Заходи БПР — Хірургія 2026

УЗД часто стає першим методом, який дозволяє виявити новоутворення нирок, сечового міхура чи передміхурової залози. Правильна інтерпретація ультразвукових знахідок визначає подальшу тактику: коли достатньо динамічного спостереження, коли необхідне дообстеження, а коли пацієнта слід невідкладно направити до онкоуролога. Недостатнє знання ультразвукової семіотики, можливостей доплерографії, еластографії, CEUS, мультипараметричного УЗД та сучасних підходів до оцінки утворень може призводити до пропуску злоякісних процесів, неправильної інтерпретації кістозних і солідних змін, необґрунтованих інвазивних втручань або, навпаки, небезпечного відтермінування лікування. На цьому заході ви навчитеся впевнено оцінювати ультразвукові ознаки найпоширеніших онкоурологічних захворювань, проводити диференційну діагностику утворень нирок, сечового міхура та передміхурової залози, інтерпретувати складні клінічні випадки та визначати подальший маршрут пацієнта. Ви розберете практичні можливості CEUS, еластографії, мультипараметричного УЗД і Fusion-біопсії, дізнаєтеся, коли використовувати додаткові методи візуалізації, як оцінювати результати лікування та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати утворення нирок, визначати ультразвукові ознаки злоякісного потенціалу, правильно оцінювати внутрішньоміхурові утворення й зміни передміхурової залози, співставляти результати УЗД із даними mpMRI та лабораторних досліджень, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого обстеження, біопсії, направлення до профільного спеціаліста або динамічного спостереження. • Роль ультразвукової діагностики в сучасній онкоурології. Можливості та обмеження методу при виявленні пухлин нирок, сечового міхура та передміхурової залози. • Ультразвукова семіотика пухлин нирок: солідні та кістозні утворення, ангіоміоліпоми, складні кісти, ознаки злоякісного потенціалу. • Диференціальна діагностика фокальних утворень нирок: пухлина, кіста, псевдопухлина, запальні зміни, післяопераційні зміни. • Можливості доплерографії, еластографії та CEUS у характеристиці ниркових утворень. УЗ-навігація біопсії пухлин нирки. • Ультразвукова діагностика пухлин сечового міхура: папілярні утворення, інфільтративні зміни стінки, пухлини в ділянці трикутника та шийки сечового міхура. • Диференціальна діагностика внутрішньоміхурових утворень: пухлина, згусток крові, камінь, запальні та післяопераційні зміни. • Ультразвукова оцінка передміхурової залози при підозрі на онкопроцес: периферична та транзиторна зони, підозрілі вогнищеві зміни, ознаки екстракапсулярного поширення. • Мультипараметричне УЗД простати: B-mode, доплерографія, еластографія, 3D-реконструкція. Кореляція УЗД з mpMRI та PI-RADS. • MRI/US Fusion-біопсія передміхурової залози: принципи, показання, технічні особливості, типові помилки та клінічне значення. • УЗ-контроль після оперативного, променевого та малоінвазивного лікування онкоурологічних захворювань. • Розгляд клінічних кейсів пухлин нирок, сечового міхура та простати з демонстрацією ультразвукових зображень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Догляд за стомою не обмежується заміною калоприймача. Це насамперед стосується профілактики ускладнень, підтримки пацієнта і формування впевненості у його повсякденному житті. Медсестра допомагає пацієнту й родині навчитися базових технік догляду, мінімізує ризики інфекцій та подразнень і стає головною опорою в процесі адаптації. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно доглядати за коло-, ілео- та уростомами, розпізнавати перистомальні ускладнення й діяти за протоколами у разі інфекцій чи подразнень. Ви зрозумієте, як підтримати пацієнта психологічно, навчити навичок догляду за стомою і допомогти з поверненням до соціальної та побутової активності. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами після стомування: від післяопераційного періоду до домашнього догляду. Це підвищить якість їхнього життя, зменшить ризики ускладнень і зробить вашу роботу більш результативною. • 1. Вступ до теми: що таке стома • Визначення та загальні поняття • Основні показання до формування стоми • 2. Класифікація стом • Ілеостома, колостома, уростома: типи, особливості, призначення • Тимчасові та постійні стоми • 3. Догляд за стомою: клінічні протоколи і стандарти • Щоденний сестринський догляд • Засоби гігієни, заміна калоприймачів • Профілактика інфекцій та подразнень • 4. Ускладнення після стомування • Найпоширеніші проблеми: ретракція, пролапс, подразнення шкіри • Алгоритм дій медичної сестри у разі ускладнень • 5. Психологічна та емоційна підтримка пацієнта • Реакції на зміну тіла • Стратегії допомоги в адаптації • Комунікація з пацієнтом і родичами • 6. Харчування, фізична активність та гігієна після операції • Основи дієтотерапії для пацієнтів зі стомою • Особливості гігієнічного догляду в домашніх умовах • 7. Якість життя пацієнта зі стомою • Інтимне життя після операції: відверта розмова та рекомендації • Повернення до соціальної активності • 8. Роль медичної сестри в мультидисциплінарній команді • Супровід у ранньому післяопераційному періоді • Навчання пацієнта та родичів навичок самообслуговування • Ведення медичної документації та комунікація з лікарем • 9. Відповіді на запитання учасників

Ербієвий лазер є одним із найбільш універсальних інструментів сучасної естетичної медицини, однак його ефективність і безпека повністю залежать від точності налаштувань та розуміння фізики взаємодії лазерного випромінювання з тканиною. Варіативність параметрів дозволяє реалізовувати як делікатну біостимуляцію, так і контрольовану абляцію, що вимагає чіткого протокольного підходу та розуміння тканинних реакцій. Відсутність системних знань призводить до емпіричного використання технології, що підвищує ризик ускладнень і нестабільних результатів. На цьому заході ви розглянете фізичні основи ербієвих лазерів, принципи їх взаємодії з тканинами та перехід від стимуляційних до абляційних режимів. Ви навчитесь працювати з фракційними платформами, включно з 1540/1550 нм технологіями, а також клінічним протоколам у дерматології та трихології. Також ви засвоїте корекцію рубцевих змін, безопераційні методики у періорбітальній зоні та підходи до стимуляції росту волосся при різних типах алопеції. Після навчання ви зможете обґрунтовано підбирати параметри лазерного впливу залежно від клінічної задачі, безпечно працювати з різними фототипами шкіри та прогнозувати тканинну відповідь. • Основи ербієвих технологій • Принцип дії, типи ербієвих лазерів та взаємодія з тканиною. • Від стимуляції до абляції • Як зміна параметрів впливає на тканинну відповідь та регенерацію. • Особливості роботи з лазерами 1540/1550 нм: омолодження тканин, ліфтинг та ремоделювання шкіри. • Робота з рубцевими змінами: протоколи корекції та комбіновані методики. • Безопераційна блефаропластика: можливості фракційних технологій у периорбітальній зоні. • Відновлення волосся при андрогенетичній алопеції та гострому телогеновому випадінні: особисті протоколи лазерної стимуляції росту волосся • Відповіді на питання

Мета заходу: Розширити знання та покращити практичні навички учасників щодо алгоритмів невідкладної допомоги при захворюваннях та травмах опорно-рухового апарату (скелетній травмі, мінно- вибухових переломах, септичному артриті, гострому болю в спині тощо). По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (12 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Patient Blood Management (PBM) – це сучасна стратегія, яку рекомендують ВООЗ та провідні міжнародні професійні товариства, що спрямована на раціональний менеджмент ресурсами крові пацієнта, профілактику анемії та зменшення потреби у переливанні донорських компонентів крові. У сфері акушерства та гінекології ця концепція має особливе значення, адже дає змогу системно підходити до ведення вагітних із ризиком анемії, планування пологів та профілактики акушерських кровотеч. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи PBM в акушерстві, фізіологічні зміни складу крові під час вагітності, а також алгоритми скринінгу та лікування анемії у вагітних. Ви розберете менеджмент залізодефіциту, зокрема використання пероральних і внутрішньовенних препаратів заліза та контроль ефективності терапії. Окрім цього, ви дізнаєтеся про механізми алоімунізації, скринінг ризику гемолітичної хвороби плода й новонародженого і сучасні підходи до ведення RhD-негативної вагітності. Після після навчання ви зможете системно застосовувати принципи Patient Blood Management у щоденній практиці та своєчасно брати під контроль акушерські кровотечі. • 1. Основи PBM в акушерстві. Концепція Patient Blood Management. Чому вагітні – група високого ризику крововтрат. Три стовпи PBM в акушерстві. • 2. Гематологічні та фізіологічні зміни під час вагітності: циркуляторні зміни та зміни системи коагуляції. Роль плаценти і матки в гемодинаміці. Клінічні наслідки змін під час вагітності. • 3. Потреба у залізі залежно від триметра вагітності. Скринінг анемії у вагітних, інтерпретація лабораторних показників. • 4. Менеджмент залізодефіциту: пероральні препарати заліза; побічні ефекти та їх корекція; показання до внутрішньовенного заліза. Контроль ефективності лікування залізодефіциту. Післяпологова анемія. • 5. Третій період пологів та фізіологія крововтрати: механізм відшарування плаценти; нормальна крововтрата під час пологів; методи оцінювання крововтрати. Чому візуальне оцінювання часто дає хибні результати. • 6. Гемолітична хвороба плода й новонародженого. Механізм алоімунізації, клінічні наслідки для плода та новонародженого. Скринінг вагітних із ризиком HDFN. • 7. Ведення RhD-негативної вагітності: алгоритм спостереження. Застосування RhD-імуноглобуліну, профілактика алоімунізації, можливі побічні реакції. • 8. Клінічні кейси: аналіз клінічних випадків. Формування плану ведення пацієнтки. Застосування принципів PBM. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Без системного підходу до аналізу знімків зростає ризик діагностичних помилок, зокрема пізнього виявлення ознак пневмонії, туберкульозу, онкологічних процесів і серцево-легеневих ускладнень. Неправильна інтерпретація тіней, артефактів або анатомічних структур може призвести до затримки ефективного лікування та негативно вплинути на прогноз. На цьому заході ви засвоїте принципи рентгенологічної анатомії органів грудної клітки, опрацюєте стандартизований алгоритм оцінювання рентгенограм та навчитеся застосовувати сучасні підходи до інтерпретації патологічних змін. Також ви розглянете морфологічні прояви запальних процесів та проаналізуєте реальні клінічні кейси, щоб запобігати виникненню типових помилок. Після навчання ви зможете застосовувати чіткий алгоритм аналізу рентгенограм органів грудної клітки, диференціювати норму і патологію та обґрунтовано формулювати діагностичні висновки. • Вступ • Рентгенологічна анатомія органів грудної клітки • Оцінювання та інтерпретація рентгенограми ОГК • Морфологічні зміни при запальних процесах • Класифікація легеневих захворювань • Основні рентгенологічні ознаки • Розбір клінічних випадків • Помилки та методи запобігання їм

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники феритину, сатурації трансферину та гепсидину для диференційної діагностики латентного залізодефіциту й анемії хронічних захворювань. Програма охоплює сучасні діагностичні алгоритми для виявлення причин залізодефіциту у пацієнтів із коморбідною патологією та формування стратегії лікування з вибором між пероральними й парентеральними препаратами заліза на основі клінічного профілю пацієнта та даних доказової медицини. Розглядається корекція залізодефіциту у вагітних, пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та запальними захворюваннями кишківника, а також планування моніторингу ефективності терапії, визначення критеріїв її завершення та профілактики рецидивів. Учасники опанують підходи до ведення пацієнтів із рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією та застосування протоколів передопераційної підготовки пацієнтів з анемією для зниження ризику гемотрансфузій та ускладнень. Програма заходу • Заняття — 01:42:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні критерії дозволяють розмежувати абсолютний та функціональний дефіцит заліза? • Як впливає хронічне запалення (при ХСН, ЗЗК, онкопатології) на метаболізм заліза та інтерпретацію діагностичних маркерів? • Які покази до призначення парентеральних форм заліза є абсолютними, а які – відносними в різних клінічних групах? • Яка оптимальна тактика ведення вагітних з латентним дефіцитом заліза та маніфестною анемією? • У чому полягають особливості діагностики та корекції залізодефіциту в кардіологічних, гастроентерологічних та хірургічних пацієнтів? • Як коректно оцінити ефективність феротерапії та які цільові рівні гемоглобіну та феритину в залежності від клінічної ситуації? • Які негематологічні прояви залізодефіциту (синдром неспокійних ніг, когнітивні порушення) та як їх менеджувати? • Чи існують уніфіковані протоколи скринінгу залізодефіциту для груп ризику в українській клінічній практиці? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формування стоми – не кінцевий етап лікування, а складова довготривалої реабілітації пацієнта, що потребує системного міждисциплінарного підходу. Підготовка фахівців до ведення таких пацієнтів часто є недостатньою в межах базових освітніх програм, а зростання частоти онкопатології кишківника й тяжких травматичних ушкоджень, зокрема мінно-вибухових, зумовлює збільшення кількості пацієнтів зі стомами, що підвищує актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей. Дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема стом-терапевтів, призводить до того, що значна частина відповідальності покладається на лікарів первинної ланки. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі аспекти ведення пацієнтів зі стомами. Ви дізнаєтеся про принципи формування стом та особливості догляду за ними на амбулаторному етапі. Також ви проаналізуєте технічні аспекти підбору засобів догляду, зокрема калоприймачів та засобів захисту шкіри, що є важливою складовою профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Після навчання ви зможете здійснювати комплексне ведення пацієнтів зі стомами на амбулаторному етапі, зокрема оцінювання стану стоми, підбір адекватного догляду та своєчасне виявлення ускладнень, як-от парастомальні грижі, стенози чи некротичні зміни. • Вступ. Актуальність теми і роль амбулаторного лікаря у веденні пацієнтів зі стомами. • Поняття стоми й загальні принципи її формування. • Основні види стом: гастростомія, трахеостомія, колостомія. • Показання до формування різних видів стом. • Базові принципи догляду за стомами на амбулаторному етапі. • Особливості догляду залежно від типу стоми (гастростома, трахеостома, колостома). • Найчастіші ускладнення. • Червоні прапорці та показання до направлення в стаціонар. • Клінічний випадок. • Висновки та практичні рекомендації для лікарів. • Запитання-відповіді.

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

Захворювання волосистої частини голови становлять окрему діагностичну категорію, яка характеризується варіабельною клінічною картиною та високим ризиком клінічних помилок. Еритема, свербіж, лущення й інші симптоми можуть бути проявами запальних, аутоімунних, інфекційних або інших дерматозів, які мають подібні ознаки, але потребують принципово різних підходів до лікування. На цьому заході ви розглянете класифікацію дерматологічних захворювань волосистої частини голови, відмінності їхніх клінічних проявів та сучасні підходи до диференційної діагностики. Ви навчитеся застосовувати дерматоскопію та трихоскопію як інструменти підвищення точності діагностики, а також формувати алгоритм обстеження пацієнтів. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати клінічні симптоми ураження волосистої частини голови, уникати діагностичних помилок та своєчасно призначати обґрунтоване лікування. • Класифікація дерматологічних захворювань волосистої частини голови (запальні, аутоімунні, інфекційні та ін.) • Клінічні прояви та ознаки. • Диференційна діагностика й основні методи лікування. • Роль дерматоскопії/трихоскопії у встановленні діагнозу. • Алгоритм діагностики пацієнта. • Вдповіді на запитання.

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.