Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

Еректильна дисфункція вважається «незручною темою» серед чоловіків. Але часто це перша ознака серцево-судинних катастроф, діабету або навіть онкопроцесу. Проблема в тому, що без актуальних протоколів і розуміння сучасних підходів чоловіче сексуальне здоров’я розглядається не системно, а як окрема проблема. Неправильне оцінювання пацієнта, пропущені ургентні стани й запізніле направлення до спеціаліста – все це значно погіршує прогноз. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з еректильною дисфункцією як клінічним маркером системних захворювань, а не як суто психологічною проблемою. Навчитеся чітко діяти у разі гострих андрологічних станів, на зразок ішемічного пріапізму чи перелому пеніса. Ви отримаєте сучасне бачення патологій статевого члена, чоловічого безпліддя, варикоцеле та дерматологічних змін з онкоризиком. Після навчання у вас зміниться підхід до первинного прийому чоловіків. Ви зможете помічати небезпечні стани, відрізняти органічні порушення від психогенних та обирати правильну консервативну чи хірургічну тактику. • Що таке чоловіче сексуальне здоров’я? • Еректильна дисфункція: етіологія, епідеміологія та сучасні методи лікування. • Хвороба Пейроні: етіологія, епідеміологія та сучасні підходи до лікування. • Гострі стани в андрології: перелом статевого члена та пріапізм. Коли час лікування визначає сексуальне здоров’я в майбутньому. • Варикоцеле: коли, кому і як лікувати? • Практичні висновки для клінічної практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

Якість цитологічного дослідження починається задовго до лабораторії, адже правильний забір матеріалу та розуміння принципів оцінювання мазка визначають достовірність результату. Недостатня увага до преаналітичного етапу може призводити до хибнонегативних висновків, повторних обстежень і затримки подальшої діагностики. Тому, гінекологу важливо розуміти логіку цитолога, критерії якості зразка та клінічне значення цитологічних категорій. На цьому заході ви розглянете принципи командної роботи гінеколога і цитолога, особливості правильного забору матеріалу, фактори, що впливають на інформативність ПАП-тесту, а також критерії задовільності мазка. Ви навчитесь інтерпретувати основні цитологічні висновки (від NILM до HSIL), а також зрозумієте типові помилки взаємодії між клінікою та лабораторією. Після навчання ви зможете усвідомлено підходити до забору цитологічного матеріалу, правильно реагувати на зауваження у лабораторному висновку та впевненіше визначати подальшу тактику ведення пацієнтки. • Цитологія – це командна робота. Якість результату залежить не лише від цитолога, а від кожного етапу: забору, фіксації, підготовки та клінічного контексту. • Преаналітичний етап, зокрема правильний забір матеріалу, є ключовим для інформативності ПАП-тесту. Навіть ідеальна лабораторія не врятує неправильно взятий мазок. • Коли мазок є задовільним, а коли – ні. Як цитолог оцінює якість зразка і чому це важливо для клінічного рішення. • Фактори, що заважають оцінюванню мазка: кров, слиз, запалення – і що з цим можна зробити ще до забору. • Як виглядає норма та патологія в цитології. NILM, ASC-US, LSIL, HSIL – без перевантаження термінами, але з клінічним сенсом. • Типові помилки й непорозуміння між лабораторією та клінікою. Як їх уникнути без взаємних претензій. • Відповіді на запитання.

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників

Завдяки цьому навчальному курсу медичні фахівці зможуть глибше зрозуміти, чому донорство крові має критичне значення для збереження життя, як гарантується його безпека та які є сучасні підходи до рекрутингу донорів. Вони отримають чітке уявлення про роль медичних працівників у формуванні культури донорства та зможуть впевнено й коректно відповідати на запитання пацієнтів, розвіювати поширені міфи і підтримувати їх у прийнятті рішення. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лабораторні показники та результати УЗД можуть вводити в оману, якщо оцінювати їх ізольовано — можна помилково призначати зайву терапію, намагаючись «лікувати цифру» або, навпаки, пропустити реальну ендокринну патологію. На цьому заході ви розберете типові діагностичні пастки при оцінці ТТГ, вільних Т4/Т3, ПТГ, кальцію, вітаміну D, глюкози та HbA1c, а також навчитеся правильно інтерпретувати УЗД і визначати, коли сумнівний результат потребує повторної перевірки. Після навчання ви зможете краще відрізняти справжню патологію від транзиторних або сумнівних змін, уникати гіпердіагностики й приймати вірні клінічні рішення на основі всієї клінічної картини, а не одного показника. • Вступ • Чому «поганий» аналіз ще не означає хворобу — найчастіші причини хибної інтерпретації • Референтні значення vs клінічна норма: де лікар може помилитися • ТТГ, вільні Т4/Т3, антитіла: типові помилки в оцінці функції щитоподібної залози • ПТГ, кальцій, вітамін D: як не поставити неправильний діагноз за одним показником • Глюкоза, інсулін, HbA1c: коли цифри не відповідають клінічній картині • УЗД щитоподібної залози: як не лікувати «картинку» замість пацієнта • Вузли щитоподібної залози: які УЗ-ознаки справді змінюють тактику • Коли лабораторний результат потребує повторної перевірки • Розбір клінічних кейсів та практичних питань за матеріалами заходу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Хронічна хвороба нирок: сучасна діагностика та лікування від раннього виявлення до трансплантації 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 13 балів від провайдера №2427 — ГО «Національна Асоціація Медичної Освіти». Курс присвячений ранній діагностиці та сучасним підходам до ведення пацієнтів із хронічною хворобою нирок. ХХН часто залишається недіагностованою до пізніх стадій, а її ускладнення можуть бути фатальними — саме тому особливо важливими є раннє виявлення, мультидисциплінарний підхід і персоналізоване лікування. Експерт з багаторічним клінічним і науковим досвідом у сфері нефрології Дмитро Дмитрович Іванов представить цілісний підхід до ХХН: від патофізіології та сучасних методів діагностики до лікування, моніторингу, інтерпретації новітніх біомаркерів та ролі кишкової мікробіоти. Програма включає мультидисциплінарний підхід: медикаментозну терапію, дієту, фізичну активність і мікробіоту, а також психосоціальні аспекти допомоги пацієнтам і роль сім’ї. Окрема частина присвячена діалізу та трансплантації як фінальним етапам ведення пацієнтів. Учасники отримають алгоритми моніторингу та реагування на зміни стану. Зверніть, будь ласка, увагу: звіт по сертифікатах подаватиметься щомісячно, а останньою датою генерації сертифіката є 31.12.2026. Програма заходу • ХХН: визначення, класифікація та прогноз • Функціональний нирковий резерв та фактори ризику ХХН • Діагностика ХХН: від скринінгу до біопсії • Нефроздоров’я: немедикаментозний підхід до ХХН • Контроль тиску та фармакотерапія при ХХН • Мікробіота, анемія і нові горизонти лікування ХХН • Ниркова замісна терапія: вибір часу і методу. Моніторинг ХХН • Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Організація інфекційного контролю у ЗОЗ: безпека працівника та профілактика антибіотико-резистентності 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ +5 балів БПР Електронно-навчальний курс (обовʼязкова тема №6 з переліку обов’язкових напрямків навчання — 1 раз в 5 років), дистанційний формат. Зареєструватися та пройти курс можна: з 7 лютого 2026 по 31 грудня 2026. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. До зазначення балів в сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат буде надіслано до 20 робочих днів після складання тестування та опубліковано в особистому кабінеті. Всі спеціальності. Спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою — всі спеціальності. Фармацевтичні спеціальності — всі спеціальності. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Організаційні питання щодо курсу Лекція: Репроцесинг інструментів згідно з рекомендаціями МОЗ та ВООЗ Додаткові матеріали від спікера (чек листи) Тестування БПР

Випадіння волосся — це не лише естетична проблема, а симптом, який може бути проявом ендокринних, дефіцитних, аутоімунних та інших системних порушень. У щоденній практиці лікарі первинної ланки, ендокринологи або інші спеціалісти часто стають першими, до кого звертається пацієнт зі скаргою на випадіння волосся. На заході ми зосередимось на практичному діагностичному пошуку — від збору анамнезу до формування маршруту пацієнта. На заході ми розберемо: ✅ Основні типи випадіння волосся: як відрізнити дифузне, андрогенетичне, вогнищеве та рубцеве випадіння ✅ Ендокринні причини: роль патології щитоподібної залози, дефіцитних станів, гіперандрогенії та інших гормональних порушень ✅ Діагностичний пошук: які аналізи та обстеження дійсно доцільні, а які — надлишкові ✅ Маршрут пацієнта: коли достатньо спостереження, а коли потрібно залучати дерматолога, трихолога чи інших спеціалістів Чому вам варто приєднатися? У нас ви отримаєте: • Чіткий алгоритм дій: зрозумієте, як підходити до пацієнта зі скаргою на випадіння волосся • Практичний діагностичний пошук: навчитесь раціонально призначати обстеження • Менше невизначеності: отримаєте орієнтири для диференційної діагностики • Оптимізацію маршруту пацієнта: зрозумієте, коли і до кого направляти пацієнта далі Приєднуйтесь, щоб впевнено працювати зі скаргою на випадіння волосся у щоденній клінічній практиці. Сучасно. Практично. Evidence-based. Ключові особливості: теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів; без води — тільки доказові знання, що мають значення; до 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику; перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги; зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Робота лікаря первинної медичної допомоги в Україні функціонує в чітко регламентованій системі НСЗУ, яка визначає обсяг гарантованих послуг, механізми фінансування, правила маршрутизації пацієнтів та юридичну відповідальність працівника. У цій системі клінічні рішення лікаря нерозривно пов’язані з нормативними вимогами, електронною документацією та контрактними зобов’язаннями закладу. Без чіткого розуміння цих правил можна припуститися системних помилок і натрапити на ризик адміністративного навантаження. На цьому заході ви розглянете основні принципи роботи системи НСЗУ на рівні ПМД, функціонування електронної системи охорони здоров’я та медичних інформаційних систем, роль декларацій як основи фінансування, а також перелік гарантованих безкоштовних послуг. Окрім цього, ви розглянете механізми формування направлень, логіку маршрутизації пацієнтів, типові операційні помилки у роботі з ЕСОЗ, а також практичні аспекти мінімізації ризиків перевірок і штрафів. Після навчання ви зможете орієнтуватися в межах пакету НСЗУ, правильно оформлювати медичну документацію та працювати в межах нормативних вимог без втрати клінічної ефективності та юридичної безпеки. • Вступ: як працює НСЗУ на ПМД. Основні принципи, роль лікаря, очікування системи. • Електронна система НСЗУ (ЕСОЗ + МІС). Як працює на практиці, типові сценарії використання. • Декларації: фундамент усієї системи. Вплив на фінансування, поширені операційні нюанси. • Що гарантовано безкоштовно. Межі пакету, часті запитання пацієнтів. • Оплата: де «ламається» логіка пацієнта. Очікування vs реальність системи. • Направлення: механіка системи. Як працюють маршрути, типові складнощі. • Типові складнощі в роботі з НСЗУ та як їх уникати. Де найчастіше виникають помилки в роботі з деклараціями, направленнями, ЕСОЗ, “слабкі місця” у взаємодії з системою. • Як діяти, щоб мінімізувати ризики перевірок і штрафів. • Практичні поради для щоденної роботи. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань