Заходи БПР — Клінічна діагностика 2026

Залізодефіцит є одним із найпоширеніших нутритивних порушень у підлітковому віці. У період інтенсивного росту потреба організму в залізі значно зростає, а поєднання швидких фізіологічних змін, особливостей харчування та менструальних втрат у дівчат сприяє формуванню як латентного дефіциту заліза, так і залізодефіцитної анемії. Нерідко ці стани залишаються недооціненими, адже клінічні прояви можуть бути неспецифічними та поступово впливати на самопочуття, когнітивні функції та якість життя підлітків. Запрошуємо лікарів на професійний захід, присвячений сучасним підходам до своєчасної діагностики, ефективного лікування та моніторингу пацієнтів у щоденній клінічній практиці. Практично, структуровано та з фокусом на сучасні клінічні підходи. Програма заходу • Залізодефіцит у підлітків: від латентного дефіциту до анемії — коли і як діяти лікарю? — онлайн лекція • Нормальний гемоглобін не виключає дефіцит заліза. Чи достатньо вам нормального гемоглобіну, щоб виключити дефіцит заліза? • Латентний дефіцит — це вже стан, який впливає на когнітивні функції та самопочуття підлітка. Чи вмієте ви виявляти дефіцит до розвитку анемії? • Феритин може бути «нормальним», але вводити лікаря в оману. Чи завжди ви правильно інтерпретуєте феритин? • У підлітків дефіцит часто проявляється неспецифічними симптомами, які легко пропустити. Скільки підлітків із «втомою» насправді мають дефіцит заліза? • Рання діагностика дозволяє запобігти анемії, а не лікувати її наслідки. Коли ви починаєте діяти — після анемії чи ще до неї? • Жигаль Юлія • Залізодефіцит та ЗДА у підлітків без помилок: ефективні стратегії лікування та моніторинг результатів — онлайн лекція • Чи точно ви не пропускаєте дефіцит заліза без анемії? Пацієнт «нормальний», а симптоми є? Дізнайтесь, коли починати лікування ще до падіння Hb і які аналізи справді потрібні. • Ваше лікування ЗДА у підлітків дає стабільний результат? Якщо ні — розберемо чіткий алгоритм: дози, режими, тривалість і контроль без хаосу та перевантаження. • Чому «залізо не працює» у ваших пацієнтів? 5 ключових причин неефективності терапії + як підвищити комплаєнс у підлітків у реальному житті, а не «в ідеальних умовах». • Пероральне чи парентеральне залізо: ви впевнені у своєму виборі? Клінічні сценарії, де помиляються навіть досвідчені лікарі — і як обрати оптимальну стратегію лікування. • Це точно ЗДА чи вже щось інше? Червоні прапори, диференційна діагностика та критерії відповіді на терапію, які допоможуть не пропустити серйозну патологію. • Павленко Єгор • Сучасна терапія дефіциту заліза: можливості оптимізації лікування в амбулаторній практиці* — онлайн лекція • Опис лекції уточнюється • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • Костенчак-Свистак Ольга Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Відкладене народження дитини є поширеним явищем, що потребує чіткого клінічного супроводу. Зміна репродуктивних планів пацієнток у бік більш пізнього віку робить питання оцінювання оваріального резерву, вікових змін фертильності й можливостей її збереження важливою складовою щоденної практики. Від своєчасності інформування та направлення до спеціалістів репродуктивної медицини безпосередньо залежить ефективність подальших репродуктивних стратегій і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви засвоїте актуальні підходи до відкладеного материнства, оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів, фактори, які впливають на кількість отриманих яйцеклітин, а також перспективи використання кріоконсервованого матеріалу та ймовірність народження здорової дитини. Окрім цього, ви розглянете практичні аспекти програм збереження фертильності в онкологічних пацієнток, можливості й обмеження оцінювання якості ооцитів та навчитеся вибирати між кріоконсервацією ооцитів та ембріонів відповідно до медичних, етичних і практичних аспектів. Після навчання ви зможете впевнено консультувати пацієнток щодо їхніх репродуктивних перспектив, своєчасно визначати показання до направлення до репродуктолога й ембріолога, а також надавати доказово обґрунтовану інформацію щодо сучасних технологій збереження фертильності. • Оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів з метою відкладеного материнства • Кріоконсервація ооцитів: основні етапи програми • Фактори, що впливають на кількість отриманих яйцеклітин. Чому не завжди достатньо однієї програми? • Перспективи використання кріоконсервованих ооцитів та ймовірність народження здорової дитини • Реальна практика повернення пацієнток за власними замороженими яйцеклітинами та можливі тенденції майбутнього • Можливості й обмеження оцінювання якості яйцеклітин до моменту їх використання • Збереження фертильності в онкологічних пацієнтів: актуальні підходи та можливості • Яйцеклітини чи ембріони: що обрати для кріоконсервації? Медичні, етичні та практичні аспекти вибору. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Туберкульоз вміло маскується під інші захворювання. Кашель, втома, анемія, нічна пітливість – усе це може здаватися ГРВІ або наслідком стресу. Тільки той, хто має розвинене клінічне мислення, здатен побачити те, чого інші не помічають. Бо кожен невчасно виявлений випадок – це ризик не тільки для пацієнта, а й для всього оточення. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати туберкульоз навіть під маскою «безпечних» симптомів, використовувати сучасні діагностичні інструменти (від IGRA-тестів до КТ і ПЛР) та будувати алгоритм дій у разі будь-якої підозри на інфекцію. Ви знатимете, коли треба скерувати пацієнта до фтизіатра і як уникнути помилок, що спричиняють небезпечні ускладнення. Після навчання ви більше не будете боятися пропустити туберкульоз, адже зможете діяти впевнено у разі тривалого кашлю, уражень лімфовузлів чи інших тривожних сиптомів. Результат – вчасно розірваний епідеміологічний ланцюг. • 1. Огляд епідеміології туберкульозу в Україні та світі. • 2. Актуальність клінічної класифікації туберкульозу в практиці лікарів різної спеціальності. • 3. Прогноз захворюваності на найближчий час. • 4. Клінічні ознаки та критерії підозри на легеневий туберкульоз. • 5. Візуалізація: флюорографія, радіографія, КТ органів грудної клітки. • 6. Лабораторні методи: бактеріологічний, лабораторний, молекулярно-генетичні тести. • 7. Патоморфологічні й цитологічні особливості. • 8. Ендоскопічні методи, роль хірургії. • 9. Загальноклінічні показники та прогноз. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Штучний інтелект активно інтегрується в лабораторну медицину та клінічну практику, змінюючи підходи до аналізу великих масивів лабораторних даних та інтерпретації результатів. Його використання дозволяє підвищувати точність діагностики, зменшувати ризик помилок та покращувати стратифікацію ризиків, однак вимагає від медичних фахівців розуміння як можливостей, так і обмежень цих технологій. В умовах великого обсягу роботи зростає потреба в цифровізації лабораторних процесів, автоматизованому аналізі даних та впровадженні інструментів персоналізованої медицини. На цьому заході ви розглянете принципи роботи штучного інтелекту в лабораторній діагностиці, його застосування для інтерпретації складних лабораторних результатів та автоматизації процесів. Ви дізнаєтесь про можливості та обмеження алгоритмів ШІ, питання безпеки, клінічної валідації, етичні та юридичні аспекти, а також розберете реальні кейси використання в гематології та патології. Після навчання ви зможете критично оцінювати результати, отримані за допомогою ШІ, коректно інтегрувати цифрові інструменти в лабораторну та клінічну практику та впевнено працювати в умовах цифрової трансформації лабораторної медицини. • Актуальність теми: роль ШІ в сучасній лабораторній медицині.Основна мета використання ШІ - не заміна фахівця, а розширення його можливостей. • Що таке ШІ в лабораторній діагностиці: основні принципи та напрямки застосування. • Безпека, ризики та обмеження використання ШІ: • клінічна валідація алгоритмів; • алгоритмічні помилки та упередження; • захист персональних даних; • етичні та юридичні аспекти. • Автоматизація лабораторних процесів: можливості та межі застосування. • Аналіз та інтерпретація лабораторних результатів за допомогою ШІ. • Практичні кейси використання ШІ в гематології та патології. • ШІ як інструмент підтримки клінічних рішень і персоналізованої медицини. • Критична оцінка результатів, отриманих за допомогою ШІ: роль лабораторного фахівця. • Перспективи інтеграції ШІ в лабораторні інформаційні системи та майбутнє лабораторної медицини. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лабораторні показники та результати УЗД можуть вводити в оману, якщо оцінювати їх ізольовано — можна помилково призначати зайву терапію, намагаючись «лікувати цифру» або, навпаки, пропустити реальну ендокринну патологію. На цьому заході ви розберете типові діагностичні пастки при оцінці ТТГ, вільних Т4/Т3, ПТГ, кальцію, вітаміну D, глюкози та HbA1c, а також навчитеся правильно інтерпретувати УЗД і визначати, коли сумнівний результат потребує повторної перевірки. Після навчання ви зможете краще відрізняти справжню патологію від транзиторних або сумнівних змін, уникати гіпердіагностики й приймати вірні клінічні рішення на основі всієї клінічної картини, а не одного показника. • Вступ • Чому «поганий» аналіз ще не означає хворобу — найчастіші причини хибної інтерпретації • Референтні значення vs клінічна норма: де лікар може помилитися • ТТГ, вільні Т4/Т3, антитіла: типові помилки в оцінці функції щитоподібної залози • ПТГ, кальцій, вітамін D: як не поставити неправильний діагноз за одним показником • Глюкоза, інсулін, HbA1c: коли цифри не відповідають клінічній картині • УЗД щитоподібної залози: як не лікувати «картинку» замість пацієнта • Вузли щитоподібної залози: які УЗ-ознаки справді змінюють тактику • Коли лабораторний результат потребує повторної перевірки • Розбір клінічних кейсів та практичних питань за матеріалами заходу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Порушення фаз I та II печінкової біотрансформації: патобіохімічні механізми та клінічні прояви: Сучасна модель біотрансформації ксенобіотиків Phase I: біоактивація і формування реактивних метаболітів Phase II: кон’югація та кофакторна забезпеченість Патобіохімія дисбалансу Phase I–II та транспортного компонента Модифікатори активності систем біотрансформації Клінічні фенотипи та діагностична рамка 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Якісне ведення медичної документації в операційному блоці є невіддільною частиною системи безпеки пацієнта й безперервності медичної допомоги. Структуровані, послідовні та відтворювані записи дають змогу команді операційного блоку координувати свої дії, забезпечувати простежуваність клінічного процесу й підтримувати єдиний інформаційний простір на всіх етапах оперативного втручання. У реальній практиці документація – це інструмент управління процесами, якістю медичної допомоги та здійснення інфекційного контролю. Недостатньо стандартизований підхід до ведення записів може призводити до розривів у клінічній інформації, втрати важливих даних, складнощів у відтворенні послідовності подій та ускладнення внутрішнього клінічного аналізу випадків. На цьому заході ви навчитесь організовувати documentation workflow в операційному блоці: від передопераційного етапу до післяопераційного супроводу пацієнта. Ви детально розглянете сучасні вимоги, ключові форми та журнали, принципи простежуваності стерильності й інфекційного контролю. Також ви дізнаєтеся про стандартизовані підходи до внесення даних, алгоритми корекції записів та інтеграцію електронної документації у щоденну практику операційного блоку. Після навчання ви зможете впевнено працювати з документаційними процесами в операційному блоці, забезпечувати послідовність і повноту клінічної інформації, підтримувати інфекційний контроль та ефективну взаємодію всередині команди. • Документація як частина системи безпеки в операційному блоці • Як записи підтримують клінічну безперервність • Документація як safety net для команди • Які процесні прогалини найчастіше створюють ризики • Нормативні вимоги як опора для безпечної практики • Актуальні стандарти й вимоги МОЗ • Які документи підтримують якість і простежуваність процесів • Як стандарти зменшують variability у роботі команди • Ключові документи операційного блоку: що підтримує безперервність процесу • Облік операцій • Документація стерилізації • Контроль інфекційних ризиків • Обов’язкові форми та журнали • Документаційний маршрут пацієнта • Передопераційний блок: підготовка та перевірка даних • Інтраопераційний супровід: фіксація критичних подій • Післяопераційний етап: передання інформації • Як знизити ризики у веденні записів • Стандартизовані підходи до внесення даних • Хронологія, повнота й читабельність • Алгоритм внесення корекцій • Чеклісти як інструмент зниження variability • Документація та інфекційний контроль • Простежуваність стерильності • Документування інфекційних ризиків • Як записи підтримують аудит • Сучасні рішення: цифровізація операційного блоку • Електронна документація • Цифрові чеклісти • Інтеграція documentation workflow у щоденну практику • Практичний блок: як уникнути помилок? • Розбір типових documentation gaps • Приклади безпечного заповнення документації • Розбір кейсів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)