Заходи БПР — Геріатрія 2026

Ліцензійна перезагрузка 2025: 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ як зберегти право на медичну практику. Нова атестація 2025. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Хронічне безсоння – це складний розлад, який легко переплутати з парасомніями, СОАС чи тривожними станами. Важливо добре розуміти механізми гіперзбудження та класифікацію ICSD-3, адже тільки так можна чітко визначити справжню причину порушення сну. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати інсомнії, працювати зі щоденником та ефективністю сну (SE), застосовувати КПТ-Б на практиці й пояснювати пацієнту механізми так, щоб він ретельно дотримувався ваших рекомендацій. Ви зрозумієте, коли призначити фармакотерапію, які препарати працюють краще у конкретних випадках та як безпечно комбінувати їх через стратерію Bridge Therapy. Після навчання ви зможете впевнено лікувати пацієнтів з хронічним безсонням, скорочувати тривалість лікування та підвищувати рівень його ефективності навіть у складних випадках з тривожними розладами або неуспішними спробами терапії в минулому. • Класифікація розладів сну та місце інсомнії • Огляд класифікації порушень сну за ICSD-3. • Інсомнія як симптом чи окремий розлад. • Сім основних категорій розладів сну. • Диференційні діагнози: розлади інсомнії, розлади дихання, пов’язані зі сном (СОАС), розлади руху (СНН). • Патофізіологія, діагностика та парасомнії • Модель гіперзбудження (hyperarousal) як основа хронічного безсоння. • Модель 3П: схильні, провокувальні та підтримувальні фактори. • Сонний параліч як REM-феномен: збереження REM-атонії при активації свідомості, зв’язок із нарколепсією. • Діагностика хронічної інсомнії та інструменти • Клінічні критерії хронічної інсомнії. • Щоденник сну як золотий стандарт. • Розрахування ефективності сну (SE) і терапевтична ціль SE > 85%. • Додаткові шкали: ISI (Insomnia Severity Index). • Когнітивно-поведінкова терапія для інсомнії (КПТ-Б) • Основний метод першої лінії лікування. • Основні компоненти КПТ-Б: • 1. Обмеження сну (SRT): підвищення гомеостатичного потягу до сну, розрахування часу в ліжку. • 2. Контроль стимулів: відновлення асоціації ліжка зі сном, правило 15–20 хвилин. • 3. Когнітивна реструктуризація: тривога очікування, робота з неадаптивними переконаннями щодо сну. • Фармакотерапія та раціональний вибір • Роль медикаментів як короткострокового інструмента. • Основні групи препаратів: • 1. Z-препарати: індукція сну, ризик залежності. • 2. Агоністи мелатоніну: корекція циркадних ритмів. • 3. Антагоністи орексину: сучасний механізм впливу на сон. • Ризики: толерантність, залежність, падіння у літніх людей. • Обережність під час ведення пацієнтів похилого віку. • Клінічна інтеграція та управління лікуванням • Стратегія Bridge Therapy. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Фібриляція передсердь діагностується значно швидше і частіше завдяки холтерівському моніторуванню, реєстраторам подій та смарт-пристроям. Після встановлення діагнозу виникає найскладніше питання: чи потребує пацієнт антикоагулянтної терапії. Помилки в оцінці субклінічної фібриляції передсердь, ризику інсульту або кровотеч можуть призвести як до необґрунтованого призначення антикоагулянтів, так і до втрати часу в пацієнтів, які дійсно потребують лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати результати різних методів виявлення фібриляції передсердь, використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці, визначати показання до антикоагулянтної терапії та уникати типових помилок під час її призначення. Також ви розглянете клінічні випадки, які найчастіше викликають сумніви: короткі епізоди ФП, знахідки зі смарт-пристроїв, високий ризик кровотеч, а також ведення хворих після успішної ТКД. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо антикоагулянтної терапії при вперше виявленій або субклінічній фібриляції передсердь, правильно оцінювати баланс між ризиком інсульту та кровотечі, уникати поширених клінічних помилок і застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій. • Сучасні критерії діагностики фібриляції передсердь: що змінилося. • Які методи дозволяють підтвердити діагноз: ЕКГ, холтерівське моніторування, реєстратори подій, носимі пристрої. • Субклінічна фібриляція передсердь та AHRE: коли знахідка має клінічне значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з вперше діагностованою фібриляцією передсердь. • Оцінка ризику інсульту та кровотеч: як використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці. • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ. • Кому, коли і який антикоагулянт призначати. • Типові помилки при призначенні антикоагулянтної терапії. • Складні клінічні ситуації: • короткі епізоди ФП; • ФП, виявлена за допомогою смарт-пристроїв; • ФП після гострих захворювань; • пацієнти похилого віку; • високий ризик кровотеч та падінь; • пацієнти після успішної абляції. • Практичний розбір клінічних випадків та алгоритми прийняття рішень. • Відповіді на запитання учасників.

Ендокринологія «на межі»: ведення особливих патологій 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Ендокринні порушення часто проявляються у вигляді складних клінічних ситуацій, що потребують швидкого та обґрунтованого рішення. Захід орієнтований на лікарів-ендокринологів, терапевтів, сімейних лікарів та фахівців суміжних спеціальностей. Мета — розібрати ключові алгоритми дій у складних для діагностики станах: гінекомастії, інциденталомах наднирників, гіперглікемії у молодих пацієнтів. У фокусі — як підходити до пацієнта з гінекомастією (критерії, причини, алгоритм обстеження), що робити після випадкової знахідки інциденталом наднирників на візуалізації, а також диференційна діагностика гіперглікемії у молодих пацієнтів (LADA, ЦД 1 і 2 типу, медикаментозно індуковані зміни тощо). Окремо розглядається, як уникнути надмірної діагностики та не пропустити клінічно значущі стани. У результаті учасники отримають алгоритми ведення реальних клінічних ситуацій, навчаться відрізняти типові та небезпечні прояви ендокринних патологій і ефективно скеровувати пацієнтів між рівнями медичної допомоги. Приєднуйтесь, щоб оновити знання та відпрацювати практичні підходи до найпоширеніших ендокринних викликів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Тремор є одним із найчастіших рухових розладів, з яким пацієнти звертаються до лікарів різних спеціальностей. Його клінічна варіабельність та подібність до проявів інших захворювань ускладнюють діагностику вже на етапі первинного огляду. Важливо вміти швидко класифікувати тремор за клінічними ознаками, щоб своєчасно визначити подальшу тактику ведення пацієнта, оскільки тип тремору безпосередньо впливає на вибір плану обстеження та лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації тремору, принципи диференціювання ізольованих та поєднаних форм, а також алгоритми діагностики відповідно до клінічних особливостей. Окрім цього, ви навчитеся відрізняти типи тремору, визначати показання до інструментальних і лабораторних методів обстеження, зокрема нейровізуалізації та нейрофізіологічних досліджень. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати клінічні прояви тремору, уникати діагностичних помилок та призначати обґрунтовану терапію. • Сучасна класифікація та етіологія тремору. • Клінічні синдроми тремору. • Підходи до менеджменту найпоширеніших типів тремору: есенційного та паркінсонічного. • Хірургічне лікування тремору: кому, коли і як? • Клінічні випадки.

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Аварійні ситуації в роботі медичних працівників: Причини аварійних ситуацій Різновиди: - травмування на робочому місці - розлив біологічних рідин на різні поверхні - аварійні ситуації з відходами, вакцинами, ртутьвмісними виробами медичного призначення, дезінфекційними засобами Дії медичних працівників в залежності від виду ситуацій – СОПи Захист медичних працівників – використання ЗІЗ відповідно ризиків Профілактика професійних захворювань 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Гігієна рук — проста дія з великим ефектом. Чисті руки залишаються найефективнішим методом профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Незважаючи на простоту, саме цей крок часто визначає, чи отримає пацієнт безпечну медичну допомогу. На заході ми поговоримо про те, як перетворити гігієну рук на невід’ємну частину повсякденної клінічної практики — автоматичну, свідому та контрольовану. Ви отримаєте: Чіткі алгоритми гігієни рук відповідно до міжнародних і національних стандартів. Практичні підходи до навчання та аудиту. Інструменти для підвищення ефективності інфекційного контролю. Приєднуйтесь до заходу, щоб зробити гігієну рук інструментом безпеки у вашому закладі. Програма заходу • Сучасні стандарти: огляд актуальних міжнародних та національних рекомендацій з гігієни рук • Навчання гігієні рук: розглянемо найпоширеніші помилки серед медичного персоналу, їхні наслідки, практичні підходи до навчання, тренування і контролю навичок у щоденній роботі • Мотивація та поведінкові зміни: як сформувати культуру чистих рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс. Кількість академічних годин: 25. Кількість астрономічних годин: 18 годин 45 хвилин. Кількість учасників: 5000. Програма заходу • Дата проведення: 01.07.2026 – 31.12.2028 • Реєстрація учасника курсу – 5 хвилин. • Заняття 1. Нормативне регулювання діяльності лікаря – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 2. Медична документація як інструмент юридичного захисту лікаря – 4 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 3. Інформована згода, відмова від медичного втручання та захист персональних даних – 2 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 4. Скарги пацієнтів та конфліктні ситуації у медичній практиці – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 5. Перевірки МОЗ, НСЗУ та інших контролюючих органів – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 6. Юридична відповідальність лікаря та судова практика – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Практичний блок. • Опрацювання 30 ситуаційних завдань та кейсів – 4 години. • Розбір правильних відповідей та робота над помилками – 1 година. • Підсумкове тестування – 1 година 40 хвилин. • Перевірка результатів навчання та видача сертифікатів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Арттерапія в роботі з віковими кризами — 10-модульний онлайн-курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Старт курсу 27 серпня. Це навчання для психологів, арттерапевтів та інших спеціалістів допоміжних професій. На курсі ви вивчите психологічні особливості всіх вікових криз людини та опануєте арттерапевтичні техніки для роботи з складними періодами життя. Ви також додасте до професійного багажу понад 20 практичних технік і зможете підтримувати клієнтів у пошуку нових життєвих орієнтирів. Програма заходу • 10 занять по 2,5–3 години • Графік: з 18:00 до 21:00 • Частота: один раз на тиждень • Модуль 0 (Вікторія Малиш): Психіатрія для психологів: як розпізнати психічні розлади і коли залучати психіатра — лекція 1: Найчастіші психічні розлади в практиці психолога: як їх розпізнати; лекція 2: Межа компетенції психолога і психіатра; лекція 3: Співпраця психолога і психіатра: як працювати в інтересах клієнта • 1 модуль (Олена Тараріна): Поняття кризи в психології — ознаки прояву вікової кризи; види криз (внутрішні, зовнішні, трансформаційні); особливості вікових криз у чоловіків і жінок; неочевидні питання; терапія кризових станів; можливості арттерапії у роботі з темами вікових криз • 2 модуль (Людмила Стреж): Криза 3 років — основні симптоми; метафоричне пояснення кризи для роботи з батьками; що допомагає дитині пройти період і що посилює конфлікти; рекомендації для батьків щодо підтримки та формування стабільних кордонів; можливості арттерапії для роботи з емоціями дитини; арттерапевтичні практики для дитини та використання у родині; артпедагогіка у щоденній взаємодії; приклади випадків (діти 2–4 роки) • 3 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 7 років — психологічні особливості; типові прояви; прийоми конструктивної взаємодії дорослого; методи підтримки емоційного розвитку та самооцінки; позитивні новоутворення; «Чарівна скринька підтримки» (поради для дорослих, підтримуючі фрази, ігри для розвитку самостійності) • 4 модуль (Людмила Стреж): Криза підліткового віку — типові прояви; основні психологічні потреби; труднощі в стосунках з батьками та відновлення контакту; роль арттерапії як безпечного простору для самовираження; робота з емоціями, внутрішніми конфліктами та напругою; практики для агресії, протесту, самооцінки та взаємин; метафори і притчі для роботи з підлітками та їхніми батьками; особливості контакту і довіри; випадки з практики • 5 модуль (Інна Івженко): Криза 20–23 років. Поріг дорослого життя: криза професійного самовизначення — особливості періоду завершення навчання й вступу у професійне життя; сумніви та невизначеність майбутнього; порівняння з іншими й розрив між очікуваннями та реальністю; пошук професійної ідентичності; тривога; формування життєвої стратегії; зниження тривоги та визначення перших кроків • 6 модуль (Наталія Задорожна): Криза 30 років. Криза переоцінки цілей — суть і причини; прояви та маркери; типові сценарії; глибинні психологічні процеси; як жити і прожити з користю; арттерапевтичні інструменти; мудрість, що народжується у тридцять • 7 модуль (Наталія Задорожна): Криза 40 років. Криза середини життя — суть кризи; психологічні особливості та екзистенційні питання; тіло та вікові зміни; криза 40-ка і стосунки; гендерні особливості; деструктивні сценарії та конструктивне проживання; ресурси й точки опори; криза як ініціація • 8 модуль (Інна Івженко): Криза 50 років. Час осмислення: криза переходу до зрілості — психологічні та біологічні зміни 45–55; особливості клімактеричного періоду у жінок; вікові зміни у чоловіків; психологічне переосмислення життя; пошук нового сенсу; переоцінка цінностей і самооцінки; переживання втрати молодості та прагнення до автентичного життя; розвиток внутрішньої свободи, мудрості та життя за цінностями • 9 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 60–65 років. Криза виходу на пенсію — психологічні зміни; втрата соціальної ролі як фактор; причини; новоутворення та потенціал; типові запити клієнтів (страх, порожнеча, втрата сенсу); техніки зниження тривоги; робота з негативними переконаннями; формування навичок адаптації; створення нових життєвих орієнтирів; розбір кейсів; пам’ятки «як легше пройти кризу» та «Формула адаптації до життя „після роботи“» • 10 модуль (Олена Тараріна): Криза 70+. Криза останньої зрілості — конфлікт віку 70+ (Еріксон); межа між нормою та патологією (відрізнення нормальної кризи від депресії/ознак деменції); феномен «підбиття підсумків»; трансформація ідентичності; страх смерті; зміни структури прихильностей; творчість і наставництво як сенс життя; естетика старості Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера