Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Оцінювати ранову балістику та прогнозувати зону некрозу на основі механізму травми. 2. Виконувати етапну хірургічну некректомію (дебридмент) вогнепальних ран та планування повторних втручань (second look). 3. Застосовувати техніку іригації ран великими об’ємами рідини (пульс-лаваж, проточне промивання). 4. Використовувати терапію негативним тиском (VAC) для лікування інфікованих ран та у випадках відкритого живота (open abdomen). 5. Обирати тактику ведення ран із експонованими судинно-нервовими пучками та сухожиллями. 6. Здійснювати раціональний вибір антибактеріальної терапії на основі локальних даних про антибіотикорезистентність уникаючи поліпрагмазії. 7. Виконувати різні методики закриття дефектів тканин: відстрочений первинний шов, аутодермопластика, пластика місцевими тканинами. 8. Проводити менеджмент пацієнтів з полірезистентними госпітальними інфекціями (Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa). 9. Ідентифікація та корекція когнітивних упереджень при діагностиці та плануванні лікування пацієнтів з бойовою травмою. 10. Застосування принципів Damage Control Surgery (DCS) та Damage Control Resuscitation (DCR) на госпітальному етапі. 11. Своєчасна діагностика та виконання фасціотомії при компартмент-синдромі, розпізнавання нетипових клінічних проявів. 12. Диференційна діагностика між контамінацією рани та інфекційним процесом для визначення хірургічної та медикаментозної тактики. 13. Оцінка та класифікація мінно-вибухових поранень за ступенем контамінації та ризиком інфікування. 14. Прийняття рішень щодо вибору емпіричної та етіотропної антибіотикотерапії на основі мікробіологічного моніторингу та даних про резистентність. 15. Планування етапних хірургічних втручань (second look operations) для контролю інфекційного процесу. 16. Алгоритми ведення пацієнтів з ускладненими формами інфекцій: анаеробна інфекція, остеомієліт, сепсис. 17. Інтерпретація результатів бактеріологічних досліджень для корекції лікувальної тактики. Програма заходу • Заняття 1: Особливості лікування інфекційних ускладнень бойової травми • Тривалість заняття: 01:43:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Лікування бойової травми в стаціонарі: підводні камені, упередження та помилки • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 3: Лікування інфікованих мінно-вибухових травм в стаціонарі • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Патофізіологічні механізми пошкодження тканин при вогнепальній та мінно-вибуховій травмі, зокрема тимчасова пульсуюча порожнина • Динаміка бактеріального процесу у бойовій рані та роль біоплівок у формуванні інфекції • Сучасні тенденції антибіотикорезистентності Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa у військових стаціонарах України • Показання, протипоказання та ускладнення застосування терапії негативним тиском, включаючи ведення open abdomen • Етапний хірургічний дебридмент та іригація рани відповідно до сучасних доказових рекомендацій • Критерії вибору методу закриття ранових дефектів: відстрочений шов, аутодермопластика, пластика переміщеним клаптем • Алгоритм ведення пацієнта з інфікованим пораненням на III етапі медичної евакуації • Профілактика та лікування аррозивних кровотеч як ускладнення інфікованих ран та вакуум-терапії • Когнітивні упередження, що впливають на прийняття рішень при лікуванні бойової політравми • Модифікації стандартних протоколів на стаціонарному етапі • Помилки при інтерпретації КТ-ангіографії у пацієнтів з судинними ураженнями • Некротизуючий фасциїт та анаеробний целюліт: диференційно-діагностичні критерії та хірургічна тактика • Перехід від емпіричного призначення антибіотиків до доказової терапії • Компартмент-синдром: пізня діагностика та нетипові ознаки • Терміни відстроченого первинного закриття рани та наслідки передчасного і запізнілого втручання • Травматична коагулопатія: лабораторні показники, що мають вирішальне значення • Критерії необхідності та обсяг первинної і повторних хірургічних обробок інфікованої рани • Стратегія емпіричної антибіотикопрофілактики та терапії при мінно-вибухових травмах • Ідентифікація збудників та їх чутливості до антибіотиків в умовах полімікробної контамінації • Показання та протипоказання до терапії негативним тиском при інфікованих ранах • Терміни та умови виконання відтермінованого первинного або вторинного закриття рани • Ведення пацієнтів із підозрою на анаеробну інфекцію або газову гангрену • Профілактика та лікування посттравматичного остеомієліту • Оптимізація лікування при виявленні мультирезистентних штамів (MDRO) в рані Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Забір венозної крові — один з головних етапів діагностики, де кожна помилка може нівелювати цінність лабораторних досліджень. Гемоліз, повторні венепункції, ускладнення та конфліктні ситуації з пацієнтами трапляються навіть у досвідчених медичних сестер. Формальна рутинність процедури приховує клінічно значущі ризики, які безпосередньо впливають на точність діагнозу й подальшу тактику лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про анатомо-фізіологічні особливості вен, причини виникнення гемолізу та механізми його профілактики. Окремо ви розглянете роботу з важкодоступними венами, алгоритми дій у нестандартних ситуаціях, профілактику ускладнень та принципи ефективної комунікації з тривожними й агресивними пацієнтами. Навчання побудоване на практичних клінічних кейсах із розбором типових помилок. Після заходу ви зможете покращити процес забору венозної крові й забезпечити максимальну ефективність подальшого лікування пацієнта. Захід проводить лікар-анестезіолог, яка допоможе вам сформувати клінічне бачення наслідків помилок забору крові для інфузійної терапії, лікувальної тактики та її результатів. • Основи безпечного та якісного забору крові. • Анатомія та фізіологія вен для практичного використання. • Гемоліз крові: причини, наслідки та профілактика. • Робота з важкодоступними й проблемними венами. • Тривожний, агресивний стан пацієнта. • Типові ускладнення під час і після забору крові. • Помилки медичного персоналу та як їх уникати. • Алгоритми дій у нестандартних ситуаціях. • Практичні кейси. • Відповіді на запитання.

МРТ відкриває доступ до того, що зазвичай приховано: хрящів, зв’язок, сухожиль та найменших структурних змін, які рентген чи КТ не показують. Але навіть найчіткіше зображення нічого не варте, якщо не знати, як його інтерпретувати. На цьому заході ви навчитеся відрізняти анатомічні особливості від патологій, розпізнавати ранні ознаки травм і дегенеративних змін та не пропускати гострі стани. Зрозумієте значення МРТ-ознак і побачите, як ці знання допомагають приймати швидші й точніші клінічні рішення. Після зустрічі ви дивитиметеся на знімки впевненіше, спілкуватиметеся з радіологами однією мовою та легше визначатимете, який стан потребує спостереження, а який – термінового втручання. • Анатомічні та вікові особливості • Основні нозологічні патології колінних та кульшових суглобів • Основні нозологічні патології гомілковостопних і плечових суглобів • Основні нозологічні патології ліктьових та променево-зап'ясткових суглобів • Алгоритм інтерпретації МРТ суглобів • Типові помилки в оцінюванні МРТ суглобів • Висновки

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику затяжного кашлю, розпізнаючи стерті форми кашлюка на тлі інших респіраторних захворювань. 2. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень (загальний аналіз крові з характерним лейкоцитозом та лімфоцитозом, ПЛР-діагностика). 3. Обґрунтовувати вибір ПЛР-методу як золотого стандарту діагностики у вакцинованих пацієнтів. 4. Призначати антибактеріальну терапію згідно з міжнародними протоколами (азитроміцин, кларитроміцин) з дотриманням рекомендованих доз та тривалості курсу. 5. Застосовувати алгоритми постконтактної профілактики для груп ризику (немовлята, вагітні, імуноскомпрометовані особи). 6. Консультувати пацієнтів щодо причин захворювання у вакцинованих осіб, пояснюючи феномени ослаблення імунітету та ефективності різних типів вакцин. 7. Визначати показання для госпіталізації та ідентифікувати «червоні прапорці» у перебігу хвороби. 