Заходи БПР — Інфекційні хвороби 2026

Захворювання волосистої частини голови становлять окрему діагностичну категорію, яка характеризується варіабельною клінічною картиною та високим ризиком клінічних помилок. Еритема, свербіж, лущення й інші симптоми можуть бути проявами запальних, аутоімунних, інфекційних або інших дерматозів, які мають подібні ознаки, але потребують принципово різних підходів до лікування. На цьому заході ви розглянете класифікацію дерматологічних захворювань волосистої частини голови, відмінності їхніх клінічних проявів та сучасні підходи до диференційної діагностики. Ви навчитеся застосовувати дерматоскопію та трихоскопію як інструменти підвищення точності діагностики, а також формувати алгоритм обстеження пацієнтів. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати клінічні симптоми ураження волосистої частини голови, уникати діагностичних помилок та своєчасно призначати обґрунтоване лікування. • Класифікація дерматологічних захворювань волосистої частини голови (запальні, аутоімунні, інфекційні та ін.) • Клінічні прояви та ознаки. • Диференційна діагностика й основні методи лікування. • Роль дерматоскопії/трихоскопії у встановленні діагнозу. • Алгоритм діагностики пацієнта. • Вдповіді на запитання.

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Психічні розлади в онкологічних пацієнтів часто маскуються під прояви основного захворювання або наслідки лікування, тому їх легко пропустити, а це знижує прихильність до терапії та ускладнює комунікацію. На заході ви розберете алгоритми раннього скринінгу та маршрутизації пацієнтів, а також практичні інструменти PHQ-9, GAD-7 і Distress Thermometer та дії команди під час операції й awake surgery. Після навчання ви зможете відрізняти нормальну реакцію на онкодіагноз від клінічно значущого психічного розладу, своєчасно залучати психіатра чи психотерапевта та впевнено працювати з емоційно складними пацієнтами. • Вступ • Актуальність психічних розладів у пацієнтів з онкологічною патологією • Вплив психічного стану на прогноз, прихильність до лікування та якість життя • Роль лікаря будь-якої спеціальності у виявленні психічних порушень • Основні психічні розлади в онкології • Депресивні розлади (реакція на діагноз vs клінічна депресія, фактори ризику) • Тривожні розлади та панічні стани • ПТСР у пацієнтів з травматичним медичним досвідом • Делірій та когнітивні порушення • Соматичні vs психогенні симптоми • Раннє виявлення та комунікація • «Червоні прапори» для лікаря • Короткі скринінгові інструменти (PHQ-9, GAD-7, Distress Thermometer) • Як говорити з пацієнтом про психічний стан • Типові помилки в комунікації • Особливості ведення пацієнтів перед та під час нейрохірургічного втручання • Психоемоційна підготовка до операції • Awake surgery: ключові принципи для не-психіатрів • Роль мультидисциплінарної команди • Ризики інтраопераційних психічних реакцій • Клінічні кейси • Кейс 1: Пухлина мозку + ПТСР • Особливості анамнезу • Awake surgery • Інтраопераційні флешбеки • Реакції пацієнта та дії команди • Практичні висновки • Кейс 2: Пухлина мозку + депресія • Реакція на діагноз • Вплив депресії на лікування • Інтраопераційна оцінка мовлення • Післяопераційний стан • Практичні висновки • Практичні алгоритми для лікаря • Дії при виявленні депресії, ПТСР, відмови від лікування • Коли направляти до психіатра/психотерапевта • Базові інструменти підтримуючої комунікації • Модель міждисциплінарної взаємодії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Гемотрансфузія рятує життя, але водночас є ризикованою процедурою. Попри технологічний прогрес, трансфузійні ускладнення є реальною небезпекою як у цивільних так і в бойових умовах. Кількість пацієнтів із масивними крововтратами, пораненнями й критичними станами у воєнний час є дуже великою. Тепер безпечне проведення трансфузій стає питанням виживання. На цьому заході ви дізнаєтеся про патофізіологію трансфузійних реакцій, клініку гострих і відстрочених ускладнень, алгоритми дій у разі TRALI, TACO, анафілаксії та гемолізу. Ви навчитеся швидко диференціювати типи реакцій, обирати тактику ведення й запобігати ризикам. Після навчання ви впевнено контролюватимете безпеку гемотрансфузій і знизите ймовірність летальних наслідків навіть у складних випадках. • Актуальність проблеми гемотрансфузійних ускладнень у клінічній практиці • Класифікація та патофізіологія ускладнень • Поділ ускладнень на гострі та відстрочені, інфекційні та неінфекційні. • Основні типи трансфузійних реакцій. • Імунні та неімунні механізми ураження. • Гострі неінфекційні ускладнення • Фебрильні негемолітичні реакції: механізми, клініка, лікування. • Алергічні реакції та анафілаксія: клінічні прояви, алгоритм дій (ABCDE, адреналін). • Гострі гемолітичні реакції: діагностика, лабораторні маркери, тактика ведення. • TRALI й TACO: патогенез, відмінності, респіраторна підтримка. • Відстрочені трансфузійні ускладнення • Відстрочена гемолітична реакція. • Алоімунізація та TRIM. • Реакція «трансплантат проти хазяїна», посттрансфузійна пурпура, перевантаження залізом. • Інфекційні ускладнення гемотрансфузій • Вірусні, бактеріальні та паразитарні трансмісії. • Методи скринінгу донорів і запобігання інфекційним ризикам. • Алгоритм дій у разі підозри на септичне ускладнення трансфузії. • Профілактика трансфузійних реакцій • Лейкоредукція, опромінення, відмиті еритроцити, підбір донорів. • Стратегії зниження ризику TRALI й TACO. • Контроль якості трансфузійної терапії. • Q&A-сесія

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість курсу — 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ознайомлення сімейних лікарів, медичних сестер та братів із сучасним розумінням феномену залежностей від психоактивних речовин (ПАР) та алкоголю, підходами до профілактики, раннього виявлення та ведення пацієнтів із розладами, пов’язаними з вживанням ПАР, алкоголю, зловживанням лікарськими засобами, а також для отримання зворотного звʼязку з цієї теми. Кількість балів: 3 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Під час вебінару Євген Батура, експерт з розвитку електронної системи охорони здоровʼя, розповів про основні вимоги до реєстрації медичних сестер та братів в ЕСОЗ, умови, необхідні для забезпечення робочого місця, загальні рекомендації та можливості системи, доступні для середніх медпрацівників. Також він відповів на запитання медиків. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

1. Відеолекція Ультразвукова діагностика дифузних захворювань печінки: Вступ та технічні особливості вимірювання розмірів печінки Жировий гепатоз Гострий гепатит Хронічний гепатит Цироз печінки Портальна гіпертензія Еластографія печінки Гемодинамічні порушення печінки 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі в режимі реального часу. Місце проведення — Online. Тривалість: 5 годин. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс доступний для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

Системна склеродермія не має яскравого маніфесту. Вона починається з дрібних сигналів: феномену Рейно, шкірних змін чи антитіл у крові. Якщо їх пропустити, наступним проявом буде легенева гіпертензія, гостра ниркова недостатність або інші ускладнення, що визначають тривалість життя пацієнта. На заході ви навчитеся розпізнавати ранні прояви системного склерозу (VEDOSS-синдром), розглянете сучасні діагностичні критерії та алгоритми ведення відповідно до настанов EULAR/ACR. Дізнаєтесь, які обстеження необхідно призначити та як уникати критичних помилок у лікуванні, зокрема з призначенням глюкокортикостероїдів. Після лекції ви будете впевнено орієнтуватись в мультиорганних проявах склеродермії, знатимете, як діяти у складних ситуаціях (вагітність, вакцинація, коморбідність), і зможете покращити прогноз для пацієнта. • Вступ та епідеміологія. • Патогенез як ключ до розуміння клініки та лікування. • Імунологічні маркери. • Сучасна класифікація та діагностичні критерії. • Клінічні прояви системного склерозу. • синдром VEDOSS; • ураження шкіри; • ураження серцево-судинної системи; • ураження ШКТ; • ураження дихальної системи; • ураження нирок. • Загальні принципи лікування і терапія відповідно до ураженої системи. • Прогноз і стратифікація ризику. • Алгоритм спостереження та окремі клінічні аспекти: • рекомендації щодо скринінгу та спостереження за пацієнтами; • особливості проведення вакцинації відповідно до призначеної терапії; • вагітність та препарати для ведення системного склерозу. • Відповіді на запитання