Заходи БПР — Геріатрія 2026

Тремор є одним із найчастіших рухових розладів, з яким пацієнти звертаються до лікарів різних спеціальностей. Його клінічна варіабельність та подібність до проявів інших захворювань ускладнюють діагностику вже на етапі первинного огляду. Важливо вміти швидко класифікувати тремор за клінічними ознаками, щоб своєчасно визначити подальшу тактику ведення пацієнта, оскільки тип тремору безпосередньо впливає на вибір плану обстеження та лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації тремору, принципи диференціювання ізольованих та поєднаних форм, а також алгоритми діагностики відповідно до клінічних особливостей. Окрім цього, ви навчитеся відрізняти типи тремору, визначати показання до інструментальних і лабораторних методів обстеження, зокрема нейровізуалізації та нейрофізіологічних досліджень. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати клінічні прояви тремору, уникати діагностичних помилок та призначати обґрунтовану терапію. • Сучасна класифікація та етіологія тремору. • Клінічні синдроми тремору. • Підходи до менеджменту найпоширеніших типів тремору: есенційного та паркінсонічного. • Хірургічне лікування тремору: кому, коли і як? • Клінічні випадки.

Інфаркт міокарда – одна з головних причин госпітальної смертності. Своєчасне розпізнавання типових і атипових проявів, правильне зняття ЕКГ й точне оцінювання стану пацієнта – основа якісного медсестринського догляду в кардіології. Від цих навичок залежить подальший прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розглянете повний цикл медсестринської допомоги у разі підозри на ІМ. Знатимете, як оцінити больовий синдром, які невідкладні дії треба зробити одразу і яка правильна техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях. Ви побачите, як інтерпретувати характерні зміни на ЕКГ при STEMI та NSTEMI, як змінюється картина залежно від стадії розвитку інфаркту та як відрізнити ГКС від некардіологічних станів. Після навчання ви будете впевненіше визначати критичні ознаки, точніше оцінювати ЕКГ, а також зможете зменшити ризик діагностичних затримок. Час – це м’яз, тому діяти треба швидко. • Критичне значення медсестринського догляду в кардіологічному стаціонарі: роль у моніторингу та профілактиці ускладнень. • Типові й атипові клінічні прояви ІМ: детальний аналіз больового синдрому (характер, локалізація, іррадіація) та його еквівалентів. • Невідкладні дії медсестри у разі підозри на ІМ (алгоритм дій, забезпечення венозного доступу, киснева підтримка). • Правила й техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях: забезпечення якості запису (положення пацієнта, накладання електродів). • Основні ЕКГ-ознаки гострого ІМ: елевація сегмента ST (STEMI) та депресія сегмента ST/інверсія зубця T (NSTEMI). • Динаміка змін на ЕКГ (гостра, підгостра, рубцева стадія) та її значення для медсестринського спостереження. • Диференційна діагностика ІМ: відмінність від некардіологічного болю (міжреберна невралгія, ТЕЛА, патологія ШКТ – виразка, панкреатит). • Оцінювання стану пацієнта: шкали болю, оцінювання дихання, рівень свідомості, моніторинг життєвих показників. • Медсестринське спостереження за побічними діями кардіологічних препаратів (антиагреганти, нітрати, бета-блокатори). • Психологічна підтримка пацієнта і комунікація з родичами: зниження рівня тривожності та формування прихильності до лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Цей курс допомагає медичному працівнику впевнено працювати з цифровими інструментами без втрати головного: безпеки пацієнта, конфіденційності, якості медичного запису і професійної відповідальності. Учасники розберуть, як вести електронну документацію, працювати з персональними даними, використовувати КЕП, організовувати телемедичну взаємодію, уникати кіберризиків і критично ставитися до підказок штучного інтелекту. Навчання побудоване навколо реальних ситуацій: помилка в електронному записі, доступ колеги до чужого акаунта, пересилання результатів у месенджері, телемедична консультація без належної ідентифікації, фішинговий лист, використання ШІ для чернетки пояснення пацієнту або резюме клінічного випадку. Кожна тема завершується практичним правилом: що робити, що не робити і що обов'язково документувати. Мета — сформувати у медичних працівників практичну цифрову грамотність, достатню для безпечної щоденної роботи з електронними медичними даними, цифровими документами, телемедициною, кібергігієною та інструментами ШІ без прив'язки до конкретної МІС. Після курсу учасник зможе пояснити, які цифрові дії медичного працівника мають клінічні, юридичні та етичні наслідки; відрізняти коректний електронний медичний запис від небезпечного, неповного або неконтрольованого запису; дотримуватися базових правил роботи з персональними даними пацієнтів; безпечно використовувати КЕП та електронні документи в межах своєї ролі; розпізнавати типові кіберризики в медичному середовищі; проводити телемедичну взаємодію; критично використовувати ШІ як допоміжний інструмент; діяти при цифровій помилці або інциденті. Практична користь: робота лише під власним обліковим записом, блокування екрана під час відсутності на робочому місці, безпечна передача медичних даних, перевірка ідентичності пацієнта, відповідальне використання КЕП, захист ключів і кодів підтвердження, належне повідомлення про цифрові помилки та інциденти, безпечне використання ШІ й наявність резервного плану на випадок цифрового збою. Матеріали: PDF-шпаргалка «10 правил цифрової безпеки медичного працівника», чеклист телемедичної консультації, алгоритм дій при цифровій помилці або інциденті, пам'ятка «Що можна і чого не можна давати ШІ», міні-постер для робочого місця «Пароль, КЕП, екран, дані». Програма заходу • Практична цифрова безпека без прив'язки до конкретних МІС • Модуль 1 — Цифрова медицина як зона клінічної відповідальності • Урок 1. Чому цифрова компетентність стала обов’язковою • Урок 2. Ролі, доступи і принцип мінімальної необхідності • Модуль 2 — Електронний медичний запис • Урок 3. Якісний електронний запис • Урок 4. Помилки, виправлення і версійність • Модуль 3 — Персональні дані та конфіденційність • Урок 5. Що саме захищаємо • Урок 6. Передача інформації без шкоди • Модуль 4 — КЕП та електронні документи • Урок 7. КЕП як професійна дія, а не формальність • Урок 8. Електронний документ і доказовість запису • Модуль 5 — Кібергігієна в клініці • Урок 9. Типові атаки на медичне середовище • Урок 10. Робоче місце без зайвого ризику • Модуль 6 — Телемедицина і дистанційна взаємодія • Урок 11. Що можна і чого не можна вирішувати дистанційно • Урок 12. Безпечна дистанційна комунікація • Модуль 7 — ШІ в медичній практиці • Урок 13. Що ШІ може робити безпечно • Урок 14. Чого не можна віддавати ШІ • Урок 15. Людина залишається відповідальною Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Гемокультури в практиці бактеріолога: Визначення поняття "гемокультури" Основні різновиди флаконів для гемокультивування
 Автоматизація гемокультивування
 Алгоритм коректного забору біоматеріалу в флакони
 Інтерферуючі фактори в процесі гемокультивування
 Способи ідентифікації позитивних зразків
 Як уникнути контамінації гемокультур 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Хронічний біль — одна з найчастіших причин звернення пацієнтів до лікаря. Біль у суглобах і спині, нейропатичний біль, фантомний біль після ампутацій часто набувають тривалого перебігу, знижують якість життя та недостатньо контролюються стандартною аналгетичною терапією. Сучасний підхід до менеджменту болю враховує не лише соматичні причини, а й зміни центральної обробки болю. Саме тому антидепресанти займають важливе місце у лікуванні хронічного больового синдрому, хоча їх застосування досі викликає запитання у лікарів. Цей захід допоможе вам краще розуміти механізми хронічного болю, обґрунтовано застосовувати антидепресанти та підвищити ефективність лікування пацієнтів. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Хронічний біль при ревматологічних захворюваннях та патології опорно-рухового апарату • Нейропатичний біль: як розпізнати та лікувати • Особливості болю у пацієнтів після ампутацій • Роль антидепресантів у різних типах болю • Як обрати препарат і безпечно його застосовувати Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медична сестра часто опиняється першою біля пацієнта у критичному стані, тому вміння правильно користуватися дефібрилятором – це життєва необхідність. Особливо, коли допомогу треба надати відразу і немає часу чекати на лікаря. Від техніки, знання алгоритмів та впевненості у своїх діях залежить безпека як пацієнта, так і того, хто виконує процедуру. На цьому заході ви отримаєте системні знання про принципи роботи різних типів дефібриляторів, навчитеся перевіряти обладнання, готуватися до дефібриляції, а також опануєте алгоритми роботи під час СРЛ. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як безпечно користуватись AED і взаємодіяти у команді під час проведення реанімаційних заходів, уникаючи помилок та аварійних випадків. Після навчання ви зможете впевнено проводити дефібриляцію, швидко реагувати на несподівані ситуації та забезпечувати високу ефективність реанімаційних заходів за сучасними стандартами. • 1. Базові технічні принципи роботи дефібрилятора • Різниця між монофазною та біфазною хвилями. • Енергетичні режими й поняття «ефективної енергії». • Чому важлива імпеданс-компенсація. • Показники, які відображаються на екрані: ЕКГ, енергія, заряд, режим. • 2. Типи дефібриляторів та особливості їх використання • Manual defibrillator vs AED vs Monitor-defibrillator. • Сильні/слабкі сторони елетродів та педів у клінічних сценаріях. • 3. Передбачена перевірка обладнання (Daily/Shift Check) • Самотест (self-test): що означають індикатори. • Перевірка батареї, кабелів, термінів придатності педів. • Тест навантаження через тестову панель/резистор. • 4. Підготовка пацієнта до дефібриляції • Оцінювання ризиків, безпека персоналу, положення пацієнта. • Підготовка шкіри: волосяний покрив, волога, піт, пластини. • Правильне розташування електродів у стандартних і нестандартних ситуаціях (ожиріння, грудні імпланти, кардіостимулятор, інфільтрати, пов’язки). • 5. Робота з режимами дефібрилятора • Переключення: paddles → pads → monitoring → pacing. • Синхронізована кардіоверсія (режим «SYNC»): показання, помилки. • Несинхронна дефібриляція: алгоритм для VF/pVT. • Аналіз ЕКГ на дефібриляторі (технічна частина). • 6. Дефібриляція під час СРЛ • Вікно часу й алгоритм «розряд → СРЛ → аналіз». • Проблеми, що знижують успіх розряду. • Дефібриляція під час транспортування та в операційній. • 7. Автоматизований зовнішінй дефібрилятор • Принцип роботи AED. • Типи AED та їхні особливості. • Показання до застосування AED у стаціонарі. • Покроковий алгоритм роботи з AED. • Встановлення електродів для AED. • Безпека під час роботи з AED. • Типові помилки роботи з AED. • Обслуговування та перевірка AED. • 8. Робота з дефібрилятором у специфічних ситуаціях • Дефібриляція в присутності високого кисневого потоку. • Пацієнт на каталці/металевому столі: як убезпечити. • 9. Управління помилками та аварійними ситуаціями • Ритм змінився → шок скасовують: як правильно розрядити («abort shock»). • Заряд набраний, але розряду не треба: дії персоналу. • Відмова моніторингу ЕКГ, відсутність контакту електродів дефібрилятора. • Дефібрилятор не заряджається/довго заряджається. • 10. Ураження струмом медперсоналу • Як це трапляється: типові причини (кисень, волога, контакт). • Негайні дії після інциденту. • Профілактика таких ситуацій у майбутньому. • 11. Інфекційний контроль та догляд за обладнанням • Обробка ложок і панелей. • Одноразові й багаторазові компоненти. • Зберігання падів і батарей. • 12. Документування дій та взаємодія з командою • Як правильно озвучувати команди («Clear!», «Charging», «Shock delivered»). • Яку інформацію медсестра документує (час розряду, енергія, зміни ритму). • Робота в команді під час СРЛ. • 13. Відповіді на запитання

Електронно-навчальний курс — обовʼязкова тема №5 з переліку обов’язкових напрямків навчання (1 раз в 5 років). Зареєструватися та пройти курс можна з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Захід зареєстровано в реєстрі заходів БПР 2026 року під №1024692. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 3 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс створений для лікарів, які прагнуть впевнено діагностувати, лікувати та супроводжувати пацієнтів із найпоширенішими хронічними бронхообструктивними захворюваннями відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Бронхіальна астма та ХОЗЛ залишаються одними з провідних причин зниження якості життя, госпіталізацій та смертності у світі. Водночас своєчасна діагностика, правильна оцінка симптомів і ризиків, а також індивідуалізований підхід до лікування дозволяють суттєво покращити прогноз пацієнтів. Курс поєднує актуальні міжнародні настанови, практичні клінічні алгоритми та розбір типових ситуацій, з якими лікарі щодня стикаються в амбулаторній та стаціонарній практиці. Учасники дізнаються, як встановлювати діагноз відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій, проводити диференційну діагностику, обирати оптимальну терапію залежно від віку, клінічного фенотипу та рівня контролю захворювання, застосовувати рекомендації GINA та GOLD у щоденній практиці, оцінювати ризик загострень і вести пацієнтів в амбулаторних та стаціонарних умовах. Навчання відбувається у власному темпі та зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Менеджмент бронхіальної астми • 1. Визначення БА, її клінічні фенотипи та диференційна діагностика • 2. Діагностичні критерії та лікування БА у дітей 5 років і молодше • 3. Критерії діагностики БА у дорослих та дітей 6 років і старше • 4. Підходи до лікування БА згідно з GINA • 5. Менеджмент загострень БА • БЛОК 2. Менеджмент хронічного обструктивного захворювання легень • 1. Діагностичні критеріїї ХОЗЛ • 2. Початкова фармакологічна терапія ХОЗЛ • 3. Подальше фармакологічне лікування • 4. Нефармакологічне лікування ХОЗЛ • 5. Менеджмент загострень ХОЗЛ Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс. Кількість академічних годин: 25. Кількість астрономічних годин: 18 годин 45 хвилин. Кількість учасників: 5000. Програма заходу • Дата проведення: 01.07.2026 – 31.12.2028 • Реєстрація учасника курсу – 5 хвилин. • Заняття 1. Нормативне регулювання діяльності лікаря – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 2. Медична документація як інструмент юридичного захисту лікаря – 4 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 3. Інформована згода, відмова від медичного втручання та захист персональних даних – 2 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 4. Скарги пацієнтів та конфліктні ситуації у медичній практиці – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 5. Перевірки МОЗ, НСЗУ та інших контролюючих органів – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 6. Юридична відповідальність лікаря та судова практика – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Практичний блок. • Опрацювання 30 ситуаційних завдань та кейсів – 4 години. • Розбір правильних відповідей та робота над помилками – 1 година. • Підсумкове тестування – 1 година 40 хвилин. • Перевірка результатів навчання та видача сертифікатів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Найпоширеніші та найпідступніші. Респіраторні інфекції уражають мільйони людей щороку, поширюючись із блискавичною швидкістю. Вони створюють епідемічну загрозу та можуть стати причиною тяжких ускладнень: пневмонії, дихальної недостатності та навіть загострення хронічних хвороб. Чи знаєте ви шляхи передавання й механізми ураження? Від цього залежить, чи зможете ви запобігти фатальним наслідкам. На цьому заході ви детально розглянете клінічний перебіг респіраторних інфекцій: від грипу, COVID-19 та мікоплазменної пневмонії до паразитарних і бактеріальних уражень дихальних шляхів. Ви дізнаєтесь, як грамотно проводити диференційну діагностику, уникати антибіотикорезистентності, контролювати поширення інфекцій. Після заходу ви будете впевнено діяти у разі тяжких форм респіраторних інфекцій, швидко розпізнавати небезпечні ускладнення та впроваджувати ефективну профілактику. • Епідеміологія та діагностичні виклики: аналіз причин недостатньої діагностики. • Вірусні респіраторні інфекції: грип, COVID-19, поствірусні синдроми. • Бактеріальні атипові інфекції: мікоплазмоз, легіонельоз, орнітоз. • Пневмококова інфекція: недооцінена загроза для дорослих. • Паразитарні респіраторні синдроми: гельмінтози та їхні прояви. • Особливості ГРЗ у вагітних. • Алгоритм ведення часто хворіючих пацієнтів. • Практичні випадки: інтерактивний розбір складних діагнозів. • Відповіді на питання.

:null Програма заходу • 1. Які фізичні принципи, переваги та обмеження мамографії та УЗД в діагностиці захворювань молочних залоз? • 2. Як щільність молочної залози за класифікацією ACR впливає на вибір методу візуалізації та його діагностичну чутливість? • 3. Які специфічні рентгенологічні (кальцинати, порушення архітектоніки) та сонографічні (форма, контури, ехогенність) ознаки відповідають категоріям BI-RADS 4 та 5? • 4. У яких клінічних випадках (вік пацієнтки, симптоматика, сімейний анамнез) УЗД є методом першої лінії, а коли мамографія є безальтернативною? • 5. Який алгоритм дій при виявленні непальпованого утворення за допомогою одного з методів візуалізації? • 6. Тактика ведення пацієнток з дискордантними (суперечливими) результатами мамографії та УЗД. • 7. Яка роль доплерографії та еластографії як допоміжних методів при ультразвуковому дослідженні для диференційної діагностики утворень? • 8. Які сучасні протоколи скринінгу раку молочної залози для жінок різного віку та груп ризику згідно з міжнародними рекомендаціями? • Заняття №1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз в скринінговій та діагностичній практиці? • Як впливає тип щільності молочної залози за класифікацією ACR на інформативність мамографічного дослідження? • В яких клінічних ситуаціях УЗД є методом першого вибору, навіть у жінок старше 40 років? • Який діагностичний алгоритм є оптимальним для пацієнтки з пальпованим утворенням у молочній залозі? • Ключові диференційно-діагностичні ознаки злоякісних та доброякісних утворень за даними мамографії (кальцинати, структура, контури). • Сонографічні критерії малігнізації (форма, ехогенність, васкуляризація) та їхня прогностична цінність. • Що таке система BI-RADS і як її категорії визначають подальшу тактику ведення пацієнтки (динамічне спостереження, біопсія)? • Які артефакти та технічні помилки можуть призвести до хибнонегативних або хибнопозитивних висновків? • Заняття №2: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз згідно з сучасними клінічними настановами? • Як тип рентгенологічної щільності молочної залози за класифікацією ACR впливає на інформативність методів та вибір діагностичної тактики? • Які мамографічні ознаки злоякісності та їх ультразвукові кореляти? • Який діагностичний алгоритм при виявленні пальпованого утворення на тлі рентгенонегативних результатів мамографії? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати категорії BI-RADS для мамографії та УЗД для стандартизації висновків? • В яких клінічних ситуаціях комбіноване використання обох методів є обов’язковим для верифікації діагнозу? • Якою є тактика ведення пацієнток з дискордантними результатами мамографії та УЗД? • Які особливості скринінгу та діагностики у пацієнток з високим спадковим ризиком раку молочної залози та у жінок з імплантами? • Заняття №3: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз у різних вікових групах? • Як щільність тканини молочної залози (ACR-категорії) впливає на діагностичну точність мамографії та УЗД? • Які специфічні мамографічні та сонографічні ознаки дозволяють диференціювати фіброаденому від інвазивного раку? • У яких клінічних випадках доцільно застосовувати обидва методи дослідження одночасно? • Які критерії системи BI-RADS є ключовими для прийняття рішення про подальшу тактику ведення пацієнтки (спостереження vs. біопсія)? • Як уникнути хибнонегативних результатів при скринінгу раку молочної залози у жінок з високою щільністю тканини? • Яка роль еластографії як доповнення до стандартного УЗД у диференційній діагностиці утворень? • Як інтерпретувати результати при наявності імплантів молочних залоз? • Навчальна програма • Заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття 1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • 00:00 • Конспект до заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Заняття: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Клінічні задачі до курсу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронно-навчальний курс, зареєстрований у реєстрі заходів БПР 2026 року під № 1023860. Зареєструватися та пройти курс можна: з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера