Заходи БПР — Комбустіологія 2026

Запрошуємо колег на електронний навчальний курс БПР №1021884, який відбудеться 23.02.2026 - 31.12.2028. Мета заходу: Поглиблення професійних знань і практичних навичок учасників курсу у сфері безбар’єрної комунікації, дотриманні сучасних клінічних стандартів та впровадженні ефективних підходів до медичної й реабілітаційної допомоги пацієнтам із захворюваннями опорно-рухового апарату, зокрема віково-асоційованими. По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (8 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Цей курс допомагає медичному працівнику впевнено працювати з цифровими інструментами без втрати головного: безпеки пацієнта, конфіденційності, якості медичного запису і професійної відповідальності. Учасники розберуть, як вести електронну документацію, працювати з персональними даними, використовувати КЕП, організовувати телемедичну взаємодію, уникати кіберризиків і критично ставитися до підказок штучного інтелекту. Навчання побудоване навколо реальних ситуацій: помилка в електронному записі, доступ колеги до чужого акаунта, пересилання результатів у месенджері, телемедична консультація без належної ідентифікації, фішинговий лист, використання ШІ для чернетки пояснення пацієнту або резюме клінічного випадку. Кожна тема завершується практичним правилом: що робити, що не робити і що обов'язково документувати. Мета — сформувати у медичних працівників практичну цифрову грамотність, достатню для безпечної щоденної роботи з електронними медичними даними, цифровими документами, телемедициною, кібергігієною та інструментами ШІ без прив'язки до конкретної МІС. Після курсу учасник зможе пояснити, які цифрові дії медичного працівника мають клінічні, юридичні та етичні наслідки; відрізняти коректний електронний медичний запис від небезпечного, неповного або неконтрольованого запису; дотримуватися базових правил роботи з персональними даними пацієнтів; безпечно використовувати КЕП та електронні документи в межах своєї ролі; розпізнавати типові кіберризики в медичному середовищі; проводити телемедичну взаємодію; критично використовувати ШІ як допоміжний інструмент; діяти при цифровій помилці або інциденті. Практична користь: робота лише під власним обліковим записом, блокування екрана під час відсутності на робочому місці, безпечна передача медичних даних, перевірка ідентичності пацієнта, відповідальне використання КЕП, захист ключів і кодів підтвердження, належне повідомлення про цифрові помилки та інциденти, безпечне використання ШІ й наявність резервного плану на випадок цифрового збою. Матеріали: PDF-шпаргалка «10 правил цифрової безпеки медичного працівника», чеклист телемедичної консультації, алгоритм дій при цифровій помилці або інциденті, пам'ятка «Що можна і чого не можна давати ШІ», міні-постер для робочого місця «Пароль, КЕП, екран, дані». Програма заходу • Практична цифрова безпека без прив'язки до конкретних МІС • Модуль 1 — Цифрова медицина як зона клінічної відповідальності • Урок 1. Чому цифрова компетентність стала обов’язковою • Урок 2. Ролі, доступи і принцип мінімальної необхідності • Модуль 2 — Електронний медичний запис • Урок 3. Якісний електронний запис • Урок 4. Помилки, виправлення і версійність • Модуль 3 — Персональні дані та конфіденційність • Урок 5. Що саме захищаємо • Урок 6. Передача інформації без шкоди • Модуль 4 — КЕП та електронні документи • Урок 7. КЕП як професійна дія, а не формальність • Урок 8. Електронний документ і доказовість запису • Модуль 5 — Кібергігієна в клініці • Урок 9. Типові атаки на медичне середовище • Урок 10. Робоче місце без зайвого ризику • Модуль 6 — Телемедицина і дистанційна взаємодія • Урок 11. Що можна і чого не можна вирішувати дистанційно • Урок 12. Безпечна дистанційна комунікація • Модуль 7 — ШІ в медичній практиці • Урок 13. Що ШІ може робити безпечно • Урок 14. Чого не можна віддавати ШІ • Урок 15. Людина залишається відповідальною Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Симпатоміметики — ключовий інструмент гемодинамічної стабільності, яким має впевнено володіти кожен анестезіолог. У реальній клінічній практиці саме ці препарати часто стають вирішальними для підтримки адекватної перфузії органів, корекції гіпотензії та забезпечення безпечного перебігу анестезії. Головне завдання анестезіолога — правильно обрати препарат, дозу та момент застосування для досягнення гемодинамічної стабільності без надмірної вазоконстрикції чи тахікардії. Окремо обговоримо практичні підходи до титрації симпатоміметиків, алгоритми швидкої корекції гіпотензії та клінічні ситуації, де вибір препарату критично впливає на результат. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • фармакологія ключових симпатоміметиків: норадреналін, фенилефрин, адреналін, допамін • адренергічні рецептори та клінічні ефекти їх стимуляції • алгоритм вибору препарату при інтраопераційній гіпотензії • болюсне введення vs інфузія: коли і що ефективніше • типові помилки використання вазопресорів та їх клінічні наслідки • гемодинамічні сценарії в анестезії: вазодилатація, гіповолемія, депресія міокарда Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика м’язів і м’яких тканин на сьогодні є повноцінним інструментом для прийняття правильного клінічного рішення в травматології, спортивній медицині, хірургії, ревматології та ургентній практиці. УЗД дає змогу швидко диференціювати м’язову травму, гематому, абсцес, післяопераційне ускладнення чи пухлиноподібне утворення без затримки на складніші методи візуалізації. І навіть один неправильний кут датчика може стати причиною невиявлення ушкодження або навпаки – гіпердіагностики за відсутності патології. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ультразвукового оцінювання м’язів і м’яких тканин. Ви детально розберете сонографічну анатомію м’язів, фасцій, сухожильно-м’язових переходів та підшкірної клітковини, навчитеся правильно обирати датчик і налаштування апарата, виконувати динамічне дослідження й уникати типових помилок. Також ви засвоїте принципи диференційної діагностики травматичних, запальних, післяопераційних та пухлиноподібних змін м’яких тканин. Цей майстер-клас не є базовим оглядом теми. Він сфокусований на найбільш складних, клінічно значущих і часто недооцінених аспектах ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. Після навчання ви зможете оцінювати Grade 1–3 muscle injuries, виявляти часткові та повні розриви м’язів, диференціювати організовану гематому від утворення мʼяких тканин, розпізнавати абсцеси, флегмони, післяопераційні сероми і патологічну васкуляризацію. • Актуальність ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. • Переваги та обмеження ультразвукового методу. • Типові помилки інтерпретації. • Основні принципи обстеження м’яких тканин. • Сонографічна анатомія м’язів і м’яких тканин: • нормальна ехоструктура м’яза; • фасції та міжм’язові перегородки; • сухожильно-м’язовий перехід; • підшкірна жирова клітковина. • Особливості васкуляризації. • Динамічне дослідження, вибір датчика, частота й налаштування. • Анізотропія. • Класифікація м’язових травм: • Grade 1–3 muscle injuries; • часткові та повні розриви м’язів. • Рідинні утворення та післятравматичні зміни м’яких тканин: гематоми, організація гематом, сероми, післяопераційні гематоми. • Запальні та інфекційні процеси м’яких тканин: целюліт, абсцеси, флегмони, панікуліт, міозити, осифікуючий міозит. • Хронічні та післяопераційні зміни: фіброз, рубцеві зміни. • Доброякісні утворення м’яких тканин: ліпоми, епідермальні кісти, гангліони. • Судинні утворення м’яких тканин: гемангіоми та інші судинні мальформації. • Диференційна діагностика новоутворень м’яких тканин. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс БПР присвячений послідовним і супутнім проявам атопії та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Курс допомагає розуміти взаємозв’язок між атопічним дерматитом, алергічним ринітом і бронхіальною астмою, виявляти ранні ознаки захворювань та запобігати їх прогресуванню завдяки ранній діагностиці й інтервенції. Учасники опрацьовують інтеграцію клінічних, лабораторних та інструментальних даних, диференційну діагностику, вибір алергологічних тестів, базову та спеціалізовану терапію, ведення харчової алергії, анафілаксії й бронхіальної астми. Окрему увагу приділено мультидисциплінарній взаємодії, індивідуальним планам ведення, профілактиці ускладнень, контролю якості життя пацієнтів і родин, нутритивній підтримці та динамічному спостереженню. Формат: онлайн. Мова: українська. Рівень: експерт. Сертифікат: 43 балів БПР. Термін реєстрації: 365 днів. Програма заходу • Заняття 1: Атопічний дерматит: нюанси менеджменту пацієнта • Тривалість заняття 1: 01:55:00 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Тестування до заняття 1 • Заняття 2: Алергічний риніт. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Заняття 3: Харчова алергія. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Заняття 4: Бронхіальна астма у дітей: клінічні аспекти та мультидисциплінарний менеджмент • Заняття 5: Атопічний дерматит у дітей. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Заняття 1. Яка патофізіологічна роль дисфункції епідермального бар’єру та дефіциту філагрину в патогенезі атопічного дерматиту? • Заняття 1. Як клінічно реалізується концепція “атопічного маршу” та яка імовірність прогресування АД в алергічний риніт та астму? • Заняття 1. Які діагностичні критерії є ключовими для постановки діагнозу АД, та в яких клінічних ситуаціях виправдане визначення специфічних IgE? • Заняття 1. Як змінюється клінічна картина та типова локалізація уражень шкіри при АД залежно від вікової групи пацієнта (немовлята, діти, дорослі)? • Заняття 1. Які принципи диференційної діагностики атопічного дерматиту та псоріазу в дитячому віці? • Заняття 1. Який алгоритм вибору топічного кортикостероїду за класом активності для різних ділянок тіла (обличчя, тулуб, згинальні поверхні)? • Заняття 1. В чому полягає тактика проактивної терапії АД, та яке місце в ній займають топічні інгібітори кальциневрину? • Заняття 1. Які покази та методика проведення вологих обгортань (wet-wrap therapy) в менеджменті загострень АД? • Заняття 1. Які сучасні рекомендації щодо харчування та вакцинації у пацієнтів з АД? • Заняття 1. Коли лікар первинної ланки повинен скерувати пацієнта з АД на консультацію до дерматолога або алерголога? • Заняття 2. Яка роль алергічного риніту в концепції “атопічного маршу” та його зв’язок з атопічним дерматитом і бронхіальною астмою? • Заняття 2. Як провести диференційну діагностику між алергічним, неалергічним та інфекційним ринітом/риносинуситом? • Заняття 2. Які ключові фактори ризику (генетичні, статеві, середовищні) розвитку алергічного риніту? • Заняття 2. Класифікація алергічного риніту (інтермітуючий, сезонний, цілорічний): клінічні особливості та тригерні фактори. • Заняття 2. Як правильно зібрати алергологічний анамнез для визначення потенційних причинних алергенів? • Заняття 2. Які об’єктивні ознаки та фізикальні знахідки (риноскопія, отоскопія) є характерними для алергічного риніту? • Заняття 2. Яка діагностична цінність рутинних лабораторних тестів (загальний IgE) порівняно зі специфічними тестами (прік-тести, специфічні IgE)? • Заняття 2. Коли показана молекулярна алергодіагностика та як її результати впливають на вибір тактики лікування та призначення АСІТ? • Заняття 2. Які сучасні алгоритми фармакотерапії алергічного риніту? Роль інтраназальних ГКС, антигістамінних препаратів та їх комбінацій. • Заняття 2. Які критерії відбору пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ)? • Заняття 3. Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку харчової алергії як першого етапу атопічного маршу? • Заняття 3. Як клінічно диференціювати IgE-опосередковані, не-IgE-опосередковані та змішані форми харчової алергії? • Заняття 3. Яке місце компонент-роздільної діагностики (CRD) у прогнозуванні тяжкості реакцій та ризику системних проявів? • Заняття 3. Які сучасні підходи до дієтотерапії: стратегії елімінації, ризики нутритивної недостатності та протоколи безпечного введення продуктів? • Заняття 3. В чому полягає тактика ведення пацієнтів з рідкісними формами харчової алергії (FPIES, FPIAP, еозинофільний езофагіт)? • Заняття 3. Яка роль мікробіоти та стану кишкового бар’єра у формуванні оральної толерантності або сенсибілізації? • Заняття 3. Як визначити оптимальні терміни та методику проведення орального провокаційного тесту в клінічній практиці? • Заняття 3. Які принципи мультидисциплінарного менеджменту пацієнта з харчовою алергією та супутніми гастроінтестинальними і шкірними проявами? • Заняття 3. Які існують доказові стратегії профілактики харчової алергії та запобігання прогресуванню атопічного маршу? • Заняття 4. Які патогенетичні механізми лежать в основі взаємозв’язку бронхіальної астми та інших проявів атопічного маршу (атопічний дерматит, алергічний риніт)? • Заняття 4. Які сучасні біомаркери можуть бути використані для ранньої діагностики та прогнозування розвитку бронхіальної астми у дітей? • Заняття 4. Як клінічно диференціювати фенотипи та ендотипи бронхіальної астми в педіатричній практиці та як це впливає на вибір терапевтичної тактики? • Заняття 4. Які ключові оновлення в рекомендаціях GINA щодо діагностики та лікування астми у дітей? • Заняття 4. Як менеджмент супутнього алергічного риніту впливає на контроль бронхіальної астми в рамках концепції “єдині дихальні шляхи, єдине захворювання”? • Заняття 4. Які критерії тяжкої терапевтично-резистентної астми у дітей та які алгоритми ведення таких пацієнтів, включаючи показання до біологічної терапії? • Заняття 4. Яка роль отоларинголога та дерматолога у мультидисциплінарній команді при веденні дитини з бронхіальною астмою та коморбідною патологією? • Заняття 5. Які сучасні уявлення про патогенез атопічного дерматиту, зокрема про роль філагрину та дисфункції епідермального бар’єра? • Заняття 5. Як клінічно діагностувати атопічний дерматит та які його основні та додаткові критерії? Чому свербіж є ключовим симптомом? • Заняття 5. Як змінюється локалізація та морфологія висипань при атопічному дерматиті залежно від віку пацієнта (немовля, дитина, дорослий)? • Заняття 5. Який взаємозв’язок між атопічним дерматитом та алергічними захворюваннями в контексті «атопічного маршу»? Коли обґрунтоване алергологічне обстеження? • Заняття 5. Які принципи базової терапії? Як правильно підібрати та застосовувати емолієнти для відновлення шкірного бар’єра? • Заняття 5. Як вести пацієнтів із загостреннями легкого та середнього ступеня? Алгоритм вибору топічних кортикостероїдів за силою дії та формою випуску. • Заняття 5. Які сучасні рекомендації щодо купання пацієнтів з атопічним дерматитом? Що таке лікувальні ванни з гіпохлоритом натрію? • Заняття 5. Які неспецифічні тригерні фактори (кліматичні, побутові, стресові) провокують загострення та як їх модифікувати? • Заняття 5. Як розподіляються компетенції між лікарем первинної ланки, алергологом та дерматологом при веденні пацієнта з атопічним дерматитом? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Опікова травма є системним ураженням, при якому дії в перші години після травми визначають прогноз пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні алгоритми первинного огляду, інфузійної терапії та інтенсивного лікування тяжких опіків, а також типові помилки, які можуть погіршити стан пацієнта ще до госпіталізації в опіковий центр. Після навчання ви знатимете, як діяти при опіковому шоці, правильно проводити інфузійну ресусцитацію, своєчасно розпізнавати небезпечні ускладнення та приймати обґрунтовані рішення на ранньому госпітальному етапі. • 1. Актуальність, етіологія та анатомо-патофізіологічні основи опіків • Вступ та актуальність • Етіологія травми • Анатомія шкіри • Патофізіологія опікового шоку • Три зони опікового ураження • 2. Класифікація, оцінка глибини та площі опіків • Класифікація за глибиною • Тактика ведення пухирів • Методи визначення площі опіку (TBSA) • 3. Первинний огляд, догоспітальна допомога та евакуація • Алгоритм XABCDE • Типові помилки первинного огляду • Дихальні шляхи • Дихання та кровообіг • Термічний та хімічний захист • Пов'язки • Критерії скерування до опікового центру • 4. Госпітальна інтенсивна терапія: інфузії, коагулопатія, вазопресори та сепсис • Принципи інфузійної ресусцитації • Формули розрахунку рідини (перші 24 години) • Моніторинг діурезу • Коагулопатія та ендотеліопатія опіків • Застосування вазопресорів • Поліорганна недостатність (ПОН) та сепсис • 5. Підсумки та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Травматична кровотеча — провідна причина потенційно запобіжної смертності у разі тяжкої травми. Уже в перші хвилини після ушкодження формується травматична коагулопатія, яка різко погіршує прогноз, якщо контроль крововтрати і ресусцитація виконуються з затримкою або за застарілими підходами. Саме тому сучасна тактика ведення таких пацієнтів вимагає не об’ємної інфузії, а системного, доказового підходу до гемостазу. На цьому заході ви детально розглянете концепцію Damage Control Resuscitation (DCR) та Remote DCR як основні стратегії раннього контролю кровотечі на догоспітальному та госпітальному етапах. Ви дізнаєтеся про механізми травматичної коагулопатії, принципи пріоритетної зупинки кровотечі, обмеження кристалоїдів, сучасні трансфузійні стратегії та роль гемостатичних засобів, турнікетів і тазових бандажів. Після навчання ви зможете швидко ідентифікувати масивну кровотечу, правильно розставляти пріоритети дій, застосовувати сучасні методи контролю гемостазу й інтегрувати DCR у реальну клінічну практику. • Актуальність проблеми • Травма та масивна кровотеча як провідна причина запобіжної смертності • Тримодальний розподіл смертності при травмі • Значення ранньої зупинки кровотечі та ресусцитації • Концепція Damage Control Resuscitation (DCR) • Визначення DCR та її місце разом із Damage Control Surgery (DCS) • Remote DCR (RDCR) на догоспітальному етапі • Нормативна база України • Накази МОУ та МОЗ щодо DCR/RDCR • Категорія I евакуації та показання до негайних дій • Масивна кровотеча • Визначення та критерії • Клінічні ознаки критичної крововтрати • Пріоритет зупинки кровотечі над інфузією • Контроль зовнішніх кровотеч • Прямий та непрямий тиск • Турнікети для кінцівок: правила накладання та контроль ефективності • Вузлові кровотечі та їхні особливості • Сучасні гемостатичні засоби • Гемостатичні бинти (CoTCCC) • Тампонада ран • XSTAT, iTClamp • Вузлові турнікети (SAM, JETT) • Травми таза й контроль кровотечі • Механізми та летальність у разі переломів таза • Ознаки пошкодження таза • Тазові бандажі: показання, техніка, помилки • Шок і тактика дій • Клінічне розпізнавання шоку • Compressible vs non-compressible bleeding • “Stop bleeding first” як основний принцип • Травматична коагулопатія • Патофізіологія та “летальна тріада” • Гіпо- та гіперкоагуляція після травми • Роль гіпотермії, ацидозу, дилюції • Оцінювання гемостазу • Обмеження стандартних тестів (МНО, АЧТЧ) • Переваги TEG/ROTEM • Динамічний підхід до коагуляції • Трансфузійні стратегії при DCR • Цілі інфузійної терапії • Обмеження кристалоїдів • Цільна кров vs компоненти 1:1:1 • Масивна трансфузія, TXA, кальцій • Логістика та сучасні рішення • Зберігання компонентів крові • Холодовий ланцюг • Ліофілізована плазма на догоспітальному етапі • Основні меседжі • Q&A-сесія

Цей курс допомагає перетворити невідкладну допомогу з набору окремих знань на зрозумілу командну дію. Учасники розберуть, як організувати перші хвилини при погіршенні стану пацієнта: хто оцінює ABCDE, хто викликає допомогу, хто готує дефібрилятор, кисень, венозний доступ, препарати та документи для передачі. Окремий акцент зроблено на клініках без реанімаційного відділення: курс не передбачає, що команда має інтенсивістські ресурси. Навпаки, він навчає працювати з реальним мінімумом – базовим обладнанням, чітким алгоритмом, візком невідкладної допомоги, чек-листами і вчасною ескалацією. Програма охоплює найважливіші сценарії, які мають бути відпрацьовані до автоматизму: зупинка серця, СЛР і дефібриляція; дихальні шляхи та гостра дихальна недостатність; анафілаксія; гіпотензія, шок, кровотеча і сепсис; судоми, кома, гіпоглікемія та токсичність. Після проходження курсу команда має отримати не лише теоретичне розуміння, а й готову логіку дій: як зібрати людей, як говорити вголос, як документувати подію, як контролювати час і як передати пацієнта так, щоб наступна команда отримала всю критично важливу інформацію. БПР: курс у процесі реєстрації. Кількість балів буде додана після внесення заходу до системи БПР. Програма заходу • Модуль 1 — Командний алгоритм ABCDE і виклик допомоги: оцінка Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure; ролі в команді; тривожна кнопка або виклик 103; візок невідкладної допомоги; чек-лист; підготовка до передачі пацієнта. • Модуль 2 — Зупинка серця, СЛР і дефібриляція: розпізнавання зупинки кровообігу, якісні компресії, вентиляція, AED/дефібрилятор, безпечна робота з розрядом, мінімізація пауз і командна комунікація під час реанімації. • Модуль 3 — Дихальні шляхи і гостра дихальна недостатність: кисень, позиціонування, аспірація, маскова вентиляція, мішок Амбу, бронхоспазм, аспіраційний синдром, важка інтубація та сценарій «не можу інтубувати/не можу вентилювати». • Модуль 4 — Анафілаксія і гострі алергічні реакції: раннє розпізнавання анафілаксії, адреналін як препарат першої лінії, інфузія, бронхоспазм, моніторинг, повторна оцінка та рішення про переведення. • Модуль 5 — Шок, гіпотензія, кровотеча і сепсис: оцінка перфузії, венозний доступ, інфузійна терапія, контроль кровотечі, ранні ознаки сепсису, стартова антибактеріальна логіка, підготовка до транспортування. • Модуль 6 — Судоми, кома, глікемічні порушення і токсичність: безпечне положення пацієнта, бензодіазепіни при судомах, кома невідомої етіології, гіпоглікемія, кетоацидоз, антидоти, LAST-синдром і медикаментозна токсичність. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера