Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

GVP: функції та відповідальність уповноваженої/контактної особи з фармаконагляду 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ 8 балів БПР. Код заходу БПР: 1022548 Тривалість: 8 академічних годин. Вартість: • 7 000 грн. для 1-го учасника • 6 300 грн. – 2-й та кожен наступний учасник від компанії До вартості входить: доступ до відео на каналі YouYube на 30 днів + навчальні матеріали в електронному вигляді + сертифікат. Курс записано українською мовою. Для доступу потрібна Google-пошта учасника (із закінченням gmail.com). Програма заходу • ✅ Вимоги до кваліфікації уповноваженої особи відповідальної за фармаконагляд. • Специфічні процеси: обмін інформацією з РВ; використання термінології; збереження даних та можливість пошуку; оновлення та актуальність даних. • ✅ Вимоги до локальної особи відповідальної за фармаконагляд. • ✅ Вимоги до кваліфікації та освіти фахівців з фармаконагляду. • ✅ Система документації глобальної системи фармаконагляду. • ✅ Документація. • ✅ Система менеджменту якості до системи фармаконагляду. • ✅ Навчання у системі фармаконагляду. • ✅ Угоди щодо обміну інформацією з безпеки ЛЗ з бізнес-партнерами, дистриб’торами, виробниками. • ✅ Майстер – файл системи фармаконагляду. • ✅ Аудити системи фармаконгляду. • ✅ Процес управління повідомленнями про побічні реакції (ICSRs). • ✅ Бази даних з фармаконагляду (2 частини). • ✅ Моніторинг літератури та інтернет-джерел, сайтів регуляторних органів щодо інформації/повідомлень про побічні реакції/відсутності ефективності ЛЗ. • ✅ Зв’язок глобальної системи фармаконагляду із матеріалами реєстраційного досьє. • ✅ Система управління ризиками. • ✅ Періодичний звіт із безпеки. • ✅ Визначення співвідношення користь-ризик. • ✅ Заходи мінімізації ризиками. • ✅ Інспекція системи ФН на глобальному та локальному рівнях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей курс допомагає медичному працівнику впевнено працювати з цифровими інструментами без втрати головного: безпеки пацієнта, конфіденційності, якості медичного запису і професійної відповідальності. Учасники розберуть, як вести електронну документацію, працювати з персональними даними, використовувати КЕП, організовувати телемедичну взаємодію, уникати кіберризиків і критично ставитися до підказок штучного інтелекту. Навчання побудоване навколо реальних ситуацій: помилка в електронному записі, доступ колеги до чужого акаунта, пересилання результатів у месенджері, телемедична консультація без належної ідентифікації, фішинговий лист, використання ШІ для чернетки пояснення пацієнту або резюме клінічного випадку. Кожна тема завершується практичним правилом: що робити, що не робити і що обов'язково документувати. Мета — сформувати у медичних працівників практичну цифрову грамотність, достатню для безпечної щоденної роботи з електронними медичними даними, цифровими документами, телемедициною, кібергігієною та інструментами ШІ без прив'язки до конкретної МІС. Після курсу учасник зможе пояснити, які цифрові дії медичного працівника мають клінічні, юридичні та етичні наслідки; відрізняти коректний електронний медичний запис від небезпечного, неповного або неконтрольованого запису; дотримуватися базових правил роботи з персональними даними пацієнтів; безпечно використовувати КЕП та електронні документи в межах своєї ролі; розпізнавати типові кіберризики в медичному середовищі; проводити телемедичну взаємодію; критично використовувати ШІ як допоміжний інструмент; діяти при цифровій помилці або інциденті. Практична користь: робота лише під власним обліковим записом, блокування екрана під час відсутності на робочому місці, безпечна передача медичних даних, перевірка ідентичності пацієнта, відповідальне використання КЕП, захист ключів і кодів підтвердження, належне повідомлення про цифрові помилки та інциденти, безпечне використання ШІ й наявність резервного плану на випадок цифрового збою. Матеріали: PDF-шпаргалка «10 правил цифрової безпеки медичного працівника», чеклист телемедичної консультації, алгоритм дій при цифровій помилці або інциденті, пам'ятка «Що можна і чого не можна давати ШІ», міні-постер для робочого місця «Пароль, КЕП, екран, дані». Програма заходу • Практична цифрова безпека без прив'язки до конкретних МІС • Модуль 1 — Цифрова медицина як зона клінічної відповідальності • Урок 1. Чому цифрова компетентність стала обов’язковою • Урок 2. Ролі, доступи і принцип мінімальної необхідності • Модуль 2 — Електронний медичний запис • Урок 3. Якісний електронний запис • Урок 4. Помилки, виправлення і версійність • Модуль 3 — Персональні дані та конфіденційність • Урок 5. Що саме захищаємо • Урок 6. Передача інформації без шкоди • Модуль 4 — КЕП та електронні документи • Урок 7. КЕП як професійна дія, а не формальність • Урок 8. Електронний документ і доказовість запису • Модуль 5 — Кібергігієна в клініці • Урок 9. Типові атаки на медичне середовище • Урок 10. Робоче місце без зайвого ризику • Модуль 6 — Телемедицина і дистанційна взаємодія • Урок 11. Що можна і чого не можна вирішувати дистанційно • Урок 12. Безпечна дистанційна комунікація • Модуль 7 — ШІ в медичній практиці • Урок 13. Що ШІ може робити безпечно • Урок 14. Чого не можна віддавати ШІ • Урок 15. Людина залишається відповідальною Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ukraine ReHealth 2026 — міжнародна платформа для діалогу між урядом України, міжнародними фінансовими установами, інвесторами та медичною галуззю задля відбудови та модернізації системи охорони здоров'я. • Стратегічний діалог між державою, міжнародними партнерами та інвесторами • Міжнародні фінансові інструменти підтримки ефективної реалізації проєктів • Національні інвестиційні та PPP проєкти в охороні здоров'я • Регіональне лідерство та місцеві пріоритетні проєкти • Військова медицина та координація прифронтових регіонів • Стійкість та готовність до кризових ситуацій в охороні здоров'я • Психічне здоров'я та реабілітація • MedTech, інновації та технології ReHealth Expo — Інновації та інвестиції для здорового майбутнього • Медичне обладнання • Реконструкція лікарень • Digital Health • Реабілітація • B2B/B2G зона • Регіональні проєкти Дізнатись більше за посиланням - https://impactbridge.com.ua/

Ураження слизової оболонки ротової порожнини є частою причиною діагностичних труднощів у педіатричній практиці. Подібність клінічних проявів при вірусних екзантемах, бактеріальних інфекціях, стоматитах різного генезу, гематологічних захворюваннях, дефіцитних станах і медикаментозних реакціях ускладнює диференційну діагностику. Через неправильну інтерпретацію енантем можна не помітити потенційно загрозливі для життя стани, а також це може призводити до необґрунтованого призначення антибактеріальної терапії. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі зміни слизової оболонки ротової порожнини, критерії розмежування незапальних і запальних енантем, принципи диференційної діагностики та визначення подальшої тактики ведення пацієнта. Ви дізнаєтеся про роль педіатра як лікаря першого контакту і визначення необхідності залучення суміжних спеціалістів. Після навчання ви зможете зменшити кількість діагностичних помилок та вибирати раціональну лікувальну тактику в разі виявлення енантем. • Клінічно значущі гістологічні особливості епітелію ротової порожнини. • Незапальні енантеми: причини, тактика педіатра. • Запальні енантеми: вірусні, горбикові. • Диференційна діагностика запальних енантем. • Лікування захворювань, що супроводжуються енантемами у ротовій порожнині. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Акне у дорослих є хронічним дерматологічним захворюванням, яке часто вказує на глибші системні порушення. Його поява у жінок після 25 років може бути наслідком гіперандрогенії, полікістозу яєчників, стресу чи метаболічних змін. У таких випадках стандартні схеми лікування виявляються неефективними, що потребує більш глибокого підходу до діагностики і терапії. За даними Journal of Clinical and Aesthetic Dermatology, близько 50% жінок з акне в дорослому віці мають супутні гормональні порушення, які потребують ретельного лабораторного обстеження та мультидисциплінарного підходу до лікування. Ігнорування системного підґрунтя акне або призначення симптоматичного лікування без оцінювання супутніх станів може призвести до хронізації процесу, утворення рубців, постзапальної гіперпігментації та, що не менш важливо, психоемоційного виснаження жінки. За даними дослідження в British Journal of Dermatology, у пацієнтів із середнім та важким перебігом акне ризик розвитку депресії зростає на 63%, якщо порівнювати з людьми без висипань. Навчальний захід «Акне у дорослих пацієнток: від лабораторної оцінки до корекції терапії» буде присвячений вивченню акне у дорослих жінок як комплексного хронічного захворювання, зокрема його епідеміології, факторів ризику та клінічних особливостей. Розглядатимуться відмінності перебігу акне в підлітковому й дорослому віці, типові форми, локалізації та роль гормональних порушень у патогенезі. Особлива увага буде приділена диференційній діагностиці з іншими дерматозами та ситуаціям, коли пацієнтці потрібна консультація гінеколога або ендокринолога. У фокусі також будуть сучасні підходи до терапії: від топічного й системного лікування до косметологічних і апаратних методик. • Вступ • Актуальність проблеми акне у дорослих жінок • Епідеміологія: поширеність, фактори ризику • Клінічні особливості акне у жінок • Відмінності перебігу акне у підлітків і дорослих жінок • Класифікація та форми акне • Типові локалізації та морфологічні особливості • Роль гормональних факторів • Диференційна діагностика • Відмінності акне від інших дерматозів • Коли потрібна консультація гінеколога чи ендокринолога • Сучасні підходи до лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Косметологічні й апаратні методики • Відповіді на запитання

Ін’єкційна терапія є важливою складовою у веденні пацієнта з цукровим діабетом. Розуміння того, коли і в якому режимі переходити на ін’єкційні препарати, визначає не лише якість контролю глікемії, а й ризик ускладнень: від гіпоглікемій до гострих судинних катастроф. На цьому заході ви розглянете сучасні схеми інсулінотерапії при ЦД 1 і 2 типу й відмінності між ними, показання до ін’єкційних препаратів, алгоритм переходу між різними схемами лікування, а також принципи вибору типу інсуліну. Ви знатимете, коли тимчасове переведення на інсулін є виправданим і як уникнути помилок під час підбору дозування. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення, коли глікемія виходить з-під контролю. • Схеми інсулінотерапії при ЦД 1 типу • Показання до ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Схеми ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Тимчасові показання до інсулінотерапії • Вибір типу інсуліну та ін’єкційних препаратів • Алгоритм переходу між схемами лікування • Відповіді на запитання учасників

Копрограма – базовий, доступний і водночас інформативний метод оцінювання стану шлунково-кишкового тракту. Вона дає змогу комплексно проаналізувати процеси травлення, всмоктування та виявити ознаки запалення, кровотечі або ферментної недостатності. На цьому заході ви розглянете етапи роботи з копрограмою: від преаналітичного до постаналітичного. Ви засвоїте підходи до оцінювання макроскопічних характеристик, хімічних реакцій та морфологічних елементів, навчитеся диференціювати нормальні та патологічні включення, а також зіставляти результати дослідження з клінічними синдромами, як-от діарея, закреп, мальабсорбція, мальдигестія чи запальні захворювання кишківника. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати копрограму, підвищити точність діагностики та своєчасно виявляти патологічні процеси у ШКТ. • Копрограма як базовий метод лабораторної діагностики ШКТ: значення в клінічній практиці та показання до проведення. • Стандартизація дослідження копрограми: преаналітичний, аналітичний та постаналітичний етапи. • Макроскопічне дослідження: вивчення кольору, консистенції, домішок. • Хімічні реакції у копрограмі. • Морфологічна ідентифікація клітинних елементів. • Диференціація нормальних та патологічних включень. • Поширені помилки в інтерпретації копрограми та методи їх уникнення. • Копрограма vs сучасні методи в діагностиці патологій ШКТ. • Відповіді на запитання.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одна з провідних причин інвалідизації та смертності у світі. Її своєчасне виявлення та точна оцінка ризику безпосередньо впливають на прогноз і якість життя пацієнтів. Часто ішемія міокарда може перебігати без типового болю, без характерних змін на ЕКГ або маскуватися під неспецифічні симптоми. У таких випадках ключову роль відіграють навантажувальні тести. Тредміл-тест, велоергометрія та strain-ехокардіографія дають змогу виявити приховану ішемію, оцінити функціональні резерви серця та визначити подальшу тактику лікування. Володіння сучасними методами проведення та інтерпретації цих тестів є обов’язковою навичкою для лікаря, який працює з пацієнтами із підозрою на ІХС. Навчальний захід буде присвячений розгляду: • показань та протипоказань до проведення навантажувальних тестів; • алгоритмів вибору між тредміл-тестом, велоергометрією та strain-ехокардіографією; • інтерпретації результатів та визначення подальших кроків у діагностиці й лікуванні. Окремо розглянемо сучасні рекомендації з ведення пацієнтів із ІХС, поєднання діагностичних і терапевтичних стратегій, а також клінічні приклади з практики. • Хронічний коронарний синдром: оцінка клінічної ймовірності обструктивної ІХС • Неінвазивні методи діагностики ХКС: • Велоергометрія • Тредміл-тест • Стрейн-ЕХО • Коронарографія - покази, протипокази, розбір клінічних випадків • Покази до реваскуляризації при стабільній стенокардії • Медикаментозне лікування ХКС • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

Володіння сучасними підходами до легеневої цитології є важливою навичкою, адже цитологічне дослідження дозволяє швидко підтвердити злоякісний процес, інфекційне ураження чи іншу патологію легень і визначити подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати цитологічні препарати, розрізняти найпоширеніші патологічні зміни та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете впевненіше оцінювати результати легеневої цитології, ефективніше взаємодіяти з лабораторією та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Легенева цитологія сьогодні • Види матеріалу та преаналітичний етап • Адекватність цитологічного зразка • WHO Reporting System for Lung Cytopathology • Atypical та Suspicious for malignancy • Злоякісні новоутворення легень • Додаткові методи дослідження • Клініко-цитологічна кореляція

Фактор Віллебранда – один із основних маркерів у системі гемостазу, що має велике діагностичне та прогностичне значення. Його визначення дає змогу своєчасно виявити спадкові й набуті коагулопатії, оцінити ризики кровотеч або тромбозів, а також вказує на ступінь ураження ендотелію в разі системних захворювань. Знання про роль фактора Віллебранда необхідні для лікарів різних спеціальностей: від гематологів до акушерів, хірургів і терапевтів. Часто фактор Віллебранда є тим «невидимим» чинником, який пояснює несподівану анемію, менорагії або невдалий гемостаз у післяопераційний період. Знання про нього важливі також у разі COVID-19, онкопатології чи підозри на ендотеліальну дисфункцію. Навчальний захід «Фактор Віллебранда у лабораторній діагностиці геморагічних станів» буде присвячений вивченню клінічного значення фактора Віллебранда: від його фізіології до застосування у діагностиці геморагічних і тромботичних станів. Будуть висвітлені алгоритми оцінювання цього маркера, показання до його визначення, інтерпретації результатів лабораторних тестів. Окрема увага буде приділена хворобі Віллебранда як найпоширенішій спадковій коагулопатії, її диференційній діагностиці й клінічним варіантам перебігу. Цей захід допоможе лікарю чітко орієнтуватись у складних клінічних випадках і ухвалювати обґрунтовані рішення щодо ведення пацієнтів з коагулопатіями. • Фізіологічні особливості фактора Віллебранда: функції, участь у гемостазі. • Показання до дослідження рівня фактора Віллебранда. • Основні лабораторні тести для оцінювання фактора Віллебранда. • Хвороба Віллебранда – найчастіший спадковий коагулопатичний стан, диференційна діагностика з іншими геморагічними станами. • Фактор Віллебранда як прогностичний маркер ендотеліальної дисфункції. • Відповіді на запитання учасників.

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Синдром полікістозних яєчників є не тільки гінекологічною проблемою, а комплексним ендокринно-метаболічним станом, що може впливати на репродуктивне здоров’я та довгострокові кардіометаболічні ризики. Сучасні міжнародні рекомендації змінили підходи до діагностики та ведення таких пацієнток, а надмірна орієнтація лише на ультразвукові зміни яєчників або рівень антимюлерового гормону може ускладнювати клінічні рішення. Недостатнє розуміння фенотипів СПКЯ, ролі інсулінорезистентності та метаболічних порушень може призводити до гіпердіагностики, необґрунтованих обстежень, затримки встановлення правильного діагнозу та труднощів у виборі оптимальної тактики лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати сучасні діагностичні критерії СПКЯ, оцінювати клінічні фенотипи захворювання, правильно аналізувати прояви гіперандрогенії та роль антимюлерового гормону й ультразвукових критеріїв. Ви розберете принципи метаболічного скринінгу, особливості виявлення інсулінорезистентності, дисліпідемії та метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки, а також ознайомитеся з сучасними підходами до терапії та типовими помилками, які можуть призводити до гіпердіагностики СПКЯ. Після навчання ви зможете вести пацієнток із поєднанням порушення менструального циклу, гіперандрогенії, безпліддя, надлишкової масою тіла, метаболічних порушень та застосовувати персоналізований підхід у кожному клінічному випадку. • Чому термін «СПКЯ» більше не відображає повної сутності захворювання • ПМОС як сучасна концепція: патофізіологія та клінічні фенотипи • Оновлені міжнародні підходи до діагностики ПМОС • Гіперандрогенія: клінічна оцінка та лабораторна інтерпретація • Роль антимюллерового гормону та ультразвукових критеріїв • Метаболічний скринінг: інсулінорезистентність, ожиріння, дисліпідемія, НАЖХП/МАЖХП • Сучасні підходи до терапії ПМОС • Гіпердіагностика СПКЯ/ПМОС: типові помилки, надмірна інтерпретація УЗД/AMГ та критерії, що призводять до помилкового встановлення діагнозу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Цистит чи пієлонефрит? А може, це вже уросепсис? Правильна відповідь тут вирішує подальший прогноз для пацієнта. На заході ви розглянете повний шлях інфекцій сечової системи: від банальних циститів до критичних станів. Дізнаєтесь, як швидко відрізнити просте ураження від небезпечного, коли підозрювати приховані анатомічні проблеми у чоловіків та дітей, і як діяти у разі фебрильної лихоманки незрозумілого походження. Після лекції ви зможете впевнено підбирати антибіотики навіть на тлі резистентності, застосовувати алгоритм ведення уросепсису, уникати лікарських помилок та знижувати ризик повторних госпіталізацій. Ці знання ви одразу зможете застосувати на практиці, де б ви не працювали: від амбулаторії до відділення інтенсивної терапії. • Вступ та цілі: чому інфекції сечових шляхів залишаються викликом + ключові епідеміологічні дані. • Патогенез і класифікація інфекцій сечовидільної системи (цистит → пієлонефрит → уросепсис). • Як розпізнати вчасно. Клініка та діагностика: аналізи, посіви й сучасні методи візуалізації. • Раціональна антибіотикотерапія: емпіричні стратегії, таргетний підхід та принципи антимікробного стюардшипу. • Уросепсис під контролем: ознаки, алгоритм дій, інтенсивна підтримка. • Профілактика та контроль: як зменшити ризики і запобігти рецидивам. • Обговорення клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Атестація за новим Наказом МОЗ №650 вимагає тепер не тільки дослідницьких навичок, а й підтвердженої етичної та комунікаційної компетентності. Усі фахівці раптом усвідомили: недостатньо добре знати гемостаз – потрібно вміти говорити про нього правильно. Пояснення методології, ризиків недотримання вимог переданалітики, взаємодія лабораторії з клініцистами стали частиною професійної відповідальності. На цьому майстер-класі ви навчитеся консультувати колег щодо можливих хибних результатів дослідження гемостазу так, щоб вони насправді розуміли ситуацію. Дізнаєтеся, що підпадає під вимоги нормативної бази і стандарту, а що лежить в площині етики. Ви освоїте навички професійної комунікації, які значно підсилять вашу компетентність а також будуть сприяти успішній атестації. Після навчання ви будете впевнено трактувати результати дослідження гемостазу колегам та зможете комунікувати між підрозділами без хаосу й непорозумінь. • 1. Коагулограма як одне з найпоширеніших досліджень у клінічній практиці вимагає правильної інтерпретації. • 2. Етичні питання роботи лабораторії згідно з вимогами НСЗУ, стандартом ISO 15189 та локальними політиками медичних закладівю • 3. Професійна комунікація та консультування: яка роль у діалозі з клініцистом відводиться лікарю-лаборанту. Що входить у коло обов’язків лаборанта, а що залишається у площині професійної етики. • 4. Розбір клінічного кейсу, що потребує пояснення результатів гемостазу. • 5. Необхідність опанування комунікаційних навичок для якісного консультування. • 6. Відповіді на запитання учасників.