Заходи БПР — Хірургія 2026

Біопсія шкіри – головний етап у встановленні точного діагнозу при дерматологічних та онкологічних патологіях. Від правильності виконання залежить якість гістологічного матеріалу і достовірність діагнозу. Уміння обирати оптимальний вид біопсії дозволяє мінімізувати травматичність, отримати якісний зразок і зменшити кількість повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся обирати правильну техніку біопсії залежно від локалізації та підозри на патологію, проводити підготовку робочого поля, а також виконувати процедуру з мінімізацією кровотечі і рубців. Ви побачите практичні хірургічні хитрощі та алгоритм прийняття рішень у складних клінічних ситуаціях, що часто не розглядають у навчальних програмах. Після навчання ви зможете впевнено обирати техніку біопсії, мінімізувати ризики для пацієнта та отримувати якісні гістологічні матеріали для достовірної діагностики. • Основи та роль біопсії шкіри. • Коли біопсія справді потрібна: основні показання. • Види біопсій: яку техніку обрати? • Punch, shave, ексцизія. • Переваги та мінуси кожної техніки. • Алгоритм «Який метод у цій ситуації?». • Клінічні ситуації для кожного методу. • Підготовка пацієнта і робочого поля. • Анестезія та правильна інфільтрація. • Вибір інструментів і стерильності. • Правильна техніка виконання (покроково). • Практичні хірургічні хитрощі. • Як мінімізувати кровотечу та рубці. • Секрети роботи і практичні поради. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі в режимі реального часу. Місце проведення — Online. Тривалість: 5 годин. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс доступний для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Еректильна дисфункція вважається «незручною темою» серед чоловіків. Але часто це перша ознака серцево-судинних катастроф, діабету або навіть онкопроцесу. Проблема в тому, що без актуальних протоколів і розуміння сучасних підходів чоловіче сексуальне здоров’я розглядається не системно, а як окрема проблема. Неправильне оцінювання пацієнта, пропущені ургентні стани й запізніле направлення до спеціаліста – все це значно погіршує прогноз. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з еректильною дисфункцією як клінічним маркером системних захворювань, а не як суто психологічною проблемою. Навчитеся чітко діяти у разі гострих андрологічних станів, на зразок ішемічного пріапізму чи перелому пеніса. Ви отримаєте сучасне бачення патологій статевого члена, чоловічого безпліддя, варикоцеле та дерматологічних змін з онкоризиком. Після навчання у вас зміниться підхід до первинного прийому чоловіків. Ви зможете помічати небезпечні стани, відрізняти органічні порушення від психогенних та обирати правильну консервативну чи хірургічну тактику. • Що таке чоловіче сексуальне здоров’я? • Еректильна дисфункція: етіологія, епідеміологія та сучасні методи лікування. • Хвороба Пейроні: етіологія, епідеміологія та сучасні підходи до лікування. • Гострі стани в андрології: перелом статевого члена та пріапізм. Коли час лікування визначає сексуальне здоров’я в майбутньому. • Варикоцеле: коли, кому і як лікувати? • Практичні висновки для клінічної практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідованих шкал (RCRI, NSQIP MICA) для стратифікації периопераційного кардіального ризику. 2. Інтерпретація даних передопераційного обстеження, включаючи ЕКГ спокою, та визначення потреби у додаткових дослідженнях (ехокардіографія, стрес-тести). 3. Розробка алгоритмів ведення пацієнтів на подвійній антитромбоцитарній терапії (ПАТТ) та пероральних антикоагулянтах (ПОАК) в периопераційному періоді. 4. Визначення показань для направлення на доопераційну консультацію кардіолога. 5. Оптимізація фармакотерапії супутніх серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність) перед плановим втручанням. 6. Тактика периопераційного призначення та титрування доз бета-адреноблокаторів, статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. 7. Розпізнавання та принципи невідкладного менеджменту основних післяопераційних кардіальних ускладнень: гострий коронарний синдром, гостра декомпенсація серцевої недостатності, фібриляція передсердь. Які індекси кардіального ризику (наприклад, Lee’s Revised Cardiac Risk Index) є найбільш інформативними та валідованими в клінічній практиці? Як коректно оцінити функціональний резерв пацієнта в метаболічних еквівалентах (METs) і як цей показник впливає на подальшу периопераційну тактику? Коли доцільно відміняти та відновлювати прийом антикоагулянтів і антиагрегантів у пацієнтів перед ургентними та плановими операціями? Чи виправдана профілактична реваскуляризація міокарда перед плановими некардіальними операціями високого ризику? Як тип, тривалість та інвазивність хірургічного втручання модифікують рівень серцево-судинного ризику? Які особливості периопераційного ведення пацієнтів з імплантованими електронними пристроями (штучні водії ритму, кардіовертери-дефібрилятори)? Яка тактика ведення пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією в день оперативного втручання? Ключові положення та оновлення актуальних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо кардіоваскулярної оцінки та ведення пацієнтів при некардіальній хірургії. Програма заходу • Заняття — 36:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

МРТ є одним з найефективніших методів локального стадіювання раку прямої кишки, адже від точності оцінки поширеності пухлини залежить вибір оптимальної тактики лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати МРТ за сучасними міжнародними критеріями, уникати типових помилок стадіювання та формувати структурований висновок, який допоможе онкологу й хірургу прийняти правильне клінічне рішення. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати прогностично важливі МРТ-ознаки та застосовувати їх для планування персоналізованого лікування пацієнтів із раком прямої кишки. • Вступ • Коли МРТ є методом вибору при раку прямої кишки • місце МРТ в алгоритмі обстеження; • покази та обмеження. • Оптимальний МР-протокол дослідження • обов’язкові послідовності; • правильне планування площин; • роль контрастування та DWI. • Нормальна анатомія прямої кишки та мезоректума • Первинне стадіювання раку прямої кишки • Локалізація пухлини; • критерії Т-стадії; • N-стадія; • EMD; • CRM; • EMVI; • Оцінка регіонарних лімфатичних вузлів; • Ураження суміжних структур. • Як не помилитися в інтерпретації МРТ • типові пастки; • диференціальна діагностика; • артефакти; • часті причини over- та understaging. • Рестадіювання після неоад’ювантної терапії • Структурований протокол опису • які параметри обов’язково мають бути у висновку; • що є критично важливим для хірурга та онколога; • приклади якісного структурованого висновку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідизованих опитувальників та клінічних тестів для ідентифікації ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного компонентів болю. 2. Проведення диференційної діагностики на основі клінічних патернів та “червоних прапорців” для виключення специфічної патології хребта. 3. Розробка персоніфікованого плану лікування, що включає обґрунтований вибір фармакотерапевтичних агентів (НПЗП, антиконвульсанти, антидепресанти) відповідно до фенотипу болю. 4. Інтеграція в клінічну практику сучасних рекомендацій щодо ведення пацієнтів з гострим та хронічним болем у спині. 5. Оцінка ролі психосоціальних факторів у хронізації болю та визначення показань до мультидисциплінарного підходу. Питання, що розглядаються: Які ключові клінічні маркери дозволяють диференціювати ноцицептивний біль від нейропатичного при обстеженні пацієнта з дорсалгією? Яка роль центральної сенситизації у формуванні хронічного неспецифічного болю в спині і як діагностувати цей стан? Як інтерпретувати дані нейровізуалізації (МРТ, КТ) у пацієнтів з болем у спині в контексті їхнього больового фенотипу? Які доказові стратегії фармакотерапії існують для кожного фенотипу болю (ноцицептивного, нейропатичного, ноципластичного)? В яких випадках показана комбінована аналгетична терапія, що впливає на різні механізми болю? Які критерії ефективності лікування та коли необхідно змінювати терапевтичну тактику у пацієнтів з хронічним болем у спині? Програма заходу • Заняття — 22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кожна рентгенограма передпліччя дає змогу вчасно виявити перелом, вивих чи мінімальне зміщення уламків — деталі, від яких залежить майбутня функція кінцівки. Помилка на цьому етапі означає ризик хронічного болю, деформації або навіть інвалідизації. На цьому майстер-класі ви навчитеся впевнено інтерпретувати знімки передпліччя — від базової рентгенанатомії до ледь помітних ознак порушення конгруентності суглобових поверхонь, що видають приховані вивихи. Розглянете вікові особливості, типи переломів і характерні рентгенологічні симптоми. Дізнаєтесь, коли достатньо стандартних проєкцій, а коли необхідні додаткові, щоб ушкодження не залишилися «за кадром». Після заняття ви зможете точно визначати характеристики перелому, надавати клініцистам повну інформацію для вибору подальшої тактики лікування і впевнено аргументувати свої рішення перед колегами та пацієнтами. • Обґрунтованість рентгенівського обстеження. • Рентгенанатомія передпліччя. • Вікові особливості. • Додаткові проєкції в рентгендіагностиці – необхідність чи забаганка? • Основні рентгенологічні ознаки перелому. • Додаткові рентгенологічні симптоми у разі травм передпліччя. • Лінії конгруентності – ключ до виявлення вивихів. • Класифікація кістково-травматичних змін передпліччя.

1. Відеолекція Ультразвукова діагностика дифузних захворювань печінки: Вступ та технічні особливості вимірювання розмірів печінки Жировий гепатоз Гострий гепатит Хронічний гепатит Цироз печінки Портальна гіпертензія Еластографія печінки Гемодинамічні порушення печінки 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.