Заходи БПР — Клінічна онкологія 2026

Післяопераційні ускладнення є завжди складним клінічним викликом, але, крім цього, вони супроводжуються критичним моментом у комунікації. В цей момент визначається, чи вдасться вам зберегти довіру пацієнта, його прихильність до лікування, забезпечити вдалий перебіг реабілітації та позитивний подальший результат. Ваші слова в цій ситуації можуть або виправити становище, або запустити ланцюг конфліктів та юридичних проблем. Неправильна або несвоєчасна комунікація часто має серйозніші наслідки, ніж саме ускладнення. На цьому заході ви отримаєте практичні навички ведення непростих післяопераційних розмов: повідомлення про ускладнення, обговорення несприятливого чи невизначеного прогнозу, пояснення необхідності додаткових втручань або повторної операції. Окрему увагу буде приділено роботі з тривожними, депресивними та агресивними пацієнтами, а також комунікації з родиною в умовах емоційної напруги. Ви навчитеся структурувати повідомлення, контролювати ескалацію емоцій та водночас зберігати чіткість, етичність і професійні межі. Після навчання ви зможете впевнено та спокійно доносити складну інформацію зрозуміло й безпечно, підтримувати пацієнта і його родину, знижувати ризик конфліктів, а також документувати комунікацію як елемент юридичного захисту. • Вступ та обґрунтування важливості • Клінічне значення післяопераційних ускладнень та їхній вплив на пацієнта і сім’ю. • Психоемоційні реакції на ускладнення: стрес, страх, почуття провини, тривога, агресія. • Роль лікаря і психотерапевта: етичні та клінічні межі відповідальності. • Підготовка до складної розмови • Аналіз клінічної ситуації та прогнозу: що потрібно донести, а що – не на цьому етапі. • Оцінювання емоційного стану пацієнта і родини. • Створення сприятливого середовища: час, приватність, позиціонування. • Психотерапевтична стратегія лікаря: емпатичний фокус, опора на ресурси пацієнта. • Інтерактив №1 – «Перші 30 секунд розмови» • Техніки комунікації у складних розмовах • Структура повідомлення негативної новини: SPIKES, ABCDE, адаптовані клінічні моделі. • Активне слухання, емоційне віддзеркалення, робота з паузами. • Короткі психотерапевтичні інтервенції для зниження тривожності. • Управління власною емоційною реакцією лікаря. • Інтерактив №2 – «Запитання, яке змінює розмову» • Обробка складних емоцій та конфліктних ситуацій • Робота з гнівом, страхом, звинуваченням, відчуженням. • Регуляція емоцій, дозування інформації, рефреймінг. • Робота з нереалістичними очікуваннями. • Формування довіри без виправдовування. • Інтерактив №3 – Судовий кейс «з однієї фрази» • Практична інтеграція та завершення • Узагальнення типових помилок і робочих алгоритмів. • Як поєднати клінічну інформацію та підтримку ресурсу пацієнта. • Перенесення навичок у реальні клінічні ситуації. • Інтерактив №4 – Фінальний «Норм/Стрьом» • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Гіпертонічна хвороба 2. Цукровий діабет 3. Анкетування пацієнтів 4. Рекомендовані онкоогляди 5. Вакцинація за віком Підсумкове тестування

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Нейрогенна дисфункція тазових органів (НДТО) – це складна міждисциплінарна патологія, яка стосується одразу кількох систем: сечовидільної, травної та статевої. Вона може виникати в разі уражень центральної або периферичної нервової системи й часто маскується під урологічні, гінекологічні або проктологічні патології. Незнання симптомів НДТО на первинному етапі призводить до помилкової маршрутизації пацієнтів, затримки лікування й тяжких ускладнень, зокрема уражень нирок, хронічних інфекцій та інвалідизації. Пацієнти з НДТО на практиці трапляються часто: після інсульту, при розсіяному склерозі, спинальній травмі чи нейродегенеративних хворобах. Необхідно своєчасно розпізнавати нейрогенні прояви, щоб направити до потрібного фахівця й уникнути ускладнень. Водночас ця тема рідко розглядається системно, що створює клінічні прогалини та підвищує ризики для пацієнта. Навчальний захід «Нейрогенна дисфункція тазових органів: між неврологією, гінекологією та проктологією» буде присвячений вивченню патофізіології, діагностики та мультидисциплінарного ведення пацієнтів з нейрогенною дисфункцією тазових органів. Будуть розглянуті типові клінічні сценарії: затримка або нетримання сечі, гіперактивність міхура, порушення дефекації, тазовий біль та сексуальна дисфункція. Ви дізнаєтесь, як диференціювати ці стани від органічної патології, коли варто запідозрити нейрогенну природу симптомів і які методи обстеження доцільні на первинному етапі (уродинаміка, МРТ, консультація невролога). Особлива увага буде приділена профілактиці інфекцій та ускладнень, технікам катетеризації, медикаментозному та немедикаментозному супроводу. Цей захід допоможе лікарю розпізнати НДТО там, де її зазвичай не шукають, і своєчасно запобігти ускладненням, які погіршують якість життя пацієнта. • 1. Базові поняття: • Іннервація тазу: короткий анатомо-функціональний огляд • Центральна та периферична регуляція тазових функцій • Що таке нейрогенна дисфункція тазових органів? • 2. Нейрогенна патологія в урології: • Нейрогенний сечовий міхур • Хронічний тазовий біль • Нетримання та затримка сечі • Гіперактивний сечовий міхур • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • 3. Нейрогенна патологія в гінекології: • Хронічний тазовий біль • Вульводинія • Дисфункція мʼязів тазового дна • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • Післяпологові та післяопераційні невропатії • Невропатичний біль у гінекології: як відрізнити від запального або психогенного • 4. Нейрогенна патологія в проктології: • Дефекаційне синкопе • Анокуприковий больовий синдром • Прокталгія фуга • Синдром леватора • Нетримання калу, аноректальна дисинергія • Відповіді на запитання учасників

Якщо не брати до уваги анатомічні варіації, навіть рутинна холецистектомія може перетворитися на складний клінічний кейс. Ятрогенні ушкодження жовчних проток – одні з найнебезпечніших ускладнень абдомінальної хірургії. Всі вони мають серйозні наслідки для пацієнта і загрожують відповідальністю для хірургів. На цьому заході ви дізнаєтеся, як запобігти помилкам під час лапароскопічних і відкритих холецистектомій та своєчасно розпізнати пошкодження. Ви навчитеся системного підходу до профілактики, діагностики й лікування у разі ятрогенних травм жовчних проток. Це навчання для хірургів, які прагнуть працювати впевнено навіть у найскладніших випадках. В програмі: алгоритми дій у разі пошкоджень, інтра- й післяопераційна тактика та юридичні аспекти ситуацій. • Визначення понять, епідеміологія та частота. • Наслідки пошкоджень жовчних проток для пацієнта й хірурга. • Класифікації пошкоджень. • Причини виникнення ушкоджень. • Анатомічні варіанти жовчних шляхів (короткий огляд). • Профілактика ушкоджень (що робити, щоб не виникли). • Інтраопераційна діагностика. • Післяопераційна діагностика. • Інтраопераційна лікувальна тактика. • Післяопераційна лікувальна тактика. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Курс розроблено з метою підвищення рівня знань фахівців сфери охорони здоров’я та інших осіб, дотичних до медичної та фармацевтичної галузі, з питань порядку та рекомендацій до здійснення промоції лікарських засобів відповідно до Настанови «Належна практика з промоції лікарських засобів». Завдання курсу — систематизувати та роз’яснити основні вимоги й методологічні рекомендації щодо промоції лікарських засобів для фахівців сфери охорони здоров’я, а також підвищити їхню обізнаність щодо європейських стандартів і практик поширення інформації про лікарські засоби. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Здуття, спазми, печіння, постійний або рецидивуючий біль у животі — саме з такими скаргами пацієнти найчастіше приходять на прийом до гастроентеролога. У значної частини з них стандартні обстеження не виявляють органічної патології, а симптоми зберігаються роками, знижуючи якість життя та ефективність лікування. Порушення осі «кишківник – мозок», тривога, депресивні розлади та вісцеральна гіперчутливість усе частіше виходять на перший план клінічної картини. Антидепресанти та нейромодулятори — інструменти, які активно використовуються у сучасній гастроентерології, але все ще викликають багато запитань у практикуючих лікарів: коли вони дійсно показані, як обрати препарат і як безпечно застосовувати його у щоденній практиці? Цей захід допоможе вам: • краще розуміти патофізіологію хронічного абдомінального болю • впевнено орієнтуватися у показаннях до призначення антидепресантів у гастроентерології • обирати терапію з урахуванням клінічного профілю пацієнта • уникати типових помилок та підвищити ефективність лікування Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні кейси, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Про які види абдомінального болю найчастіше повідомляють пацієнти на прийомі • Як розрізнити органічні та функціональні захворювання травної системи • Хронічний абдомінальний біль як прояв порушень осі «кишківник – мозок» • При яких хронічних симптомах та захворюваннях у гастроентерології можуть бути корисними антидепресанти та нейромодулятори • Як обирати та застосовувати нейромодулятори залежно від клінічної патології • Найчастіші побічні ефекти та практичні аспекти безпечного використання Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера