Заходи БПР — Інфекційні хвороби 2026

Ін’єкційні процедури в естетичній медицині є невіддільною частиною щоденної практики, однак навіть у разі дотримання правильної техніки вони несуть ризик локальних і системних ускладнень. Судинні емболії, інфекційні процеси або тяжкі алергічні реакції можуть розвиватися стрімко й мати незворотні наслідки, зокрема втрату зору або загрозу для життя пацієнта. Попит на ін’єкційні процедури зростає, тому важливо опанувати чіткі алгоритми діагностики та невідкладної допомоги. На цьому заході ви розглянете класифікацію ускладнень ін’єкційної терапії, їхні клінічні прояви та принципи диференційної діагностики. Ви опрацюєте тактику ведення пацієнтів з гематомами, набряками, судинними емболіями, інфекційними та алергічними реакціями, а також дізнаєтеся про особливості ускладнень після введення ботулотоксину та препаратів на основі гіалуронової кислоти. Також ви підготуєте себе до ведення невідкладних станів, навчитеся комплектувати необхідні препарати й організовувати безпечну роботу під час ін’єкційних процедур. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати ускладнення, швидко приймати клінічні рішення та мінімізувати ризик тяжких наслідків для пацієнта. • Ускладнення та побічні дії: відмінні риси. • Гематоми, набряки, еритеми. • Класифікація ускладнень за часом, тяжкістю, видом ін'єкції. • Місцеві алергічні реакції: як лікувати і чи можна запобігти. • Системні ускладнення (алергічні реакції, інтоксикації, психоемоційні). • Інфекційні ускладнення: недотримання правил асептики й антисептики, місцеве та системне лікування. • Місцеві ускладнення за використання препаратів на основі ГК (емболії), тактика дій. • Місцеві ускладнення на ін'єкції ботулотоксину (безпечні техніки введення). • Аптечка в кабінеті косметолога. • Відповіді на запитання.

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гігієна рук — проста дія з великим ефектом. Чисті руки залишаються найефективнішим методом профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Незважаючи на простоту, саме цей крок часто визначає, чи отримає пацієнт безпечну медичну допомогу. На заході ми поговоримо про те, як перетворити гігієну рук на невід’ємну частину повсякденної клінічної практики — автоматичну, свідому та контрольовану. Ви отримаєте: Чіткі алгоритми гігієни рук відповідно до міжнародних і національних стандартів. Практичні підходи до навчання та аудиту. Інструменти для підвищення ефективності інфекційного контролю. Приєднуйтесь до заходу, щоб зробити гігієну рук інструментом безпеки у вашому закладі. Програма заходу • Сучасні стандарти: огляд актуальних міжнародних та національних рекомендацій з гігієни рук • Навчання гігієні рук: розглянемо найпоширеніші помилки серед медичного персоналу, їхні наслідки, практичні підходи до навчання, тренування і контролю навичок у щоденній роботі • Мотивація та поведінкові зміни: як сформувати культуру чистих рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

НСЗУ прибрала маркування ціни і тарифікацію з розшифрувань медичних записів, які заклади щомісяця отримують за результатами поданих ЕМЗ. Тепер фінансовим службам і статистикам доводиться самостійно визначати тарифи, застосовувати коефіцієнти й рахувати фактичні суми виплат – а отже зростає ризик помилок і втрат. Коли керівник орієнтується лише на опублікований тариф без розуміння механізму розрахувань, заклад фактично втрачає контроль над прогнозуванням доходів, маржинальністю послуг і наражає себе на ризик фінансових санкцій. На цьому заході ви отримаєте структурований алгоритм відтворення фактичної оплати за пакетами «Програми медичних гарантій», навчитеся зіставляти очікувану та реальну оплати, аналізувати вплив клінічного кодування на фінансування і впроваджувати щомісячний контроль виплат як управлінський інструмент. Також ви дізнаєтеся, як використовувати ці розрахунки для внутрішнього фінансового аналізу і стратегічного планування послуг. Після навчання ви зможете прогнозувати надходження, виявляти ризики касових розривів і приймати управлінські рішення на основі реальних цифр, а не припущень. • Нормативна та фінансова логіка Програми медичних гарантій. • Фактична оплата за надання медичних послуг. Дані, необхідні для відтворення фактичної оплати. • Алгоритм відтворення тарифікації за пакетами. • Коефіцієнти й обмеження: як їх правильно врахувати. • Практична перевірка: як зіставити очікувану й фактичну оплати. • Щомісячний контроль виплат: впровадження алгоритму в роботу закладу. • Використання розрахунків для внутрішнього фінансового аналізу. • Відповіді на запитання.

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Своєчасне розпізнавання типових симптомів і патогномонічних ознак, зокрема плям Копліка, допомагає швидко ізолювати пацієнта та розпочати адекватну терапію. Учасники опрацюють клінічні періоди захворювання, критерії ВООЗ для діагностики, характерні особливості екзантеми та диференційну діагностику з аденовірусною інфекцією, грипом, ентеровірусними екзантемами, краснухою, інфекційним мононуклеозом, скарлатиною, багатоформною ексудативною еритемою і синдромом Стівенса—Джонсона. Окрему увагу приділено сучасним протоколам лікування, дозуванню вітаміну А для різних вікових груп, постконтактній профілактиці, ізоляції хворих і організації карантинних та інших протиепідемічних заходів. Актуальність епіднагляду за інфекцією зростає з огляду на прогнозовані епідеміологічні тенденції на 2026 рік. Практичні навички допоможуть запобігати ускладненням і ефективно управляти спалахами на рівні первинної медичної допомоги. Лікарі навчаться розпізнавати клінічні періоди, виявляти специфічні ознаки, застосовувати критерії ВООЗ, аналізувати екзантему, проводити диференційну діагностику, призначати терапію, визначати тактику постконтактної профілактики та організовувати протиепідемічні заходи. Програма заходу • Заняття — 26:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гастроентерологічні скарги залишаються однією з найчастіших причин звернення в педіатричній практиці, водночас вони приховують ризик пропустити серйозну патологію або призначити зайве лікування. Головна ідея курсу — навчити лікаря швидко й обґрунтовано приймати клінічні рішення: від первинного сортування до ведення складних пацієнтів. Учасники отримають розуміння вікових особливостей травної системи, опанують навички збору анамнезу та раціонального вибору додаткових методів обстеження, навчаться вести найбільш розповсюджені захворювання згідно з міжнародними рекомендаціями, а також формувати стратегію тривалого ведення гастроентерологічного пацієнта та раціонального лікування. Практичні інструменти можна застосовувати вже наступного робочого дня. Переваги: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, активне залучення, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті. Щотижня учасники отримують доступ до нового блоку програми, виконують домашні завдання та можуть спілкуватися з експертами на Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники отримують сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 12 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами за умови успішного проходження підсумкового тестування. Програма заходу • БЛОК 1. Фундаментальні знання без занудств: від фізіології до мікробіому • Лекція 1. Вікова фізіологія травного тракту: що є нормою для немовляти, дитини та підлітка? • Лекція 2. Біохімія травлення: шлунково-кишечні ензими, нейро- та гастрорегулятори • Лекція 3. Кишковий мікробом, вісь «кишечник-мозок», імунітет: сучасний погляд на роль мікрофлори в імунітеті та розвитку дитини • Лекція 4. Моторика та нервова регуляція: чому виникають моторні порушення та як працює ентеральна нервова система • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Мистецтво діагностики: від скарг до висновку • Лекція 1. Інтерв’ю та збір анамнезу: як розпитати батьків та дитину, щоб не пропустити «червоні прапорці» та зрозуміти механізми патології • Лекція 2. Об’єктивне обстеження в педіатричній гастроентерології: навички пальпації, перкусії, аускультації та оцінка фізичного розвитку (Z-scores) • Лекція 3. Лабораторний скринінг: фекальні маркери (кальпротектин, еластаза), специфічні антитіла та генетичні тести • Лекція 4. Інструментальна діагностика: УЗД ОЧП, ендоскопія та функціональні тести (дихальні тести, pH-метрія) — коли призначати? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Клінічні нозології: алгоритми дій при типових станах • Лекція 1. Функціональні розлади ШКТ: Римські критерії IV — від кольок і зригувань до синдрому подразненого кишечника • Лекція 2. Кислотозалежні захворювання та H. pylori: ГЕРХ, гастрити та виразкова хвороба у дітей різних вікових груп • Лекція 3. Мальабсорбція та харчова непереносимість: целіакія, лактазна недостатність та непереносимість білка коров’ячого молока • Лекція 4. Запальні захворювання кишечника (ЗЗК): особливості хвороби Крона та виразкового коліту в педіатрії • Лекція 5. Патологія печінки та підшлункової залози: реактивні зміни, гепатити та хронічні панкреатити • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Менеджмент, моніторинг та фармакотерапія • Лекція 1. Раціональна фармакотерапія в гастроентерології: дозування за вагою, безпека препаратів та взаємодія ліків. Від спазмолітиків до антидепресантів • Лекція 2. Дієтологія як інструмент лікування: елімінаційні дієти, нутритивна підтримка та роль лікувального харчування • Лекція 3. Моніторинг та диспансерний нагляд: як контролювати ефективність лікування та коли проводити ревізію діагнозу • Лекція 4. Психосоматичні аспекти та комплаєнс: як налагодити співпрацю з батьками та знизити рівень тривожності в родині • Лекція 5. Невідкладні стани в дитячій гастроентерології: алгоритм дій лікаря первинної ланки при гострому болю, кровотечах та дегідратації • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Орфанні та рідкісні захворювання: коли стандартні алгоритми не працюють • Лекція 1. Генетично детерміновані захворювання печінки: хвороба Вільсона-Коновалова та дефіцит альфа-1-антитрипсину в практиці педіатра • Лекція 2. Рідкісні ентеропатії та вроджені дефекти всмоктування: автоімунна ентеропатія, хвороба Вольмана та первинна лімфангіектазія кишечника • Лекція 3. Хвороби накопичення: мукополісахаридози, глікогенози, сфінголіпідози • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Зростання частки резистентних форм туберкульозу та поширення коінфекцій, зокрема ВІЛ, формують суттєвий виклик для системи охорони здоров’я та підвищують вимоги до якості первинного ведення пацієнта. Значна частина відповідальності за раннє виявлення, маршрутизацію та супровід хворих із туберкульозом покладається на лікарів первинної медичної допомоги. Типові клінічні ситуації, з якими може стикнутися сімейний лікар – тривалий кашель із субфебрилітетом, пацієнти з соціальними ризиками або низькою прихильністю до лікування – підвищують ризик пізньої діагностики випадків, а також виникнення лікарсько-стійких форм. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до раннього виявлення туберкульозу на рівні первинної ланки, зокрема використання скринінгових інструментів без перевантаження часу прийому, формування груп ризику та побудову ефективної маршрутизації хворого. Ви навчитесь основних принципів профілактики, обстеження контактних осіб і тактики роботи зі складними пацієнтами, зокрема щодо підвищення прихильності до терапії. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів із підозрою на туберкульоз, правильно організовувати їхній подальший маршрут та мінімізувати ризики переривання лікування. • Епідеміологія туберкульозу у світі та в Україні. Підвищення рівня захворюваності на тлі війни. • Стратегія раннього виявлення туберкульозу на рівні ПМД. Скринінгове анкетування. • Формування груп ризику. Маршрути пацієнта з підозрою на туберкульоз. • Нормативна база та звітна документація для ЗОЗ і ФОП. • Роль мультидисциплінарної команди у лікуванні пацієнта з туберкульозом. • Питання профілактики туберкульозу відповідно до оновленого Календаря щеплень. • Обстеження контактних осіб. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Об’ємна корекція обличчя потребує правильного вибору стратегії для кожного конкретного пацієнта. Один і той самий дефіцит тканин у двох різних людей може бути ефективно скоригований абсолютно різними підходами. Незнання чітких показань і можливостей кожного методу призводить до системних помилок у плануванні, втрати природності результату та зниження довіри до лікаря, навіть якщо технічно ін’єкції були виконані ідеально. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнта перед об’ємною корекцією, розуміти біологічні та анатомічні основи старіння обличчя, а також чітко розмежовувати показання до філерів і ліпофілінгу. Ви розглянете переваги та обмеження кожного методу, зможете визначати клінічні ситуації, де ін’єкційна корекція є достатньою, а де єдиним вдалим рішенням буде робота з власними тканинами або комбіновані протоколи. Також ви розберете типові помилки, включно з гіперкорекцією, синдромом overfilled face та неправильним плануванням об’єму. Після навчання ви зможете чітко аргументувати вибір методики для кожного пацієнта, уникати перевантаження тканин філерами та будувати довготривалі, природні та анатомічно обґрунтовані результати. • Сучасний погляд на об’ємне моделювання обличчя • Дефіцит об’єму як одна з ключових причин старіння. • Роль жирової тканини, кісткової резорбції та зміни зв’язкового апарату. • Ліпофілінг: можливості та обмеження методу • Біологічні особливості аутологічної жирової тканини. • Регенеративний потенціал жиру та вплив на якість шкіри. • Показання до ліпофілінгу в естетичній медицині та пластичній хірургії. • Фактори, що впливають на приживлення трансплантату. • Переваги та недоліки методу. • Контурна пластика філерами: сучасні можливості • Основні завдання філерів у корекції вікових змін. • Переваги та обмеження контурної пластики. • Ліпофілінг чи філер: алгоритм вибору для практикуючого лікаря • Оцінка пацієнта перед об’ємною корекцією. • Аналіз дефіциту тканин та якості шкіри. • Клінічні ситуації, де перевагу слід надати філерам. • Клінічні ситуації, де оптимальним рішенням є ліпофілінг. • Комбіновані протоколи корекції. • Типові помилки при виборі методу корекції • Гіперкорекція великих дефіцитів за допомогою філерів. • Помилки планування об’єму корекції. • Синдром «переповненого обличчя» (Overfilled Face Syndrome): причини, профілактика та шляхи корекції. • Типові ускладнення та способи їх попередження. • Розбір клінічних випадків • Практичні рекомендації та висновки • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники феритину, сатурації трансферину та гепсидину для диференційної діагностики латентного залізодефіциту й анемії хронічних захворювань. Програма охоплює сучасні діагностичні алгоритми для виявлення причин залізодефіциту у пацієнтів із коморбідною патологією та формування стратегії лікування з вибором між пероральними й парентеральними препаратами заліза на основі клінічного профілю пацієнта та даних доказової медицини. Розглядається корекція залізодефіциту у вагітних, пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та запальними захворюваннями кишківника, а також планування моніторингу ефективності терапії, визначення критеріїв її завершення та профілактики рецидивів. Учасники опанують підходи до ведення пацієнтів із рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією та застосування протоколів передопераційної підготовки пацієнтів з анемією для зниження ризику гемотрансфузій та ускладнень. Програма заходу • Заняття — 01:42:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні критерії дозволяють розмежувати абсолютний та функціональний дефіцит заліза? • Як впливає хронічне запалення (при ХСН, ЗЗК, онкопатології) на метаболізм заліза та інтерпретацію діагностичних маркерів? • Які покази до призначення парентеральних форм заліза є абсолютними, а які – відносними в різних клінічних групах? • Яка оптимальна тактика ведення вагітних з латентним дефіцитом заліза та маніфестною анемією? • У чому полягають особливості діагностики та корекції залізодефіциту в кардіологічних, гастроентерологічних та хірургічних пацієнтів? • Як коректно оцінити ефективність феротерапії та які цільові рівні гемоглобіну та феритину в залежності від клінічної ситуації? • Які негематологічні прояви залізодефіциту (синдром неспокійних ніг, когнітивні порушення) та як їх менеджувати? • Чи існують уніфіковані протоколи скринінгу залізодефіциту для груп ризику в українській клінічній практиці? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти, коли пацієнт приходить із ознаками насильства, підозрілими травмами чи, навпаки, коли необхідно брати участь у огляді трупа? Про ці речі мало говорять, але вони можуть торкнутись фактично кожного лікаря, незалежно від його спеціалізації. Під час курсу Ви отримаєте чіткі алгоритми дій, юридичні орієнтири та етичні стандарти, які допоможуть діяти правильно, професійно і в межах закону. На курсі ви дізнаєтесь, як документувати тілесні ушкодження відповідно до чинного законодавства України; розберете роль лікаря в огляді трупа згідно з КПК; зрозумієте, як розпізнати ознаки домашнього насильства, у тому числі щодо дітей та осіб похилого віку; отримаєте знання про міжнародні стандарти фіксації насильства; відпрацюєте алгоритм дій медпрацівника при підозрі на насильство — від надання допомоги до повідомлення компетентних органів; дізнаєтесь про етичні межі, юридичну відповідальність та медико-правовий захист лікаря у таких ситуаціях. Після проходження курсу Ви впевнено діятимете у складних клініко-правових випадках, зможете правильно фіксувати ушкодження, не порушуючи прав пацієнта, отримаєте інструменти для професійної комунікації з правоохоронними органами та забезпечите власну медико-правову безпеку у професійній діяльності. Програма заходу • БЛОК 1. Документування тілесних ушкоджень • БЛОК 2. Про домашнє насильство • БЛОК 3. Огляд трупа • БЛОК 4. Насилля над дітьми і літніми людьми Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Медичні аспекти документування домашнього насильства 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Іноді чекати на рентген просто немає часу. А пацієнт уже поруч, і рішення потрібно приймати тут і зараз. УЗД грудної клітки є тим самим інструментом «швидкої відповіді» для лікарів інтенсивної терапії, пульмонологів, торакальних хірургів та онкологів. Це безпечний метод, який дає змогу за хвилини побачити стан легень, плеври й середостіння. На цьому заході ви освоїте практичні навички: як відрізнити пневмонію від пухлини, як впевнено діагностувати гідроторакс і як правильно застосувати BLUE-протокол у пацієнтів з гострою задишкою. Ви навчитеся безпечно виконувати плевральну пункцію та дренування під контролем УЗД, а також використовувати цей метод у веденні пацієнтів з COVID-19 чи іншими вірусними пневмоніями, що набуває особливої актуальності в розпалі сезону ГРВІ. Після заняття ви будете відчувати себе впевнено у складних клінічних ситуаціях: швидше приймати рішення, уникати ускладнень і діяти на рівні сучасних міжнародних стандартів. • Особливості і труднощі проведення УЗД середостіння та легень • Основні ультразвукові ознаки різних захворювань легень • Основні ультразвукові профілі патології легень • Особливості діагностики гідротораксу • Плевральна пункція та дренування плевральної порожнини під контролем УЗ • Можливості УЗД при COVID-19 • Принципи BLUE-протоколу • Ультразвукова діагностика й діапевтика пухлин переднього середостіння • Ультразвукова діагностика й діапевтика периферичних пухлин легенів • Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027965. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений питанням діагностики та лікування нейроінфекцій у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування алгоритмів диференційної діагностики, інтерпретації результатів аналізу ліквору, визначення показань і протипоказань до люмбальної пункції, вибору та корекції антибактеріальної терапії, надання невідкладної допомоги при ускладненнях, використання протоколів ад’ювантної терапії, розпізнавання менінгококцемії, застосування клінічних шкал, проведення інфузійної терапії та виявлення клінічних “червоних прапорців” для негайної госпіталізації. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити менінгіт у дітей раннього віку при стертій клінічній картині? • Як диференціювати бактеріальний та вірусний менінгіт на основі клініко-лабораторних даних? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції і коли необхідне попереднє проведення нейровізуалізації? • Який оптимальний алгоритм емпіричної антибіотикотерапії при підозрі на бактеріальний менінгіт залежно від вікової групи? • У яких випадках доцільне призначення ад’ювантної терапії кортикостероїдами і яка схема їх застосування є найбільш обґрунтованою? • Тактика ведення пацієнтів з асептичним менінгітом: критерії госпіталізації та принципи терапії. • Як інтерпретувати результати дослідження ліквору при частково лікованому бактеріальному менінгіті? • Які сучасні методи експрес-діагностики (ПЛР, латекс-аглютинація) можуть бути використані для швидкої ідентифікації збудника? • Заняття №2: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити менінгококцемію на ранніх стадіях, ще до появи геморагічного висипу? • Який патогенез геморагічного висипу при менінгококцемії та його диференційно-діагностичні ознаки? • Який протокол невідкладної допомоги на догоспітальному етапі є оптимальним (вибір антибіотика, інфузійна терапія)? • Які критерії тяжкості та показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії? • Як проводити диференційну діагностику між менінгококцемією та іншими причинами геморагічних висипань (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт)? • У чому полягає тактика ведення пацієнтів із фульмінантною формою та розвитком синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена? • Які лабораторні маркери (прокальцитонін, СРБ, лактат) мають найбільшу діагностичну та прогностичну цінність? • Показання, протипоказання та оптимальні терміни проведення люмбальної пункції. • Які сучасні підходи до антибіотикотерапії та кортикостероїдної терапії при менінгококцемії? • Заняття №3: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Як провести диференційну діагностику між бактеріальним та вірусним менінгітом на догоспітальному етапі? • Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити герпетичний енцефаліт і коли починати специфічну терапію? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції існують у педіатрії? • Які патерни на МРТ головного мозку є патогномонічними для різних видів нейроінфекцій? • Як інтерпретувати “стерильний” плеоцитоз у лікворі та який алгоритм подальшого діагностичного пошуку? • У чому полягають особливості клінічної картини та діагностики нейробореліозу у дітей? • Які критерії використовуються для діагностики аутоімунних енцефалітів та як їх відрізнити від інфекційних? • Якою є тактика ведення пацієнта при підозрі на нейроінфекцію з нормальними показниками ліквору? • Коли слід призначати кортикостероїди у комплексному лікуванні бактеріального менінгіту? • 02:06:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Клінічні задачі до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Конспект до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Клінічні задачі до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гніздова алопеція є одним із найпоширеніших аутоімунних захворювань волосся, яке характеризується різноманітними клінічними формами, непередбачуваним перебігом та суттєвим впливом на якість життя пацієнтів. Це одна з тих патологій, де помилки на етапі первинної оцінки, інтерпретації трихоскопії або вибору тактики лікування стають причиною хронізації процесу або неефективності терапії. Особливу складність становлять резистентні форми та випадки у дітей, де клінічна картина часто є атиповою. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнтів із гніздовою алопецією, інтерпретувати трихоскопічні ознаки, визначати доцільність лабораторних обстежень, а також будувати покроковий алгоритм терапії — від топічних методів до системного лікування. Також ви розглянете принципи ведення пацієнтів із резистентними формами та найчастіші помилки, які призводять до неефективності стандартних схем. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику різних форм алопеції, обирати обґрунтовану тактику лікування відповідно до сучасних рекомендацій та своєчасно коригувати підхід у випадках недостатньої відповіді на терапію. • Гніздова алопеція: клінічні прояви. • Трихологічна картина при ГА. • Лабораторна діагностика: необхідно чи ні? • Топічна терапія гніздової алопеції у дорослих • Осбливості топічної терапії ГА у дітей • Системна терапія гніздової алопеції. • Резистентні до терапії алопеції - помилки в лікуванні та як їх уникати. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть практичні навички застосування стандартних та розширених заходів інфекційної безпеки. Лікарі здобудуть практичні навички використання засобів індивідуального захисту залежно від рівня ризику. Лікарі здобудуть практичні навички безпечного поводження з гострими медичними інструментами та профілактики гемоконтактних травм. Лікарі здобудуть практичні навички застосування протоколів постконтактної профілактики при гемоконтактних інфекціях (ВІЛ, гепатити В, С). Лікарі здобудуть практичні навички дотримання принципів гігієни рук відповідно до 5 моментів ВООЗ. Лікарі здобудуть практичні навички проведення деконтамінації, дезінфекції та стерилізації медичного інструментарію та поверхонь. Лікарі здобудуть практичні навички дій при розливах та контактах з біологічними рідинами. Лікарі здобудуть практичні навички впровадження програм вакцинації для медичного персоналу як методу специфічної профілактики. Програма заходу • Заняття — 21:36 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захворювання печінки та шлунково-кишкового тракту — одні з найпоширеніших причин звернень до лікаря.Саме тому ми зібрали в одному курсі найактуальнішу інформацію про сучасні підходи до скринінгу та диференційної діагностики гострих і хронічних патологій печінки, жовтяниць, синдрому подразненого кишківника (СПК) та запальних захворювань кишківника (ЗЗК). Курс допоможе вам поглибити знання щодо використання панкреатичної еластази, кальпротектину, тесту на приховану кров у калі, а також вибору оптимальних інструментальних та лабораторних методів дослідження. Отримаєте практичні навички для формування чіткого маршруту пацієнта, щоб підвищити ефективність вашої клінічної роботи. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Скринінг на захворювання печінки: діагностика гострих і хронічних захворювань печінки, диференційна діагностика • Лекція 2. Диференційна діагностика жовтяниць • Лекція 3. Панкреатична еластаза, кальпротектин • Лекція 4. Кров у калі: діагностичний пошук • Лекція 5. Диференційна діагностика СПК • Лекція 6. Маршрут пацієнта при підозрі на ЗЗК. Інструментальна та лабораторна діагностика Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасний курс для лікарів: безпека медичних працівників, інфекційний контроль та післяконтактна профілактика. Практичні алгоритми, нормативна база та методи тестування — усе, що потрібно знати для ефективної та безпечної практики. На курсі ви дізнаєтесь: • Що таке «медична аварія»? • Поширеність та статистика виникнення медичних аварій • Надання першої медичної допомоги: після уколу, контакту з кров’ю чи біоматеріалами • Порядок проведення тестування та отримання інформованої згоди • Обстеження особи-джерела (біоматеріалу) • Призначення постконтактної профілактики: показання, протипоказання • Організаційні дії у ЗОЗ: порядок роботи режимної комісії, оформлення висновку Програма заходу • БЛОК 1. Медичні аварії: визначення та стандарти • БЛОК 2. Постконтактна безпека медичного працівника • БЛОК 3. Алгоритм дій при постконтактному ризику • БЛОК 4. Постконтактна профілактика: показання та планове тестування • БЛОК 5. Ключові дії у закладах охорони здоров'я Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тремор є одним із найчастіших рухових розладів, з яким пацієнти звертаються до лікарів різних спеціальностей. Його клінічна варіабельність та подібність до проявів інших захворювань ускладнюють діагностику вже на етапі первинного огляду. Важливо вміти швидко класифікувати тремор за клінічними ознаками, щоб своєчасно визначити подальшу тактику ведення пацієнта, оскільки тип тремору безпосередньо впливає на вибір плану обстеження та лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації тремору, принципи диференціювання ізольованих та поєднаних форм, а також алгоритми діагностики відповідно до клінічних особливостей. Окрім цього, ви навчитеся відрізняти типи тремору, визначати показання до інструментальних і лабораторних методів обстеження, зокрема нейровізуалізації та нейрофізіологічних досліджень. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати клінічні прояви тремору, уникати діагностичних помилок та призначати обґрунтовану терапію. • Сучасна класифікація та етіологія тремору. • Клінічні синдроми тремору. • Підходи до менеджменту найпоширеніших типів тремору: есенційного та паркінсонічного. • Хірургічне лікування тремору: кому, коли і як? • Клінічні випадки.

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера