Заходи БПР — Інфекційні хвороби 2026

Атестація за новим Наказом МОЗ №650 вимагає тепер не тільки дослідницьких навичок, а й підтвердженої етичної та комунікаційної компетентності. Усі фахівці раптом усвідомили: недостатньо добре знати гемостаз – потрібно вміти говорити про нього правильно. Пояснення методології, ризиків недотримання вимог переданалітики, взаємодія лабораторії з клініцистами стали частиною професійної відповідальності. На цьому майстер-класі ви навчитеся консультувати колег щодо можливих хибних результатів дослідження гемостазу так, щоб вони насправді розуміли ситуацію. Дізнаєтеся, що підпадає під вимоги нормативної бази і стандарту, а що лежить в площині етики. Ви освоїте навички професійної комунікації, які значно підсилять вашу компетентність а також будуть сприяти успішній атестації. Після навчання ви будете впевнено трактувати результати дослідження гемостазу колегам та зможете комунікувати між підрозділами без хаосу й непорозумінь. • 1. Коагулограма як одне з найпоширеніших досліджень у клінічній практиці вимагає правильної інтерпретації. • 2. Етичні питання роботи лабораторії згідно з вимогами НСЗУ, стандартом ISO 15189 та локальними політиками медичних закладівю • 3. Професійна комунікація та консультування: яка роль у діалозі з клініцистом відводиться лікарю-лаборанту. Що входить у коло обов’язків лаборанта, а що залишається у площині професійної етики. • 4. Розбір клінічного кейсу, що потребує пояснення результатів гемостазу. • 5. Необхідність опанування комунікаційних навичок для якісного консультування. • 6. Відповіді на запитання учасників.

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Лабораторна справа в Україні переживає системне оновлення: змінюється структура галузі, вводяться нові вимоги до посад. Цьогоріч МОЗ оновлює кваліфікаційні характеристики фахівців лабораторної медицини, а це означає появу низки практичних питань серед працівників — від того, як правильно обрати напрям безперервного професійного розвитку, до розуміння, які посадові обовʼязки відповідають новим нормативам. Усе це напряму впливає не лише на відповідність вимогам держави, а й на кар’єрні перспективи співробітників лабораторій у державному та приватному секторах. Навчальний курс «Нормативні документи, що регламентують роботу лабораторії в Україні» буде присвячений вивченню нових правил атестації медичних працівників відповідно до Наказу МОЗ України № 650. Учасники детально розглянуть процедуру присвоєння професійних кваліфікацій та особливості формування персонального портфоліо. Буде обговорено очікування системи охорони здоров’я від розробників професійних стандартів і практичні наслідки впровадження цих змін. Також будуть проаналізовані типові помилки при підготовці документів для атестації. • Нові правила атестації медичних кадрів згідно з Наказом МОЗ України № 650 • Особливості визначення й присвоєння професійних кваліфікацій • Чого галузь очікує від розробників професійних стандартів? • Які зміни передбачені для оформлення персонального портфоліо • Відповіді на запитання учасників

Загальний аналіз крові є одним із наймасовіших лабораторних досліджень у системі охорони здоров’я. Водночас він часто стає джерелом фінансових втрат для закладів. Неправильно закодований ЗАК може бути добре виконаний з клінічного погляду, але не оплачений НСЗУ. Помилки в кодуванні призводять до неприйняття результатів в ЕСОЗ, відмов у фінансуванні й конфліктів між лікарем, лабораторією та адміністрацією закладу. На цьому майстер-класі ви розглянете усі аспекти кодування загального аналізу крові з використанням міжнародного стандарту LOINC. Ви дізнаєтесь про причини розбіжностей у назвах і кодах ЗАК у лабораторних інформаційних системах, зрозумієте, чому саме ці помилки стають підставою для відмови НСЗУ в оплаті, та навчитесь ідентифікувати типові проблемні місця під час передання лабораторних даних в ЕСОЗ. Після заходу ви знатимете, як перевіряти правильність кодування ЗАК, як діяти у разі запитань від лабораторії або адміністрації та як мінімізувати ризики фінансових втрат закладу. • Загальний аналіз крові як наймасовіше лабораторне дослідження. • Різні назви і коди ЗАК у ЛІС призводять до помилок передавання даних. • LOINC як єдиний стандарт для кодування показників ЗАК. • Чому НСЗУ не оплачує послуги у разі неправильного кодування. • Типові помилки кодування ЗАК на практиці. • Як правильний LOINC-код забезпечує оплату НСЗУ. • Переваги й обмеження використання LOINC: міжнародний досвід. • Відповіді на запитання.

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Амебіаз – це ризик сплутати інфекцію з НЗК, почати протизапальну терапію й отримати перитоніт. Цей майстер-клас допоможе вам уникнути фатальних помилок і впевнено діяти у складних клінічних ситуаціях: від хронічної діареї до абсцесу печінки. Ви дізнаєтеся, як розпізнати кишкову й позакишкову форми амебіазу, коли запідозрити паразитарне ураження та які обстеження справді працюють. Навчитеся швидко виключати або підтверджувати амебіаз у разі підозри на НВК та хворобу Крона, правильно інтерпретувати лабораторні й візуалізаційні дані та грамотно призначати лікування. У програмі – реальні клінічні випадки, які були зафіксовані спікеркою в Україні. Дізнайтесь про амебіаз з практичної точки зору! • 1. Вступне слово • Коротке представлення теми: амебіаз як актуальна проблема інфекційної патології, значення для клінічної практики та диференційної діагностики діарей • 2. Амебіаз: етіологія, епідеміологія, основи патогенезу • Збудник, механізми зараження • Групи ризику: мандрівники, особи з імунодефіцитними станами • 3. Кишкові прояви амебіазу: клінічна характеристика • Гострий та хронічний амебний коліт: особливості перебігу й типові симптоми • Варіанти ускладнень (перфорація, амебома, кровотечі, апендицит тощо) • Диференційна діагностика з іншими формами колітів (дизентерія, НЗК, виразковий коліт) • 4. Позакишкові прояви амебіазу: клінічні форми • Амебний абсцес печінки – найбільш поширена позакишкова форма захворювання: клінічні ознаки, діагностичні підходи, можливі ускладнення та наслідки у разі несвоєчасної діагностики • Рідкісні форми: ураження легенів, головного мозку, шкіри • 5. Діагностика амебіазу • Можливості лабораторної діагностики: мікроскопія калу, серологічні тести, молекулярно-генетичні методи (ПЛР) • Інструментальні методи: УЗД, КТ, МРТ для діагностики абсцесів • 6. Лікування та профілактика • Основні принципи медикаментозної терапії: специфічні антипротозойні засоби, особливості лікування кишкових та позакишкових форм • Медико-соціальні аспекти профілактики серед груп ризику • 7. Обговорення клінічного випадку №1: гостра кишкова форма • 8. Обговорення клінічного випадку №2: амебний абсцес печінки • Відповіді на запитання учасників

Біль у плечі може мати неочевидну причину. За ним часто ховається субкоракоїдний біль пошкодження великого грудного м’яза чи компресія грудних нервів. Ці стани легко проґавити, якщо дивитися поверхнево або орієнтуватись лише на типові УЗ-зміни. Важливо розуміти пошарову анатомію, щоб точно виявити справжнє джерело болю. А матеріалів з цієї теми у відкритому доступі майже немає. На заході ви дізнаєтеся те, що раніше могли засвоїти лише на власній практиці. Ви розглянете субкоракоїдний простір як окрему зону болю, візуалізацію глибоких шарів великого грудного м’яза та їхню взаємодію з реберно-хрящовими структурами й малим грудним м’язом. Ви навчитеся розрізняти розриви, сухожилкові пошкодження, міофасціальні тригерні точки й ознаки компресії грудних нервів на УЗД та в клінічній картині. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати причину болю в передній ділянці плеча, а також вчасно виявлятимете компресії нервів. • Субкоракоїдний біль: • Основні моменти. • Причини. • Провокувальні фактори: • - передня нестабільність плечового суглоба; • - післяопераційні рубці; • - зменшена корако-гумеральна відстань. • Великий грудний м’яз: «шари болю». Аналіз багатошарової анатомії великого грудного м’яза (ключична й грудинно-реберна частини) та його взаємодії з: • малим грудним м’язом; • реберно-хрящовими з’єднаннями; • міжреберними нервами. • Джерела болю: • розриви великого грудного м’яза; • міофасціальні тригерні точки; • ушкодження сухожилка великого грудного м’яза; • стиснення медіального або латерального грудних нервів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Рівень HbA1c більше не є достатнім показником для повноцінного оцінювання компенсації цукрового діабету. Два пацієнти з однаковим HbA1c можуть мати принципово різні профілі глікемії, зокрема приховані епізоди гіпоглікемії та високу варіабельність, які найбільше впливають на ризик ускладнень. Без аналізу даних безперервного моніторингу глюкози (CGM) корекція терапії часто відбувається без урахування реальної динаміки глікемії. Використання показників Time-in-Range (TIR), Time-Below-Range (TBR), Time-Above-Range (TAR) та коефіцієнта варіабельності дає змогу сформувати персоналізований контроль над захворюванням. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати AGP-звіт, оцінювати глікемічну варіабельність і правильно використовувати основні метрики CGM для прийняття клінічних рішень. Ви розглянете реальні клінічні ситуації інтенсифікації інсулінотерапії, частих гіпоглікемій, декомпенсації на тлі нормального HbA1c, вагітності, хронічної хвороби нирок та високого серцево-судинного ризику. Ви дізнаєтесь, як оцінювати вплив інсуліну, харчування та способу життя на глікемічний профіль та як на основі цих даних безпечно коригувати лікування. Після навчання ви зможете використовувати CGM як інструмент персоналізації терапії уникати необґрунтованої ескалації лікування та значно покращити клінічні результати. • Еволюція моніторингу глікемії: від глюкометра до CGM • Типи систем моніторингу глюкози • Основні метрики CGM: як читати звіт правильно • Клінічні сценарії використання CGM • CGM як інструмент персоналізації терапії • Харчування + CGM: нова ера дієтології • Психосоціальний аспект CGM • Відповіді на запитання учасників

Жовтяниця є не самостійним захворюванням. Це клінічний симптом, що супроводжує широкий спектр патологій: від доброякісних станів до життєво небезпечних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, зокрема онкологічних. Тому, треба досконало знати алгоритми диференційної діагностики причин цього стану. Своєчасне встановлення етіології жовтяниці визначає не лише тактику лікування, але й прогноз для пацієнта. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми диференційної діагностики жовтяниць з акцентом на чітке розмежування гемолітичних, паренхіматозних та механічних форм. Ви розглянете патофізіологічні механізми розвитку жовтяниці, навчитесь інтерпретувати лабораторні показники та обґрунтовано використовувати інструментальні методи діагностики, наприклад ультразвукове дослідження, КТ, МРТ та МРХПГ. Окрема увага буде приділена причинам механічної жовтяниці, зокрема жовчнокам’яній хворобі, холедохолітіазу та пухлинам гепатопанкреатобіліарної зони, а також важливості комплексного підходу до ведення таких пацієнтів. Після навчання вам буде легше орієнтуватися в різних кейсах жовтяниці та своєчасно визначати тактику ведення пацієнта. • Класифікація жовтяниць та основні відмінності: надпечінкова (гемолітична), печінкова (паренхіматозна) та підпечінкова (механічна). • Патофізіологічні механізми розвитку жовтяниць та їхнє клінічне значення. • Клінічні прояви різних типів жовтяниць: особливості перебігу хвороби, анамнезу, фізикального огляду, симптомокомплексу захворювання. • Лабораторна діагностика жовтяниць: інтерпретація показників білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП. • Інструментальна діагностика в алгоритмі диференціації жовтяниць (УЗД, КТ, МРТ, МРХПГ). • Основні причини механічної жовтяниці: жовчнокам’яна хвороба, холедохолітіаз, пухлини гепатопанкреатобіліарної зони, стриктури жовчних проток. • Диференційна діагностика різних видів жовтяниць. • Жовтяниця і рак підшлункової залози та органів периампулярної зони (ДПК, загальна жовчна протока, великий сосочок дванадцятипалої кишки). • Роль мультидисциплінарного підходу в діагностиці жовтяниць. • Клінічні випадки й типові діагностичні помилки у практиці лікаря. • Сучасні алгоритми ведення пацієнтів із жовтяницею і тактика лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Хронічна спонтанна кропив’янка – захворювання із суттєвим впливом на якість життя, сон, психоемоційний стан і працездатність пацієнтів. Тривалий неконтрольований перебіг асоціюється з тривожністю, депресією та втратою продуктивності. Важливо своєчасно розпізнати ХСК, оскільки затримка діагностики або неправильна тактика ведення можуть посилювати інтенсивність симптомів і формувати недовіру пацієнта. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи діагностики та лікування хронічної спонтанної кропив’янки відповідно до міжнародних рекомендацій. Ви навчитеся відрізняти ХСК від індукованих форм кропив’янки, васкулітів, атопічного дерматиту й інших дерматозів, проводити діагностику без надмірного призначення обстежень, а також застосовувати покроковий терапевтичний підхід. Окремо ви розглянете ведення рефрактерних форм, оптимізацію антигістамінної терапії, використання біологічних препаратів та оцінювання контролю захворювання за валідованими шкалами. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з тривалим сверблячим висипом без очевидних тригерів, досягати кращого контролю симптомів, знижувати ризик ускладнень і покращувати якість життя пацієнтів. • Вступ • Актуальність ХСК, епідеміологія, вплив на якість життя та працездатність пацієнтів. • Класифікація кропив’янки: гостра, хронічна, спонтанна vs індукована, місце ХСК у спектрі захворювань. • Патогенез і фенотипи ХСК • Роль опасистих клітин, IgE, автоімунних механізмів, тригери. • Поняття активності захворювання, контролю та ремісії як цілей терапії. • Алгоритм діагностики ХСК • Клінічні критерії діагнозу ХСК, відмежування від індукованих форм та інших дерматозів. • Мінімально достатнє обстеження, червоні прапорці, показання до розширеної діагностики; шкали оцінювання тяжкості та контролю. • Сучасні підходи до лікування • Стандартний покроковий підхід: неседативні H1-антигістамінні (стартова доза → до 4-кратного підвищення), місце ГКС, чого уникати в рутині. • Біологічна терапія (омалізумаб: показання, дози, тривалість, контроль відповіді; особливості скасування) та роль циклоспорину в рефрактерних випадках. • Клінічні випадки та дискусія • Відповіді на запитання.

Вакцинація БЦЖ є фундаментом профілактики туберкульозу. Лікарю важливо не просто знати про неї, а вміти адаптувати міжнародний досвід до українських реалій, зважаючи на війну, міграції та мультирезистентний ТБ. Ваші рішення щодо вакцинації дітей і дорослих безпосередньо впливають на безпеку пацієнтів та ефективність імунопрофілактики. На заході ви дізнаєтеся, як оцінювати користь і ризики щеплення БЦЖ у різних клінічних ситуаціях, зокрема у пацієнтів з імунодефіцитами, та розглянете алгоритми ведення ускладнень вакцинації. Ви навчитеся правильно інтегрувати національні й міжнародні рекомендації у власну практику, приймати обґрунтовані рішення та ефективно комунікувати з батьками й пацієнтами. Після лекції ви зможете легко оцінювати показання і протипоказання до вакцинації та забезпечувати високий рівень профілактики. • 1. Оновлення Національного календаря щеплень: що стосується БЦЖ? • Аналіз останніх змін та рекомендацій МОЗ України щодо вакцинації проти туберкульозу • Порівняння з міжнародними протоколами та практиками країн із різною захворюваністю на ТБ • Обґрунтування позиції України у світлі сучасних епідеміологічних викликів • 2. БЦЖ у разі імунодефіцитів – протипоказання чи абсолютна необхідність? • Сучасні підходи до оцінювання ризиків і користі щеплення у пацієнтів з первинними та вторинними імунодефіцитами • Доказова база, алгоритми прийняття рішення та роль міждисциплінарної взаємодії • 3. Ведення локальних БЦЖ: чи обійдемося без фтизіатра? • Клінічний перебіг поствакцинальних місцевих ускладнень • Алгоритми діагностики, спостереження та лікування на рівні лікаря загальної практики/педіатра • Межі компетенції та показання для направлення до фтизіатра • 4. Підпахвовий БЦЖ-лімфаденіт: хірургія чи спостереження? • Види БЦЖ-лімфаденітів, сучасні методи консервативного та хірургічного ведення • Порівняння підходів «wait and see» та активного втручання відповідно до доказової медицини та практичного досвіду • 5. БЦЖ дорослим дітям: як не перетворити вакцинацію на складний квест • Організаційні, медичні та психологічні аспекти вакцинації дітей, які не були щеплені у новонародженому віці • Додаткові обстеження, підготовка до щеплення та робота з батьками • 6. Розбір клінічних кейсів • Обговорення реальних випадків з практики: від типових ситуацій до складних клінічних дилем (інтерактивний формат із залученням аудиторії до ухвалення рішень) • Відповіді на запитання учасників

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Надмірна сонливість є однією з найбільш недооцінених скарг. Коли пацієнти говорять «постійно хочу спати», «не висипаюсь» або «немає сил», за цим можуть приховуватися центральні розлади гіперсомнолентності, психіатричні й ендокринні захворювання, наслідки черепно-мозкової травми, порушення циркадного ритму або медикаментозно-індуковані стани. Розуміння гіперсомнії виходить далеко за межі надмірного сну – це складний нейробіологічний феномен, пов’язаний із дисфункцією систем підтримання неспання, орексинової регуляції та нейромедіаторного балансу. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику між сонливістю і втомою, оцінювати скарги пацієнта з позиції сучасної сомнології та формувати алгоритм діагностичного пошуку при гіперсомнії. Ви розглянете нейробіологічні механізми центральних розладів гіперсомнолентності, зокрема нарколепсію, ідіопатичну гіперсомнію та синдром Кляйне-Левіна, а також їхні клінічні прояви й сучасні діагностичні критерії. Також ви розберете розлади сну, асоційовані з надмірною денною сонливістю, наприклад синдром обструктивного апное уві сні, джетлаг та порушення циркадного ритму. Після навчання ви зможете визначати потенційно небезпечні причини гіперсомнії та обирати доцільний обсяг обстеження й лікування відповідно до клінічної ситуації. • Актуальність теми. • Гіперсомнія як нейробіологічний феномен: • як правильно інтерпретувати скаргу; • гіперсомнія vs втома. • Нарколепсія. • Ідіопатична гіперсомнія. • Синдром Кляйне–Левіна. • Розлади сну, асоційовані з гіперсомнією: • синдром обструктивного апное уві сні; • розлади циркадного ритму; • джетлаг. • Гіперсомнія як симптом соматичних захворювань: • гіпотиреоз; • наслідки черепно-мозкової травми. • Психіатричні причини гіперсомнії: • атипова депресія; • біполярний афективний розлад. • Медикаментозно-індукована гіперсомнія: • бензодіазепіни; • опіати; • антигістамінні препарати. • Висновки. • Відповіді на запитання.

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Щоб забезпечити точність діагностики в дерматології, необхідно досконало розуміти патоморфологічні зміни у шкірі. Інтерпретація морфологічного висновку без належного рівня підготовки значно ускладнює встановлення остаточного діагнозу. Невміння проводити клініко-морфологічну кореляцію призводить до діагностичних помилок і, як наслідок, до вибору неправильної тактики лікування, що особливо небезпечно у разі неопластичних захворювань шкіри. На цьому заході ви розглянете базові принципи дерматопатології, необхідні для щоденної практики лікаря-дерматолога. Ви зможете сформувати системний підхід до класифікації запальних захворювань шкіри, а також проаналізувати основні морфологічні прояви і патерни, що лежать в основі дерматопатологічної діагностики. Ви дізнаєтеся про основні нозологічні форми та їхні морфологічні характеристики і навчитесь інтегрувати отримані дані з клінічною картиною. Після навчання вам буде легше інтерпретувати дерматопатологічні висновки, ідентифікувати основні морфологічні патерни при запальних та неопластичних захворюваннях шкіри, а також проводити обґрунтовану клініко-морфологічну кореляцію. • Класифікація запальних захворювань. • Базові морфологічні прояви. • Визначення патернів. • Типові нозології. • Клініко-морфологічна кореляція. • Відповіді на запитання.

Патологічні зміни в ділянці шиї та обличчя можуть зовні виглядати однаково, але їхня етіологія і тактика лікування принципово різні. Знання анатомії, розуміння типових запальних процесів та об’ємних утворень дозволяє лікарю швидко диференціювати стан, вчасно виявити небезпечні зміни та спрямувати пацієнта на правильне лікування. На заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати запальні та обструктивні процеси у слинних залозах, виявляти та диференціювати об’ємні утворення шкіри та підшкірної клітковини, оцінювати зміни лімфатичних вузлів і приймати обґрунтовані рішення навіть у складних клінічних випадках. Ви навчитесь уникати діагностичних помилок і вибирати оптимальний обсяг обстежень та лікування. Після лекції ви зможете впевнено вести пацієнтів із набряками, болем, ущільненнями чи новоутвореннями в ділянці шиї та обличчя. • Анатомія шиї та обличчя. • Анатомічні особливості поверхневих органів (слинні залози та лімфатичні вузли). • Запальні процеси, об'ємні утворення шкіри та ПЖК. • Запальна й обструктивна патологія слинних залоз. • Вибрані питання утворів слинних залоз. • Реактивні й запальні зміни лімфатичних вузлів голови та шиї. • Відповіді на запитання учасників.

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

Неможливо поставити точний діагноз при гематологічних захворюваннях без правильної інтерпретації кістково-мозкових досліджень. Навчання на цьому заході допоможе вам уникнути типових помилок на преаналітичному етапі, навчить відрізняти норму від патології завдяки ключовим маркерам гемопоезу, згідно з віковими особливостями пацієнтів. Ви отримаєте чіткі алгоритми оцінювання стану кісткового мозку, зокрема розглянете забір та оброблення матеріалу, мікроскопію, цитохімію та імунологічні маркери, а також стандартизацію процесу згідно з міжнародними протоколами. Після лекції ви зможете впевнено працювати з пацієнтами з анеміями, лейкозами, апластичними та мієлодиспластичними синдромами, оцінювати ефективність хіміотерапії або трансплантації кісткового мозку, відрізняти норму від патології у дітей та літніх людей, а також запобігати помилковим діагнозам і невиправданому лікуванню. Ви будете знати, як правильно інтерпретувати співвідношення мієлоїдних та еритроїдних клітин і застосовувати сучасні стандарти лабораторної діагностики. • 1. Правильний забір матеріалу. • 2. Преаналітичний етап. • 3. Вікові особливості системи кровотворення. • 4. Мікроскопія кісткового мозку: оцінювання клітинного складу, співвідношення мієлоїдних та еритроїдних клітин. • 5. Маркери еритропоезу, мієлопоезу та лімфопоезу. • 6. Цитохімічні реакції та імунологічні маркери. • 7. Стандартизація лабораторних методів вивчення кровотворення згідно з міжнародними протоколами (WHO, ICCS, ISLH). • 8. Відповіді на запитання учасників.