Заходи БПР — Хірургія 2026

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція ВІЛ-інфекція та професійні ризики медичних працівників: профілактика і алгоритм дій при контакті з біоматеріалом Статистика професійних контактів із біоматеріалом. Чому постконтактна профілактика є критично важливою. Нормативна база України. Фактори ризику інфікування: глибина травми, об'єм та тип біоматеріалу. Ризик передачі при уколі голкою, контакті зі слизовими та ушкодженою шкірою. Професійні ризики медичних працівників Види небезпечних контактів: укол/поріз, потрапляння крові на слизові, контакт з ушкодженою шкірою. Біологічні рідини з високим ризиком. Групи підвищеного ризику. Первинна профілактика Стандартні запобіжні заходи. Використання ЗІЗ. Безпечне поводження з гострими інструментами. Контейнери для утилізації. Алгоритм дій при контакті з біоматеріалом (наказ МОЗ №2103) Невідкладні дії: промивання, обробка слизових. Оцінка ризику. Лабораторне обстеження постраждалого та джерела. Екстрена постконтактна профілактика: покази, терміни початку. Документування та юридичні аспекти Повідомлення керівника. Реєстрація випадку. Медична документація. Гарантії для медпрацівника. Конфіденційність. Типові помилки та клінічні кейси Запізнілий початок ПКП. Недооцінка ризику. Самовільне припинення терапії. Розбір клінічних сценаріїв. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Біль у плечовому суглобі є однією з найчастіших причин звернення до ортопедів, ревматологів, лікарів спортивної медицини та спеціалістів ультразвукової діагностики. Володіння сучасними протоколами УЗД плечового суглоба та розуміння сонографічної анатомії мають вирішальне значення для своєчасного виявлення патології ротаторної манжети, сухожилля довгої голівки біцепса, бурситів та інших причин больового синдрому. Недостатнє знання ультразвукових критеріїв може ускладнювати диференційну діагностику, призводити до хибної інтерпретації знахідок і затримки призначення оптимального лікування. На цьому майстер-класі ви розберете нормальну сонографічну анатомію плечового суглоба, сучасний протокол ультразвукового дослідження та типові патологічні зміни. Ви навчитеся оцінювати стан довгої голівки біцепса, субскапуляріса, надостьового та підостьового м’язів, виявляти субакроміально-субдельтоподібний бурсит, діагностувати розриви ротаторної манжети, дегенеративні зміни акроміально-ключичного суглоба, а також розпізнавати ознаки адгезивного капсуліту та спортивних ушкоджень плеча. Після навчання ви зможете впевнено та послідовно виконувати УЗД плечового суглоба відповідно до сучасних рекомендацій, проводити диференційну діагностику найпоширеніших патологічних станів і формулювати клінічно значущі висновки. • Основи ультразвукового дослідження плечового суглоба • Довга голівка біцепса • Субскапуляріс • Надостьовий м’яз • Підостьовий м’яз та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібна бурса • Акроміально-ключичний суглоб • Гленогумеральний суглоб • Дельтоподібний м’яз та м’які тканини • Повний протокол УЗД плечового суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Патологія довгої голівки біцепса • Патологія субскапуляріса • Патологія надостьового сухожилля • Патологія підостьового м’яза та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібний бурсит • Розриви ротаторної манжети • Патологія акроміально-ключичного суглоба • Заморожене плече • Нестабільність та спортивна патологія плеча • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Гострий коронарний синдром Інсульт: як не пропустити і не втратити час Судоми: алгоритм допомоги при першому нападі Анафілактичний шок: швидка діагностика і адреналін Бронхообструкція: екстрена інгаляційна терапія СЛР: оновлені рекомендації та базові навички Дефібрилятор (АЗД): коли і як застосувати Кровотеча: зупинка масивної крововтрати в амбулаторії

MASLD (Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease) може мати вигляд «легкого» ураження печінки, але насправді це одне з найпоширеніших хронічних захворювань, що тісно пов’язане з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, метаболічним синдромом і серцево-судинними ускладненнями. Вчасне розпізнавання та правильна класифікація хвороби допомагають запобігти фіброзу, цирозу та серйозним кардіометаболічним подіям. На цьому заході ви дізнаєтесь, чим MASLD відрізняється від застарілого NAFLD, навчитесь оцінювати ризик прогресування фіброзу, підбирати дієту й ліки так, щоб не погіршити стан печінки, і застосовувати сучасні алгоритми скринінгу й діагностики відповідно до останніх міжнародних рекомендацій (EASL 2023, AASLD 2024). Ви зрозумієте, коли залучати мультидисциплінарну команду та як інтегрувати нові препарати у вашу практику. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із MASLD (від раннього виявлення у людей з метаболічним ризиком до вибору індивідуальної стратегії лікування та профілактики ускладнень), роблячи вашу практику ефективнішою та безпечнішою. • 1. Нова класифікація захворювань печінки: сучасний підхід до діагностики та номенклатури. • 2. Інноваційні терапевтичні стратегії: огляд нового препарату, схваленого FDA для лікування MASLD. • 3. Оновлені міжнародні рекомендації: аналіз нової термінології та класифікацій (EASL 2023, AASLD 2024). • 4. MASLD = Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease: концептуальне визначення та відмінності від попередніх термінів. • 5. Чому термін "NAFLD" є застарілим: обмеження попередньої класифікації та виключення метаболічного компоненту. • 6. Основні діагностичні критерії MASLD: клінічні, лабораторні та візуалізаційні маркери. • 7. Шляхи скринінгу, профілактики й контролю прогресування фіброзу печінки: мультидисциплінарний підхід у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться стратифікувати пацієнтів для первинної та вторинної профілактики атеротромботичних подій. Учасники зможуть здійснювати диференційований вибір інгібітора P2Y12 рецепторів залежно від клінічного сценарію, розраховувати навантажувальні та підтримувальні дози антиагрегантів і застосовувати шкали PRECISE-DAPT, DAPT score та ARC-HBR. Програма охоплює стратегії деескалації та скорочення тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії для пацієнтів з високим геморагічним ризиком, менеджмент антитромботичної терапії у періопераційному періоді та тактику ведення пацієнтів з геморагічними ускладненнями. Також розглядається корекція терапії у пацієнтів із супутньою патологією, зокрема цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. Програма заходу • Заняття — 02:11:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії для призначення аспірину в рамках первинної профілактики, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом? • Як обрати оптимальний інгібітор P2Y12 рецепторів (прасугрель, тикагрелор, клопідогрель) у пацієнта з гострим коронарним синдромом? • Яка стандартна та подовжена тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) після інфаркту міокарда? • Як здійснити перехід між різними інгібіторами P2Y12 (стратегії деескалації) та в яких клінічних ситуаціях це доцільно? • Якою є тактика антитромбоцитарної терапії після аортокоронарного шунтування (АКШ)? • Яка оптимальна тривалість ПАТТ після планового стентування коронарних артерій при стабільній ІХС? • Як вести пацієнта з гострою шлунково-кишковою кровотечею на тлі ПАТТ? • Які абсолютні та відносні протипоказання до призначення прасугрелю? • У чому полягає клінічне значення генетичного поліморфізму, що впливає на метаболізм клопідогрелю? • Як керувати антитромбоцитарною терапією перед плановими хірургічними втручаннями? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Якщо ви досі намагаєтеся всліпу знайти нерв для блокади – ваші методи застарілі. Точність та безпека – саме цього прагне сучасний фахівець. На заході «Практична соноанатомія блокад верхньої кінцівки: майстер-клас в реальному часі» ви зрозумієте соноанатомію плечового сплетення: як орієнтуватися в шарах, де шукати нерви та чому типові точки доступу не завжди працюють. Ви навчитесь обирати оптимальний рівень блокади залежно від клінічного завдання, бачити ключові орієнтири на різних рівнях – шийному, над- і підключичному – та впевнено проводити блокаду під візуальним контролем. У програмі: демонстрація соноанатомії на моделі в реальному часі, техніка проведення голки, типові помилки та клінічні ситуації, в яких блокада справді змінює результат. Після заходу ви зможете безпечно просувати голку, уникати ускладнень, проводити селективні блокади й працювати навіть із шкірними нервами у разі травм, опіків, ампутацій чи хронічного болю. • Вступна частина • Мета заходу. Чому важливо знати соноанатомію плечового сплетення. • Клінічні ситуації, де застосування регіонарної анестезії змінює результат. • Анатомія плечового сплетення у проєкції УЗД • Погляд анестезіолога: формування сплетення з С5–Th1. • Демонстрація нервів та їхньої локалізації на моделі. • Орієнтири, типові помилки в ідентифікації структур. • Рівні блокад верхньої кінцівки: шия – надключично – підключично • Клінічна логіка вибору рівня блокади залежно від зони втручання. • Демонстрація: візуалізація нервових структур на кожному рівні. • Переваги та ризики кожного доступу. • Мінімум для практики: "дві блокади для знеболення руки" • Підхід для рутинної практики. • Коли достатньо, і коли цього замало. • Демонстрація: візуалізація і точка уколу. • Техніка проведення голки та профілактика ускладнень • Принципи безпечного просування голки. • Положення руки оператора, візуальний контроль, гідродисекція. • Обговорення типових ускладнень та як їх уникнути. • Селективні блокади нервів верхньої кінцівки • N. musculocutaneus, n. medianus, n. radialis, n. ulnaris: показання, техніка, демонстрація. • Роль селективних блокад у лікуванні хронічного болю, травм та реабілітації. • Шкірні нерви верхньої кінцівки: діагностика та блокада • N. intercostobrachialis, n. cutaneus medialis, lateralis et posterior. • Випадки, у разі яких шкірна блокада критично важлива (опіки, шви, ампутації тощо). • Демонстрація на моделі • Ультразвукова візуалізація периферичних нервів та сплетінь верхньої кінцівки на моделі • Сесія Q&A

Хронічний біль після травми – це не симптом. Це самостійна нозологія зі своїм синдромокомплексом, яка значно погіршує якість життя пацієнтів. На майстер-класі «Травма і хронічний біль: що повинен знати лікар про пацієнтів після поранення» ви дізнаєтесь, як розпізнавати біль, що виникає внаслідок бойових травм, та чому стандартні анальгетики тут не працюють. Простою мовою ви зрозумієте складні механізми, за якими формуються фантомні болі, алодинія, дизестезії та емоційна ампліфікація. Після лекції ви зможете чітко диференціювати нейропатичний, психогенний і ноцицептивний біль, обирати терапевтичну стратегію залежно від типу ураження – центральний, спінальний чи периферичний. Навчитеся профілактувати хронізацію болю, обґрунтовано призначати антиконвульсанти, НПЗЗ, опіоїди та застосовувати когнітивно-поведінкові техніки навіть без залучення психіатра. У програмі: центральний біль після ЧМТ і спінальної травми, посттравматичні невропатії, фантомний біль, роль сенситизації та психоемоційного фону. Окремо – ментальна реабілітація, маршрутизація пацієнта й типові помилки у веденні гострого болю. • 1. Вступ: коли біль – більше, ніж симптом • Епідеміологія бойових травм і зростання кількості пацієнтів з хронічним болем • Поєднання соматичного, нейропатичного та психоемоційного компонентів у пацієнтів після поранення • Роль лікаря як координатора процесу лікування та реабілітації • 2. Черепно-мозкова травма і посттравматичний біль • Посткомоційний синдром: головний біль, фотофобія, когнітивна втома, центральний біль • Хронічний посттравматичний головний біль: диференційна діагностика, лікування, профілактика хронізації • Принципи ранньої діагностики, нейровізуалізації, мультидисциплінарний підхід до ведення таких пацієнтів • 3. Біль після спінальної травми • Центральний біль: нейропластичність, дизестезії, алодинія, порушення ноцицепції • Біль як прояв дисбалансу між інгібіторними та збуджувальними механізмами ЦНС • Роль фармакологічної терапії (антиконвульсанти, антидепресанти), фізичної та ерготерапії • 4. Периферичні травми: нейропатичний та змішаний біль • Посттравматичні моно- та поліневропатії, фантомні болі, каузалгії • Диференційна діагностика: нейропатичний, ноцицептивний, змішаний біль • Принципи покрокової терапії: стартові, перехідні та підтримувальні стратегії лікування • 5. Хронізація болю: як цього уникнути • Типові помилки у веденні гострого болю, що призводять до хронізації • Центральна сенситизація, феномен катастрофізації, емоційна ампліфікація болю • Надмірне та нераціональне застосування НПЗЗ, опіоїдів: ризики і наслідки • 6. Психоемоційна підтримка та ментальна реабілітація • Біль і психіка: тривога, депресія, ПТСР у поранених • Біопсихосоціальна модель болю: як пояснити пацієнту й залучити його до процесу одужання • Практичні методи без залучення психіатра: психоедукація, когнітивно-поведінкові техніки, робота в команді з психологом, ерготерапевтом, фізичним терапевтом • 7. Висновки • Біль після травми – мультифакторний і вимагає командного підходу • Ведення таких пацієнтів не обмежується призначенням ліків – важлива роль лікаря як клінічного координатора • Необхідність індивідуалізованих маршрутів відновлення відповідно до фізичних, когнітивних та емоційних аспектів • 8. Клінічні кейси • Аналіз типових ситуацій з практики • Вибір терапевтичної стратегії залежно від типу болю та супутніх станів • Обговорення мультидисциплінарної взаємодії на прикладі конкретних випадків • 9. Q&A-сесія. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Сонографія периферичних нервів нижніх кінцівок – це сучасний, доступний та інформативний метод візуалізації, який дає змогу швидко й безпечно оцінити стан нервових структур. Знання їхнього анатомічного розташування та особливостей ультразвукової візуалізації є необхідними для точної діагностики нейропатій, визначення локалізації ураження й моніторингу ефективності лікування. Якщо лікар у своїй практиці стикається з пацієнтами із сенсомоторними розладами, слабкістю стопи, травматичними чи післяопераційними нейропатіями – знання топографії сідничного, стегнового, великогомілкового, малогомілкового та сурального нервів допоможе швидко визначити рівень і характер ураження й забезпечити високу якість медичної допомоги. Навчальний захід «Сонографія нервів нижніх кінцівок. Нормальна анатомія та особливості візуалізації. З демонстрацією на реальних пацієнтах» буде присвячений вивченню анатомічних та ультразвукових особливостей периферичних нервів нижніх кінцівок. Будуть розглянуті базові принципи будови й візуалізації нервової тканини, що є основними для правильної інтерпретації сонографічної картини. Окрема увага буде приділена послідовному аналізу анатомічного ходу й характерним сонографічним ознакам сідничного, великогомілкового, малогомілкового, стегнового та сурального нервів. На практичних прикладах буде показано, як ідентифікувати ці структури, диференціювати їх у складних анатомічних зонах та оцінювати патологічні зміни. • Особливості будови та візуалізації периферичних нервів. • Анатомічний хід та особливості візуалізації сідничного нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації великогомілкового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації малогомілкового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації стегнового нерва. • Анатомічний хід та особливості візуалізації сурального нерва. • Відповіді на запитання учасників

Абдомінальна кровотеча може початися безсимптомно та за лічені години спричинити геморагічний шок. Вирішальну роль відіграють клінічне мислення лікаря та чітке розуміння алгоритму дій. Нерідко клінічна картина гострого живота буває суперечливою і доводиться швидко приймати рішення між спостереженням, проведенням FAST-ультразвуку, комп’ютерною томографією або негайним оперативним втручанням. Кожна помилка може призвести до пізньої діагностики, коли вже відбувається стрімка декомпенсація гемодинаміки. На цьому заході ви розглянете клінічні алгоритми розпізнавання та ведення пацієнтів з підозрою на абдомінальну кровотечу й причини таких станів: від травматичних ушкоджень і пухлин до ятрогенних та антикоагулянт-індукованих кровотеч. Навчання проходитиме в інтерактивному форматі: учасники братимуть участь у розборі клінічних кейсів, аналізуватимуть перебіг подій та самостійно обиратимуть діагностичні й лікувальні кроки. Ви навчитесь оцінювати гемодинаміку пацієнта, правильно інтерпретувати клінічні симптоми та обирати оптимальну тактику діагностики. Також розберете, як застосовувати УЗ-протокол FAST, інтерпретувати дані КТ і визначати показання до ургентного оперативного втручання. Після навчання ви будете впевнено розпізнавати «німі» абдомінальні кровотечі, оцінювати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані рішення у критичних ситуаціях. • Класифікація абдомінальних кровотеч • Внутрішні (внутрішньочеревні) • Внутрішньопросвітні • Ретроперитонеальні • Кейс + квіз • Основні етіологічні причини • Травма • Пухлини • Судинні причини • Ятрогенні кровотечі • Кейс + квіз • Клінічні прояви та «німі» кровотечі • Типові й атипові симптоми • Чому біль може бути відсутній • Особливості у літніх та онкопацієнтів • Кейс + квіз • Оцінювання гемодинаміки та первинна стабілізація • Клінічне оцінювання шоку • Інфузійна і трансфузійна тактика • Паралельність діагностики й лікування • Кейс + квіз • Алгоритм діагностики: лабораторія, УЗД FAST, КТ • Переваги та обмеження кожного методу • FAST як інструмент прийняття рішень • Кейс + квіз • Диференційна діагностика «гострого живота» • Кровотеча vs перфорація • Кровотеча vs панкреатит • Кровотеча vs непрохідність • Кейс + квіз • Показання до ургентного оперативного втручання • Абсолютні та відносні показання • Клінічні критерії невідкладності • Кейс + квіз • Консервативна й ендоваскулярна тактика • Вибір пацієнтів • Ангіоемболізація як альтернатива операції • Кейс + квіз • Типові помилки та червоні прапорці • Коли клініка важливіша за аналізи • Ознаки, що потребують негайної зміни тактики • Кейс + квіз • Фінальний інтерактив • «3 рішення, які рятують життя при абдомінальних кровотечах» • Швидкий квіз із 5 питань на клінічне мислення • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Періорбітальне омолодження не обмежується ізольованою блефаропластикою, оскільки вікові зміни в цій зоні формуються не лише через надлишок шкіри, а й внаслідок втрати об’єму, птозу м’яких тканин та зміни анатомічних контурів. Розуміння ролі ліпофілінгу й комбінованих підходів є важливим для досягнення природного, гармонійного і довготривалого результату. Недостатнє знання сучасних алгоритмів періорбітального омолодження може призводити до «перерезекції» тканин, скелетизації орбіти, неприродного вигляду й незадовільних естетичних результатів, навіть за технічно правильно виконаної операції. На цьому заході ви розглянете вікові зміни періорбітальної зони відповідно до анатомії SOOF, tear trough та орбітальних жирових пакетів. Ви навчитеся визначати роль дефіциту об’єму у формуванні «втомленого» погляду та обирати оптимальну тактику омолодження, а також дізнаєтеся про можливості й обмеження класичної блефаропластики, показання до ізольованої корекції та ризики надмірної резекції тканин. Окремо ви розберете комбінований підхід «блефаропластика + ліпофілінг», алгоритми прийняття рішень та практичні аспекти індивідуалізації хірургічної тактики на основі реальних клінічних кейсів. Після навчання ви зможете комплексно оцінювати анатомічні й вікові зміни періорбітальної зони, визначати показання до блефаропластики, ліпофілінгу або їх поєднання та формувати персоналізований план омолодження. • Вступ: сучасне бачення періорбітального омолодження • Еволюція підходів: від резекції до відновлення • Чому ізольована блефаропластика не завжди достатня • Анатомія та вікові зміни періорбітальної зони • Ключові анатомічні структури (SOOF, tear trough, орбітальні жирові пакети) • Вікові зміни: втрата об’єму, птоз, зміни якості шкіри • Блефаропластика: можливості й обмеження • Що вирішує класична техніка • Ризики “перерезекції” та скелетизації • Показання до ізольованої корекції • Ліпофілінг у періорбітальній зоні • Роль аутологічного жиру в омолодженні • Зони та рівні введення • Переваги: біосумісність, природність результату • Комбінований підхід: блефаропластика + ліпофілінг • Показання до поєднання • Таймінг: одночасно чи поетапно • Алгоритм прийняття рішень • Хірургічна техніка та основні нюанси • Принципи мікрофет-графтингу • Багаторівневе введення та контроль об’єму • Профілактика ускладнень • Клінічні кейси • Пацієнти “до/після” • Аналіз результатів • Типові помилки та їх корекція • Висновки • Синергія методик як новий стандарт • Індивідуалізація підходу • Фокус на природний довготривалий результат • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки є недооціненим методом, хоча вона в багатьох клінічних допомагає швидко зорієнтуватися в діагнозі, оцінити структурні й функціональні зміни та визначити необхідність у більш інвазивніц діагностиці. На цьому заході ви навчитеся правильно використовувати можливості УЗД під час обстеження пацієнтів із диспепсією, болем у верхніх відділах живота, підозрою на патологію шлунка чи дванадцятипалої кишки, а також зрозумієте сильні сторони й обмеження цього методу. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД в алгоритм діагностики, уникати типових діагностичних помилок та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшого ведення пацієнта. • Можливості та доцільність застосування УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в сучасній клінічній практиці. • Роль УЗД як інструменту диференційної діагностики захворювань органів травної системи в клініці внутрішніх хвороб. • Місце УЗД шлунка в комплексному обстеженні пацієнтів: показання, обмеження та співвідношення з ендоскопічними методами дослідження (ФГДС). • Значення УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в педіатричній практиці. • Визначення структури і функції окремих відділів шлунково-кишкового тракту одночасно в режимі реального часу. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Учасники здобудуть навички оцінки та моніторингу стану пацієнта за стандартизованими шкалами, профілактики й лікування пролежнів, догляду за венозними катетерами та пацієнтами зі стомами. Програма охоплює безпечне поводження з лікарськими засобами, респіраторну підтримку, ведення медсестринської документації, комунікацію з пацієнтами та родичами, а також застосування принципів інфекційного контролю, асептики й антисептики. Програма заходу • Оцінка та моніторинг стану пацієнта за стандартизованими шкалами (Глазго, ВАШ, Морзе, Norton). • Алгоритми профілактики та лікування пролежнів I-IV стадій згідно з міжнародними настановами. • Техніка та протоколи догляду за центральними і периферичними венозними катетерами, профілактика катетер-асоційованих інфекцій. • Правила безпечного поводження з лікарськими засобами: розрахунок доз, техніки введення, менеджмент побічних реакцій. • Протоколи догляду за пацієнтами з трахеостомою, гастростомою та іншими типами стом. • Основи респіраторної підтримки та догляду за пацієнтом на ШВЛ. • Ведення медсестринської карти спостереження та іншої нормативної документації. • Навички ефективної комунікації з пацієнтом та родичами в кризових станах. • Застосування принципів інфекційного контролю, асептики та антисептики в щоденній практиці. • Які сучасні алгоритми використовуються для профілактики тромбоемболічних ускладнень у лежачих пацієнтів? • Як юридично коректно вести медсестринську документацію для уникнення правових колізій? • Якою є роль медичної сестри в ранньому виявленні та менеджменті сепсису? • Особливості нутритивної підтримки пацієнтів: протоколи ентерального та парентерального харчування. • Як диференціювати типи больового синдрому та застосовувати немедикаментозні методи його корекції? • Протокол догляду за пацієнтом в післяопераційному періоді: моніторинг, дренажні системи, профілактика ускладнень. • Які психологічні аспекти роботи з пацієнтами в термінальних стадіях та їхніми родинами? • Як організувати безпечний простір для пацієнта з високим ризиком падінь? • Стандартизовані операційні процедури (СОПи) в медсестринстві: розробка та впровадження. • Заняття • 16:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера