Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

Рентгенографія органів грудної клітки – один з основних методів первинної візуалізації в ургентній медицині, а швидка та правильна інтерпретація рентгенограм безпосередньо впливає на своєчасність діагностики критичних станів. Пневмоторакс, пневмомедіастинум, гемоторакс, травматичні ушкодження легень чи масивна кровотеча потребують негайного розпізнавання, оскільки навіть коротка затримка може значно погіршити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати рентгенограми при синдромах витоку повітря і травматичних ушкоджень грудної клітки. Ви розглянете рентгенологічні ознаки пневмотораксу, пневмомедіастинуму, пневмоперикарду, інтерстиціальної емфіземи та емфіземи м’яких тканин, а також особливості їх диференційної діагностики. Окрім цього, ви дізнаєтеся про відмінності між закритими й відкритими травмами грудної клітки, зокрема переломами кісткового каркасу, контузіями легень і розривами внутрішніх органів, та особливості оцінювання ургентних змін, що потребують негайного втручання. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні рентгенологічні зміни при синдромі витоку повітря і травмах грудної клітки, своєчасно визначати ступінь загрози й обирати обґрунтовану тактику ведення. • Синдром витоку повітря в грудну клітку (вступ) • Пневмоторакс • Пневмомедіастинум • Пневмоперикард • Інтерстиціальна емфізема • Емфізема м’яких тканин • Травми органів грудної клітки (вступ) • Закриті травми грудної клітки: переломи кісткового каркасу грудної клітки, контузія легень, розриви органів грудної клітки • Відкриті травми грудної клітки: проникні та непроникні.

Пахова герніопластика не обмежується однією стандартною операцією. Це широкий спектр технік і стратегій, що вимагають системного підходу до класифікації та вибору методу лікування. Хірург, який орієнтується лише на звичну методику, може припуститися помилки в підборі техніки та спричинити ускладнення чи сформувати хронічний післяопераційний больовий синдром. Необхідно чітко знати показання й обмеження як відкритих, так і малоінвазивних втручань. На цьому заході ви розглянете класифікацію пахових гриж, навчитеся обґрунтовано обирати між відкритими й лапароскопічними підходами, а також оцінювати доцільність роботичної герніопластики. Ви побачите основні відмінності між методиками, проаналізуєте нестандартні клінічні ситуації та навчитесь обирати тактику в разі інтра- й післяопераційних ускладнень. Після навчання ви зможете впевнено планувати операцію при первинних та рецидивних пахових грижах, аргументовано пояснювати пацієнту вибір методики та мінімізувати ризик ускладнень і рецидивів. • 1. Класифікація гриж пахової зони. • 2. Диференційований вибір методу лікування пахових гриж. • 3. Відкриті методи пахової герніопластики: Шоулдайс, Ліхтенштейн. • 4. Лапароскопічні методи пахової герніопластики: ТАРР, ТЕР, еТЕР. • 5. Ускладнення й нестандартні ситуації: діагностика і лікувальна тактика. • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 7. Де шукати інформацію? • 8. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Вірус папіломи людини є одним із головних етіологічних факторів розвитку раку шийки матки та найпоширенішою інфекцією, що передається статевим шляхом. Лабораторна діагностика ВПЛ стала основою сучасних скринінгових програм. Водночас результати тестування нерідко стають причиною клінічних помилок. Важливо вміти розмежовувати транзиторну інфекцію та онкогенно значущий процес, щоб уникнути як гіпердіагностики, так і недооцінення ризиків. На цьому заході ви дізнаєтеся, коли доцільне якісне або кількісне тестування й генотипування, а також яке практичне значення мають HR-типи, зокрема 16 і 18, та маркери активної інфекції mRNA E6/E7. Окремо ви розглянете особливості преаналітичного етапу, інтерпретації вірусного навантаження й навчитесь уникати типових помилок, що можуть призводити до хибної клінічної тактики. Після навчання ви зможете аналізувати результати ВПЛ-тестування й обирати оптимальну тактику спостереження відповідно до сучасних алгоритмів скринінгу. • ВПЛ як найпоширеніша ІПСШ та основний етіологічний фактор розвитку раку шийки матки. • Що саме діагностує лабораторія у разі ВПЛ-інфекції: можливості та обмеження. • ПЛР-діагностика ВПЛ: якісне, кількісне визначення й генотипування. • Клінічне значення HR-типів ВПЛ, особливо 16 та 18. • Преаналітичний етап як критичне джерело хибних результатів. • Вірусне навантаження ВПЛ: коли показник має практичну цінність. • mRNA E6/E7 як маркер активної онкогенної інфекції. • Типові помилки інтерпретації ВПЛ-тестів у клінічній практиці. • Роль лабораторії у виборі тактики спостереження та скринінгу. • Відповіді на запитання.

Ефективне лікування онкологічних захворювань ґрунтується на розумінні молекулярних механізмів пухлинного процесу, що виходять за межі традиційної гістологічної класифікації. Це передбачає необхідність орієнтуватись у типах генетичних змін та рівнях їхньої реалізації – ДНК, РНК і білок – відповідно до можливостей та обмежень кожного діагностичного методу. Вибір між ПЛР, NGS, FISH чи імуногістохімією має принципове значення, оскільки саме він визначає повноту молекулярної характеристики пухлини та досконале планування таргетної терапії. На цьому заході ви розглянете логіку молекулярної онкології, зокрема взаємозв’язок між генетичними змінами та їхніми клінічними проявами. Ви дізнаєтеся про основні типи молекулярно-генетичних альтерацій, їхнє клінічне значення й підходи до виявлення на різних рівнях. Крім цього, ви проаналізуєте можливості методів дослідження на рівні ДНК і РНК, а також роль та обмеження імуногістохімії як інструмента оцінювання білкової експресії. Після навчання ви зможете формувати раціональний діагностичний маршрут, уникати помилок у призначенні молекулярних тестів та правильно інтерпретувати результати досліджень. • Вступ: логіка молекулярної онкології • Чому морфології вже недостатньо? • Центральна догма: ДНК → РНК → білок як основа діагностичного мислення • Де саме «виникає» клінічно значуща зміна? • Типи молекулярно-генетичних змін: що саме ми шукаємо? • SNV, In/Dels; CNV, ампліфікації; транслокації; fusions, exon skipping • Зміни експресії: які з них мають клінічне значення? • Рівень ДНК: можливості та обмеження • Які зміни ми реально можемо виявити на рівні ДНК? • Методи: ПЛР, Sanger, NGS, FISH, MLPA, фрагментний аналіз • Коли який метод доцільний? Типові помилки вибору • Рівень РНК: коли ДНК недостатньо • Fusions, exon skipping, рівень транскрипції • Методи: ПЛР, NGS • Клінічні ситуації, де РНК є критичною • Що дає ІГХ насправді? • Як генетичні зміни впливають на білок? • ІГХ як рутинний інструмент • Ризики неправильної інтерпретації • “Ідеальний збіг”: як обрати метод під зміну? • Алгоритм: тип зміни → рівень → метод • Як не переплутати: ДНК vs РНК vs білок • Комбінування методів. Практичні приклади відповідності • Клінічні кейси та інтеграція в практику (NSCLC, рак молочної залози, колоректальний рак, пухлини пацієнтів дитячого віку) • Як виглядає правильний діагностичний маршрут? • Розбір типових помилок • Як формулювати запит у лабораторію? • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Бали БПР: 4. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Учасники навчаться застосовувати алгоритми диференційної діагностики міалгії та м’язової слабкості у пацієнтів із COVID-19. У програмі розглядаються інтерпретація рівнів креатинфосфокінази, міоглобіну та показників функції нирок, клінічні предиктори й «червоні прапорці» рабдоміолізу, а також роль МРТ та ЕМГ у діагностиці. Особлива увага приділяється інтенсивній терапії, моніторингу електролітних порушень, профілактиці гострого ураження нирок, показанням до замісної ниркової терапії, роботі мультидисциплінарної команди та реабілітації пацієнтів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації клінічних проявів: лихоманки, лімфаденопатії, фарингіту, гепатоспленомегалії. Учасники навчаться застосовувати алгоритми диференційної діагностики з CMV, HIV, HHV-6 та Toxoplasma gondii. Програма охоплює трактування гетерофільних антитіл, специфічних серологічних маркерів EBV (VCA IgM, VCA IgG, EBNA), загального аналізу крові з атиповими мононуклеарами, оцінювання ризиків обструкції дихальних шляхів, розриву селезінки, гематологічних і неврологічних ускладнень. Розглядаються формування тактики ведення пацієнта, обґрунтоване призначення симптоматичної терапії та кортикостероїдів, а також рекомендації щодо модифікації способу життя і фізичних навантажень для профілактики ускладнень. Програма заходу • Заняття №1: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія. • Ключові клініко-лабораторні маркери диференціації EBV-інфекції, CMV-інфекції та інших станів, що імітують мононуклеозоподібний синдром. • Оптимальна стратегія лабораторної діагностики. Показання до визначення специфічних антитіл до капсидного (VCA), ядерного (EBNA) та раннього (EA) антигенів EBV. • Абсолютні та відносні показання до призначення кортикостероїдів, зокрема при ускладненому перебігу. • Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, неврологічні порушення. • Визначення термінів безпечного повернення до фізичних навантажень для мінімізації ризику розриву селезінки. • Особливості перебігу EBV-інфекції у імунокомпрометованих пацієнтів та пріоритетні діагностичні й терапевтичні підходи. • Роль противірусних препаратів у лікуванні неускладненого та ускладненого перебігу. • Заняття №2: Клінічні варіанти перебігу ЕБВ-інфекції. Клінічна картина. Ускладнення. • Ключові лабораторні маркери диференціації EBV-інфекції, CMV-інфекції та інших причин мононуклеозоподібного синдрому. • Клініко-лабораторні «червоні прапорці» для негайного виключення гострого лейкозу та інших онкогематологічних захворювань. • Абсолютні та відносні показання до системних глюкокортикостероїдів і найбільш обґрунтовані схеми. • Роль та місце противірусної терапії: ацикловір, ганцикловір. • Терміни обмеження фізичної активності для профілактики розриву селезінки на основі клінічних та сонографічних даних. • Критерії госпіталізації пацієнтів та переведення до відділення інтенсивної терапії. • Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит з вираженим цитолізом, тромбоцитопенія, гемолітична анемія. • Заняття №3: Діагностичний підхід. Диференційна діагностика. Хронічні форми. • Критерії диференціації EBV-асоційованого мононуклеозу, CMV-інфекції та гострої ВІЛ-інфекції. • Інтерпретація «нетипових» серологічних профілів, зокрема відсутності VCA IgM при наявності VCA IgG та EBNA IgG. • Показання до призначення системних кортикостероїдів. • Тактика ведення пацієнтів з вираженою гепатоспленомегалією та підвищенням рівня печінкових трансаміназ. • Клінічні ситуації для проведення ПЛР-діагностики з визначенням вірусного навантаження EBV. • Рекомендації щодо термінів повернення спортсменів до тренувань. • Роль етіотропної терапії у лікуванні неускладнених та ускладнених форм. • Заняття №4: Лікування у дітей. • Діагностичні обмеження тесту на гетерофільні антитіла (Monospot test). • Тактика ведення пацієнта з вираженою тромбоцитопенією. • Критерії диференційної діагностики між лімфаденопатією та лімфомою. • Клінічні ситуації для застосування системних глюкокортикостероїдів. • Інтерпретація персистенції IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (VCA) та подальші діагностичні кроки. • Патогенетичні механізми розвитку аутоімунних ускладнень, асоційованих з ВЕБ-інфекцією. • Особливості перебігу у імуноскомпрометованих пацієнтів та алгоритми їх ведення. • Навчальна програма: заняття, конспекти та клінічні задачі. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Найпоширеніші та найпідступніші. Респіраторні інфекції уражають мільйони людей щороку, поширюючись із блискавичною швидкістю. Вони створюють епідемічну загрозу та можуть стати причиною тяжких ускладнень: пневмонії, дихальної недостатності та навіть загострення хронічних хвороб. Чи знаєте ви шляхи передавання й механізми ураження? Від цього залежить, чи зможете ви запобігти фатальним наслідкам. На цьому заході ви детально розглянете клінічний перебіг респіраторних інфекцій: від грипу, COVID-19 та мікоплазменної пневмонії до паразитарних і бактеріальних уражень дихальних шляхів. Ви дізнаєтесь, як грамотно проводити диференційну діагностику, уникати антибіотикорезистентності, контролювати поширення інфекцій. Після заходу ви будете впевнено діяти у разі тяжких форм респіраторних інфекцій, швидко розпізнавати небезпечні ускладнення та впроваджувати ефективну профілактику. • Епідеміологія та діагностичні виклики: аналіз причин недостатньої діагностики. • Вірусні респіраторні інфекції: грип, COVID-19, поствірусні синдроми. • Бактеріальні атипові інфекції: мікоплазмоз, легіонельоз, орнітоз. • Пневмококова інфекція: недооцінена загроза для дорослих. • Паразитарні респіраторні синдроми: гельмінтози та їхні прояви. • Особливості ГРЗ у вагітних. • Алгоритм ведення часто хворіючих пацієнтів. • Практичні випадки: інтерактивний розбір складних діагнозів. • Відповіді на питання.

Ін’єкційна терапія є важливою складовою у веденні пацієнта з цукровим діабетом. Розуміння того, коли і в якому режимі переходити на ін’єкційні препарати, визначає не лише якість контролю глікемії, а й ризик ускладнень: від гіпоглікемій до гострих судинних катастроф. На цьому заході ви розглянете сучасні схеми інсулінотерапії при ЦД 1 і 2 типу й відмінності між ними, показання до ін’єкційних препаратів, алгоритм переходу між різними схемами лікування, а також принципи вибору типу інсуліну. Ви знатимете, коли тимчасове переведення на інсулін є виправданим і як уникнути помилок під час підбору дозування. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення, коли глікемія виходить з-під контролю. • Схеми інсулінотерапії при ЦД 1 типу • Показання до ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Схеми ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Тимчасові показання до інсулінотерапії • Вибір типу інсуліну та ін’єкційних препаратів • Алгоритм переходу між схемами лікування • Відповіді на запитання учасників