Заходи БПР — Хірургічна дерматологія 2026

Курс розроблено щоб сформувати розуміння процесу та основних вимог для коректного виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я. Ви дізнаєтесь про передумови виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я, а також про особливості створення та використовування електронного рецепта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічний вплив ультрафіолетового випромінювання – один із основних факторів розвитку передракових і злоякісних захворювань шкіри. Пацієнти з вираженими ознаками фотопошкодження, актинічними змінами й множинними ураженнями, що формують так зване поле канцеризації, потребують особливї уваги, оскільки ці зміни створюють підґрунтя для розвитку плоскоклітинного раку та інших злоякісних новоутворень із потенційно несприятливим прогнозом. На цьому заході ви детально розберете патогенез фотопошкодження шкіри й механізми формування поля канцеризації. Ви розглянете клінічні ризики розвитку злоякісних новоутворень у пацієнтів з хронічним УФ-ураженням, а також навчитеся проводити диференційну діагностику передракових і злоякісних процесів. Ви матимете змогу провести порівняльне оцінювання ефективності різних терапевтичних підходів та навчитися вибирати найефективніший метод для кожного кейсу. Після навчання ви зможете визначати ступінь онкологічного ризику в разі фотоуражень шкіри й формувати обґрунтований алгоритм діагностики, лікування та профілактики. • Вступ, актуальність • Концепція поля канцеризації: патофізіологія + клініка • Клінічні пастки при актинічному кератозі • Реальні ризики переходу в c-r • Методи терапії поля канцеризації (PDT, топічна, кріо) • Алгоритм дій та тактика ведення пацієнтів • Найчастіші системні помилки • Відповіді на запитання

Лікування меланоми не починається одразу з операційної – воно починається під час першого огляду лікаря. На етапі первинного контакту формується подальший маршрут: від клінічної підозри до хірургічного втручання, гістологічного підтвердження і стадіювання. Неправильний перший крок призводить до вибору невідповідного методу втручання, що суттєво ускладнює подальше лікування і ставить життя пацієнта під загрозу. На цьому заході ви розглянете практичні рішення, які приймаються на початку діагностичного шляху, та дерматоскопічні критерії клінічної підозри на меланому, навчитеся відрізняти ситуації, коли доцільна біопсія, від тих, де стандартом є ексцизійне видалення. Також будуть висвітлені технічні аспекти первинної хірургії, принципи формування гістологічного запиту й параметри, які мають бути відображені у патоморфологічному висновку для правильного визначення подальшої тактики. Після навчання ви зможете сформувати чіткий алгоритм дій у ситуаціях клінічної підозри на меланому, що дасть вам змогу безпомилково планувати подальший маршрут пацієнта. • Коли починається “маршрут меланоми” • Клінічна підозра: дерматоскопічні критерії. • Часті діагностичні помилки на первинному етапі. • Первинна діагностика: що можна і чого не можна робити • Роль дерматоскопії та фотодокументації. • Коли показана біопсія, а коли – одразу ексцизія. • Чого уникати: shave, деструкції тощо. • Правильна первинна хірургія • Ексцизійна біопсія як стандарт. • Відступи й технічні нюанси. • Типові помилки первинного висічення. • Патоморфологія як ключовий етап • Що має бути в гістологічному висновку. • Як результати змінюють подальшу тактику. • Стадіювання і маршрутизація пацієнта • Коли потрібне дообстеження та яке. • Роль мультидисциплінарного підходу. • Розширене хірургічне лікування • Wide local excision: принципи відступів. • Біопсія лімфатичних вузлів: кому і коли. • Хто має виконувати наступний етап. • Часті клінічні помилки • Неповні ексцизії. • Затягування маршруту пацієнта. • Комунікація з пацієнтом після діагнозу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Точність ультразвукової діагностики в мамології визначається не лише морфологічним оцінюванням утворення, а й комплексним аналізом його васкулярних та біомеханічних характеристик відповідно до оновлених дескрипторів BI-RADS 2025. Інтеграція доплерівських методик і соноеластографії дає змогу суттєво підвищити точність стратифікації ризику, особливо у разі прикордонних змін між категоріями. Недостатнє знання цих інструментів може призвести як до гіпердіагностики з необґрунтованими інвазивними втручаннями, так і до хибнонегативних висновків. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати різні типи кровотоку й правильно застосовувати компресійну і зсувнохвильову соноеластографію. Ви розглянете технічні аспекти проведення дослідження, типові помилки та їхній вплив на результати, а також сучасні підходи до інтеграції отриманих даних у систему BI-RADS 2025. У фокусі будуть клінічні сценарії, у яких саме еластографія та аналіз васкуляризації визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете більш точно диференціювати доброякісні та злоякісні утворення, а також обґрунтовано визначати показання до біопсії або динамічного спостереження. • Доплерівські методи в УЗД: що ми оцінюємо та як інтерпретуємо. • Оцінювання васкуляризації утворень молочних залоз за BI-RADS 2025. • «Аваскулярні» утворення. Що насправді зумовлює «аваскулярність» та на які непрямі ознаки треба звертати увагу? • Переважно периферичний (перинодулярний) кровотік – визнаний дескриптор доброякісності, та чи завжди це так? • Переважно центральний (інтранодулярний) кровотік – визнана ознака злоякісності. • Патологічний (пухлинний) кровотік – новий дуже важливий дескриптор деяких пухлин. • Соноеластографія: коротко про фізику. Основні види СЕГ: компресійна СЕГ та СЕГ зсувної хвилі. • Методика проведення компресійної СЕГ та СЕГ зсувної хвилі: правила, помилки, нюанси. • Інтерпретація результатів, переваги та недоліки кожного з методів соноеластографії. • Хибнонегативні й хибнопозитивні результати соноеластографії. • Приклади використання соноеластографії в разі різних патологій молочних залоз. • Оцінювання результатів соноеластографії утворень молочних залоз за BI-RADS 2025. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Пахова герніопластика не обмежується однією стандартною операцією. Це широкий спектр технік і стратегій, що вимагають системного підходу до класифікації та вибору методу лікування. Хірург, який орієнтується лише на звичну методику, може припуститися помилки в підборі техніки та спричинити ускладнення чи сформувати хронічний післяопераційний больовий синдром. Необхідно чітко знати показання й обмеження як відкритих, так і малоінвазивних втручань. На цьому заході ви розглянете класифікацію пахових гриж, навчитеся обґрунтовано обирати між відкритими й лапароскопічними підходами, а також оцінювати доцільність роботичної герніопластики. Ви побачите основні відмінності між методиками, проаналізуєте нестандартні клінічні ситуації та навчитесь обирати тактику в разі інтра- й післяопераційних ускладнень. Після навчання ви зможете впевнено планувати операцію при первинних та рецидивних пахових грижах, аргументовано пояснювати пацієнту вибір методики та мінімізувати ризик ускладнень і рецидивів. • 1. Класифікація гриж пахової зони. • 2. Диференційований вибір методу лікування пахових гриж. • 3. Відкриті методи пахової герніопластики: Шоулдайс, Ліхтенштейн. • 4. Лапароскопічні методи пахової герніопластики: ТАРР, ТЕР, еТЕР. • 5. Ускладнення й нестандартні ситуації: діагностика і лікувальна тактика. • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 7. Де шукати інформацію? • 8. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Вірусні гепатити A, B, C: профілактика, діагностика, ризики для медичних працівників Актуальність проблеми (Епідеміологічна характеристика вірусних гепатитів, медичні працівники як група професійного ризику)
 Етіологія та патогенез (Біологічні властивості HAV, HBV, HCV, механізми передачі, імунна відповідь та механізми хронізації (HBV, HCV))
 Клінічні особливості (Гострі форми (субклінічний та маніфестний перебіг), хронічний гепатит B та C, ускладнення (цироз, гепатоцелюлярна карцинома)
Лабораторна діагностика (Серологічні маркери HBV (HBsAg, Anti-HBc, Anti-HBs), ПЛР діагностика, вірусне навантаження, біохімічні показники цитолізу)
 Професійні ризики в закладах охорони здоров’я (Уколи та порізи інструментами, контакт із кров’ю та біологічними рідинами, що підвищують ризик інфікування)
 Алгоритм дій при професійному контакті (Невідкладні заходи, повідомлення та документування, лабораторне обстеження джерела і постраждалого, динамічне спостереження) 
 Профілактика (Вакцинація проти HBV (схеми, контроль титру Anti-HBs), організаційні заходи інфекційного контролю
 Сучасні підходи до лікування (Противірусна терапія HBV, прямі противірусні препарати при HCV, прогноз при своєчасному лікуванні) 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Метотрексат – основний системний препарат для лікування середньотяжкого і тяжкого псоріазу, але неправильне дозування, недотримання протипоказань чи відсутність моніторингу можуть спричинити серйозні ускладнення. На заході ви навчитеся правильно підбирати дозу і схему застосування метотрексату, оцінювати показання й протипоказання, моніторити стан пацієнтів під час лікування та безпечно поєднувати препарат з іншими системними й біологічними засобами. Після навчання ви зможете безпечно та ефективно застосовувати метотрексат, підвищити прихильність пацієнтів до лікування й мінімізувати ризик токсичних ускладнень. Отже, ви будете забезпечувати сучасний і доказовий підхід до лікування псоріазу. • Вступ. Сучасне місце метотрексату в терапії псоріазу • Реалії та тенденції лікування псоріазу в сучасній дерматології • Позиція метотрексату згідно з міжнародними та національними рекомендаціями • Механізм дії метотрексату при псоріазі • Імуносупресивні та протизапальні властивості • Порівняння з іншими системними препаратами • Показання та критерії відбору пацієнтів • Клінічні форми псоріазу для призначення метотрексату • Протипоказання, обмеження, побічні ефекти • Скринінг та підготовка пацієнта до терапії • Схеми й особливості застосування метотрексату • Таблетовані та ін’єкційні форми • Розрахування дози, вибір режиму введення • Супровідна терапія: фолієва кислота і профілактика ускладнень • Моніторинг безпеки та ефективності • Алгоритм лабораторних обстежень перед початком та під час лікування • Ведення пацієнта у разі розвитку побічних реакцій • Коли і як приймати рішення щодо скасування або корекції лікування • Взаємодія з іншими лікарськими засобами та особливості у специфічних групах пацієнтів • Поєднання з біологічною терапією • Лікування у пацієнтів із супутніми захворюваннями (печінка, нирки, онкопатологія, вагітність) • Відповіді на запитання

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Відеоматеріали у цьому блоці пропонують короткий вступ до двох ключових тем раціонального використання антимікробних препаратів: Раціональна антибіотикотерапія (AMS) і Фармакокінетика/Фармакодинаміка (PK/PD). Мета – покращити цільове застосування антимікробних препаратів, зменшити резистентність та підвищити ефективність терапії. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Бали БПР: 6. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027860. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Абдомінальна кровотеча може початися безсимптомно та за лічені години спричинити геморагічний шок. Вирішальну роль відіграють клінічне мислення лікаря та чітке розуміння алгоритму дій. Нерідко клінічна картина гострого живота буває суперечливою і доводиться швидко приймати рішення між спостереженням, проведенням FAST-ультразвуку, комп’ютерною томографією або негайним оперативним втручанням. Кожна помилка може призвести до пізньої діагностики, коли вже відбувається стрімка декомпенсація гемодинаміки. На цьому заході ви розглянете клінічні алгоритми розпізнавання та ведення пацієнтів з підозрою на абдомінальну кровотечу й причини таких станів: від травматичних ушкоджень і пухлин до ятрогенних та антикоагулянт-індукованих кровотеч. Навчання проходитиме в інтерактивному форматі: учасники братимуть участь у розборі клінічних кейсів, аналізуватимуть перебіг подій та самостійно обиратимуть діагностичні й лікувальні кроки. Ви навчитесь оцінювати гемодинаміку пацієнта, правильно інтерпретувати клінічні симптоми та обирати оптимальну тактику діагностики. Також розберете, як застосовувати УЗ-протокол FAST, інтерпретувати дані КТ і визначати показання до ургентного оперативного втручання. Після навчання ви будете впевнено розпізнавати «німі» абдомінальні кровотечі, оцінювати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані рішення у критичних ситуаціях. • Класифікація абдомінальних кровотеч • Внутрішні (внутрішньочеревні) • Внутрішньопросвітні • Ретроперитонеальні • Кейс + квіз • Основні етіологічні причини • Травма • Пухлини • Судинні причини • Ятрогенні кровотечі • Кейс + квіз • Клінічні прояви та «німі» кровотечі • Типові й атипові симптоми • Чому біль може бути відсутній • Особливості у літніх та онкопацієнтів • Кейс + квіз • Оцінювання гемодинаміки та первинна стабілізація • Клінічне оцінювання шоку • Інфузійна і трансфузійна тактика • Паралельність діагностики й лікування • Кейс + квіз • Алгоритм діагностики: лабораторія, УЗД FAST, КТ • Переваги та обмеження кожного методу • FAST як інструмент прийняття рішень • Кейс + квіз • Диференційна діагностика «гострого живота» • Кровотеча vs перфорація • Кровотеча vs панкреатит • Кровотеча vs непрохідність • Кейс + квіз • Показання до ургентного оперативного втручання • Абсолютні та відносні показання • Клінічні критерії невідкладності • Кейс + квіз • Консервативна й ендоваскулярна тактика • Вибір пацієнтів • Ангіоемболізація як альтернатива операції • Кейс + квіз • Типові помилки та червоні прапорці • Коли клініка важливіша за аналізи • Ознаки, що потребують негайної зміни тактики • Кейс + квіз • Фінальний інтерактив • «3 рішення, які рятують життя при абдомінальних кровотечах» • Швидкий квіз із 5 питань на клінічне мислення • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Цей онлайн-курс окреслює основні принципи надання допомоги травмованому постраждалому та пріоритетність дій під час його огляду на догоспітальному етапі. Матеріали курсу дають можливість учасникам отримати поглиблені знання щодо первинного огляду травмованого пацієнта. Автори курсу детально зупиняються на особливостях діагностики й лікування травм та станів, що безпосередньо загрожують життю травмованих пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Для лікарів первинної ланки коректне оформлення лікарняних та інформованих згод є не лише формальною вимогою, а важливим елементом професійної та юридичної безпеки. Щоденна робота з пацієнтами, високе навантаження, різні клінічні ситуації створюють ризики помилок у документації, які згодом можуть мати серйозні наслідки для лікаря та медичного закладу. Цей майстер-клас буде корисним для сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів та інших лікарів первинної ланки, які прагнуть впевнено працювати з медичною документацією, мінімізувати юридичні ризики та вибудувати безпечну й професійну комунікацію з пацієнтами. Навчайтесь разом із Progress Platform. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • хто, коли і на яких підставах має право відкривати та продовжувати лікарняний • типові помилки при оформленні лікарняних і як їх уникнути у щоденній практиці • інформована згода пацієнта: коли вона є обовʼязковою та чому вона захищає лікаря • на які обстеження, втручання та маніпуляції потрібна письмова згода • особливості інформованої згоди у педіатричній практиці • як правильно оформити, зберігати та архівувати інформовані згоди в медичному закладі • що робити у разі відмови пацієнта від обстеження або лікування • розбір реальних клінічних та юридичних кейсів з практики лікаря первинної ланки Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

Переломи верхньої кінцівки у дітей не завжди є «простою травмою», яку легко лікувати. Неправильна діагностика чи невдало обрана тактика ведення можуть призвести до деформацій, порушень росту й обмеження рухливості в майбутньому. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно діагностувати переломи, обґрунтовано обирати метод лікування та уникати поширених помилок. Ви отримаєте практичні знання про сучасні способи консервативного й оперативного ведення, а також навчитеся розпізнавати тривожні симптоми, які потребують негайного втручання. Після навчання ви почнете впевненіше приймати клінічні рішення, уникати рутинного підходу й забезпечувати повне відновлення функції кінцівки. Ваші дії стануть точнішими, а результати лікування – прогнозованішими. • Вступ. Коротка статистика: поширеність, вікові піки • Анатомо-фізіологічні особливості дитячої кістки • Будова кістки у дітей (пластичність, наявність росткових зон) • Особливості зрощення у різних вікових групах • Ризики: вторинна деформація, порушення росту • Класифікація переломів верхньої кінцівки у дітей • Типові локалізації: ключиця, плече, ліктьова зона, передпліччя, кисть • Особливі типи переломів: «greenstick», відривні, епіфізеолізи • Приклади клінічних випадків • Принципи вибору методу лікування • Фактори, що впливають на вибір • Консервативні методи: іммобілізація, терміни, ускладнення • Хірургічні методи: металоостеосинтез, спиці, еластичні інтрамедулярні стрижні, пластини • Міфи та помилки: «вирівняється з ростом», «у дітей все швидко зростається» • Алгоритми лікування за сегментами • Плечова кістка: показання до консервативного та оперативного лікування • Ліктьовий суглоб: складність діагностики, часті помилки • Передпліччя: критерії репозиції, коли обов’язкова фіксація • Кисть та пальці: дрібні переломи з великими наслідками • Ускладнення та їх профілактика. Як уникнути і як коригувати • Розбір клінічних випадків. Обговорення типових помилок лікарів. Чіткі червоні прапорці, які вимагають оперативного втручання • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань