Заходи БПР — Лікувальна справа 2026

Електронний курс Pro акушерські кровотечі: від командної взаємодії до ефективного лікування 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Акушерські кровотечі — це виклик, що потребує злагодженої командної роботи та чітких рішень. Від швидкості дій і взаєморозуміння між членами команди залежить життя пацієнтки. Ефективне ведення таких випадків починається з правильної організації команди — чіткого розподілу ролей, налагоджених комунікацій і розуміння алгоритму дій у критичних ситуаціях. У центрі уваги — сучасні принципи лікування та алгоритми, які допомагають лікарям і середньому медичному персоналу діяти злагоджено та впевнено. Під час заходу Pro акушерські кровотечі: від командної взаємодії до ефективного лікування поговоримо про: ✅ Чому кожна хвилина має значення: алгоритм дій при післяпологовій кровотечі; ✅ Командну взаємодію в умовах стресу — як зберегти холодний розум і життя пацієнтки; ✅ Раннє розпізнавання та об’єктивне вимірювання крововтрати — ключ до ефективного контролю кровотечі; ✅ Підхід «E-MOTIVE»: що нового в сучасному менеджменті післяпологової кровотечі; ✅ Роль акушера, анестезіолога, неонатолога та середнього медичного персоналу в команді при післяпологовій кровотечі; ✅ PAS (Placenta Accreta Spectrum): як командна підготовка зменшує ризик масивної крововтрати; ✅ Готовність до дій: як тренування, чек-листи та симуляційні сценарії рятують життя. Цей курс створений, щоб допомогти лікарям і середньому медичному персоналу діяти впевнено, скоординовано й ефективно — саме тоді, коли кожна секунда має значення.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Заняття проводяться в електронному форматі, що забезпечує гнучкий графік навчання. Необхідно скласти тематичне тестування (10 тестових питань). Сертифікат надсилається в електронному вигляді на e-mail після успішного складення тесту оцінювання. Програма заходу • Курс доступний для реєстрації та проходження до кінця 2026 року • Основні поняття про інфекційний контроль • СОП (Стандарт операційної процедури) як документ управління якістю • Гігієна рук • Організація репроцесингу. Наказ 1212. Що змінюється? • Поняття критичне і напівкритичне обладнання в стоматології • Очищення, дезінфекція та стерилізація медичного інструментарію. • Обробка аспіраційних систем • Види та правила проведення прибирань. Кольорове маркування. • Засоби індивідуального захисту. Варіанти використання. • Очищення і дезінфекція обладнання Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Опікова травма є системним ураженням, при якому дії в перші години після травми визначають прогноз пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні алгоритми первинного огляду, інфузійної терапії та інтенсивного лікування тяжких опіків, а також типові помилки, які можуть погіршити стан пацієнта ще до госпіталізації в опіковий центр. Після навчання ви знатимете, як діяти при опіковому шоці, правильно проводити інфузійну ресусцитацію, своєчасно розпізнавати небезпечні ускладнення та приймати обґрунтовані рішення на ранньому госпітальному етапі. • 1. Актуальність, етіологія та анатомо-патофізіологічні основи опіків • Вступ та актуальність • Етіологія травми • Анатомія шкіри • Патофізіологія опікового шоку • Три зони опікового ураження • 2. Класифікація, оцінка глибини та площі опіків • Класифікація за глибиною • Тактика ведення пухирів • Методи визначення площі опіку (TBSA) • 3. Первинний огляд, догоспітальна допомога та евакуація • Алгоритм XABCDE • Типові помилки первинного огляду • Дихальні шляхи • Дихання та кровообіг • Термічний та хімічний захист • Пов'язки • Критерії скерування до опікового центру • 4. Госпітальна інтенсивна терапія: інфузії, коагулопатія, вазопресори та сепсис • Принципи інфузійної ресусцитації • Формули розрахунку рідини (перші 24 години) • Моніторинг діурезу • Коагулопатія та ендотеліопатія опіків • Застосування вазопресорів • Поліорганна недостатність (ПОН) та сепсис • 5. Підсумки та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Лекційна частина 1.1 Антидепресанти у гастроентерології Антидепресанти чи нейромодулятори? Вісь «мозок–кишківник» Механізм дії антидепресантів при патології шлунково-кишкового тракту Призначення антидепресантів при функціональних захворюваннях ШКТ Розбір класів антидепресантів при захворюваннях ШКТ Комунікація з пацієнтом при призначенні антидепресантів Функціональна диспепсія та синдром подразненого кишківника (СПК) — критерії діагностики 1.2 Функціональні розлади ШКТ Класифікація функціональних розладів у гастроентерології Поширеність та причини розвитку функціональних розладів ШКТ Вісь «мозок–кишківник» як ключовий патогенетичний механізм «Червоні прапорці» у діагностиці функціональних розладів Опитувальник пацієнтів із підозрою на функціональні захворювання ШКТ Дієтичні рекомендації при функціональних захворюваннях ШКТ

Контроль життєвих показників є базовим компонентом медсестринської практики. Він безпосередньо визначає своєчасність виявлення змін у пацієнта. Медична сестра має не тільки виконувати функцію технічного вимірювання показників, а й брати участь у клінічному оцінюванні динаміки стану. Недостатнє розуміння значення життєвих параметрів зменшує ймовірність раннього виявлення патологічних процесів і підвищує ризик пізнього виявлення критичних порушень. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо основних життєвих показників, їхніх нормативних значень та фізіологічних варіацій. Ви розглянете методи й техніку вимірювання температури тіла, пульсу, артеріального тиску, частоти дихання та рівня насичення крові киснем, а також додаткових клінічно значущих параметрів, зокрема рівня свідомості, діурезу, стану шкірних покривів і наявності больового синдрому. Після навчання ви зможете інтерпретувати дані пацієнтів, виявляти ранні ознаки погіршення їхнього стану і своєчасно реагувати на критичні відхилення. • Роль контролю життєвих показників у медсестринській практиці. • Основні життєві показники та їхнє клінічне значення: • температура тіла; • пульс; • артеріальний тиск; • частота дихання; • рівень насиченості крові киснем; • інші клінічно важливі показники стану пацієнта (рівень свідомості, діурез, стан шкірних покривів, наявність больового синдрому). • Нормативні значення та фізіологічні варіації. • Методи й техніка вимірювання життєвих показників. • Алгоритм дій медичної сестри під час проведення вимірювань. • Фактори, що впливають на життєві показники. • Інтерпретація результатів та оцінювання відхилень. • Виявлення критичних станів і невідкладні дії. • Документування та моніторинг показників у динаміці. • Значення контролю життєвих показників для якості медичної допомоги. • Q&A.

Наша мета — відреагувати на воєнні злочини сексуального характеру серед різних вікових груп українців. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс PRO: загальна анестезія в дитячому віці 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Загальна анестезія в дитячому віці — безпечний старт і контроль на кожному етапі. Анестезія у дітей — це не “зменшена доросла доза”, а окрема логіка дій, що враховує фізіологічні особливості, об’єми, метаболізм і реакції маленького пацієнта. Помилки тут коштують дорого, тому кожен етап — від премедикації до пробудження — має бути продуманий і передбачуваний. Ми підготували захід для анестезіологів, педіатрів та лікарів інтенсивної терапії, який допоможе систематизувати базові знання з дитячої анестезії та впевнено діяти у різноманітних клінічних ситуаціях. Разом із Вадимом Гнатюком розберете: як оцінити дитину перед анестезією та визначити індивідуальні ризики; які методи індукції та препарати безпечні у різних вікових групах; як забезпечити прохідність дихальних шляхів і стабільну вентиляцію; як контролювати температуру, глікемію та водно-електролітний баланс; як попередити ускладнення при пробудженні та у ранньому післяопераційному періоді. Чому варто приєднатися: отримаєте чітку, покрокову логіку ведення дитини під час загальної анестезії; зрозумієте, як мінімізувати ризики нестабільності та гіпоксії; навчитеся приймати швидкі рішення у критичних ситуаціях; оновите знання відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Приєднуйтесь до майстер-класу, щоб діяти впевнено — навіть у найменших пацієнтів.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Іригоскопія з одномоментним подвійним контрастуванням – один із найінформативніших методів дослідження товстої кишки, що дає змогу детально оцінити її морфологію, топографію та функціональний стан. Попри розвиток ендоскопічних і томографічних технологій, метод зберігає свою важливість, зокрема для уточнення анатомічних особливостей товстої кишки та виключення патологічних змін. На цьому заході ви розглянете принципи виконання іригоскопії з одномоментним подвійним контрастуванням (метод Фішера), її відмінності від методу тугого заповнення, показання й протипоказання до проведення дослідження. Ви навчитеся проводити правильну підготовку пацієнта і забезпечувати найкращу якість процедури. Також ви дізнаєтеся про типові помилки й артефакти, що впливають на інтерпретацію результатів, та засвоїте основи рентгеносеміотики змін товстої кишки. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до проведення одномоментного подвійного контрастування, якісно готувати пацієнта, технічно правильно виконувати дослідження й точно інтерпретувати отримані зображення. • Вступ та актуальність методу • Визначення методики (метод Фішера) • Порівняння з методом тугого заповнення • Показання та протипоказання • Підготовка пацієнта як запорука якості • Технічне забезпечення • Етапи процедури • Типові помилки й артефакти • Рентгеносеміотика • Висновки

Штучна вентиляція легень є базовим і важливим інструментом у практиці анестезіолога. Початкові налаштування вентиляції визначають ефективність газообміну та безпеку пацієнта, а помилки на старті ШВЛ можуть призводити до гіпоксемії, гіперкапнії, баро- та волюмотравми навіть при використанні сучасних респіраторів. У клінічних умовах операційної та відділення інтенсивної терапії механічний підхід до налаштувань є недостатнім — необхідно глибоко розуміти фізіологію дихальної системи. На цьому заході ви зможете сформувати системне розуміння патофізіології дихальної недостатності та механіки дихання як основи для обґрунтованого налаштування ШВЛ. Ви розглянете принципи контролю за об’ємом і тиском, навчатесь інтерпретувати криві тиску, об’єму та потоку, а також зрозумієте роль Mean Airway Pressure в забезпеченні оксигенації. Окремо ви дізнаєтесь про сучасні режими вентиляції та в яких ситуаціях їх застосовувати. Після навчання ви зможете впевнено обирати режим ШВЛ, індивідуалізувати параметри вентиляції у пацієнтів із низьким комплайнсом, ожирінням, шоком або травмою, а також коригувати вентиляцію при гіпоксемії та гіперкапнії незалежно від типу респіратора. • 1. Патофізіологія дихальної недостатності • Типи дихальної недостатності: гіпоксична, гіперкапнічна • V/Q-порушення: шунт, мертвий простір • Газообмін, альвеолярна вентиляція, легеневі зони • 2. Механіка дихання та базові поняття ШВЛ • Комплайнс, резистентність, константа часу • Дихальні об’єми та ємності • Інтерпретація кривих тиску, об’єму та потоку • 3. Контроль за об’ємом vs контроль за тиском • Принципи VCV та PCV • Переваги та обмеження кожної стратегії • Перерозтягнення, ателектаз, нерівномірна вентиляція • 4. Mean Airway Pressure та оксигенація • Компоненти MAP • Вплив PIP, PEEP, Tin, I:E, потоку • Практичні підходи до підвищення MAP • 5. Огляд сучасних режимів ШВЛ • VC, PC, SIMV, PSV • PRVC: логіка роботи та обмеження безпеки • Bi-Vent / APRV: показання, відмінності, I:E • 6. Стратегії вентиляції при гіпоксемії та гіперкапнії • Підбір PEEP • Хвилинна та альвеолярна вентиляція • Recruitment-стратегії, I:E, частота, ДО • 7. Практичні аспекти налаштування ШВЛ • Початкові налаштування у дорослих та дітей • Зволоження дихальної суміші • 8. Підсумки та ключові клінічні меседжі • Алгоритм вибору режиму ШВЛ • Індивідуалізація вентиляції • 9. Відповіді на запитання учасників

Інгаляційна анестезія є поширеним інструментом в сучасній педіатричній анестезіології, проте її безпечне застосування потребує чіткого розуміння вікових анатомо-фізіологічних особливостей, змін МАК і системного впливу летючих агентів на організм дитини. Для анестезіолога це складна послідовність рішень, які визначають стабільність гемодинаміки, контроль дихальних шляхів і профілактику критичних ускладнень. На цьому заході ви розглянете підходи до передопераційного оцінювання дітей, вікові особливості дихальної та серцево-судинної систем, принципи інгаляційної індукції та безпечного титрування анестетиків. Також буде висвітлено порівняльну характеристику інгаляційних агентів, вікові значення МАК, ризики ларингоспазму, бронхоспазму, гемодинамічних змін та злоякісної гіпертермії. Після навчання ви зможете планувати інгаляційну індукцію залежно від віку дитини, обирати оптимальний анестетик, прогнозувати можливі ускладнення та підвищити керованість загальної анестезії у педіатричній практиці. • Вступ • Чому педіатрична анестезія відрізняється від дорослої • Роль інгаляційної анестезії в сучасній дитячій анестезіології • Основні цілі: безпечна, атравматична й керована індукція • Передопераційне оцінювання дитини • Збір анамнезу та фізикальний огляд • Оцінювання дихальних шляхів та предиктори складної інтубації • Оцінювання серцево-легеневої системи • Особливі групи ризику: недоношені, діти з ОАС, супутні захворювання • Коли потрібні лабораторні обстеження • Анатомо-фізіологічні особливості дітей • Відмінності дихальної та серцево-судинної систем • Як ці особливості впливають на швидкість індукції та ризики ускладнень • Інгаляційні анестетики: загальна характеристика • Поняття МАК та його вікові особливості • Стадії анестезії • Основні клінічні ефекти летючих агентів • Порівняння інгаляційних анестетиків • Вплив інгаляційних анестетиків на організм дитини • Дихальна система: ризик ларингоспазму, бронхоспазму, бронходилатація • Серцево-судинна система: вплив на ЧСС, АТ, серцевий викид • Центральна нервова система й питання нейробезпеки • Післяопераційна нудота і блювання • Взаємодія з поглиначами CO₂ • Злоякісна гіпертермія: розпізнавання та невідкладна допомога • Інгаляційна індукція у дітей • Підготовка обладнання та медикаментів • Чому інгаляційна індукція є методом вибору у дітей • Фізіологічні особливості, що впливають на швидкість індукції • Ризик гіпотензії та брадикардії, профілактика • Практичні методики індукції за віком • Підтримка загальної анестезії • Вибір агента • Вікові значення МАК • Принципи безпечного титрування • Висновки та клінічні акценти

Реєстрація на офлайн BLS: базові реанімаційні заходи для дорослих 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» включають, зокрема: BLS (Basic Life Support) — базові реанімаційні заходи для дорослих (а також інші курси за міжнародними протоколами ERC та ASC). Вищезгадані курси відповідають актуальним міжнародним протоколам European Resuscitation Council (ERC) та American Surgeon College (ASC), орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої та середньої спеціальної освіти). Вкажіть, будь ласка, номер заходу, на який Ви хотіли б потрапити. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Малоінвазивна хірургія в гінекології демонструє стійку тенденцію до розширення показань і збільшення кількості втручань, що зумовлює підвищення вимог до анестезіологічного супроводу й безпеки пацієнток. Актуальність теми підсилюється оновленнями міжнародних рекомендацій (ESAIC, 2025-2026), що сформували нові стандарти ведення пацієнток у периопераційному періоді. На цьому заході ви навчитеся точно оцінювати операційний ризик з використанням валідованих шкал (ASA, STOP-BANG, Caprini), безпечно вести складні дихальні шляхи й аналізувати супутні патології. Ви дізнаєтеся, як вибрати метод анестезії при лапароскопічних втручаннях, зокрема розглянете порівняння TIVA та інгаляційної анестезії, а також сучасні стратегії мультимодальної аналгезії з мінімізацією використання опіоїдів. Окрім цього, ви розберете фізіологічні зміни, пов’язані з CO₂-пневмоперитонеумом та позицією Тренделенбурга, їхній вплив на гемодинаміку, респіраторну систему й на організм в цілому. Після навчання ви зможете точно прогнозувати і своєчасно розпізнавати інтраопераційні ускладнення гінекологічних втручань, зокрема гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію, газову емболію та труднощі вентиляції. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Відповіді на запитання

Замість скальпеля – точність і технології. Сучасна онкологія не обмежується хірургією та хіміотерапією. Інтервенційна радіологія дає змогу візуалізувати, діагностувати й лікувати пухлини без розрізів – через прокол у кілька міліметрів. Лікар, який знає ці методи, може забезпечити пацієнтам швидше одужання, слабший біль і коротшу госпіталізацію. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працюють малоінвазивні технології в онкології, коли їх доцільно застосовувати і які методи реально можуть замінити масштабне оперативне втручання. Будемо говорити про інтервенційні підходи в разі пухлин печінки, нирок, підшлункової залози та легенів, а також про менеджмент болю при онкологічних захворюваннях. Після лекції ви будете орієнтуватися, коли можна скерувати пацієнта до інтервенційного спеціаліста, та інтегруватимете ці технології у комплексну терапію. • Що таке інтервенційна радіологія? • Сфери застосування інтервенційної радіології. • Детальніше про інтервенційну онкологію. • Малоінвазивна діагностика новоутворень. • Малоінвазивне лікування новоутворень. • Лікування механічної жовтяниці. • Лікування гідронефрозу (порушення відтоку сечі). • Лікування пухлинної непрохідності стравоходу, шлунка, кишківника. • Менеджмент симптомів, спричинених злоякісним новоутворенням: боротьба з болем, асцитом і гідротораксом. • Імплантація центральної венозної порт-системи. • Відповіді на запитання учасників.