Заходи БПР — Лабораторна імунологія 2026

Patient Blood Management (PBM) – це сучасна стратегія, яку рекомендують ВООЗ та провідні міжнародні професійні товариства, що спрямована на раціональний менеджмент ресурсами крові пацієнта, профілактику анемії та зменшення потреби у переливанні донорських компонентів крові. У сфері акушерства та гінекології ця концепція має особливе значення, адже дає змогу системно підходити до ведення вагітних із ризиком анемії, планування пологів та профілактики акушерських кровотеч. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи PBM в акушерстві, фізіологічні зміни складу крові під час вагітності, а також алгоритми скринінгу та лікування анемії у вагітних. Ви розберете менеджмент залізодефіциту, зокрема використання пероральних і внутрішньовенних препаратів заліза та контроль ефективності терапії. Окрім цього, ви дізнаєтеся про механізми алоімунізації, скринінг ризику гемолітичної хвороби плода й новонародженого і сучасні підходи до ведення RhD-негативної вагітності. Після після навчання ви зможете системно застосовувати принципи Patient Blood Management у щоденній практиці та своєчасно брати під контроль акушерські кровотечі. • 1. Основи PBM в акушерстві. Концепція Patient Blood Management. Чому вагітні – група високого ризику крововтрат. Три стовпи PBM в акушерстві. • 2. Гематологічні та фізіологічні зміни під час вагітності: циркуляторні зміни та зміни системи коагуляції. Роль плаценти і матки в гемодинаміці. Клінічні наслідки змін під час вагітності. • 3. Потреба у залізі залежно від триметра вагітності. Скринінг анемії у вагітних, інтерпретація лабораторних показників. • 4. Менеджмент залізодефіциту: пероральні препарати заліза; побічні ефекти та їх корекція; показання до внутрішньовенного заліза. Контроль ефективності лікування залізодефіциту. Післяпологова анемія. • 5. Третій період пологів та фізіологія крововтрати: механізм відшарування плаценти; нормальна крововтрата під час пологів; методи оцінювання крововтрати. Чому візуальне оцінювання часто дає хибні результати. • 6. Гемолітична хвороба плода й новонародженого. Механізм алоімунізації, клінічні наслідки для плода та новонародженого. Скринінг вагітних із ризиком HDFN. • 7. Ведення RhD-негативної вагітності: алгоритм спостереження. Застосування RhD-імуноглобуліну, профілактика алоімунізації, можливі побічні реакції. • 8. Клінічні кейси: аналіз клінічних випадків. Формування плану ведення пацієнтки. Застосування принципів PBM. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Формування диференційно-діагностичного ряду при маніфестації неспецифічної неврологічної симптоматики. 2. Застосування діагностичних алгоритмів для спадкових захворювань нервової системи. 3. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ) у контексті можливої генетичної патології. 4. Визначення показань до проведення специфічних лабораторних та генетичних досліджень. 5. Аналіз родоводу та ідентифікація патернів успадкування. 6. Розпізнавання клінічних «червоних прапорців», що вказують на спадковий характер захворювання. 7. Тактика ведення пацієнтів з підозрою на рідкісну генетичну хворобу до моменту верифікації діагнозу. 8. Навички міждисциплінарної взаємодії (невролог, генетик, радіолог) у діагностиці складних випадків. Програма заходу • Які ключові клінічні ознаки дозволяють запідозрити спадковий характер неврологічного розладу? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при дебюті прогресуючого неврологічного дефіциту у пацієнта? • Як диференціювати спадкові мітохондріальні захворювання від лізосомних хвороб накопичення за клінічними проявами? • Яка роль та місце нейровізуалізації у диференційній діагностиці спадкових лейкодистрофій? • Коли доцільно призначати таргетну панель NGS, а коли – повногеномне/повноекзомне секвенування? • Які біохімічні маркери є найбільш інформативними для скринінгу метаболічних порушень, що імітують неврологічну патологію? • Які особливості клінічного фенотипу при хворобі Вільсона-Коновалова та її місце в диференційній діагностиці? • Яка тактика ведення пацієнта та консультування родини в період діагностичної невизначеності? • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лептоспіроз є однією з найпоширеніших зоонозних інфекцій, яка щороку реєструється в Україні, особливо в літньо-осінній період та після паводків. Захворювання має широкий спектр клінічних проявів — від легкого грипоподібного стану до тяжкого поліорганного ураження із розвитком синдрому Вейля, що часто призводить до діагностичних помилок на етапі первинного звернення. Через неспецифічність ранніх симптомів лептоспіроз легко маскується під ГРВІ, пієлонефрит, гострий гепатит або навіть сепсис. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього розпізнавання, діагностики та ведення пацієнтів із лептоспірозом із фокусом на синдромний аналіз. Ви дізнаєтесь більше про епідеміологічні ризики, ключові шляхи інфікування, механізми поліорганного ураження, клінічні форми захворювання та критерії тяжкості. Також ви навчитесь проводити диференційну діагностику етіологічних причин гарячки, жовтяниці, гострого ураження нирок та геморагічного синдрому. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити лептоспіроз у пацієнтів із гарячкою неясного генезу та епідеміологічним ризиком, правильно інтерпретувати поєднання жовтяниці, ниркової недостатності та тромбоцитопенії, а також визначати показання до початку специфічної терапії. • Вступне слово • Лептоспіроз як актуальний зооноз із тяжким перебігом і високою летальністю. • Сучасні епідеміологічні виклики та значення ранньої діагностики. • Етіологія, епідеміологія та патогенез • Сучасна таксономія Leptospira, джерела інфекції та шляхи передачі. • Групи ризику та роль довкілля (вода, ґрунт, тварини). • Сучасні епідеміологічні ризики: повені, кліматичні зміни, війна в Україні, руйнування інфраструктури, підвищений контакт із гризунами та контамінованим середовищем. • Механізми розвитку поліорганного ураження. • Клінічні прояви • Двофазний перебіг лептоспірозу. • Основні клінічні синдроми (гарячковий, жовтяничний, нирковий, геморагічний, менінгеальний). • Синдром Вейля як класична тяжка форма лептоспірозу. • Інші тяжкі форми (легеневий геморагічний синдром, ГРДС, поліорганна недостатність). • Діагностика та диференційна діагностика • ПЛР, серологічні та молекулярні методи. • Оцінка ураження органів і тяжкості стану. • Синдромний підхід до диференційної діагностики (жовтяниця, гостре ураження нирок, геморагічний синдром, менінгоенцефаліт, гарячка неясного генезу, сепсис). • Лікування та профілактика • Антибактеріальна терапія та принципи інтенсивного лікування тяжких форм. • Ведення пацієнтів із синдромом Вейля та поліорганною недостатністю. • Профілактика лептоспірозу та концепція міжсекторального підходу (One Health). • Клінічні випадки • Типовий перебіг лептоспірозу. • Тяжкий лептоспіроз (синдром Вейля, поліорганна недостатність). • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Оцінювати ранову балістику та прогнозувати зону некрозу на основі механізму травми. 2. Виконувати етапну хірургічну некректомію (дебридмент) вогнепальних ран та планування повторних втручань (second look). 3. Застосовувати техніку іригації ран великими об’ємами рідини (пульс-лаваж, проточне промивання). 4. Використовувати терапію негативним тиском (VAC) для лікування інфікованих ран та у випадках відкритого живота (open abdomen). 5. Обирати тактику ведення ран із експонованими судинно-нервовими пучками та сухожиллями. 6. Здійснювати раціональний вибір антибактеріальної терапії на основі локальних даних про антибіотикорезистентність уникаючи поліпрагмазії. 7. Виконувати різні методики закриття дефектів тканин: відстрочений первинний шов, аутодермопластика, пластика місцевими тканинами. 8. Проводити менеджмент пацієнтів з полірезистентними госпітальними інфекціями (Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa). 9. Ідентифікація та корекція когнітивних упереджень при діагностиці та плануванні лікування пацієнтів з бойовою травмою. 10. Застосування принципів Damage Control Surgery (DCS) та Damage Control Resuscitation (DCR) на госпітальному етапі. 11. Своєчасна діагностика та виконання фасціотомії при компартмент-синдромі, розпізнавання нетипових клінічних проявів. 12. Диференційна діагностика між контамінацією рани та інфекційним процесом для визначення хірургічної та медикаментозної тактики. 13. Оцінка та класифікація мінно-вибухових поранень за ступенем контамінації та ризиком інфікування. 14. Прийняття рішень щодо вибору емпіричної та етіотропної антибіотикотерапії на основі мікробіологічного моніторингу та даних про резистентність. 15. Планування етапних хірургічних втручань (second look operations) для контролю інфекційного процесу. 16. Алгоритми ведення пацієнтів з ускладненими формами інфекцій: анаеробна інфекція, остеомієліт, сепсис. 17. Інтерпретація результатів бактеріологічних досліджень для корекції лікувальної тактики. Програма заходу • Заняття 1: Особливості лікування інфекційних ускладнень бойової травми • Тривалість заняття: 01:43:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Лікування бойової травми в стаціонарі: підводні камені, упередження та помилки • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 3: Лікування інфікованих мінно-вибухових травм в стаціонарі • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Патофізіологічні механізми пошкодження тканин при вогнепальній та мінно-вибуховій травмі, зокрема тимчасова пульсуюча порожнина • Динаміка бактеріального процесу у бойовій рані та роль біоплівок у формуванні інфекції • Сучасні тенденції антибіотикорезистентності Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa у військових стаціонарах України • Показання, протипоказання та ускладнення застосування терапії негативним тиском, включаючи ведення open abdomen • Етапний хірургічний дебридмент та іригація рани відповідно до сучасних доказових рекомендацій • Критерії вибору методу закриття ранових дефектів: відстрочений шов, аутодермопластика, пластика переміщеним клаптем • Алгоритм ведення пацієнта з інфікованим пораненням на III етапі медичної евакуації • Профілактика та лікування аррозивних кровотеч як ускладнення інфікованих ран та вакуум-терапії • Когнітивні упередження, що впливають на прийняття рішень при лікуванні бойової політравми • Модифікації стандартних протоколів на стаціонарному етапі • Помилки при інтерпретації КТ-ангіографії у пацієнтів з судинними ураженнями • Некротизуючий фасциїт та анаеробний целюліт: диференційно-діагностичні критерії та хірургічна тактика • Перехід від емпіричного призначення антибіотиків до доказової терапії • Компартмент-синдром: пізня діагностика та нетипові ознаки • Терміни відстроченого первинного закриття рани та наслідки передчасного і запізнілого втручання • Травматична коагулопатія: лабораторні показники, що мають вирішальне значення • Критерії необхідності та обсяг первинної і повторних хірургічних обробок інфікованої рани • Стратегія емпіричної антибіотикопрофілактики та терапії при мінно-вибухових травмах • Ідентифікація збудників та їх чутливості до антибіотиків в умовах полімікробної контамінації • Показання та протипоказання до терапії негативним тиском при інфікованих ранах • Терміни та умови виконання відтермінованого первинного або вторинного закриття рани • Ведення пацієнтів із підозрою на анаеробну інфекцію або газову гангрену • Профілактика та лікування посттравматичного остеомієліту • Оптимізація лікування при виявленні мультирезистентних штамів (MDRO) в рані Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Офлайн тренінги PBLS: базові реанімаційні заходи для дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Реєстрація на офлайн тренінги від ВГО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги». ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC — European Resuscitation Council (Європейської ради реанімації) та ASC — American Surgeon College (Американської колегії хірургів), орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Виберіть, будь ласка, номер заходу в Е-БПР і курс, на який хочете потрапити: PBLS (Paediatric Basic Life Support) — Базові реанімаційні заходи для дітей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть навички клінічної диференціації психогенних неепілептичних нападів та епілептичних нападів за моторним патерном, характером вокалізації, локалізацією прикусу язика, наявністю нетримання сечі та характером падіння. Учасники навчаться проводити огляд пацієнта під час нападу, використовувати дані анамнезу, свідчення очевидців і домашні відеозаписи, інтерпретувати результати рутинної ЕЕГ, відео-ЕЕГ моніторингу та рівня пролактину після нападу. Програма охоплює диференціацію фебрильних судом, тіків, синкопе, дроп-атак і парасомній, застосування критеріїв ILAE, класифікацію типів нападів, виявлення структурних причин за даними МРТ та вибір протиепілептичної терапії. Окрему увагу приділено психоосвіті, направленню до суміжних спеціалістів, веденню пацієнток під час вагітності та лактації, критеріям ефективності терапії, фармакорезистентності й сучасним підходам до лікування. Програма заходу • Заняття №1: Нюанси диференційної діагностики неепілептичних пароксизмальних станів в практиці лікаря • Патогномонічні клінічні феномени психогенних неепілептичних нападів та їх диференціація від генералізованих тоніко-клонічних нападів • Діагностична значущість локалізації прикусу язика у диференційній діагностиці судомних станів • Показання до проведення відео-ЕЕГ моніторингу та його роль у верифікації діагнозу • Критерії диференціації простих та складних фебрильних судом, прогноз і тактика ведення • Клініко-анамнестичні особливості диференціації вазовагального синкопе та атонічного епілептичного нападу • Диференціація дроп-атак вертебро-базилярного генезу та епілептичних атонічних нападів • Відмінності між парасомніями та нічною лобною епілепсією • Діагностичний алгоритм при підозрі на психогенні неепілептичні напади, включаючи лабораторні та інструментальні методи • Принципи та техніки психоосвіти для повідомлення діагнозу пацієнту та його родині • Відмінності між моторними тіками та фокальними міоклонічними або тонічними епілептичними нападами • Заняття №1 — 02:01:33 • Заняття №2: Ключові питання епілепсії в амбулаторній практиці • Сучасні діагностичні критерії епілепсії згідно з визначенням ILAE • Диференційна діагностика епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів • Клінічна та електроенцефалографічна семіотика фокальних і генералізованих нападів • Етіологічні фактори при встановленні діагнозу: структурні, генетичні, інфекційні, метаболічні та імунні • Роль МРТ у діагностиці структурної епілепсії та типові знахідки • Принципи вибору протиепілептичних препаратів залежно від типу нападів та форми епілепсії • Алгоритми ведення пацієнта при неефективності першого протиепілептичного препарату • Епілептичний синдром та його ключові характеристики на прикладі віковозалежних форм • Сучасні підходи до відміни терапії та поняття «розрішення епілепсії» • Заняття №3: Психогенні неепілептичні стани в неврологічній практиці • Клінічні феномени, що дозволяють запідозрити психогенні неепілептичні стани • Роль та обмеження рутинної ЕЕГ і показання до відео-ЕЕГ моніторингу • Диференціація психогенних неепілептичних станів та епілептичних нападів із локалізацією у лобній частці • Психіатричні розлади, коморбідні з психогенними неепілептичними станами • Стратегія ведення пацієнтів із коморбідним перебігом епілепсії та психогенних неепілептичних станів • Повідомлення пацієнту діагнозу для забезпечення комплаєнсу та подальшого лікування • Методи психотерапії з доведеною ефективністю • Заняття №4: Сучасні підходи до лікування епілепсії у дорослих • Класифікації епілептичних нападів для вибору стартової терапії • Алгоритм дій при неефективності першого протиепілептичного препарату • Препарати вибору для пацієнтів із фокальною та генералізованою епілепсією згідно з рекомендаціями ILAE • Ведення пацієнтів із фармакорезистентною епілепсією та критерії раціональної політерапії • Особливості лікування жінок репродуктивного віку, вагітних та в період лактації • Мінімізація ризику лікарських взаємодій у пацієнтів із коморбідною патологією • Показання до передопераційного обстеження для розгляду хірургічного лікування • Клінічні переваги протиепілептичних препаратів останніх генерацій • Конспекти до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Під час проведення скринінгу раку простати можна легко припуститися помилки, навіть якщо мати досвід. Це одна з найпоширеніших онкопатологій у чоловіків, за якої раннє виявлення визначає прогноз. Необхідно чітко знати сучасну епідеміологію, роль факторів ризику та логіку інтерпретації PSA, адже міжнародні рекомендації часто оновлюються. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з прикордонними значеннями PSA, коли потрібні додаткові показники, коли призначити mpМРТ і як правильно трактувати PI-RADS. Ви отримаєте алгоритми, які дадуть вам змогу уникнути зайвих обстежень та впевнено пояснювати пацієнтам, кому і коли скринінг справді показаний. Після навчання ви знатимете актуальні міжнародні підходи й послідовність дій у разі DRE-позитивних знахідок чи швидкого росту PSA. Ви зможете впевнено формувати зрозумілі та доказові рекомендації для ваших пацієнтів. • 1. Актуальність та поширеність раку простати: • сучасна епідеміологія; • вікові чинники й фактори ризику; • чому раннє виявлення має критичне значення. • 2. Скринінг новоутворень передміхурової залози: • PSA: показання, обмеження, інтерпретація результатів; • додаткові показники (free PSA, PSA density, PSA velocity); • роль мультипараметричної МРТ у скринінгу; • тактика у разі прикордонних та сумнівних значень PSA. • 3. Міжнародні рекомендації (AUA, EAU, NCCN): • вікові підходи і стратифікація ризику; • кому рекомендується скринінг, а кому – ні; • порівняння основних відмінностей між гайдлайнами; • практичні алгоритми для щоденної роботи лікаря. • 4. Профілактика новоутворень передміхурової залози: • доказові профілактичні стратегії; • роль способу життя, харчування та модифікації поведінкових факторів; • поради, які лікар може безпечно рекомендувати пацієнту. • 5. Висновки та узагальнення: • основні положення сучасного скринінгу; • типові помилки лікарів та як їх уникнути; • короткий алгоритм ведення пацієнта з підозрою на рак простати. • 6. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • 1. Стратифікація пацієнтів з метастатичним гормончутливим раком передміхурової залози (мГЧРПЗ) • 2. Чи завжди потрібна інтенсифікація комбінованого лікування мГЧРПЗ: місце дегареліксу в АДТ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • 3. Персоналізований підхід з метою  уникнення надмірного лікування та мінімізації пізньої токсичності • 4. Результати останніх клінічних досліджень, представлених на ASCO 2025 та ESMO 2025 • 5. Переваги анатагоністів ЛГРГ над агоністами у пацієнтів з ССЗ, з ризиками виникнення остеопорозу, переломами кісток та уникнення спалаху рівня тестостерону в крові • 6. Результати перших досліджень по використанню радіолігандної терапії у пацієнтів з мГЧРПЗ

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість курсу — 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ураження слизової оболонки ротової порожнини є частою причиною діагностичних труднощів у педіатричній практиці. Подібність клінічних проявів при вірусних екзантемах, бактеріальних інфекціях, стоматитах різного генезу, гематологічних захворюваннях, дефіцитних станах і медикаментозних реакціях ускладнює диференційну діагностику. Через неправильну інтерпретацію енантем можна не помітити потенційно загрозливі для життя стани, а також це може призводити до необґрунтованого призначення антибактеріальної терапії. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі зміни слизової оболонки ротової порожнини, критерії розмежування незапальних і запальних енантем, принципи диференційної діагностики та визначення подальшої тактики ведення пацієнта. Ви дізнаєтеся про роль педіатра як лікаря першого контакту і визначення необхідності залучення суміжних спеціалістів. Після навчання ви зможете зменшити кількість діагностичних помилок та вибирати раціональну лікувальну тактику в разі виявлення енантем. • Клінічно значущі гістологічні особливості епітелію ротової порожнини. • Незапальні енантеми: причини, тактика педіатра. • Запальні енантеми: вірусні, горбикові. • Диференційна діагностика запальних енантем. • Лікування захворювань, що супроводжуються енантемами у ротовій порожнині. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027857. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "порядок проведення та документування результатів медичного обстеження". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера