Заходи БПР — Клінічна онкологія 2026

За участь у заході нараховується 6 балів БПР. Дата проведення: 10.09.2026. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

GVP: функції та відповідальність уповноваженої/контактної особи з фармаконагляду 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ 8 балів БПР. Код заходу БПР: 1022548 Тривалість: 8 академічних годин. Вартість: • 7 000 грн. для 1-го учасника • 6 300 грн. – 2-й та кожен наступний учасник від компанії До вартості входить: доступ до відео на каналі YouYube на 30 днів + навчальні матеріали в електронному вигляді + сертифікат. Курс записано українською мовою. Для доступу потрібна Google-пошта учасника (із закінченням gmail.com). Програма заходу • ✅ Вимоги до кваліфікації уповноваженої особи відповідальної за фармаконагляд. • Специфічні процеси: обмін інформацією з РВ; використання термінології; збереження даних та можливість пошуку; оновлення та актуальність даних. • ✅ Вимоги до локальної особи відповідальної за фармаконагляд. • ✅ Вимоги до кваліфікації та освіти фахівців з фармаконагляду. • ✅ Система документації глобальної системи фармаконагляду. • ✅ Документація. • ✅ Система менеджменту якості до системи фармаконагляду. • ✅ Навчання у системі фармаконагляду. • ✅ Угоди щодо обміну інформацією з безпеки ЛЗ з бізнес-партнерами, дистриб’торами, виробниками. • ✅ Майстер – файл системи фармаконагляду. • ✅ Аудити системи фармаконгляду. • ✅ Процес управління повідомленнями про побічні реакції (ICSRs). • ✅ Бази даних з фармаконагляду (2 частини). • ✅ Моніторинг літератури та інтернет-джерел, сайтів регуляторних органів щодо інформації/повідомлень про побічні реакції/відсутності ефективності ЛЗ. • ✅ Зв’язок глобальної системи фармаконагляду із матеріалами реєстраційного досьє. • ✅ Система управління ризиками. • ✅ Періодичний звіт із безпеки. • ✅ Визначення співвідношення користь-ризик. • ✅ Заходи мінімізації ризиками. • ✅ Інспекція системи ФН на глобальному та локальному рівнях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Запрошуємо колег на електронний навчальний курс БПР №1021620, який відбудеться 23.02.2026 - 31.12.2028. Мета заходу: Сформувати у слухачів цілісне розуміння судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень і статевих злочинів, їх правового значення та критеріїв оцінки. По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (8 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Невідкладна рентгенодіагностика травм кісток і суглобів потребує системного підходу, адже пропущений перелом або хибна інтерпретація рентгенограми призводять до неправильної тактики лікування й ускладнень. На цьому заході ви розберете алгоритм аналізу рентгенограм при травмі, типові діагностичні пастки, анатомічні варіанти, що імітують перелом, а також показання до додаткових проєкцій, КТ і МРТ. Після навчання ви зможете точно описувати рентгенограми, краще розпізнавати приховані ушкодження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Вступ • Алгоритм аналізу рентгенограм при травмі кісток та суглобів. • Оцінка якості дослідження та необхідність додаткових проєкцій. • Системний підхід до опису рентгенограм • Найчастіше пропущені переломи та їх рентгенологічні ознаки. • Діагностичні пастки та анатомічні варіанти, що імітують перелом. • Особливості рентгенодіагностики дитячої травми. • Показання до КТ та МРТ після первинної рентгенографії. • Типові помилки рентгенолога та практичні клінічні випадки.

Сонографія периферичних нервів нижніх кінцівок – це сучасний, доступний та інформативний метод візуалізації, який дає змогу швидко й безпечно оцінити стан нервових структур. Знання їхнього анатомічного розташування та особливостей ультразвукової візуалізації є необхідними для точної діагностики нейропатій, визначення локалізації ураження й моніторингу ефективності лікування. Якщо лікар у своїй практиці стикається з пацієнтами із сенсомоторними розладами, слабкістю стопи, травматичними чи післяопераційними нейропатіями – знання топографії сідничного, стегнового, великогомілкового, малогомілкового та сурального нервів допоможе швидко визначити рівень і характер ураження й забезпечити високу якість медичної допомоги. Навчальний захід «Сонографія нервів нижніх кінцівок. Нормальна анатомія та особливості візуалізації. З демонстрацією на реальних пацієнтах» буде присвячений вивченню анатомічних та ультразвукових особливостей периферичних нервів нижніх кінцівок. Будуть розглянуті базові принципи будови й візуалізації нервової тканини, що є основними для правильної інтерпретації сонографічної картини. Окрема увага буде приділена послідовному аналізу анатомічного ходу й характерним сонографічним ознакам сідничного, великогомілкового, малогомілкового, стегнового та сурального нервів. На практичних прикладах буде показано, як ідентифікувати ці структури, диференціювати їх у складних анатомічних зонах та оцінювати патологічні зміни. • Особливості будови та візуалізації периферичних нервів. • Анатомічний хід та особливості візуалізації сідничного нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації великогомілкового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації малогомілкового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації стегнового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації сурального нерва. • Відповіді на запитання учасників

Молекулярна діагностика – це персоналізований шлях до лікування онкології, який збільшує ймовірність успішної терапії. Без знань сучасних методів генетичного аналізу лікар ризикує пропустити ключові маркери пухлини, що впливають на вибір терапії, таргетних препаратів та імунотерапії. Особливо важливо розуміти стандарти й доступність молекулярних досліджень в реаліях Україні, адже вчасно проведений генетичний аналіз визначає тактику лікування. На цьому заході ви навчитесь оцінювати генетичні й молекулярні зміни пухлин, вибирати оптимальні методи діагностики та інтерпретувати результати. Ви розглянете реальні клінічні випадки та дізнаєтеся про перспективи застосування NGS, штучного інтелекту й біомаркерів для персоналізованої терапії. Після заходу ви зможете впевнено використовувати молекулярну діагностику для персоналізації лікування пацієнтів, що відповідатиме міжнародним стандартам онкологічної допомоги. • Роль молекулярної діагностики в онкології: від діагнозу до персоналізованої терапії. • Генетичні зміни в пухлинах: типи мутацій, механізми та клінічне значення • Мутації драйвери і пасажири, транслокації, делеції, ампліфікації. • Біологічний матеріал для молекулярної діагностики • Біопсія, хірургічний матеріал, рідка біопсія (циркулююча ДНК, клітини), умови забору та зберігання. • Методи молекулярної діагностики: можливості та обмеження • Імуногістохімія (ІГХ), FISH, ПЛР, NGS, Sanger-секвенування. • Виклики й особливості впровадження молекулярних досліджень в Україні та за кордоном • Доступність, стандартизація, вартість, регуляторні аспекти. • Інтерпретація результатів та мультидисциплінарний підхід • Як результати впливають на вибір терапії, роль консиліумів, інтеграція даних. • Перспективи та майбутні напрями молекулярної діагностики в онкології • NGS-панелі, штучний інтелект, біомаркери для імунотерапії, персоналізовані підходи. • Відповіді на запитання

Скринінг раку шийки матки – один із найефективніших інструментів профілактики онкопатології. Його основне завдання – раннє виявлення передракових змін, що дозволяє уникнути агресивного лікування, втрати репродуктивної функції та тяжких ускладнень. Сучасна медицина робить акцент на регулярних оглядах та тестуванні – завдяки широкому застосуванню ПАП-тесту в країнах із добре налагодженими програмами скринінгу значно знизилася смертність від раку шийки матки. Недостатні знання з цієї теми можуть мати серйозні наслідки: від гіпердіагностики до пропущених передракових змін, втрати довіри пацієнтки або навіть необґрунтованого хірургічного втручання. Лікар має бути підготовленим до консультування жінок із сумнівними результатами, уміти пояснити подальшу тактику ведення та уникати діагностичних помилок. Навчальний курс «Ведення пацієнток після скринінгу шийки матки: клінічні підходи та кольпоскопія» буде присвячений вивченню особливостей ведення жінок після отримання результатів скринінгових тестів. Учасники розглянуть ефективність сучасних програм скринінгу раку шийки матки та їхній вплив на захворюваність і смертність, зокрема в умовах організованої системи охорони здоров’я. Будуть проаналізовані основні причини занедбаних випадків, включно з типовими системними та клінічними помилками, а також прогалинами в маршрутизації та спостереженні пацієнток. Окремо розглядатиметься кольпоскопія як уточнювальний метод діагностики, включно з її значенням у верифікації патології шийки матки та перспективами застосування. Практичний блок майстер-класу включатиме аналіз складних клінічних випадків. • Скринінг раку шийки матки: актуальність та ефективність скринінгових програм на сучасному етапі • Вплив організованого скринінгу на захворюваність і смертність • Причини занедбаних випадків раку шийки матки: поширені системні та клінічні помилки, прогалини в маршрутизації та спостереженні пацієнток • Кольпоскопія як уточнюючий метод діагностики: історія та роль методу у верифікації патології шийки матки • Показання до проведення кольпоскопії, сучасна класифікація та перспективи застосування • Аналіз складних та нетипових клінічних випадків • Помилки діагностики та шляхи їх уникнення • Сесія запитань та відповідей

УЗД колінного суглоба – один із основних методів діагностики, що дає змогу в режимі реального часу оцінити стан структур суглоба та прийняти точне й обґрунтоване рішення щодо подальшої тактики. Але без досконалого знання протоколів дослідження й технічних особливостей методу можна припуститися помилок у документуванні та інтерпретації результатів. Це означає ризик несвоєчасного виявлення значущої патології або, навпаки, її гіпердіагностики. На цьому заході ви сформуєте структурований підхід до проведення УЗД колінного суглоба: від базових налаштувань апарата й правильного позиціонування до повноцінного протоколу обстеження з урахуванням усіх доступів. Ви розглянете нормальну соноанатомію переднього, медіального, латерального та заднього відділів, а також артефакти й типові помилки інтерпретації. Окрім цього, ви навчитеся впевнено визначати патологічні зміни (випіт, синовіт, ураження сухожилків і зв’язок, бурсит, дегенеративні й запальні процеси) та диференціювати утворення підколінної ямки. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм проведення й опису дослідження, що допоможе вам підвищити точність діагностики та приймати правильні рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. • Базові принципи УЗД колінного суглоба: • показання та можливості методу; • обмеження УЗД коліна; • підготовка, положення пацієнта і датчика; • вибір датчика, частоти, глибини, фокусу, доплера. • Стандартизований протокол дослідження (доступи, варіанти сканування, порівняння, обов’язкова фотофіксація). • Передній відділ коліна в нормі. • Медіальний відділ коліна в нормі. • Латеральний відділ коліна в нормі. • Задній відділ коліна в нормі. • Хрящ, кісткові контури, динамічні проби. • Нормальний протокол і типові помилки: • опис нормального дослідження; • структури, які не можна пропустити; • анізотропія, компресія, хибна оцінка рідини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Випіт, синовіт, гіпертрофія синовії. • Патологія сухожилків переднього відділу. • Бурсити і патологія жирового тіла. • Пошкодження медіальних і латеральних стабілізаторів. • Меніски та параменіскові утворення. • Кіста Бейкера і патологія підколінної ямки. • Дегенеративні та запальні зміни. • Спортивна та післяопераційна патологія. • Алгоритм опису патології: • структура протоколу при травмі; • структура протоколу при хронічному болю та перевантаженні; • червоні прапорці та показання до інших методів візуалізації; • розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Іноді чекати на рентген просто немає часу. А пацієнт уже поруч, і рішення потрібно приймати тут і зараз. УЗД грудної клітки є тим самим інструментом «швидкої відповіді» для лікарів інтенсивної терапії, пульмонологів, торакальних хірургів та онкологів. Це безпечний метод, який дає змогу за хвилини побачити стан легень, плеври й середостіння. На цьому заході ви освоїте практичні навички: як відрізнити пневмонію від пухлини, як впевнено діагностувати гідроторакс і як правильно застосувати BLUE-протокол у пацієнтів з гострою задишкою. Ви навчитеся безпечно виконувати плевральну пункцію та дренування під контролем УЗД, а також використовувати цей метод у веденні пацієнтів з COVID-19 чи іншими вірусними пневмоніями, що набуває особливої актуальності в розпалі сезону ГРВІ. Після заняття ви будете відчувати себе впевнено у складних клінічних ситуаціях: швидше приймати рішення, уникати ускладнень і діяти на рівні сучасних міжнародних стандартів. • Особливості і труднощі проведення УЗД середостіння та легень • Основні ультразвукові ознаки різних захворювань легень • Основні ультразвукові профілі патології легень • Особливості діагностики гідротораксу • Плевральна пункція та дренування плевральної порожнини під контролем УЗ • Можливості УЗД при COVID-19 • Принципи BLUE-протоколу • Ультразвукова діагностика й діапевтика пухлин переднього середостіння • Ультразвукова діагностика й діапевтика периферичних пухлин легенів • Відповіді на запитання учасників.

Травматичні ушкодження суглобів – одна з найчастіших причин звернення пацієнтів. Точність діагностики визначає подальший прогноз і функціональний результат. Ультразвукове дослідження дає змогу швидко оцінити стан зв’язок, сухожилків, капсули та м’яких тканин, однак його інформативність залежить не лише від техніки сканування, а насамперед від розуміння механізму травми й типових патернів ушкоджень. Однакові ультразвукові зміни можуть мати різне клінічне значення без урахування біомеханіки травми. Комплексне оцінювання клінічної картини, анатомії та механізму ушкодження дає змогу сформувати обґрунтований висновок і визначити оптимальну тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про класифікацію травм суглобів, їхні механізми та відповідні ультразвукові ознаки. Ви навчитеся диференціювати часткові й повні розриви, виявляти відривні ушкодження, гематоми та імпакційні зміни, а також комбіновані травми й наслідки хронічної нестабільності. Ви знатимете, як зіставити механізм травми з імовірними анатомічними ушкодженнями та правильно інтерпретувати ультразвукову картину різних суглобів. Навчання проводитиме Маргарита Юрчак – провідний фахівець з ультразвукової діагностики опорно-рухового апарату, чий практичний досвід доступний лише на платформі Medvoice. Після навчання ви зможете використовувати ультразвук для оцінювання травматичних ушкоджень суглобів, своєчасно виявляти клінічно значущі зміни та формувати обґрунтовані діагностичні висновки. • 1. Класифікація травм суглобів. • 2. Типи травм за характером ушкодження. • 3. Механізми травм. • 4. Зв’язок механізму травми з типом ушкодження. • 5. Типові травми різних суглобів (УЗ-аспекти): • плечовий суглоб; • ліктьовий суглоб; • променево-зап’ястковий суглоб; • кульшовий суглоб; • колінний суглоб; • гомілковостопний суглоб. • 6. Комбіновані та повторні травми. • 7. Можливості й обмеження УЗД у разі травм суглобів. • 8. Типові діагностичні помилки. • 9. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Лабораторні показники та результати УЗД можуть вводити в оману, якщо оцінювати їх ізольовано — можна помилково призначати зайву терапію, намагаючись «лікувати цифру» або, навпаки, пропустити реальну ендокринну патологію. На цьому заході ви розберете типові діагностичні пастки при оцінці ТТГ, вільних Т4/Т3, ПТГ, кальцію, вітаміну D, глюкози та HbA1c, а також навчитеся правильно інтерпретувати УЗД і визначати, коли сумнівний результат потребує повторної перевірки. Після навчання ви зможете краще відрізняти справжню патологію від транзиторних або сумнівних змін, уникати гіпердіагностики й приймати вірні клінічні рішення на основі всієї клінічної картини, а не одного показника. • Вступ • Чому «поганий» аналіз ще не означає хворобу — найчастіші причини хибної інтерпретації • Референтні значення vs клінічна норма: де лікар може помилитися • ТТГ, вільні Т4/Т3, антитіла: типові помилки в оцінці функції щитоподібної залози • ПТГ, кальцій, вітамін D: як не поставити неправильний діагноз за одним показником • Глюкоза, інсулін, HbA1c: коли цифри не відповідають клінічній картині • УЗД щитоподібної залози: як не лікувати «картинку» замість пацієнта • Вузли щитоподібної залози: які УЗ-ознаки справді змінюють тактику • Коли лабораторний результат потребує повторної перевірки • Розбір клінічних кейсів та практичних питань за матеріалами заходу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукова візуалізація молочних залоз у період вагітності й лактації – це окрема діагностична категорія, що потребує чіткого розуміння фізіологічних змін тканини молочної залози та їх диференціації з патологічними процесами. Під впливом гормональних змін у цей період відбувається гіперплазія залозистої тканини, зміна ехогенності, розширення протоків і посилення васкуляризації, що значно ускладнює інтерпретацію ультразвукової картини. На цьому тлі як запальні процеси, так і доброякісні чи злоякісні утворення можуть мати атипові сонографічні характеристики, через що зростає ризик діагностичних помилок. На цьому заході ви розберете особливості нормальної ультразвукової візуалізації молочних залоз у вагітних та жінок у період лактації, а також сучасні підходи до диференційної діагностики запальних, доброякісних і злоякісних процесів. Ви розглянете УЗ-ознаки післяпологового й гранульоматозного маститу, особливості візуалізації галактоцеле, лактаційної аденоми та фіброаденом із лактаційними змінами. Після навчання ви зможете правильно оцінювати ультразвукову картину молочних залоз у період вагітності й лактації, диференціювати фізіологічні зміни від патологічних та визначати показання до подальших діагностичних втручань. • Особливості нормальної УЗ-візуалізації молочних залоз під час лактації. • Запальні та інфекційні процеси в молочних залозах: • післяпологовий мастит; • гранульоматозний мастит. • Тривалий мастит, що не лікується: діагностичні пастки. • Доброякісні захворювання у період лактації та вагітності: • галактоцеле; • лактаційна аденома; • фіброаденоми: зміни, які відбуваються під час лактації. • Вагітність: асоційований рак молочної залози. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.