Заходи БПР — Громадське здоров’я 2026

Медсестра нерідко першою помічає, що стан пацієнта різко погіршився. У такі моменти важливо швидко оцінити ситуацію, не розгубитися й почати діяти ще до приходу лікаря. На майстер-класі розберемо, що робити насамперед, у якій послідовності надавати допомогу та де проходять межі самостійних дій медсестри. Поговоримо про невідкладні стани, які можуть виникнути в будь-якому відділенні: зупинку кровообігу та базову серцево-легеневу реанімацію, кровотечі й рани, колапс, шок та анафілаксію, травми, опіки й відмороження, отруєння, утоплення та механічну асфіксію. Для кожного стану розберемо, як розпізнати небезпеку та які першочергові дії необхідно виконати до приходу лікаря. Окремо розглянемо невідкладні ін'єкції та вміст аптечки: які препарати мають бути під рукою, у яких випадках їх застосовують і як правильно вводять. Також передбачена практична частина та розмова про комунікацію з пацієнтом, його близькими й медичною командою під час невідкладного стану. Після майстер-класу ви знатимете, як діяти в перші хвилини невідкладного стану, з чого починати допомогу та які дії належать до ваших повноважень. Програма • Актуальність, правові рамки та принцип • Первинний огляд пацієнта • Базова серцево легенева реанімація • Кровотечі та рани • Колапс. Шок. Анафілаксія. • Інші невідкладні стани (Травматичні ушкодження, опіки та відмороження, отруєння, утоплення, механічна асфіксія) • Невідкладні інʼєкції та аптечка • Комунікація та практична частина

Розглянемо, як медичній сестрі побудувати коротку розмову з пацієнтом перед процедурою: помітити тривогу, зʼясувати причини страху та зрозуміло пояснити свої дії й можливі відчуття. Обговоримо, як перевірити, чи пацієнт зрозумів пояснення, відповісти на його запитання та підтримати без знецінення й неправдивих обіцянок. На типових ситуаціях відпрацюємо розмову з пацієнтами, які бояться болю або мають негативний досвід попередніх процедур. Програма • Початок розмови перед процедурою: встановлення контакту та розпізнавання ознак тривоги. • З’ясування конкретних страхів пацієнта: короткі запитання, активне слухання та уточнення попереднього досвіду. • Пояснення процедури в межах компетенції медичної сестри: послідовність дій, можливі відчуття та участь пацієнта. • Перевірка розуміння: прохання переказати пояснення своїми словами та відповіді на запитання пацієнта. • Підтримка без знецінення й неправдивих обіцянок: визнання переживань, спокійні формулювання та домовленість про сигнал дискомфорту. • Відпрацювання короткої розмови на типових ситуаціях: страх болю, негативний попередній досвід і невизначеність щодо процедури.