Заходи БПР — Інфекційні хвороби 2026

МРТ хребта – ефективний метод діагностики причин болю в спині та неврологічного дефіциту. Від правильної інтерпретації зображень залежить подальша тактика ведення пацієнта, обґрунтованість направлення на інвазивні втручання й ефективність консервативного лікування. Через незнання особливостей МРТ-діагностики або відсутність системного підходу до аналізу знімків можна не помітити клінічно значущу патологію, а також це може призводити до гіпердіагностики й помилкових клінічних рішень. На цьому заході ви опрацюєте структурований підхід до інтерпретації МРТ хребта відповідно до анатомічних і вікових особливостей. Ви розглянете типові МР-прояви дегенеративних, травматичних, запальних, інфекційних і пухлинних уражень, а також післяопераційні зміни. Ви навчитеся формувати правильний протокол опису й розглянете найпоширеніші діагностичні помилки. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати МРТ-зміни при гострому й хронічному болю в спині, радикулопатіях, наслідках травм і хірургічних втручань, а також визначати подальшу клінічну тактику ведення пацієнта. • Вступ. • Анатомічні й вікові особливості хребта. • Алгоритм інтерпретації МРТ хребта і структурований протокол опису. • Дегенеративні захворювання. • Травматичні ураження. • Запальні та інфекційні процеси. • Пухлини. • Післяопераційні зміни. • Типові помилки інтерпретації. • Висновки.

Розвиток м'яких навичок (soft skills). Кількість балів: 2. Мета навчання: допомогти зрозуміти тактику поведінки лікаря при повідомленні різним за віком пацієнтам про важкий діагноз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Володіння сучасними підходами до легеневої цитології є важливою навичкою, адже цитологічне дослідження дозволяє швидко підтвердити злоякісний процес, інфекційне ураження чи іншу патологію легень і визначити подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати цитологічні препарати, розрізняти найпоширеніші патологічні зміни та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете впевненіше оцінювати результати легеневої цитології, ефективніше взаємодіяти з лабораторією та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Легенева цитологія сьогодні • Види матеріалу та преаналітичний етап • Адекватність цитологічного зразка • WHO Reporting System for Lung Cytopathology • Atypical та Suspicious for malignancy • Злоякісні новоутворення легень • Додаткові методи дослідження • Клініко-цитологічна кореляція

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Основна лекційна частина курсу 3. Тестування БПР

Синдром полікістозних яєчників є не тільки гінекологічною проблемою, а комплексним ендокринно-метаболічним станом, що може впливати на репродуктивне здоров’я та довгострокові кардіометаболічні ризики. Сучасні міжнародні рекомендації змінили підходи до діагностики та ведення таких пацієнток, а надмірна орієнтація лише на ультразвукові зміни яєчників або рівень антимюлерового гормону може ускладнювати клінічні рішення. Недостатнє розуміння фенотипів СПКЯ, ролі інсулінорезистентності та метаболічних порушень може призводити до гіпердіагностики, необґрунтованих обстежень, затримки встановлення правильного діагнозу та труднощів у виборі оптимальної тактики лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати сучасні діагностичні критерії СПКЯ, оцінювати клінічні фенотипи захворювання, правильно аналізувати прояви гіперандрогенії та роль антимюлерового гормону й ультразвукових критеріїв. Ви розберете принципи метаболічного скринінгу, особливості виявлення інсулінорезистентності, дисліпідемії та метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки, а також ознайомитеся з сучасними підходами до терапії та типовими помилками, які можуть призводити до гіпердіагностики СПКЯ. Після навчання ви зможете вести пацієнток із поєднанням порушення менструального циклу, гіперандрогенії, безпліддя, надлишкової масою тіла, метаболічних порушень та застосовувати персоналізований підхід у кожному клінічному випадку. • Чому термін «СПКЯ» більше не відображає повної сутності захворювання • ПМОС як сучасна концепція: патофізіологія та клінічні фенотипи • Оновлені міжнародні підходи до діагностики ПМОС • Гіперандрогенія: клінічна оцінка та лабораторна інтерпретація • Роль антимюллерового гормону та ультразвукових критеріїв • Метаболічний скринінг: інсулінорезистентність, ожиріння, дисліпідемія, НАЖХП/МАЖХП • Сучасні підходи до терапії ПМОС • Гіпердіагностика СПКЯ/ПМОС: типові помилки, надмірна інтерпретація УЗД/AMГ та критерії, що призводять до помилкового встановлення діагнозу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Жовтяниця визначається як жовте забарвлення шкіри, зумовлене надлишком білірубіну. Найчастіше виникає через надмірне утворення білірубіну, порушення кон’югації чи транспорту, обструкцію жовчних шляхів або ураження печінки. Діагностика починається зі збору анамнезу, клінічного огляду та базових лабораторних досліджень. Пацієнти з жовтяницею можуть мати як характерні прояви — жовте забарвлення слизових оболонок та свербіж, — так і бути повністю безсимптомними. Важливо вчасно визначити можливу етіологію виникнення жовтяниці для правильного вибору тактики лікування. Ви отримаєте: • Практичні алгоритми ведення пацієнта із різними видами жовтяниць • Навички правильного вибору діагностичного маршруту • Чіткі принципи менеджменту пацієнта на кожному етапі обстеження Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Класифікація жовтяниць (за патогенезом, видом гіпербілірубінемії, причиною) • Як відрізнити псевдожовтяницю (гіперкаротинемія, дія лікарських засобів) від істинної жовтяниці • Фізикальний огляд при жовтяниці: від голови до п‘ят • Лабораторне обстеження при жовтяниці: патерни ураження печінки, вибір подальших методів обстеження при первинній діагностиці жовтяниці • Діагностика вроджених гіпербілірубінемій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета заходу: Розширити знання та покращити практичні навички учасників щодо алгоритмів невідкладної допомоги при захворюваннях та травмах опорно-рухового апарату (скелетній травмі, мінно- вибухових переломах, септичному артриті, гострому болю в спині тощо). По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (12 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Практичний курс для лікарів: від патофізіології лихоманки до складних діагностичних і клінічних рішень. Чіткі алгоритми, сучасні рекомендації, клінічні кейси та диференційна діагностика — для впевненої роботи з пацієнтами з лихоманкою в амбулаторії, стаціонарі та ургентній практиці. На курсі ви розберете механізми розвитку лихоманки та сучасні уявлення про терморегуляцію, навчитеся відрізняти лихоманку від гіпертермії, освоїте інтерпретацію основних маркерів запалення та отримаєте структурований алгоритм обстеження пацієнта з гарячкою — від анамнезу до визначення «червоних прапорців». Ви навчитеся проводити диференційну діагностику лихоманок із висипом, штучних, параінфекційних та неінфекційних станів, розберете принципи безпечної та ефективної антипіретичної терапії, типові помилки при призначенні препаратів та особливості їх використання у різних клінічних ситуаціях. Курс допоможе освоїти підхід до пацієнта з лихоманкою без видимого вогнища та алгоритми ведення у невідкладних станах, розібрати складні й небезпечні синдроми: хворобу Кавасакі, MIS-C/MIS-A, HLH/MAS, фебрильні судоми. Після курсу ви будете впевнено та системно оцінювати пацієнтів із лихоманкою, застосовуючи структурований алгоритм діагностичного пошуку. Отримаєте практичні навички диференційної діагностики інфекційних, аутоімунних, онкогематологічних і параінфекційних причин гарячки та зможете своєчасно розпізнавати синдроми, що потребують невідкладних рішень. Навчання відбувається у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Підходи до ведення пацієнтів з лихоманкою • 1. Патофізіологія лихоманки • 2. Лабораторні дослідження та лихоманка • 3. Обстеження пацієнта з лихоманкою • 4. Антипіретична терапія • БЛОК 2. Лихоманка у відділенні невідкладної допомоги • 1. Лихоманка без видимого вогнища • 2. Як не пропустити сепсис? • 3. Небезпечні неінфекційні та параінфекційні стани • БЛОК 3. Лихоманка невідомого генезу • 1. Класична лихоманка невідомого генезу • 2. Покроковий алгоритм обстеження пацієнта з ЛНГ • 3. ЛНГ в імуноскомпроментованих пацієнтів • 4. Інші варіанти ЛНГ • БЛОК 4. Некласичні лихоманки • 1. Рецидуючі лихоманки • 2. Субфебрилітет неясного генезу. Постінфекційні лихоманки Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Геріатричні пацієнти з цукровим діабетом – це складна реальність в операційній, де кожне рішення анестезіолога впливає на результат. Похилий вік, поліморбідність та зміни фармакокінетики роблять їх особливо вразливими до ускладнень. На заході ви навчитесь оцінювати мультифакторні ризики, обирати оптимальний метод анестезії та налаштовувати моніторинг. Ви розглянете алгоритми періопераційного ведення, навчитеся контролювати глікемію, передбачати типові ускладнення й застосовувати сучасні підходи до післяопераційного знеболювання. Практичні клінічні випадки дадуть змогу відпрацювати знання в умовах, максимально наближених до реальної роботи. Після заходу ви впевнено здійснюватимете анестезіологічний супровід геріатричних пацієнтів з цукровим діабетом. • Вступ • Актуальність проблеми: старіння населення, збільшення кількості операцій у пацієнтів похилого віку. • Поширеність цукрового діабету, його вплив на хірургічну практику. • Потреба у мультидисциплінарному підході та персоналізованій анестезії. • Особливості пацієнтів похилого віку • Поліморбідність: серцево-судинні, легеневі, ниркові, печінкові захворювання. • Порушення обміну речовин, мальабсорбція, імунні дисфункції. • Підвищена чутливість до медикаментів, ризик алергічних реакцій. • Передопераційний огляд і підготовка • Виявлення основних відхилень за результатами лабораторних та інструментальних досліджень. • Оцінювання ступеня хірургічного та анестезіологічного ризику. • Формування індивідуальної програми періопераційного супроводу. • Алгоритм ведення пацієнта з ЦД похилого віку • Діагностика вуглеводного статусу та контроль глікемії. • Вибір методу анестезії та інтраопераційного моніторингу. • Сучасні підходи до оцінювання больового синдрому. • Оптимальні стратегії післяопераційного знеболювання. • Типові помилки в періопераційному менеджменті • Недооцінення ризиків гіпо- та гіперглікемії. • Неправильний вибір анестезіологічних препаратів та методик. • Недостатній моніторинг метаболічних порушень та гемодинаміки. • Ігнорування принципів мультимодальної аналгезії. • Розбір клінічних кейсів • Практичні приклади ведення пацієнтів похилого віку з ЦД. • Обговорення тактики, допущених помилок і шляхів їх уникнення. • Висновки для щоденної практики. • Q&A-сесія

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики шкірних та системних інфекцій у дітей, інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень і антибіотикограм, а також розробки алгоритмів емпіричної та таргетної антибіотикотерапії. У програмі розглядаються ведення пацієнтів з бактеріємією, сепсисом, інфекційним ендокардитом та остеомієлітом, менеджмент токсин-опосередкованих синдромів, застосування сучасних клінічних протоколів і рекомендацій у педіатричній практиці. Окрему увагу приділено епідеміологічним тенденціям поширення MRSA, вибору стартової антибіотикотерапії, тривалості лікування, підходам до терапії рецидивуючих інфекцій шкіри та м’яких тканин, показанням до хірургічного дренування, диференційній діагностиці стафілококових і стрептококових уражень шкіри та стратегіям деколонізації носіїв MRSA. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Щоб забезпечити точність діагностики в дерматології, необхідно досконало розуміти патоморфологічні зміни у шкірі. Інтерпретація морфологічного висновку без належного рівня підготовки значно ускладнює встановлення остаточного діагнозу. Невміння проводити клініко-морфологічну кореляцію призводить до діагностичних помилок і, як наслідок, до вибору неправильної тактики лікування, що особливо небезпечно у разі неопластичних захворювань шкіри. На цьому заході ви розглянете базові принципи дерматопатології, необхідні для щоденної практики лікаря-дерматолога. Ви зможете сформувати системний підхід до класифікації запальних захворювань шкіри, а також проаналізувати основні морфологічні прояви і патерни, що лежать в основі дерматопатологічної діагностики. Ви дізнаєтеся про основні нозологічні форми та їхні морфологічні характеристики і навчитесь інтегрувати отримані дані з клінічною картиною. Після навчання вам буде легше інтерпретувати дерматопатологічні висновки, ідентифікувати основні морфологічні патерни при запальних та неопластичних захворюваннях шкіри, а також проводити обґрунтовану клініко-морфологічну кореляцію. • Класифікація запальних захворювань. • Базові морфологічні прояви. • Визначення патернів. • Типові нозології. • Клініко-морфологічна кореляція. • Відповіді на запитання.