Заходи БПР — Медична психологія 2026

Нейронаука відкриває нові горизонти для розуміння того, як харчування впливає на когнітивні функції, психічне здоров’я та поведінкові патерни. Навчальну програму створено для тих, хто прагне опанувати доказові знання про взаємозв’язок між нутрієнтами, мозковими процесами та психоемоційною стабільністю. Це міждисциплінарна навчальна програма, що базується на інтеграції доказової нутриціології, нейронауки, психіатрії та клінічної медицини. Вона охоплює теоретичний і практичний матеріал щодо впливу харчування на роботу мозку та нервової системи — від енергетичного забезпечення й нейромедіаторної регуляції до емоційного стану, когнітивних функцій і профілактики нейродегенеративних процесів. Учасники отримають системне розуміння взаємодії між харчуванням, мозком і поведінкою, що допоможе розширити спектр втручань при розладах центральної нервової системи, покращити якість життя пацієнтів та підвищити ефективність лікувальних і супровідних програм. Медичні фахівці отримують додатковий сертифікат з 34 балами БПР за умови відповідності вимогам. Реєстраційний номер провайдера заходів БПР у Центрі якості освіти МОЗ України: 2354. Програма заходу • Нейропсихологічні механізми взаємодії між харчуванням і мозком, включаючи вісь «кишечник–мозок», нейроендокринну взаємодію, нейромедіаторні цикли та енергетичний гомеостаз нейронів. • Роль сну, стресу, мікробіоти, харчових тригерів та дефіцитів у розвитку психоемоційних і когнітивних порушень. • Актуальні протоколи нутритивної підтримки при нейродегенеративних захворюваннях, станах тривоги й депресії, посттравматичному стресовому розладі, аутизмі, синдромі дефіциту уваги та гіперактивності, а також у рамках реабілітації після інсульту. • Сучасні концепти харчової психіатрії для оцінки впливу їжі на поведінку, мотивацію, психоенергетику та стресову адаптацію. • Розлади харчової поведінки: анорексія, булімія, рефідинг-синдром, фізіологія, психопатологія та нутритивна реабілітація. • 23 відеолекції в записі тривалістю до 1 години. • 23 презентації-конспекти лекцій з посиланнями на актуальні джерела у форматі PDF. • Живі вебінари у форматі «питання-відповідь». • Тестування після проходження модулів. • Сертифікат IUND® за умови академічної успішності. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Представлення та демонстрація сучасних підходів і практичних методик прийняття етичних рішень у медичній практиці, опанування медичними працівниками професійних знань і навичок щодо застосування принципів біоетики, забезпечення конфіденційності в умовах цифрової медицини, здійснення етичної професійної комунікації, взаємодії з вразливими категоріями пацієнтів та вирішення етичних дилем в умовах війни і кризових станів шляхом аналізу клінічних кейсів та розбору практичних ситуацій. Програма заходу • 1. Біоетика як основа прийняття клінічних рішень • 1.1. Сучасне розуміння біоетики та її роль у клінічній практиці. • 1.2. Класичні принципи біоетики: практичне застосування у професійній діяльності працівників сфери охорони здоров’я. • 1.3. Конфлікти біоетичних принципів: алгоритми аналізу та прийняття рішень • 2. Конфіденційність і цифрова медицина • 2.1. Медична таємниця в цифрову епоху: сучасні виклики та ризики. • 2.2. Конфіденційність та суспільна безпека: аналіз клінічних ситуацій. • 2.3. Етичні аспекти телемедицини: розбір практичних кейсів. • 3. Професійна етика і комунікація • 3.1. Емоційний інтелект та емпатія як клінічні компетентності: відпрацювання навичок емпатичної комунікації • 3.2. Антидискримінація, гендерна чутливість та принципи безбар'єрності у медичній практиці • 3.3. Ятрогенія як етична проблема: профілактика комунікативних помилок. • 4. Етика в умовах війни • 4.1. Особливості комунікації та взаємодії з вразливими категоріями пацієнтів. • 4.2. Етичні виклики медицини в умовах війни: прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів. • 4.3. Клінічні кейси та етичні дилеми воєнного часу: практичний розбір ситуацій. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формат участі: дистанційна участь. Захід: Науково-практична конференція. Регіон: Україна. Вартість: Безкоштовно. Спеціальності: Загальна практика – сімейна медицина; Внутрішні хвороби; Педіатрія; Клінічна лабораторна діагностика; Хірургія; Кардіологія; Рентгенологія; Акушерство та гінекологія; Фізична та реабілітаційна медицина; Управління охороною здоров’я; Пульмонологія; Гастроентерологія; Нефрологія; Геріатрія; Ендокринологія; Бактеріологія; Клінічна біохімія. Програма заходу • Початок: 08.09.2026 11:00:00 • Балів: 3 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Гіпергомоцистеїнемія розглядається як незалежний предиктор розвитку серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, зокрема атеросклерозу, тромбоемболічних ускладнень, інсульту, когнітивного погіршення й афективних розладів. У пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, особливо в умовах постковідного синдрому, порушення метаболізму гомоцистеїну може бути наслідком функціональних або генетичних варіантів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR), які опосередковують реметилювання гомоцистеїну до метіоніну й синтез метилових донаторів для метаболізму нейротрансмітерів. Згідно з даними NIH Genetics Home Reference, алель C677T гена MTHFR виявляється у гомозиготному варіанті приблизно у 10–15% європейської популяції та асоціюється з гіпергомоцистеїнемією і зниженим рівнем активної форми фолату. Крім того, SARS-CoV-2-індуковане системне запалення, метаболічна дисфункція та ендотеліальна дисрегуляція можуть посилювати вразливість нейрометаболічних шляхів, особливо в осіб із вже наявними факторами ризику. Зважання на ці механізми під час клінічного аналізу постковідних проявів, що охоплюють когнітивну дисфункцію, астенію і тривожні розлади, є важливим для своєчасної діагностики, стратифікації ризику та призначення цільової терапії, зокрема метильованих форм вітамінів групи B. Навчальний захід «Нейрометаболічні пастки: гомоцистеїн, діабет, COVID» буде присвячений вивченню клінічного значення фолатного циклу та його генетичних варіантів. Особливу увагу буде приділено ролі MTHFR, MTRR, MTR у метаболізмі гомоцистеїну, серотоніну та їхньому впливу на судинні, когнітивні й афективні розлади. У фокусі – фармакогенетичні аспекти вибору терапії, зокрема цукрознижувальні препарати й вітаміни групи B. Розглядатимуться клінічні маркери ризику когнітивних порушень, депресії та тривожності у хворих із ЦД 2 типу в постковідному періоді. Учасники отримають чіткі алгоритми дій для стратифікації ризику, інтерпретації лабораторних показників і персоналізованого підходу до лікування. • Що приховує фолатний цикл: як один ген може змінити долю пацієнта • MTHFR, MTRR, MTR – від нудної генетики до практичної клініки • Чому COVID-19 запустив лавину неврологічних і психоемоційних розладів у діабетиків • Серотонін: більше, ніж «гормон щастя» – біомаркер постковідного мозку • Хворий із ЦД2 та депресією: що не так із метаболізмом фолатів? • Гомоцистеїн – мовчазний руйнівник: коли лабораторія говорить раніше, ніж пацієнт • Постковід і гормональна терапія: як це несподівано впливає на серотонін • Вибір цукрознижувальної терапії: як фармакогенетика пояснює результат • Фолати, вітаміни B, тестування – коли це не мода, а порятунок • Побудова прогнозу: хто втратить когнітивну функцію першим і як цьому запобігти • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики основних тривожних розладів згідно з МКХ-11. Застосування валідизованих шкал HADS, GAD-7 та Шкали Шихана для об’єктивізації ступеня тривоги й моніторингу ефективності терапії. Алгоритми призначення бензодіазепінів та інших анксіолітиків короткої дії з урахуванням ризиків залежності. Принципи підбору та титрування доз СІЗЗС, СІЗЗСН та інших препаратів для довготривалої терапії. Інтеграція когнітивно-поведінкової та експозиційної терапії в довгостроковий план лікування. Керування побічними ефектами антидепресантів та анксіолітиків. Розробка індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів із коморбідною депресією, соматичними захворюваннями чи розладами сну. Програма заходу • Заняття — 55:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застосовувати стандартизовані діагностичні опитувальники (DN4, LANSS) для скринінгу нейропатичного болю. Проводити диференційну діагностику між нейропатичним, ноцицептивним та ноципластичним больовими синдромами. Виконувати та інтерпретувати дані таргетного неврологічного огляду для топічної діагностики ураження. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії згідно з актуальними клінічними настановами, включаючи препарати першої та другої лінії. Здійснювати титрацію доз та моніторинг побічних ефектів основних груп препаратів (антиконвульсанти, антидепресанти). Ідентифікувати «червоні прапорці» для своєчасного скерування пацієнта до вузького спеціаліста (невролога, алголога). Надавати пацієнтам рекомендації щодо немедикаментозних методів корекції болю та модифікації способу життя. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики болю в спині для виявлення “червоних прапорців” та специфічних причин. Проводити та інтерпретувати дані клінічного неврологічного обстеження пацієнтів з дорсалгіями та радикулопатіями. Обґрунтовувати показання до нейровізуалізаційних методів дослідження (МРТ, КТ) та інтерпретувати їх результати. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії з використанням НПЗП, міорелаксантів, антиконвульсантів та антидепресантів. Інтегрувати немедикаментозні методи лікування, включаючи фізичну терапію, мануальні техніки та освітні програми для пацієнтів. Визначати критерії для направлення пацієнтів на консультацію до нейрохірурга та на інтервенційні методи лікування болю. Формувати стратегії ведення пацієнтів із хронічним больовим синдромом, враховуючи біопсихосоціальну модель болю. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • 20:40 • Конспект до заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • Клінічні задачі до заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • Заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Конспект до заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Клінічні задачі до заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера