невідкладних станів. • День втручання: протокол командної роботи. • Повторний передопераційний огляд анестезіолога. • Перевірка оснащення, резервних опцій. • Підготовка та маркування медикаментів. • Психоемоційна підготовка пацієнта. • Індукція наркозу, контроль прохідності дихальних шляхів. • Оптимізація командної роботи під час наркозу. • Постійний моніторинг: пульсоксиметрія, капнографія, ЕКГ, BIS. • Роль асистентів: • Стандарти стерильності. • Комунікація стоматолога й анестезіолога. • Запобігання ускладненням: готові протоколи на випадок гіпотензії, бронхоспазму, алергічних реакцій. • Пробудження та післяопераційний супровід. • Пробудження у спеціально облаштованій палаті під контролем анестезіолога. • Присутність батьків або родичів. • Визначення ступеня відновлення за шкалою Aldrete. • Водний режим, харчування після повного пробудження. • Надання письмових рекомендацій. • Контрольний огляд стоматологом та, у разі потреби, анестезіологом. • Висновки та переваги співпраці анестезіолога і стоматолога. • Безпека пацієнта й ефективне використання часу. • Психологічний комфорт для пацієнта і його близьких. • Репутаційна перевага клініки, яка має системний та безпечний підхід до лікування. • Відповіді на запитання.

Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини часто передують встановленню основного діагнозу або визначають прогноз захворювання, тому важливо вміти правильно інтерпретувати рентгенологічні зміни. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати характерні радіологічні патерни, проводити диференційну діагностику із запальними та пухлинними процесами й поєднувати дані візуалізації з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевненіше виявляти системні захворювання легень та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Загальні уявлення про колагенози • Основи патологічного процесу • "Мішені" патології • Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини • Позалегеневі радіологічні ознаки сполучнотканинних захворювань • Диференційна діагностика • Клінічні випадки • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування ключових статей Конституції України та Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» у щоденній практиці. Юридично коректне оформлення та використання посадової інструкції як інструменту первинного захисту. Алгоритм дій при відмові від подальшого ведення пацієнта, що не виконує медичні приписи або порушує внутрішній розпорядок. Правовий механізм реагування на агресивну поведінку пацієнта, включаючи фіксацію порушень та взаємодію з правоохоронними органами. Дотримання норм щодо лікарської таємниці та правил надання медичної інформації для уникнення юридичних ризиків. Правильне ведення медичної документації як доказової бази у разі виникнення суперечок та судових справ. Процедура отримання юридично значущої інформованої згоди пацієнта на медичне втручання та фіксації відмови від нього. Розуміння прав та обов’язків при роботі клініко-експертних комісій (КЕК) та уникнення конфлікту інтересів. Алгоритми юридично грамотного ведення медичної документації. Практика отримання інформованої добровільної згоди пацієнта на медичне втручання. Стратегії комунікації з пацієнтами та їхніми представниками у конфліктних ситуаціях. Процедури реагування на запити правоохоронних органів, адвокатські запити. Методики аналізу клінічних випадків з позиції правової оцінки. Порядок дій лікаря при проведенні судово-медичної експертизи. Навички досудового врегулювання спорів. Розуміння механізмів страхування професійної відповідальності. Застосовувати сучасні класифікації лікарських помилок (діагностичні, лікувальні, профілактичні, системні) для точної ідентифікації інцидентів. Використовувати методику аналізу корінних причин (Root Cause Analysis – RCA) для виявлення системних, а не лише індивідуальних, факторів, що призвели до помилки. Розробляти та впроваджувати протоколи та чек-листи для мінімізації ризиків у високоризикових клінічних процесах. Ідентифікувати когнітивні упередження (confirmation bias, availability heuristic), що впливають на прийняття клінічних рішень, та застосовувати техніки для їх нейтралізації. Впроваджувати інструменти для покращення комунікації в медичній команді, наприклад методику SBAR, для забезпечення безперервності та безпеки допомоги. Документувати медичні помилки та інциденти у внутрішній системі звітності для подальшого аналізу та запобігання їх повторенню, створюючи культуру безпеки. Програма заходу • Заняття №1 — 02:06:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття №2: Законодавче забезпечення діяльності медичних працівників: правовий захист • Заняття №3: Юридичні наслідки лікарських помилок: захист та відповідальність • Заняття №4: Лікарські помилки • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які юридичні критерії розмежування лікарської помилки, нещасного випадку та медичної недбалості? • Який алгоритм дій лікаря при отриманні повістки чи ухвали суду? • Правові аспекти відмови пацієнта від медичного втручання: як коректно задокументувати? • Цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність лікаря: межі та умови настання. • Як юридично коректно фіксувати побічні реакції та ускладнення лікування? • Які повноваження правоохоронних органів при проведенні слідчих дій у закладі охорони здоров’я? • Правові засади використання фото- та відеофіксації у клінічній практиці. • Що входить до поняття “таємниця про стан здоров’я” та яка відповідальність за її розголошення? • Які законодавчі акти є основою для правового захисту медичного працівника в Україні? • Який юридичний алгоритм відмови лікаря від ведення пацієнта, що систематично порушує лікувальний режим? • Як коректно документувати відмову пацієнта від необхідного медичного втручання для уникнення відповідальності за можливі наслідки? • Які межі лікарської таємниці та яка відповідальність передбачена за її розголошення, в тому числі у публічному просторі? • Як юридично грамотно реагувати на вимоги пацієнта про відшкодування шкоди без рішення суду? • У чому полягає юридичний статус чергового лікаря порівняно з лікуючим лікарем при наданні допомоги? • Які вимоги до ведення медичної документації, щоб вона мала доказову силу в суді? • Як захистити честь, гідність та ділову репутацію лікаря у разі безпідставних звинувачень з боку пацієнта? • Які особливості розгляду медичних справ у Європейському суді з прав людини? • Як забезпечити об’єктивність висновків клініко-експертної комісії (КЕК) та уникнути конфлікту інтересів? • Яке юридичне розмежування понять “лікарська помилка”, “медичний інцидент” та “нещасний випадок”? • Які статті Кримінального та Цивільного кодексів України регламентують відповідальність медичного працівника? • Як встановлюється причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) лікаря та настанням несприятливих наслідків для пацієнта? • Які критерії належного оформлення інформованої згоди пацієнта та які юридичні наслідки її дефектів? • Який алгоритм дій лікаря при ініціюванні службового розслідування чи відкритті кримінального провадження? • Які особливості проведення судово-медичної експертизи у справах про професійні правопорушення медичних працівників? • Які існують механізми страхування професійної відповідальності лікарів в Україні? • Як коректно взаємодіяти з правоохоронними органами: процедура допиту, виїмки медичної документації. • Яка юридична класифікація та наслідки лікарських помилок в українському правовому полі? Межі відповідальності лікаря та закладу охорони здоров’я. • Як провести диференціацію між непередбачуваним ускладненням захворювання та ятрогенною помилкою? Критерії та алгоритми оцінки. • Які когнітивні пастки та упередження найчастіше призводять до діагностичних помилок у клінічній практиці та як їх уникнути? • Які системні фактори (організація роботи, навантаження, комунікація) є провідними причинами медичних помилок та як їх модифікувати? • Як ефективно впровадити систему звітності про інциденти (incident reporting) в медичному закладі, що не карає, а заохочує до аналізу? • Які існують доказові стратегії для профілактики помилок при призначенні та введенні лікарських засобів (medication errors)? • Як коректно та етично повідомити пацієнта або його родичів про допущену медичну помилку, мінімізуючи психологічну травму та юридичні ризики? • Роль та ефективність клінічних симуляцій та тренінгів у формуванні навичок безпомилкової роботи та дій в кризових ситуаціях. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Оніхомікоз: сучасний алгоритм місцевої та системної терапії з урахуванням феномену біоплівок: Актуальність проблеми оніхомікозу в сучасній дерматологічній практиці
 Етіологія оніхомікозу та основні фактори ризику розвитку інфекції
 Клінічні форми оніхомікозу
 Сучасні методи діагностики: клінічні та лабораторні підходи
 Біоплівки при оніхомікозі: механізм формування, клінічне значення та вплив на ефективність терапії
 Сучасний алгоритм лікування оніхомікозу: місцева та системна терапія
 Причини терапевтичних невдач
 Профілактика рецедивів
 Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Коли пацієнта евакуюють із зони бойових дій чи катастрофи, підтримання функції дихання є однією з умов виживання. На етапі MEDEVAC від якості проведення ШВЛ залежить стабільність оксигенації та гемодинаміки, а також ймовірність доставити пацієнта до шпиталю живим. На цьому заході ви систематизуєте знання з апаратної ШВЛ у польових і транспортних умовах: від фізіології дихання до налаштування параметрів вентиляції та моніторингу etCO₂. Розглянете алгоритми виявлення й усунення типових проблем: від раптового зниження SpO₂ до ведення напруженого пневмотораксу, а також навчитеся використовувати протоколи POCUS для контролю інтубації, оцінювання легенів і шлункового вмісту. Після заняття ви зможете впевнено працювати з портативними апаратами ШВЛ, прогнозувати споживання кисню та діяти швидко у стресових умовах. • Фізіологічні основи вентиляції та дихальної недостатності • Газообмін у легенях: механізм транспорту O₂ і CO₂ • Поняття дихальної недостатності на догоспітальному етапі • Клінічні критерії: SpO₂, etCO₂, клінічні прояви • Показання до початку ШВЛ на етапі MEDEVAC • Апаратна ШВЛ: принципи, параметри, техніка • Основні типи апаратів ШВЛ для транспортування • Будова системи: джерело кисню, дихальний контур, фільтри • Базові параметри: ДО, ЧД, PEEP, FiO₂, PIP • Розрахунок кисню для евакуації • Приклади налаштувань апаратів під час польового транспортування • Моніторинг під час проведення ШВЛ • Пульсоксиметрія, капнографія та інтерпретація etCO₂ • Причини високого/низького etCO₂ • Алгоритм контролю вентиляції за показниками SpO₂ і etCO₂ • Практичні кейси: гіповентиляція, гіперкапнія, апное • Ускладнення ШВЛ: діагностика та менеджмент • Проблеми з контуром, перегин, обтурація, «боротьба» з респіратором • Розпізнавання та дії у разі напруженого пневмотораксу • Алгоритм DOPES для швидкої діагностики причин несправності вентиляції • Практична демонстрація: дії у разі падіння SpO₂ або зміни etCO₂ • Ультразвуковий контроль у ШВЛ • Використання POCUS для підтвердження правильного положення ЕТТ • Ознаки інтубації трахеї та стравоходу • Протокол Airway Ultrasound: для допомоги у крікотиреотомії та трахеотомії • POCUS у діагностиці пневмотораксу • Оцінювання шлункового вмісту Gastric POCUS перед ШВЛ • Q&A-сесія