8. Формувати рекомендації щодо симптоматичного лікування та режиму пацієнта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Розлади кишково-мозкової взаємодії (DGBI) верхніх відділів ШКТ є однією з найчастіших причин звернення пацієнтів до гастроентеролога, терапевта й сімейного лікаря. Печія, диспепсія, раннє насичення, нудота, дисфагія чи біль за грудиною нерідко виникають без очевидної органічної патології, що значно ускладнює клінічне мислення та вибір тактики ведення. Додаткової актуальності темі надає поява нових римських критеріїв V (2026) – найбільшого оновлення міжнародних підходів до діагностики та класифікації DGBI за останнє десятиліття. На цьому заході ви навчитеся працювати за сучасними римськими критеріями V та системно оцінювати пацієнтів із симптомами верхніх відділів ШКТ. Ви розберете нові підходи до діагностики функціональної диспепсії, функціональної печії, рефлюксної гіперчутливості, синдромів нудоти, блювання та румінації. Також ви розглянете нові нозології, клінічні пастки й принципи диференційної діагностики з ГЕРХ, гастропарезом, ахалазією, виразковою хворобою та онкопатологією. Після навчання ви зможете інтерпретувати симптоми верхніх відділів ШКТ, обґрунтовано проводити диференційну діагностику між функціональними й органічними станами, уникати поліпрагмазії та непотрібних обстежень, а також формувати сучасну персоналізовану тактику ведення пацієнтів з хронічними гастроентерологічними скаргами. • Сучасне визначення розладів кишково-мозкової взаємодії (РКМВ) та основні зміни у критеріях Rome V. • Класифікація РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Патофізіологічні механізми розвитку РКМВ. • Функціональна диспепсія за Rome V: клінічні варіанти, діагностичні критерії, диференційна діагностика. • Печія, біль за грудиною та дисфагія без органічної патології: функціональна печія, рефлюксна гіперчутливість, функціональний біль у грудній клітці. • Синдроми нудоти, блювання, румінації та нові Rome V нозології верхнього ШКТ. • Червоні прапорці та органічні захворювання, які необхідно виключати при симптомах верхніх відділів ШКТ. • Сучасні діагностичні методи, які використовуються для диференційної діагностики РКМВ. • Принципи лікування РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Клінічні алгоритми ведення пацієнтів та практичне значення Rome V для щоденної роботи лікаря. • Відповіді на запитання.

TIVA у дітей є важливим компонентом сучасної педіатричної анестезіології на тлі розвитку фармакології, інфузійних технологій та нейромоніторингу. Збільшення кількості малоінвазивних втручань, нейрохірургічних та ЛОР-операцій, а також необхідність безпечного ведення пацієнтів з ризиком злоякісної гіпертермії зумовлюють потребу в прогнозованих та керованих альтернативах інгаляційній анестезії. На цьому заході ви дізнаєтеся про педіатричні особливості фармакокінетики й фармакодинаміки препаратів для TIVA, які унеможливлюють пряме перенесення дорослих протоколів у дитячу практику. Ви розглянете раціональне дозування пропофолу, вибір опіоїдного компоненту, принципи застосування міорелаксантів, профілактику синдрому тривалої інфузії пропофолу та навчитесь уникати клінічних ризиків, пов’язаних з віком і супутніми станами. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати TIVA залежно від віку та клінічного контексту, безпечно застосовувати TCI відповідно до педіатричних фармакокінетичних моделей і правильно інтерпретувати дані pEEG, нейром’язового й аналгезіологічного моніторингу. • Визначення TIVA та місце методу в сучасній педіатричній анестезіології • Фармакологічні основи TIVA у дітей • Гіпнотики: механізми дії, класифікація, вікові особливості • Опіоїдні анальгетики: опіоїдні рецептори, анальгетична сила, клінічний вибір • Міорелаксанти: типи, механізми дії, особливості нейром’язового з’єднання у дітей • Пропофол як базовий препарат TIVA • Роль пропофолу в розвитку концепції TIVA • Фармакокінетика й фармакодинаміка у дітей • Дозування: індукція, підтримка, седація • Побічні ефекти й синдром інфузії пропофолу (PrIS) • Регуляторні та вікові обмеження застосування у дітей • Інші гіпнотики й ад’юванти • Тіопентал натрію: показання та обмеження • Етомідат: гемодинамічна стабільність і ризик адреналової супресії • Мідазолам: роль у премедикації та підтриманні анестезії • Кетамін і кетофол: показання, переваги та недоліки • Дексмедетомідин: awake-анестезія • Опіоїдний компонент TIVA • Фентаніл, альфентаніл, суфентаніл, реміфентаніл: порівняльна характеристика • Особливості застосування у новонароджених та немовлят • Налоксон: безпека та алгоритм реверсії • Переваги комбінації пропофол + реміфентаніл • Міорелаксація при TIVA у дітей • Вікові особливості чутливості до міорелаксантів • Сукцинілхолін: ризики у педіатрії • Атракурій, цисатракурій, векуроній, рокуроній • Сугамадекс: сучасний підхід до реверсії • Фармакокінетика та TCI у дітей • Компартментні моделі та контекстнозалежний період напіввиведення • Принципи TCI (Target-Controlled Infusion) при TIVA • Педіатричні моделі пропофолу: Kataria та Paedfusor • TCI реміфентанілу: моделі Minto та Eleveld • Практичні обмеження та ризики TCI у дітей • Переваги та недоліки TIVA у дітей • Клінічні переваги: ЛОР, нейрохірургія, злоякісна гіпертермія, нейромоніторинг • Обмеження та потенційні ускладнення • Порівняння з інгаляційною анестезією • Моніторинг безпеки та глибини анестезії • pEEG (BIS, SedLine, Entropy, Narcotrend, Conox) • Масив спектральної щільності (DSA) • Моніторинг болю (ANI, NIPE, NOL) • Нейром’язовий моніторинг (TOF, PTC, кількісна нейроміографія) • Клінічні акценти й практичні рекомендації • Вибір схеми TIVA залежно від віку та клінічного контексту • Типові помилки та способи їх уникнення • Алгоритм безпечного застосування TIVA у дітей • Q&A-сесія

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Електронний навчальний курс допомагає систематизувати підходи до ведення недоношених дітей після виписки, оцінювання їхнього розвитку, нутритивної підтримки, вакцинації, скринінгу ускладнень і консультування батьків. Програма заходу • Планування та корекція нутритивної підтримки недоношеної дитини, включаючи розрахунок калоражу та дотацію мікронутрієнтів (залізо, вітамін D). • Оцінка фізичного розвитку з використанням скоригованого віку та спеціалізованих перцентильних кривих (Fenton, Intergrowth-21st). • Складання індивідуального графіка вакцинації з урахуванням гестаційного віку та клінічного стану. • Проведення скринінгу та раннього виявлення відхилень нейророзвитку, ретинопатії та порушень слуху. • Алгоритмізація профілактики РСВ-інфекції у групах високого ризику. • Консультування батьків щодо особливостей догляду, вигодовування та моніторингу загрозливих станів. • Ведення пацієнтів із бронхолегеневою дисплазією та іншими хронічними захворюваннями недоношених на амбулаторному етапі. • Як розрахувати та використовувати скоригований вік для оцінки росту та психомоторного розвитку? • Які критерії вибору нутритивної стратегії (збагачувачі грудного молока, спеціалізовані суміші) після виписки? • Як оптимізувати дотацію заліза та вітаміну D для профілактики дефіцитних станів? • Які особливості календаря щеплень для глибоко недоношених немовлят? • Які протипоказання до вакцинації у даної когорти пацієнтів? • Як проводити відбір пацієнтів та адміністрування палівізумабу для профілактики РСВ-інфекції? • Які «червоні прапорці» у неврологічному статусі є показанням для направлення до спеціаліста? • Як вести пацієнтів з ускладненнями (БЛД, ретинопатія, НЕК) на амбулаторному етапі? • Заняття — 02:51:21 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Баріатричний пацієнт – це завжди виклик для анестезіолога. Ожиріння впливає на роботу серця, легень, печінки, створює додаткові труднощі під час інтубації та корекції доз препаратів. Але з правильними алгоритмами й сучасними підходами навіть найскладніші ситуації можна зробити контрольованими та безпечними. На цьому заході ви дізнаєтеся, як оцінювати периопераційні ризики при морбідному ожирінні, готувати пацієнтів із супутньою патологією та індивідуально підбирати схеми анестезії. Ви будете готові до ведення складних дихальних шляхів та зможете зменшити ймовірність ускладнень. На навчанні ви опануєте ведення баріатричних пацієнтів на всіх етапах операції: від першої зустрічі та підготовки до моменту відновлення. Це допоможе зробити лікування безпечним, зменшить ризики й дасть пацієнтам змогу швидше повернутися до звичного життя. • Короткий огляд актуальності баріатричної хірургії та ролі анестезіолога. • Основні виклики для анестезіологічного менеджменту. • Розуміння особливостей баріатричного пацієнта та оцінка періопераційних ризиків • Патофізіологічні особливості ожиріння: вплив на дихальну, серцево-судинну, ендокринну системи. • Метаболічний синдром, обструктивне апное сну, легенева гіпертензія, неалкогольна жирова хвороба печінки. • Ризики з боку серцево-судинної та дихальної систем. • Інструменти стратифікації ризиків (ASA, STOP-BANG, інші шкали). • Превентивність: Комплекс підготовки баріатричних пацієнтів з урахуванням супутньої патології з точки зору анестезіолога • Оцінка функціонального стану перед операцією. • Підготовка пацієнтів з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ХОЗЛ, серцевою недостатністю. • Оптимізація терапії перед втручанням. • Стратегії зниження ризику аспірації та гіпоксії. • Оптимізація схем анестезії: масштабування доз, фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості • Принципи дозування препаратів: ідеальна вага, скоригована вага, загальна маса тіла. • Особливості введення опіоїдів, міорелаксантів, інгаляційних та внутрішньовенних агентів. • Профілактика післяопераційної нудоти та блювання. • Контроль болю: мультимодальна аналгезія. • Виклики при екстубації. • Позиціонування та менеджмент дихальних шляхів у пацієнтів з морбідним ожирінням • Труднощі інтубації та вентиляції. • Використання позиції «ramped position» та інші позиційні модифікації. • Стратегії оксигенації та індукції у пацієнтів при баріатичних операціях. • Профілактика гіпоксії та ускладнень під час відновлення дихання. • ERAS протокол та сучасні рекомендації для баріатричної хірургії • Основні принципи ERAS у баріатричних пацієнтів. • Рання мобілізація, контроль болю, мінімізація опіоїдів. • Оптимізація інфузійної терапії та профілактика тромбозів. • Алгоритми харчування та нутритивна підтримка після операції. • Обговорення клінічних кейсів • Розбір реальних випадків баріатричної хірургії. • Сесія запитань і відповідей • Обговорення практичних ситуацій з досвіду слухачів. • Відповіді на індивідуальні клінічні питання.

Сучасні підходи до лікування шоку значно змінилися за останні роки. Інтенсивна терапія ґрунтується не лише на корекції артеріального тиску, а насамперед на оцінці тканинної перфузії, ранньому застосуванні вазопресорів, мультимодальному моніторингу та індивідуалізації лікування залежно від клінічного фенотипу пацієнта. Водночас шок може розвиватись навіть за нормальних показників артеріального тиску, а універсального алгоритму чи єдиного правильного вазопресора не існує. Недостатня увага до ранніх ознак порушення перфузії, шаблонний підхід до вибору препаратів або відсутність розуміння сучасних можливостей POCUS можуть ускладнювати ведення критичних пацієнтів. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати компенсований шок, використовувати POCUS та ехокардіографію для визначення типу шоку відповідно до сучасних рекомендацій, а також розберете принципи вибору та призначення вазопресорної терапії. Ви дізнаєтеся, коли доцільно розпочинати вазопресорну підтримку, чи можна вводити норадреналін через периферичний катетер, чим сучасні підходи відрізняються від традиційних уявлень та які можливості існують у випадках рефрактерного шоку. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із шоком, орієнтуватися не лише на цифри артеріального тиску, а й на показники адекватної перфузії та раціонально використовувати вазопресори. • Як змінювалися гайдлайни ESICM (2006–2025) у розумінні природи шоку та методів моніторингу. • Шок без гіпотензії: чому нормальний артеріальний тиск не виключає шок? Поняття компенсованого шоку. • Ультразвук (POCUS): ЕхоКГ як інструмент першої лінії для визначення типу шоку (ESICM 2025). • Стратегія застосування вазопресорів. Коли починати? • Вибір препарату: старе проти нового. • Порівняльна характеристика препаратів. • Рефрактерний шок - що робити, коли нічого не допомагає? • Складні випадки та індивідуальний підхід. Чи існує універсальний пресор? • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування критеріїв МКХ-11 та DSM-5 для диференційної діагностики афективних розладів (біполярного афективного розладу, рекурентного депресивного розладу, циклотимії, дистимії). 2. Ідентифікація клінічних та анамнестичних маркерів для розрізнення уніполярної та біполярної депресії. 3. Розпізнавання коморбідних станів, зокрема ПТСР та розладів адаптації, та їх впливу на клінічну картину афективних порушень. 4. Оцінка впливу хронічного стресу та психотравми на феноменологію та перебіг розладів настрою. 5. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії з урахуванням особливостей пацієнтів в умовах війни. 6. Адаптація психотерапевтичних інтервенцій для пацієнтів з афективними розладами, що зазнали травматичного впливу. 7. Ведення пацієнтів з терапевтично-резистентними формами депресії на тлі воєнних дій. 8. Проведення оцінки суїцидального ризику у пацієнтів з розладами настрою в умовах підвищеного стресового навантаження. Питання, що розглядаються: Які ключові диференційно-діагностичні критерії дозволяють розмежувати біполярну депресію від рекурентного депресивного розладу? Як клінічно відрізнити розлад адаптації з пригніченим настроєм від маніфестації депресивного епізоду? Який вплив має коморбідний посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) на клінічну картину та перебіг афективних розладів? Чи існують специфічні терапевтичні стратегії для пацієнтів з розладами настрою, що розвинулися на тлі бойового стресу? Які особливості фармакотерапії (вибір препарату, дозування, тривалість курсу) слід враховувати при лікуванні пацієнтів в умовах війни? Як модифікувати підходи до лікування при виявленні ознак “змішаного” афективного стану? Які психотерапевтичні методики є найбільш доказовими та ефективними для цієї категорії пацієнтів? Як оцінювати та менеджерувати ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів з афективними розладами в умовах хронічного психосоціального стресу? Програма заходу • Заняття — 21:03 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Реєстрація на офлайн BLS: базові реанімаційні заходи для дорослих 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» включають, зокрема: BLS (Basic Life Support) — базові реанімаційні заходи для дорослих (а також інші курси за міжнародними протоколами ERC та ASC). Вищезгадані курси відповідають актуальним міжнародним протоколам European Resuscitation Council (ERC) та American Surgeon College (ASC), орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої та середньої спеціальної освіти). Вкажіть, будь ласка, номер заходу, на який Ви хотіли б потрапити. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Вторинне ураження очеревини є проявом прогресування онкологічних захворювань, що суттєво впливає на прогноз та вибір лікувальної тактики. Перитонеальний карциноматоз, зокрема при пухлинах яєчників, шлунка, товстої кишки та підшлункової залози, часто визначає подальшу стратегію ведення пацієнта: від хірургічного втручання до системної терапії або HIPEC. Комп’ютерна томографія є основним методом первинного оцінювання поширеності процесу, однак її діагностична ефективність значною мірою залежить від здатності лікаря виявляти зміни та правильно інтерпретувати знахідки. На цьому заході ви розглянете КТ-ознаки перитонеального карциноматозу, зокрема ранні прояви, які часто залишаються поза увагою під час рутинного аналізу. Ви дізнаєтеся про анатомічні орієнтири очеревини та основні зони локалізації імплантів, що дасть змогу структурувати дослідження, а також навчитеся проводити диференційну діагностику – відрізняти метастатичне ураження від туберкульозу, мезотеліоми, псевдоміксоми та післяопераційних і запальних змін. Після навчання ви будете швидше й точніше визначати стадію захворювання та сприяти вибору оптимальної тактики лікування, що значно покращить прогноз для пацієнта. • Що таке вторинне ураження • Метастази, карциноматоз • Коротко про анатомію очеревини • Листки, сальник, брижа • Основні простори (таз, підпечінковий, paracolic gutters) • Перитонеальний карциноматоз • Основні КТ-ознаки (вузлики, потовщення, omental cake) • Що таке саркоматоз, лімфоматоз • Як виміряти масштаб катастрофи? Індекс РСІ • Диференційна діагностика • Туберкульоз, мезотеліома, псевдоміксома • Асцит • Коли виглядає підозріло • Де шукати насамперед • “Улюблені” місця імплантів • Паренхіматозні органи • Печінка, селезінка, наднирники • Лімфовузли • Базові критерії • Клінічні кейси

Онлайн курс із супроводом куратора: психіатрія дитячого віку (2 потік) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Цей курс створений для лікарів, які щодня стикаються з маленькими пацієнтами й хочуть впевнено розпізнавати психіатричні стани, розумітися в маршрутизації та знати, коли достатньо спостереження, а коли потрібна спеціалізована допомога. Курс допомагає відрізняти нормальний розвиток дитини від порушеного у грі, під час мовлення та комунікації, дає інструменти для раннього виявлення РАС і РДУГ та пояснює, які обстеження справді потрібні. Окремо розглядаються тривожні розлади (чому їх часто «не видно» та як правильно діагностувати), дитяча депресія на практиці та методи лікування, що дійсно працюють. Також на курсі ознайомлюють із сучасними підходами до медикаментозної терапії в дитячій психіатрії — від антидепресантів до корекції при РАС і РДУГ — та розбирають коморбідні стани при порушеннях нейророзвитку (тики, опозиційно-викличний розлад та інші), щоб розуміти, куди і коли скеровувати пацієнта. Фокус програми — впевненість лікаря, спокій батьків і своєчасна допомога дітям. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

У сучасних умовах медичних викликів ефективне лікування ран є ключовим напрямком клінічної практики. Лікарі потребують актуальних знань і алгоритмів для оптимального загоєння тканин, мінімізації ризиків інфекцій та успішної реабілітації пацієнтів. Запрошуємо вас на майстер-клас, де ми детально розглянемо основні аспекти, які має знати лікар для ефективної роботи з пацієнтами, що мають складні рани. Долучайтеся, щоб впровадити нові підходи у клінічну практику та покращити результати лікування пацієнтів із ранами різного генезу! Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Програма заходу • 1. Методи закриття складних дефектів мʼяких тканин після комбінованих поранень. Багатоетапне лікування ран. • Онлайн лекція • Багатоетапне лікування — це стратегія, не розтягування • Профілактика дешевше за лікування • Рання діагностика ускладнень повертає якість життя • 2. Межові стани в хірургії ран: як запобігти прогресуванню некрозу при опіках та тяжких травмах • Онлайн лекція • Загоєння ран — це наука та мистецтво • Знання патофізіології запобігає ускладненням • Вибір перев'язувального матеріалу визначає успіх • Комбіновані поранення потребують комбінованого підходу • Системне мислення запобігає ампутаціям • 3. Особливості загоєння післяопераційних ран у пацієнтів з естетичною деформацією черевної стінки із супутнім метаболічним синдромом* • Онлайн лекція • Комбіновані поранення вимагають синхронізації хірургічних етапів та міждисциплінарної координації • Своєчасна некректомія та профілактика інфекції визначають успіх всієї стратегії лікування • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Еgis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс «Супровідна терапія гастроентерологічних захворювань» (БПР) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс із супровідної терапії гастроентерологічних захворювань. Отримайте практичні знання та бали БПР для лікарів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

УЗД колінного суглоба – один із основних методів діагностики, що дає змогу в режимі реального часу оцінити стан структур суглоба та прийняти точне й обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики. Але без досконалого знання протоколів дослідження й технічних особливостей методу можна припуститися помилок у документуванні та інтерпретації результатів. Це означає ризик несвоєчасного виявлення значущої патології або, навпаки, її гіпердіагностики. На цьому заході ви сформуєте структурований підхід до проведення УЗД колінного суглоба: від базових налаштувань апарата й правильного позиціонування до повноцінного протоколу обстеження з урахуванням усіх доступів. Ви розглянете нормальну соноанатомію переднього, медіального, латерального та заднього відділів, а також артефакти й типові помилки інтерпретації. Окрім цього, ви навчитеся впевнено визначати патологічні зміни (випіт, синовіт, ураження сухожилків і зв’язок, бурсит, дегенеративні й запальні процеси) та диференціювати утворення підколінної ямки. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм проведення й опису дослідження, що допоможе вам підвищити точність діагностики та приймати правильні рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. • Базові принципи УЗД колінного суглоба: • показання та можливості методу; • обмеження УЗД коліна; • підготовка, положення пацієнта і датчика; • вибір датчика, частоти, глибини, фокусу, доплера. • Стандартизований протокол дослідження (доступи, варіанти сканування, порівняння, обов’язкова фотофіксація). • Передній відділ коліна в нормі. • Медіальний відділ коліна в нормі. • Латеральний відділ коліна в нормі. • Задній відділ коліна в нормі. • Хрящ, кісткові контури, динамічні проби. • Нормальний протокол і типові помилки: • опис нормального дослідження; • структури, які не можна пропустити; • анізотропія, компресія, хибна оцінка рідини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Випіт, синовіт, гіпертрофія синовії. • Патологія сухожилків переднього відділу. • Бурсити і патологія жирового тіла. • Пошкодження медіальних і латеральних стабілізаторів. • Меніски та параменіскові утворення. • Кіста Бейкера і патологія підколінної ямки. • Дегенеративні та запальні зміни. • Спортивна та післяопераційна патологія. • Алгоритм опису патології: • структура протоколу при травмі; • структура протоколу при хронічному болю та перевантаженні; • червоні прапорці та показання до інших методів візуалізації; • розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

У критичній ситуації ефективність дій анестезіолога визначається рівнем його підготовки. Гайдлайни 2025 року – це повноцінна зміна підходу: від інтуїтивної ресусцитації до фізіологічно обґрунтованої, цифрово підтриманої системи дій. Настав час навчитися працювати за новими правилами та відповідати міжнародному стандарту або ризикувати припуститися помилки у ситуаціях, де кожна неправильна деталь ставить життя дитини під загрозу. На цьому заході ви розглянете зміни, які вже зараз визначають стандарт педіатричної та неонатальної реанімації, нові підходи до оксигенації та дозування адреналіну, пріоритети моніторингу з раннім використанням ЕКГ, а також роль новітніх технологій: від пристроїв зворотного зв’язку до ШІ-помічників у прийнятті рішень. Ви навчитеся діяти в умовах високого навантаження без втрати якості. Після навчання ви зможете діяти без зайвих сумнівів навіть у складних ситуаціях, не посилаючись на застарілі алгоритми. • Вступ та "Золота хвилина" • Чому гайдлайни 2025 змінили пріоритети? • Новонароджені: концепція "Золота хвилина" у 2025 році – фокус на терморегуляції та фізіологічному перетисканні пуповини. • Головна зміна: нові підходи до стартової концентрації кисню для доношених і недоношених. • Реанімація новонароджених (NLS): оновлені алгоритми • Дихання понад усе: техніка вентиляції під позитивним тиском (PPV). Використання Т-систем проти мішків Амбу. • Моніторинг: чому ЕКГ тепер рекомендовано раніше, ніж пульсоксиметрія для визначення ЧСС. • Медикаменти: оновлені дозування адреналіну та шляхи введення. • Сучасний акцент: підтримка сім'ї під час реанімації в пологовому залі. • Педіатрична реанімація (PALS): від немовлят до підлітків • Алгоритм C-A-B чи A-B-C? Останні дебати ERC vs AHA щодо послідовності дій. • Якість компресій: використання пристроїв зворотного зв’язку в реальному часі. • Дихальні шляхи: "Step-wise approach" – чому маскова вентиляція часто краща за інтубацію у дітей. • Дефібриляція: корекція енергії розряду та ведення рефрактерних ритмів. • Особливі стани й постреанімаційна допомога • Сепсис та рідинна терапія: обережність з болюсами. • Нейропротекція: цільовий температурний менеджмент (TTM) – де ми зараз? • Прогнозування: коли зупинитися? Етичні аспекти згідно з новими протоколами. • Робота в команді • Human Factors: роль лідера та CRM (Crew Resource Management) у критичних ситуаціях. • Цифрові помічники: мобільні додатки та ШІ-калькулятори доз, схвалені ERC. • Q&A-сесія

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера