Заходи БПР — Клінічна біохімія 2026

Даний Курс БПР присвячений темі вірусного гепатиту C в умовах війни. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування сучасних скринінгових та діагностичних алгоритмів ВГС, адаптованих до умов обмежених лабораторних можливостей. Інтерпретація результатів серологічних маркерів та вірусного навантаження (HCV RNA) для верифікації діагнозу та визначення тактики лікування. Використання неінвазивних методів оцінки фіброзу печінки (шкали APRI, FIB-4) за неможливості проведення еластографії. Вибір оптимальних схем пангенотипних противірусних препаратів прямої дії (ПППД) з урахуванням доступності та клінічної ситуації. Ведення пацієнтів з ВГС та супутньою патологією, зокрема посттравматичними станами. Організація моніторингу ефективності терапії (оцінка СВВ12) та менеджмент побічних реакцій в умовах порушеної логістики. Розробка стратегій мікроелімінації ВГС у групах високого ризику, включаючи військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб. Консультування пацієнтів щодо прихильності до лікування та профілактики реінфекції в умовах воєнного стану. Застосовувати оновлені діагностичні алгоритми для верифікації вірусних гепатитів B, C та D згідно з рекомендаціями EASL 2025. Індивідуалізувати вибір противірусної терапії прямої дії (DAA) для гепатиту С, враховуючи генотип вірусу, попередній досвід лікування та наявність цирозу. Оптимізувати схеми лікування хронічного гепатиту B, включаючи критерії початку та припинення терапії аналогами нуклеоз(т)идів. Володіти тактикою ведення пацієнтів з ко-інфекцією ВГВ/ВГD, ВГС/ВІЛ, спираючись на нові клінічні дані. Інтерпретувати результати неінвазивних методів оцінки фіброзу печінки (еластографія, біомаркери) для стратифікації ризиків та моніторингу. Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки лікування, своєчасно виявляти та корегувати побічні ефекти сучасних противірусних препаратів. Розробляти стратегії скринінгу та спостереження за пацієнтами з високим ризиком розвитку гепатоцелюлярної карциноми після ерадикації ВГС. Програма заходу • Заняття 1 — 02:12:31 • Які скринінгові стратегії щодо ВГС є пріоритетними для військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій? • Як верифікувати активну ВГС-інфекцію та прийняти рішення про початок терапії за відсутності кількісного тестування на HCV RNA? • Які неінвазивні методи оцінки стадії фіброзу печінки є валідними та доступними в умовах обмежених ресурсів? • Критерії вибору пангенотипних схем ПППД: як оптимізувати терапію з огляду на доступність препаратів та індивідуальні особливості пацієнта? • Як керувати лікарськими взаємодіями між ПППД та препаратами, що використовуються при невідкладних станах та бойовій травмі? • Тактика ведення пацієнтів, які перервали курс лікування ВГС через бойові дії або евакуацію: коли і як відновлювати терапію? • Як забезпечити безперервність лікування та моніторингу у внутрішньо переміщених пацієнтів з ВГС? • Особливості лікування ВГС у пацієнтів з коінфекціями (ВІЛ, ВГВ) та супутньою психіатричною патологією. • Заняття №2: Новини гепатології. EASL 2025. Що нового у підходах ведення хворих на вірусні гепатити • Які ключові зміни в діагностичних критеріях та алгоритмах скринінгу вірусних гепатитів пропонує EASL у 2025 році? • Які нові терапевтичні режими для лікування гепатиту С рекомендовані як перша лінія, особливо для складних груп пацієнтів (з невдачею попередньої терапії, декомпенсованим цирозом)? • Як змінилася тактика ведення пацієнтів з хронічним гепатитом В: нові критерії початку лікування, концепція функціонального одужання та роль комбінованої терапії? • Які оновлені підходи до діагностики та лікування гепатиту D (дельта-вірусу), зокрема ефективність булевіртиду та інших нових препаратів? • Як вести пацієнтів після досягнення стійкої вірусологічної відповіді (SVR) при ВГС: оновлені рекомендації щодо скринінгу гепатоцелюлярної карциноми? • Які особливості лікування вірусних гепатитів у особливих популяціях: вагітних, пацієнтів з імуносупресією, реципієнтів трансплантованих органів? • Чи існують нові дані щодо менеджменту позапечінкових проявів вірусних гепатитів та їх впливу на довгостроковий • Заняття №3: EASL 2025. Нові клінічні рекомендації. Ведення хворих на хронічний гепатит В • Які ключові зміни у визначенні фаз хронічної HBV-інфекції та критеріях встановлення діагнозу хронічного гепатиту B пропонують рекомендації EASL 2025? • Як змінились показання до початку противірусної терапії, зокрема для пацієнтів з високим вірусним навантаженням та нормальним рівнем АЛТ? • Які оновлені терапевтичні цілі та кінцеві точки лікування ХГВ, і яка роль функціонального одужання (втрата HBsAg) у новій парадигмі? • Як вести пацієнтів з ХГВ перед та під час імуносупресивної терапії для профілактики реактивації вірусу? • Як вести вагітних з ХГВ для запобігання перинатальної передачі вірусу згідно з новими даними? • Яке місце неінвазивних методів оцінки фіброзу печінки (еластографія, біомаркери) у нових діагностичних та моніторингових алгоритмах? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Рефракційна заміна кришталика є тією галуззю офтальмохірургії, яка постійно розвивається й доповнюється. З’являються нові рішення для корекції пресбіопії, високого ступеня аметропії та рефракційних ускладнень після попередніх втручань. Згідно з даними Американської академії офтальмології, понад 26 мільйонів людей у США страждають на пресбіопію, і ця цифра продовжує зростати з віком населення. Імплантація сучасних інтраокулярних лінз (ІОЛ), зокрема мультифокальних та EDOF, дозволяє пацієнтам відновити якість зору без потреби в окулярах, проте ефективність таких втручань безпосередньо залежить від точності біометричних розрахунків і правильного вибору ІОЛ. Без корекції формул розрахунку може трапитись помилка у визначенні сили ІОЛ, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу. Врахування стилю життя та анатомічних особливостей пацієнта є обов’язковим для успішного результату та попередження післяопераційних порушень, зокрема дісфотопсій або залишкового астигматизму. Майстер-клас «Рефракційна заміна кришталика: сучасні рішення. Розбір клінічного випадку» буде присвячений вивченню сучасного підходу до рефракційної заміни кришталика: від показань до вибору цієї методики до індивідуалізованого підбору типу ІОЛ (монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF) з урахуванням потреб пацієнта. Учасники детально розглянуть роль біометричних приладів, алгоритми планування втручання, технології фемтолазерної підтримки, інтраопераційної візуалізації та навігації. Особливу увагу буде приділено післяопераційному веденню, профілактиці ускладнень і мінімізації ризиків. Практичну цінність курсу забезпечить розбір клінічного випадку імплантації мультифокальної ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Показання до рефракційної заміни кришталика. • Типи інтраокулярних лінз (ІОЛ): монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF. • Алгоритм підбору ІОЛ залежно від потреб пацієнта. • Роль сучасних біометричних приладів у плануванні операції. • Технології фемтолазерної підтримки під час РЗХ. • Вибір пацієнтів: коли РЗХ краща за лазерну корекцію. • Інтраопераційні технології візуалізації та навігації. • Післяопераційне ведення та профілактика ускладнень. • Клінічний випадок: мультифокальна ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Потенційні ризики та шляхи їх мінімізації. • Відповіді на запитання.

Курс БПР присвячений диференційній діагностиці інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу та оцінку їх еволюції, диференційну діагностику вірусних екзантем і бактеріальних уражень шкіри, алгоритми розрізнення інфекційних висипів та алергічних дерматозів. Програма також охоплює ідентифікацію патогномонічних симптомів і «червоних прапорців» тяжкого перебігу, оцінку показань до лабораторної діагностики, розробку тактики ведення пацієнтів згідно з принципами доказової медицини та диференційну діагностику із системними захворюваннями сполучної тканини й геморагічними васкулітами. Програма заходу • Заняття 1 • 02:03:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування • Конспект до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічні задачі до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Тестування БПР до курсу • Морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою • «Червоні прапорці» у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису • Хвороба Кавасакі: клінічні ситуації та діагностичні критерії • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот» • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів • Диференційна діагностика кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки та симптомом Пастія • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений диференційній діагностиці інфекційних і неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу — макули, папули, везикули, пустули та петехії — і оцінювання їхньої еволюції. Курс допоможе диференціювати вірусні екзантеми, бактеріальні ураження шкіри, алергічні дерматози, системні захворювання сполучної тканини та геморагічні васкуліти. Учасники навчаться виявляти патогномонічні симптоми та «червоні прапорці» тяжкого перебігу, оцінювати показання до лабораторної діагностики та розробляти тактику ведення пацієнтів відповідно до принципів доказової медицини. Програма заходу • Заняття 1: Диференційна діагностика інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. • Тривалість заняття 1: 02:03:51. • Ключові морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів. • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою. • Клінічні ознаки («червоні прапорці») у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису. • Клінічні ситуації, у яких слід запідозрити хворобу Кавасакі, та діагностичні критерії. • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки. • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот». • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах, зокрема хворобі Шенлейна-Геноха. • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона. • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка. • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів. • Диференціація кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу. • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі порівняно з кором. • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем, зокрема синдромів «рука-нога-ротик» і Бостонської екзантеми. • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки, «малиновим язиком» та симптомом Пастія. • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона на тлі екзантеми. • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ. • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору: вакцинація, імуноглобулін та терміни проведення. • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Конспект до заняття 2. • Клінічні задачі до заняття 2. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

​Перитонеальний канцероматоз (ПК) є важким ускладненням онкологічних захворювань, зокрема раку шлунка, яєчників та колоректального раку. Сучасні методи лікування, такі як циторедуктивна хірургія у поєднанні з гіпертермічною внутрішньочеревною хіміотерапією, демонструють значне покращення виживаності пацієнтів. Згідно з систематичним оглядом 2024 року (Efficacy of Cytoreductive Surgery (CRS) + HIPEC in Gastric Cancer with Peritoneal Metastasis: Systematic Review and Meta-Analysis), пацієнти з ПК від раку шлунка, які отримували CRS + HIPEC, мали медіану загальної виживаності 9,8–28,2 місяців порівняно з 4,9–8 місяців у групі, що отримувала лише паліативну хіміотерапію. Знання про показання до CRS та HIPEC, критерії відбору пацієнтів та сучасні протоколи лікування є важливими для лікарів різних спеціальностей. Недостатня обізнаність може призвести до марнування часу, коли хірургічне втручання ще потенційно ефективне, або до неправильного скерування пацієнта. Розуміння принципів післяопераційного спостереження та оцінки ефективності терапії також є необхідним для забезпечення оптимальних результатів лікування. Навчальний курс «Циторедуктивна хірургія (CRS) та HIPEC: сучасні стандарти та оптимізація лікування» буде присвячений вивченню сучасних стандартів застосування циторедуктивної хірургії та гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії у лікуванні перитонеального канцероматозу. Учасники розглянуть основні показання до цих методів та категорії пацієнтів, яким вони можуть бути рекомендовані. Буде детально проаналізована стратегія видалення уражень з урахуванням «золотих зон» циторедукції. Окрему увагу буде приділено вибору хіміопрепаратів для HIPEC і методології проведення процедури. Також розглядатимуться підходи до післяопераційного ведення пацієнтів, включно з ранньою реабілітацією та профілактикою ускладнень. У програму входить аналіз патогістологічних показників ефективності лікування, включаючи роль морфології та біомаркерів. Завершальна частина буде присвячена досвіду впровадження CRS та HIPEC в Україні та аналізу локальних клінічних результатів. • Актуальність CRS та HIPEC — показання та основні категорії пацієнтів. • «Золоті зони» циторедукції — стратегія хірургічного видалення уражень. • HIPEC: методологія та вибір хіміопрепаратів — оптимальні режими та препарати. • Післяопераційне ведення пацієнтів — рання реабілітація, контроль ускладнень. • Патогістологічна оцінка ефективності CRS та HIPEC — роль маркерів і морфологічного аналізу. • Впровадження CRS та HIPEC в Україні — досвід та перспективи. • Аналіз наших клінічних даних — виживаність, ускладнення, прогностичні фактори. • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретувати роль ендотеліальної дисфункції, запалення, оксидативного стресу та кальцифікації у патогенезі судинної ригідності. 2. Застосовувати та аналізувати дані неінвазивних методів оцінки артеріальної жорсткості, зокрема каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). 3. Оцінювати параметри центральної гемодинаміки, включаючи центральний аортальний тиск та індекс аугментації, для стратифікації ризику. 4. Диференційовано підходити до вибору антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, антагоністи кальцію) з доведеним позитивним впливом на еластичність судинної стінки. 5. Розробляти персоналізовані стратегії лікування, спрямовані на одночасну корекцію артеріального тиску та показників судинної жорсткості. 6. Інтегрувати оцінку артеріальної жорсткості в алгоритм ведення пацієнтів з резистентною та ізольованою систолічною гіпертензією. Питання, що розглядаються: молекулярно-генетичні детермінанти підвищеної схильності до розвитку раннього судинного старіння та артеріальної жорсткості. Клінічне значення розбіжності між показниками брахіального та центрального аортального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Методи оцінки жорсткості судинної стінки, валідні та відтворювані для використання у рутинній клінічній практиці. Докази переваг певних комбінацій антигіпертензивних препаратів щодо впливу на швидкість поширення пульсової хвилі. Роль статинів, антидіабетичних та антиагрегантних препаратів у модуляції артеріальної жорсткості незалежно від їх основного ефекту. Доцільність використання цільових показників артеріальної жорсткості, зокрема ШППХ <10 м/с, як критерію ефективності терапії артеріальної гіпертензії. Немедикаментозні втручання, зокрема аеробні навантаження та дієта DASH, щодо зниження ригідності артеріальної стінки. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Штучний інтелект активно інтегрується в лабораторну медицину та клінічну практику, змінюючи підходи до аналізу великих масивів лабораторних даних та інтерпретації результатів. Його використання дозволяє підвищувати точність діагностики, зменшувати ризик помилок та покращувати стратифікацію ризиків, однак вимагає від медичних фахівців розуміння як можливостей, так і обмежень цих технологій. В умовах великого обсягу роботи зростає потреба в цифровізації лабораторних процесів, автоматизованому аналізі даних та впровадженні інструментів персоналізованої медицини. На цьому заході ви розглянете принципи роботи штучного інтелекту в лабораторній діагностиці, його застосування для інтерпретації складних лабораторних результатів та автоматизації процесів. Ви дізнаєтесь про можливості та обмеження алгоритмів ШІ, питання безпеки, клінічної валідації, етичні та юридичні аспекти, а також розберете реальні кейси використання в гематології та патології. Після навчання ви зможете критично оцінювати результати, отримані за допомогою ШІ, коректно інтегрувати цифрові інструменти в лабораторну та клінічну практику та впевнено працювати в умовах цифрової трансформації лабораторної медицини. • Актуальність теми: роль ШІ в сучасній лабораторній медицині.Основна мета використання ШІ - не заміна фахівця, а розширення його можливостей. • Що таке ШІ в лабораторній діагностиці: основні принципи та напрямки застосування. • Безпека, ризики та обмеження використання ШІ: • клінічна валідація алгоритмів; • алгоритмічні помилки та упередження; • захист персональних даних; • етичні та юридичні аспекти. • Автоматизація лабораторних процесів: можливості та межі застосування. • Аналіз та інтерпретація лабораторних результатів за допомогою ШІ. • Практичні кейси використання ШІ в гематології та патології. • ШІ як інструмент підтримки клінічних рішень і персоналізованої медицини. • Критична оцінка результатів, отриманих за допомогою ШІ: роль лабораторного фахівця. • Перспективи інтеграції ШІ в лабораторні інформаційні системи та майбутнє лабораторної медицини. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Побудова довіри через слухання: -Техніка активного слухання -Мистецтво запитань: перехід від відкритих до закритих. «Болі» пацієнта та бар’єри: чому пацієнти відчувають незадоволення Конфліктологія для лікаря: причини та стадії розвитку конфлікту (від прихованої до інциденту). Алгоритм EVE (Explore, Validate, Explain): вирішуємо конфлікти правильно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Групи крові та Rh-фактор: лабораторна діагностика, помилки та контроль якості Основи імуногематології (система ABO, Rh, Kell, Duffy, Kidd, MNS; генетичні і серологічні особливості, клінічне значення антигенів). Методи лабораторної діагностики груп крові та Rh-фактора: від класичних серологічних до сучасних автоматизованих та молекулярно-генетичних технологій. Типові помилки у визначенні груп крові на преаналітичному, аналітичному, постаналітичному етапах. Контроль якості та стандартизація (внутрішній контроль якості (IQC), зовнішній контроль якості (EQA / VEQ), вимоги стандарту ISO 15189 щодо управління якістю у серологічних лабораторіях). Клінічні аспекти та проблемні випадки (слабкий D-антиген, дискордантні результати, критичні ситуації при переливанні крові та в акушерстві). 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рубцева алопеція – це незворотне руйнування волосяних фолікулів. Кожна затримка діагностики – крок до незворотної втрати волосся. Важливо вміти своєчасно розпізнавати активне запалення, відрізняти рубцеві та нерубцеві форми й обирати адекватну терапію, щоб зупинити процес і зберегти максимальну кількість фолікулів. На цьому заході ви розглянете клінічні випадки рубцевої алопеції, навчитеся диференціювати лімфоцитарні й нейтрофільні форми, оцінювати активність запального процесу та планувати терапію, зокрема з медикаментозними, фізіотерапевтичними та хірургічними підходами. Окремо ви розглянете ранні ознаки рубцювання і способи контролю розвитку процесу. Після навчання ви будете впевнено працювати з пацієнтами, які мають прогресувальну втрату волосся, хронічне запалення шкіри голови та потребують комплексного лікування. • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Сумісність у трансфузіології: лабораторні алгоритми підбору донорської крові Основи імуногематології, що включають принципи взаємодії антигенів і антитіл, клінічне значення систем ABO та RhD, їхню імуногенність і ризики сенсибілізації; характеристика клінічно значущих антитіл. Лабораторні етапи підбору донорської крові, що охоплюють визначення групи крові пацієнта та донора з урахуванням особливих серологічних варіантів (слабкі антигени ABO, слабкий D), фенотипування за RhD та іншими клінічно значущими антигенами, проведення скринінгу алоантитіл із використанням сучасних методик і підходів до інтерпретації результатів. Особливості трансфузії у пацієнтів із багаторазовими переливаннями, підбору крові для вагітних і новонароджених, алгоритми дій в ургентних умовах та підходів до трансфузії у пацієнтів з аутоантитілами. Принципи контролю якості лабораторних досліджень та вимог до ведення документації і трасування компонентів крові. Висновки та рекомендації. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Прищитоподібні залози часто не візуалізуються під час рутинного УЗД, а їх патологію можна сплутати з вузлом щитоподібної залози або лімфатичним вузлом. На цьому заході ви навчитеся знаходити прищитоподібні залози за анатомічними орієнтирами, оцінювати їх сонографічні ознаки при аденомі, гіперплазії, карциномі та кісті, а також проводити диференційну діагностику з іншими утвореннями шиї. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати патологічно змінені прищитоподібні залози, використовувати доплерографію у складних випадках і правильно визначати подальшу тактику обстеження пацієнта. • Ультразвукова анатомія та топографія прищитоподібних залоз: • Ехо-будова нормальних прищитоподібних залоз та чи можна їх побачити при рутинному обстеженні • Варіанти кількості • Типове та атипове розташування • Фізіологія та патофізіологія прищитоподібних залоз: поняття про первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. • Коли і чому виникає гіпопаратиреоз? • Клінічна картина та лабораторна діагностика гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу. • Класифікація захворювань та сонографічна картина прищитоподібних залоз: • Гіперплазія • Аденома • Карцинома • Кіста • Коли треба «шукати» прищитоподібні залози та як це робити? • Ультразвукова диференційна діагностика: утворення прищитоподібної залози/вузол щитоподібної залози/лімфатичний вузол (ультразвукові критерії, роль доплерографії). • Складні випадки та помилки: розбір реальних клінічних кейсів. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань