Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027969. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та всіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аутоімунні запальні міопатії не обмежуються ураженням м’язової тканини. Це складні системні захворювання, своєчасне розпізнавання яких визначає прогноз, тактику лікування та інколи дає змогу виявити приховану онкопатологію. Вони часто маскуються під пульмонологічні, ревматологічні або навіть психіатричні захворювання, супроводжуються ураженням легень, серця та інших органів, тож завжди потребують високого рівня клінічної настороженості. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасну класифікацію аутоімунних запальних міопатій, їхні клінічні прояви та основні патогномонічні ознаки. Ви навчитеся інтерпретувати лабораторні показники, зокрема рівень КФК і спектр міозит-специфічних антитіл, визначати їхнє прогностичне значення та використовувати у виборі подальшої тактики. Також ви розглянете роль інструментальних методів, алгоритми диференційної діагностики, принципи онкологічного скринінгу та сучасні підходи до лікування і довготривалого моніторингу пацієнтів. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити аутоімунну міопатію в пацієнтів з проксимальною м’язовою слабкістю, підвищенням м’язових ферментів або інтерстиційним ураженням легень нез’ясованого генезу. • Сучасна класифікація аутоімунних запальних міопатій: поліміозит, дерматоміозит, імунноопосередкована некротична міопатія, антисинтетазний синдром, міозит із включеннями, overlap-синдроми. • Клінічні прояви та червоні прапорці, що дають змогу запідозрити міозит на ранніх етапах. • Лабораторна діагностика та інтерпретація: • - рівня КФК та інших ферментів; • - міозит-специфічних та міозит-асоційованих автоантитіл; • - клінічного значення окремих імунологічних профілів. • Роль інструментальних методів у діагностиці: • - електронейроміографії; • - МРТ м’язів; • - біопсії м’яза – коли, де і навіщо. • Алгоритми диференційної діагностики. • Онкологічна настороженість у разі міозитів: кому, коли і в якому обсязі проводити онкопошук. • Сучасні підходи до лікування: довготривале ведення пацієнтів, зокрема реабілітація та моніторинг активності захворювання. • Клінічні кейси з реальної практики з розбором типових помилок та складних діагностичних ситуацій. • Відповіді на запитання.

Базові реанімаційні заходи на догоспітальному етапі (BLS) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ У межах сторінки наведено загальну інформацію: центр реалізував можливість здійснення не голосових викликів, а також зазначено наявність ліцензії МОЗ України на медичну практику (безстрокова) та інші дозвільні документи/акредитацію. Також вказано, що на базі підприємства проводять курси (навчання) та що розклад можна дізнатися на відповідній сторінці. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Сумісність у трансфузіології: лабораторні алгоритми підбору донорської крові Основи імуногематології, що включають принципи взаємодії антигенів і антитіл, клінічне значення систем ABO та RhD, їхню імуногенність і ризики сенсибілізації; характеристика клінічно значущих антитіл. Лабораторні етапи підбору донорської крові, що охоплюють визначення групи крові пацієнта та донора з урахуванням особливих серологічних варіантів (слабкі антигени ABO, слабкий D), фенотипування за RhD та іншими клінічно значущими антигенами, проведення скринінгу алоантитіл із використанням сучасних методик і підходів до інтерпретації результатів. Особливості трансфузії у пацієнтів із багаторазовими переливаннями, підбору крові для вагітних і новонароджених, алгоритми дій в ургентних умовах та підходів до трансфузії у пацієнтів з аутоантитілами. Принципи контролю якості лабораторних досліджень та вимог до ведення документації і трасування компонентів крові. Висновки та рекомендації. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Інфекції, спричинені вірусами родини Herpesviridae, становлять одну з найпоширеніших груп вірусних захворювань. Вони характеризуються здатністю до довічної персистенції, періодичної реактивації та широким спектром клінічних проявів: від безсимптомного перебігу до тяжких уражень центральної нервової системи та внутрішніх органів. Своєчасна й правильна діагностика герпесвірусних інфекцій є необхідною для запобігання небезпечним ускладненням. Окрема проблема – інфекції у вагітних та імуноскомпроментованих пацієнтів, де діагностичні помилки можуть мати летальні наслідки. На цьому заході ви розглянете клінічні прояви основних герпесвірусних інфекцій, як-от Herpes simplex virus, Varicella-zoster virus, Epstein-Barr virus та Cytomegalovirus, а також їхнє значення для первинної діагностики. Ви дізнаєтеся про сучасні лабораторні методи верифікації інфекції, зокрема полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), серологічні методи (ІФА), а також вірусологічні й цитологічні підходи. Після навчання ви зможете обґрунтовано вибирати лабораторні методи діагностики герпесвірусних інфекцій, правильно інтерпретувати результати досліджень та інтегрувати їх у лікувальний процес. • Загальна характеристика герпесвірусів • Клінічні прояви як основа первинної діагностики • Лабораторні методи діагностики • Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) • Серологічні методи (ІФА) • Вірусологічні та цитологічні методи • Диференційна діагностика • Значення ранньої та точної діагностики • Відповіді на запитання

У пластичній та реконструктивній хірургії ранній післяопераційний період визначає не тільки естетичний результат, а й життєздатність тканин, функціональний прогноз і безпеку пацієнта. У перші 72 години слід памʼятати про високий ризик ішемії, компресії, інфекційних ускладнень та системної відповіді організму. На цьому заході ви дізнаєтеся про невідкладні ускладнення в пластичній та реконструктивній хірургії з позиції патофізіології тканин і принципів Damage Control. Ви розглянете основи ведення гематом і компресійних станів, оцінювання перфузії клаптів та реконструйованих зон, синдром натягу, ранні інфекційні ускладнення й межі застосування NPWT-терапії. Також ви навчитеся визначати критичні часові вікна, стратифікувати ризики та орієнтуватися в ситуаціях, коли мінімальне втручання рятує тканини і коли надмірна реконструкція погіршує перебіг післяопераційного періоду. Особливість подачі матеріалу полягає у погодинному розборі викликів післяопераційного періоду. Після навчання ви зможете швидко оцінювати післяопераційний стан пацієнта і приймати правильні рішення у перші години після втручання. Ви знатимете, коли треба провести негайну ревізію, декомпресію або хірургічний «відступ». • Вступ. Філософія хірургічного порятунку в ПРХ • ПРХ як велика хірургія, а не «покращення зовнішності» • Досвід комбустіолога в управлінні тканинною катастрофою • Ціна часу, затримки та «вичікувальної тактики» • Етап 0–6 годин. «Година гематом» і критичний тиск • Патофізіологія компресії: коли ішемія стає незворотною • Клінічні маркери небезпечної гематоми • Обличчя, молочні залози, орбітальна зона: особливості та ризики • Тактика негайного втручання: що робити одразу, без «спостереження» • Типові помилки, які коштують тканин • Етап 6–24 години. «Золоте вікно судин» • Критичні строки для ревізії та відновлення прохідності • Судинні компроміси після ПРХ-втручань • Клінічні й інструментальні методи оцінювання перфузії • Показання до повторного втручання • Межа між порятунком і невиправданим ризиком • Синдром натягу. Декомпресія як метод порятунку • Синдром натягу: патогенез і ранні прояви • Концепція «хірургічного відступу» • Декомпресія швів: коли це рятує, а коли – шкодить • Прийняття рішень у складних реконструктивних зонах • Етап 24–72 години. Інфекційна агресія та Damage Control у ПРХ • Коли локальне ускладнення стає системною проблемою • Ознаки прогресувальної тканинної деструкції • Принципи Damage Control у пластичній та реконструктивній хірургії • Тактика серійних ревізій та контроль джерела інфекції • Помилки «надмірної реконструкції» в гострий період • NPWT-терапія. Алгоритми стабілізації складних ран • Показання до NPWT у ПРХ • Вибір режимів і типові помилки • NPWT як етап, а не кінцева точка лікування • Коли вакуум шкодить і затягує відновлення • Підсумки. Алгоритм дій та професійна відповідальність • Чекліст ПРХ-хірурга у разі невідкладних ускладнень • «Укладка тривоги»: що має бути готовим завжди • Комунікація з пацієнтом і командою в кризовій ситуації • Етичні рішення у разі виникнення ускладнень • 3 фатальні помилки, яких не можна припускатися • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження пацієнта з набряковим синдромом. 2. Інтерпретувати ключові клінічні ознаки для розрізнення набряків кардіального, ниркового, печінкового, венозного та лімфатичного генезу. 3. Формувати план первинного лабораторно-інструментального обстеження (загальний аналіз сечі, біохімія крові, NT-proBNP, УЗД вен). 4. Застосовувати диференційно-діагностичні алгоритми при одно- та двобічних набряках. 5. Виявляти “червоні прапорці”, що вимагають негайного направлення до профільного спеціаліста або госпіталізації. 6. Визначати базові принципи немедикаментозної та медикаментозної терапії набрякового синдрому на етапі первинної ланки. Які основні патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку периферичних набряків? Як клінічно диференціювати набряки при серцевій недостатності, нефротичному синдромі та цирозі печінки? Який діагностичний алгоритм при гострому однобічному набряку нижньої кінцівки для виключення тромбозу глибоких вен? Яка клінічна цінність визначення рівня натрійуретичних пептидів у пацієнтів з набряками? Як розпізнати медикаментозно-індуковані набряки (напр., від амлодипіну) та яка тактика ведення? У чому полягають ключові відмінності між венозним набряком (хронічна венозна недостатність) та лімфедемою? Які особливості набрякового синдрому в осіб похилого віку та пацієнтів з коморбідною патологією? Коли сімейному лікарю слід скеровувати пацієнта з набряками на консультацію до кардіолога, нефролога чи судинного хірурга? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лапароскопічна апендектомія – одне з найпоширеніших ургентних втручань у хірургії. Успіх операції безпосередньо залежить від чіткого дотримання етапів та правильного вибору технічних рішень. Фрагментарне розуміння послідовності операції або нюансів маніпуляцій підвищує ризики інтраопераційних ускладнень та робить післяопераційне відновлення значно довшим. На цьому заході ви отримаєте практичні знання щодо кожного етапу лапароскопічної апендектомії: від підготовки пацієнта й позиціонування до формування кукси апендикса та вирішення нестандартних ситуацій, зокрема конверсії або виявлення супутньої патології. Ви дізнаєтеся технічні нюанси та розглянете реальні клінічні кейси, а фото- й відеоілюстрації з операційної допоможуть закріпити алгоритм дій. Після заходу ви будете легше орієнтуватись у всіх етапах лапароскопічної апендектомії, зможете оперативно приймати обґрунтовані рішення під час ускладнень, правильно обирати методи обробки кукси і дренування, а також безпечно конвертувати операцію в разі складних або нетипових випадків. • 1. Передопераційний етап: діагностика, показання та підготовка пацієнта. • 2. Позиціонування пацієнта й розміщення портів: технічні нюанси доступу. • 3. Візуалізація та первинне оцінювання черевної порожнини. • 4. Маніпуляції з апендиксом: мобілізація та контроль відростка. • 5. Методи обробки брижі апендикса: переваги та ризики. • 6. Формування й обробка кукси апендикса. • 7. Видалення апендикса з черевної порожнини: профілактика контамінації. • 8. Дренування: показання, доцільність і типові помилки. • 9. Нестандартні ситуації: конверсія, супутня патологія, інтраопераційні ускладнення. • 10. Післяопераційне ведення пацієнта й профілактика ускладнень. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретувати роль ендотеліальної дисфункції, запалення, оксидативного стресу та кальцифікації у патогенезі судинної ригідності. 2. Застосовувати та аналізувати дані неінвазивних методів оцінки артеріальної жорсткості, зокрема каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). 3. Оцінювати параметри центральної гемодинаміки, включаючи центральний аортальний тиск та індекс аугментації, для стратифікації ризику. 4. Диференційовано підходити до вибору антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, антагоністи кальцію) з доведеним позитивним впливом на еластичність судинної стінки. 5. Розробляти персоналізовані стратегії лікування, спрямовані на одночасну корекцію артеріального тиску та показників судинної жорсткості. 6. Інтегрувати оцінку артеріальної жорсткості в алгоритм ведення пацієнтів з резистентною та ізольованою систолічною гіпертензією. Питання, що розглядаються: молекулярно-генетичні детермінанти підвищеної схильності до розвитку раннього судинного старіння та артеріальної жорсткості. Клінічне значення розбіжності між показниками брахіального та центрального аортального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Методи оцінки жорсткості судинної стінки, валідні та відтворювані для використання у рутинній клінічній практиці. Докази переваг певних комбінацій антигіпертензивних препаратів щодо впливу на швидкість поширення пульсової хвилі. Роль статинів, антидіабетичних та антиагрегантних препаратів у модуляції артеріальної жорсткості незалежно від їх основного ефекту. Доцільність використання цільових показників артеріальної жорсткості, зокрема ШППХ <10 м/с, як критерію ефективності терапії артеріальної гіпертензії. Немедикаментозні втручання, зокрема аеробні навантаження та дієта DASH, щодо зниження ригідності артеріальної стінки. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лабораторні показники та результати УЗД можуть вводити в оману, якщо оцінювати їх ізольовано — можна помилково призначати зайву терапію, намагаючись «лікувати цифру» або, навпаки, пропустити реальну ендокринну патологію. На цьому заході ви розберете типові діагностичні пастки при оцінці ТТГ, вільних Т4/Т3, ПТГ, кальцію, вітаміну D, глюкози та HbA1c, а також навчитеся правильно інтерпретувати УЗД і визначати, коли сумнівний результат потребує повторної перевірки. Після навчання ви зможете краще відрізняти справжню патологію від транзиторних або сумнівних змін, уникати гіпердіагностики й приймати вірні клінічні рішення на основі всієї клінічної картини, а не одного показника. • Вступ • Чому «поганий» аналіз ще не означає хворобу — найчастіші причини хибної інтерпретації • Референтні значення vs клінічна норма: де лікар може помилитися • ТТГ, вільні Т4/Т3, антитіла: типові помилки в оцінці функції щитоподібної залози • ПТГ, кальцій, вітамін D: як не поставити неправильний діагноз за одним показником • Глюкоза, інсулін, HbA1c: коли цифри не відповідають клінічній картині • УЗД щитоподібної залози: як не лікувати «картинку» замість пацієнта • Вузли щитоподібної залози: які УЗ-ознаки справді змінюють тактику • Коли лабораторний результат потребує повторної перевірки • Розбір клінічних кейсів та практичних питань за матеріалами заходу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027862. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера