Заходи БПР — Кардіологія 2026

Діабетичні гіперглікемічні кризи, зокрема діабетичний кетоацидоз (ДКА) та гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГОС), становлять пряму загрозу життю пацієнтів і є частими супутниками критичних станів, що вимагають інтенсивної терапії. Для анестезіологів, інтенсивістів і лікарів невідкладної допомоги знання сучасних протоколів і алгоритмів є не лише вимогою стандартів, а й питанням безпеки та ефективності. Попри те, що ДКА і ГОС традиційно асоціюються з відділеннями інтенсивної терапії, перші прояви кризів часто виникають в амбулаторній або загальностаціонарній практиці. Тому, ендокринологи, терапевти, хірурги, інфекціоністи, неврологи та інші спеціалісти повинні знати особливості цих станів. У роботі з пацієнтами, які мають ризик метаболічної декомпенсації, вкрай важливою є своєчасна діагностика й ретельне планування лікувальної тактики. Навчальний захід «Кетоацидоз і гіперосмолярний стан в інтенсивній терапії: алгоритми дій» буде присвячений вивченню клінічних особливостей і диференційної діагностики ДКА та ГОС, аналізу сучасних алгоритмів інтенсивної терапії згідно з рекомендаціями ADA 2025 і NICE 2023. Будуть розглянуті типові помилки, що впливають на виживаність пацієнтів, і способи їх уникнення. Окрема увага буде приділена змішаним формам гіперглікемічних кризів, корекції ацидозу та електролітних порушень, а також етапному переходу на підшкірну інсулінотерапію. Цей захід буде корисний усім лікарям, які прагнуть уникнути помилок у веденні метаболічних кризів. • Актуальність проблеми невідкладних діабетичних станів. • Діабетичний кетоацидоз (ДКА) • Етіологія, патогенез • Клініка, діагностичні критерії • Алгоритм інтенсивної терапії • Типові помилки • Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГОС) • Фактори ризику, патогенез • Клінічні особливості • Принципи лікування в ІТ • Критичні помилки ведення • Диференційна діагностика. Змішаний криз • Відмінності між ДКА та ГОС • Спільні принципи моніторингу та лікування • Особливості змішаного типу • Алгоритми дій (ADA 2025, NICE 2023) • Інфузійна терапія • Інсулінотерапія • Корекція ацидозу та електролітних порушень • Перехід на підшкірний інсулін • Клінічні кейси • Практичний розбір випадків ДКА і ГОС • Аналіз рішень і типових помилок • Відповіді на запитання учасників

Синдром надмірного бактеріального росту (СНБР) – недооцінена причина широкого спектра гастроінтестинальних симптомів. Пацієнти можуть тривало лікуватись від синдрому подразненого кишківника, лактазної недостатності чи функціональної диспепсії, тоді як справжньою основою скарг є саме СНБР. Здуття, метеоризм, біль у животі, діарея – усе це неспецифічні прояви, які без належного діагностичного алгоритму можна легко сплутати з іншою нозологією. Нелікований СНБР може призводити до хронічного дефіциту вітамінів та мікроелементів, втрати ваги, мальабсорбції, що особливо небезпечно для літніх та коморбідних пацієнтів. У людей з цукровим діабетом, гіпотиреозом, СПК чи імунними порушеннями СНБР виникає частіше – і про це варто пам’ятати. Знання клінічного перебігу, сучасних діагностичних критеріїв і методів терапії допомагає лікарю не лише поставити правильний діагноз, а й покращити якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Синдром надмірного бактеріального росту: шлях від діагнозу до одужання» буде присвячений вивченню патофізіології, клінічних проявів і діагностики СНБР. Буде розглянутий зв’язок СНБР з коморбідними станами, а також механізми, за якими медикаменти (антибіотики, ІПП тощо) можуть провокувати розвиток цього синдрому. Учасники дізнаються, коли варто підозрювати СНБР, як відрізнити його від целіакії, СПК чи непереносимості лактози, та які методи діагностики є клінічно доцільними в амбулаторній практиці. У програмі також – принципи сучасного лікування СНБР та ведення пацієнтів після завершення терапії. Завдяки цьому майстер-класу спеціаліст зможе швидше орієнтуватись у разі неспецифічних скарг і уникати хибних діагностичних рішень. • Надмірне розмноження бактерій у тонкому кишківнику: механізми розвитку, поширеність та значення проблеми. Роль мікробіому в розвитку СНБР • Оцінювання ризику для пацієнтів, якщо діагноз не виявлено вчасно або лікування не розпочато • Захворювання, що супроводжують СНБР, та вплив лікарських засобів на розвиток СНБР • Сучасні підходи до діагностики СНБР • Диференціальна діагностика (целіакія, СПК, лактозна непереносимість) • Етапи проведення сучасного лікування СНБР • Відповіді на запитання учасників

Науково-практична конференція у дистанційному форматі. Регіон: Україна. Спеціальності: Загальна практика – сімейна медицина, Внутрішні хвороби, Ендокринологія, Педіатрія, Кардіологія, Нефрологія, Гастроентерологія, Алергологія, Хірургія, Акушерство та гінекологія, Клінічна лабораторна діагностика, Фізична та реабілітаційна медицина. Програма заходу • Початок: 03.09.2026 11:00:00 • Балів: 3 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медичні помилки неможливо виключити повністю. Їхні наслідки часто зачіпають не лише пацієнта, а й самого лікаря. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати синдром «другої жертви», підтримати себе та колег після критичних подій, а також діяти відповідно до сучасних принципів безпеки пацієнтів і медичного персоналу. Після навчання ви зможете зменшити ризик повторних помилок, зберегти професійну ефективність і впроваджувати культуру безпечного реагування на несприятливі події. • 1. Ілюзія «безпомилкової» медицини та жорстка реальність • Чого від нас чекають vs що маємо насправді: суспільство чекає від анестезіолога та лікаря ЕМД роботи робота — 100% точності 24/7. Але ми працюємо в умовах хаосу, дефіциту часу та важких станів. • Хто така «перша жертва»: пацієнт та його родина. • Що кажуть світ і ВООЗ: чому провідні медичні системи давно відмовилися від «пошуку винного» і чому Гельсінська декларація безпеки прямо вимагає захищати й підтримувати медичний персонал. • 2. Закон, етика та українські реалії: чому ми мовчимо? • Де межа між вимушеним ризиком і помилкою: коли ти інтубуєш на виклику в темному коридорі або встановлюєш катетер на зупинці — де закінчується важкість стану і починається помилка? • Український пасток-ефект: відсутність декриміналізації медичних помилок. Чому лікар в Україні залишається один на один із кримінальним кодексом, страхом перед адміністрацією та «стіною мовчання» серед колег. • 3. Коли постраждалим стає лікар: розбір синдрому та живі кейси • Хто така «друга жертва»: чому лікар після важкої втрати чи ускладнення сам потребує негайної допомоги. • Руйнівні наслідки для лікаря: ПТСР, флешбеки, деструктивний копінг, вигорання та вихід із професії. • Реальні клінічні кейси з українських ВАІТ та ЕМД • Каскад помилок: чому лікар у стані важкого стресу й провина майже гарантовано припуститься нової помилки на наступному чергуванні. • 4. Західні протоколи у дії: чек-листи та алгоритми дій • Як це працює у США та Європі: досвід колег (програми RISE, Scott Model, Just Culture). Як за кордоном рятують лікарів від професійного вигорання та суїцидів після критичних інцидентів. • Готовий чек-лист та алгоритм реагування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Андрогенна алопеція – найпоширеніша форма випадіння волосся, яка суттєво впливає на якість життя та психологічний стан пацієнтів. Це складна естетична проблема, що є викликом для лікаря, який має своєчасно встановити діагноз, оцінити патогенез та обрати ефективну тактику лікування. Рання діагностика дає змогу зупинити або сповільнити прогресування недуги та запобігти незворотній втраті волосяних фолікулів. Якщо лікар не орієнтується в сучасних методах діагностики й лікування алопеції, це може обернутися втратою часу та призначенням неефективних засобів. Алопеція прогресує, а разом з нею і тривожність та розчарування пацієнта. У тяжких випадках це може призвести до появи ускладнень – особливо якщо застосовуються сумнівні або просто шкідливі процедури, які не мають нічого спільного з доказовою медициною. Навчальний захід «Андрогенна алопеція: ознаки, діагностика, лікування» буде присвячений вивченню причин, механізмів та клінічних проявів андрогенної алопеції з акцентом на сучасні методи діагностики (зокрема трихоскопію, фототрихограму, лабораторне оцінювання гормонального статусу) та актуальні терапевтичні підходи. Будуть розглянуті етапи підбору лікування для чоловіків і жінок. Учасники заходу дізнаються про ефективність міноксидилу, фінастериду, антиандрогенів, ін’єкційних і фізіотерапевтичних методів. Окрема увага буде приділена показанням до трансплантації волосся та особливостям ведення пацієнтів жіночої статі. • Вступна частина • Актуальність проблеми андрогенетичної алопеції в сучасній медицині. • Основні епідеміологічні дані: поширеність серед чоловіків і жінок. • Етіологія та патогенез • Генетичні фактори і роль андрогенів. • Механізм дії дигідротестостерону (ДГТ) на волосяні фолікули. • Відмінності патогенезу в чоловіків та жінок. • Клінічна картина • Основні симптоми і стадії андрогенетичної алопеції. • Особливості перебігу в чоловіків та жінок. • Диференціальна діагностика з іншими формами алопеції. • Дігностика • Клінічне обстеження та збір анамнезу. • Трихосопія та лабораторні методи. • Оцінювання гормонального статусу, додаткові обстеження. • Сучасні підходи до лікування • Медикаментозна терапія. • Ін’єкційні методи (мезотерапія, PRP). • Фізіотерапевтичні методи (лазерна терапія). • Хірургічне лікування: трансплантація та імплантація волосся. • Особливості ведення пацієнтів жіночої статі. • Відповіді на запитання.