Заходи БПР — Геріатрія 2026

1. Відеолекції "Психологія медичної практики: комунікація, стрес, конфлікти, емоційний інтелект" Лекція 1. Ефективна комунікація з пацієнтом Бар’єри в комунікації лікар–пацієнт
 Вербальна і невербальна комунікація
 Як говорити про складні теми (діагноз, рекомендації, відмова)
 Як працювати з “складними” пацієнтами (тривожні, агресивні, недовірливі)
 Побудова довіри та комплаєнсу Лекція 2. Стрес і професійне вигорання у медиків Що таке стрес у медичній практиці
 Ознаки емоційного вигорання
 Фактори ризику для медиків
 Вплив стресу на рішення і комунікацію
 Базові інструменти саморегуляції
 Профілактика вигорання
 Лекція 3. Конфлікти в медичному середовищі Причини конфліктів у медичних командах
 Конфлікти з пацієнтами та родичами
 Стратегії поведінки в конфлікті
 Як деескалувати напругу
 Роль медика як комунікатора, а не “учасника конфлікту”
 Лекція 4. Емоційний інтелект у роботі медика Що таке емоційний інтелект і чому він важливий у медичній практиці
 Розпізнавання власних емоцій у роботі (роздратування, безсилля, напруга)
 Як емоції впливають на рішення та взаємодію з пацієнтами
 Розпізнавання емоцій пацієнта (страх, тривога, агресія)
 Емпатія: як підтримувати контакт, не виснажуючись
 Управління емоційними реакціями у складних ситуаціях
 Практичні техніки розвитку емоційного інтелекту 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Своєчасне ультразвукове оцінювання артерій нижніх кінцівок є основним елементом діагностики судинної патології, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, після судинних втручань або в разі підозри на неатеросклеротичні ураження. Ці навички дають змогу виявляти дистальні ураження артерій, правильно інтерпретувати зміни в разі медіакальцинозу, своєчасно діагностувати аневризми та післяопераційні ускладнення, а також об’єктивно оцінювати ступінь ішемії та визначати показання до реваскуляризації. Хибна інтерпретація ультразвукових даних та несвоєчасне виявлення аневризм, тяжкої ішемії або дистальних уражень при цукровому діабеті – типові помилки, яких можна легко уникнути, маючи добре розвинені навички УЗ-оцінювання. На цьому заході ви матимете змогу поглибити знання щодо ультразвукової діагностики захворювань периферичних артерій, зокрема у разі цукрового діабету, неатеросклеротичних уражень та після судинних втручань. Ви розглянете особливості доплерівських спектрів, обмеження стандартних показників, як-от кісточково-плечовий індекс, критерії діагностики аневризм, псевдоаневризм та артеріовенозних фістул, а також підходи до контролю судинних шунтів і стентів. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми ведення пацієнтів, оцінювання перфузії кінцівки та навчитеся приймати точні рішення у складних випадках. Після навчання ви зможете проводити ультразвукове дослідження артерій нижніх кінцівок, правильно інтерпретувати отримані дані та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості ураження артерій при цукровому діабеті: характер ураження, склероз Менкеберга, особливості доплерівського спектра, обмеження інтерпретації КПІ у пацієнтів із ЦД. • Неатеросклеротичні ураження артерій нижніх кінцівок: • васкуліти; • облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера). • Аневризми артерій нижніх кінцівок: визначення, часті локалізації, УЗ-ознаки, ризик тромбоемболічних ускладнень. • Псевдоаневризми й артеріовенозні фістули: причини, УЗ-ознаки. • Післяопераційний контроль судинних реконструкцій: УЗ-контроль судинних шунтів, контроль стентів та ангіопластики, ознаки рестенозу, гемодинамічні критерії дисфункції шунта. • Алгоритм ведення пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій. • Особливості УЗД при хронічній ішемії: оцінювання перфузії кінцівки, класифікація WIfI, прогностичне значення гемодинамічних показників. • Клінічний практикум: • аналіз складних клінічних випадків; • інтерпретація УЗ-зображень і доплерівських спектрів; • формування клінічно релевантного висновку; • обговорення тактики ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Рецидивні інфекції не є самостійною клінічною проблемою, а часто є маркером глибших порушень, зокрема первинних та набутих імунодефіцитів, хронічних інфекційних вогнищ, анатомічних аномалій або системних захворювань. Незнання сучасних алгоритмів ведення пацієнтів з рецидивними інфекціями призводить до повторних курсів антибактеріальної терапії без встановлення етіології, несвоєчасного направлення до профільних спеціалістів, пізнього виявлення потенційно серйозних діагнозів та проведення нецільових обстежень. На цьому заході ви розглянете підходи до оцінювання хворих з частими інфекціями, зокрема з набутими та вродженими імунодефіцитними станами. Також ви навчитеся працювати з пацієнтами з онкологічними захворюваннями, аутоімунною патологією, після трансплантації та на тлі імуносупресивної терапії. Окремо ви розберете імунодефіцити у дорослих, наприклад варіабельний імунодефіцит, дефіцити антитілоутворення та клітинної ланки імунітету. Після навчання ви зможете застосувати причинний підхід у веденні хворих з рецидивними інфекціями, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та формувати обґрунтовану діагностичну стратегію. • Часті інфекції у пацієнта: з чого почати? • Набуті імунодефіцити у дорослих: підходи до пацієнта для запобігання частим інфекціям. • Хворобомодифікувальна терапія при розсіяному склерозі. • Автоімунні запальні ревматологічні захворювання у дорослих. • Онкологічні захворювання. • Трансплантація солідних органів. • Вроджені імунодефіцити у дорослих. • Загальний варіабельний імунодефіцит. • Селективний дефіцит імуноглобуліну А. • Гіперімуноглобулін-Е-імунодефіцит. • Дефіцит специфічних антитіл. • Синдром дефіциту натуральних кілерів. • Дефіцит GATA-2. • Висновки. Найчастіші системні помилки у діагностичному пошуку. • Відповіді на питання.

Пневмонія - одна з найчастіших причин госпіталізацій і тривалого відновлення, але попри поширеність, її діагностика та ведення часто викликають запитання: коли це справді бактеріальна пневмонія, а коли - ускладнений вірусний процес? Коли варто міняти антибіотик? Які симптоми повинні насторожити? І що робити з пацієнтом після одужання? Цей вебінар для лікарів, які хочуть працювати доказово, уникати гіпердіагностики та гіперлікування, впевнено вести пацієнтів із пневмоніями та вчасно помічати ускладнення. Для тих, хто прагне системності, клінічної логіки й практичних інструментів, що працюють у реальній амбулаторній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • як відрізнити пневмонію від інших інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів • які методи діагностики дають реальну користь, а які - лише збільшують навантаження на пацієнта • як правильно обрати стартову антибактеріальну терапію • коли слід запідозрити ускладнений перебіг і які обстеження потрібні • які віддалені наслідки пневмонії зустрічаються найчастіше і як супроводжувати пацієнта після гострої фази • чіткі маркери, коли направляти, госпіталізувати або розширювати діагностику Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гемороїдальна хвороба – одна з найпоширеніших патологій у колопроктологічній практиці, яка, попри уявну простоту, часто створює значні труднощі на етапі первинної діагностики й вибору лікувальної тактики. Вона нерідко маскується під інші захворювання аноректальної зони, що підвищує ризик діагностичних помилок. Застосування застарілих або спрощених підходів призводить до неправильної оцінки стадії процесу, неефективного лікування та, як наслідок, до рецидивів і хронізації. На цьому заході ви розглянете сучасне розуміння патогенезу гемороїдальної хвороби, фактори ризику та клінічні особливості перебігу. Ви засвоїте алгоритми діагностики, зокрема інструментальні методи і диференційну діагностику з іншими проктологічними захворюваннями. Також ви отримаєте чіткі орієнтири щодо вибору між консервативними, малоінвазивними й хірургічними методами лікування залежно від стадії захворювання та клінічної ситуації. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із ректальною кровотечею, больовим синдромом, випадінням гемороїдальних вузлів та іншими аноректальними симптомами. • Актуальність проблеми • Поширеність гемороїдальної хвороби в структурі колопроктологічної патології • Вплив захворювання на якість життя пацієнтів • Чому проблема залишається актуальною для лікарів різних спеціальностей • Сучасне розуміння гемороїдальної хвороби • Патогенез і механізми розвитку захворювання • Фактори ризику та провокувальні чинники • Класифікація і стратифікація пацієнтів • Основні симптоми геморою • Стадії розвитку гемороїдальної хвороби • Особливості клінічної картини у різних груп пацієнтів • Діагностика гемороїдальної хвороби в практиці колопроктолога • Алгоритм первинного обстеження пацієнта • Інструментальні методи діагностики • Диференційна діагностика з іншими проктологічними захворюваннями • Сучасні підходи до лікування • Консервативна терапія: принципи та можливості • Малоінвазивні методи лікування • Хірургічні методи й показання до оперативного втручання • Персоналізований підхід до вибору лікувальної тактики • Ускладнення та їх менеджмент • Клінічні кейси та експертна дискусія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

1. Відеолекція Мітохондріальна дисфункція як спільна ланка неврологічних, психічних і метаболічних розладів: Мітохондрії: роль у регуляції енергії, стресу, запалення та нейромедіації. Основні механізми мітохондріальної дисфункції. Неврологічні та психічні прояви — хронічна втома, депресія, тривожність, аутизм, когнітивний спад. Метаболічні наслідки Лабораторні маркери мітохондріальної дисфункції Практичні підходи до підтримки Діагностичні алгоритми для лікаря 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Синдром полікістозних яєчників є не тільки гінекологічною проблемою, а комплексним ендокринно-метаболічним станом, що може впливати на репродуктивне здоров’я та довгострокові кардіометаболічні ризики. Сучасні міжнародні рекомендації змінили підходи до діагностики та ведення таких пацієнток, а надмірна орієнтація лише на ультразвукові зміни яєчників або рівень антимюлерового гормону може ускладнювати клінічні рішення. Недостатнє розуміння фенотипів СПКЯ, ролі інсулінорезистентності та метаболічних порушень може призводити до гіпердіагностики, необґрунтованих обстежень, затримки встановлення правильного діагнозу та труднощів у виборі оптимальної тактики лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати сучасні діагностичні критерії СПКЯ, оцінювати клінічні фенотипи захворювання, правильно аналізувати прояви гіперандрогенії та роль антимюлерового гормону й ультразвукових критеріїв. Ви розберете принципи метаболічного скринінгу, особливості виявлення інсулінорезистентності, дисліпідемії та метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки, а також ознайомитеся з сучасними підходами до терапії та типовими помилками, які можуть призводити до гіпердіагностики СПКЯ. Після навчання ви зможете вести пацієнток із поєднанням порушення менструального циклу, гіперандрогенії, безпліддя, надлишкової масою тіла, метаболічних порушень та застосовувати персоналізований підхід у кожному клінічному випадку. • Чому термін «СПКЯ» більше не відображає повної сутності захворювання • ПМОС як сучасна концепція: патофізіологія та клінічні фенотипи • Оновлені міжнародні підходи до діагностики ПМОС • Гіперандрогенія: клінічна оцінка та лабораторна інтерпретація • Роль антимюллерового гормону та ультразвукових критеріїв • Метаболічний скринінг: інсулінорезистентність, ожиріння, дисліпідемія, НАЖХП/МАЖХП • Сучасні підходи до терапії ПМОС • Гіпердіагностика СПКЯ/ПМОС: типові помилки, надмірна інтерпретація УЗД/AMГ та критерії, що призводять до помилкового встановлення діагнозу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Геріатричні пацієнти з цукровим діабетом – це складна реальність в операційній, де кожне рішення анестезіолога впливає на результат. Похилий вік, поліморбідність та зміни фармакокінетики роблять їх особливо вразливими до ускладнень. На заході ви навчитесь оцінювати мультифакторні ризики, обирати оптимальний метод анестезії та налаштовувати моніторинг. Ви розглянете алгоритми періопераційного ведення, навчитеся контролювати глікемію, передбачати типові ускладнення й застосовувати сучасні підходи до післяопераційного знеболювання. Практичні клінічні випадки дадуть змогу відпрацювати знання в умовах, максимально наближених до реальної роботи. Після заходу ви впевнено здійснюватимете анестезіологічний супровід геріатричних пацієнтів з цукровим діабетом. • Вступ • Актуальність проблеми: старіння населення, збільшення кількості операцій у пацієнтів похилого віку. • Поширеність цукрового діабету, його вплив на хірургічну практику. • Потреба у мультидисциплінарному підході та персоналізованій анестезії. • Особливості пацієнтів похилого віку • Поліморбідність: серцево-судинні, легеневі, ниркові, печінкові захворювання. • Порушення обміну речовин, мальабсорбція, імунні дисфункції. • Підвищена чутливість до медикаментів, ризик алергічних реакцій. • Передопераційний огляд і підготовка • Виявлення основних відхилень за результатами лабораторних та інструментальних досліджень. • Оцінювання ступеня хірургічного та анестезіологічного ризику. • Формування індивідуальної програми періопераційного супроводу. • Алгоритм ведення пацієнта з ЦД похилого віку • Діагностика вуглеводного статусу та контроль глікемії. • Вибір методу анестезії та інтраопераційного моніторингу. • Сучасні підходи до оцінювання больового синдрому. • Оптимальні стратегії післяопераційного знеболювання. • Типові помилки в періопераційному менеджменті • Недооцінення ризиків гіпо- та гіперглікемії. • Неправильний вибір анестезіологічних препаратів та методик. • Недостатній моніторинг метаболічних порушень та гемодинаміки. • Ігнорування принципів мультимодальної аналгезії. • Розбір клінічних кейсів • Практичні приклади ведення пацієнтів похилого віку з ЦД. • Обговорення тактики, допущених помилок і шляхів їх уникнення. • Висновки для щоденної практики. • Q&A-сесія

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати скринінгові шкали (GAD-7, PHQ-9) для виявлення тривожних та депресивних розладів. 2. Проводити диференційну діагностику між соматичними захворюваннями та соматоформними розладами. 3. Розпізнавати “червоні прапорці” для виключення органічної патології при поліморфних скаргах. 4. Використовувати валідовані діагностичні критерії (DSM-5, МКХ-11) для психосоматичних розладів. 5. Формувати терапевтичний альянс із пацієнтами, що мають соматизовані скарги. 6. Розробляти початковий план менеджменту, включаючи освітні інтервенції та немедикаментозну корекцію. 7. Визначати показання для направлення пацієнта до вузьких спеціалістів (психіатра, психотерапевта). 8. Обирати базові фармакотерапевтичні стратегії при коморбідній тривозі в межах компетенції сімейного лікаря. Питання, що розглядаються: Які клінічні “маски” тривоги та депресії найчастіше зустрічаються у загальнолікарській практиці? Як провести диференційну діагностику між функціональним соматичним синдромом та органічним захворюванням? Який алгоритм обстеження пацієнта з поліморфними, неспецифічними соматичними скаргами? Які інструменти та шкали є валідними для використання сімейним лікарем для скринінгу психосоматичних розладів? Які принципи комунікації з пацієнтом, що пред’являє соматизовані скарги, для побудови комплаєнсу? Які немедикаментозні методи (когнітивно-поведінкові техніки, модифікація способу життя) може рекомендувати сімейний лікар? Коли призначення анксіолітиків або антидепресантів є доцільним на первинній ланці? Які критерії для термінового та планового направлення пацієнта на консультацію до психіатра? Програма заходу • Заняття — 25:26 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Бали БПР: 4. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретувати роль ендотеліальної дисфункції, запалення, оксидативного стресу та кальцифікації у патогенезі судинної ригідності. 2. Застосовувати та аналізувати дані неінвазивних методів оцінки артеріальної жорсткості, зокрема каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). 3. Оцінювати параметри центральної гемодинаміки, включаючи центральний аортальний тиск та індекс аугментації, для стратифікації ризику. 4. Диференційовано підходити до вибору антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, антагоністи кальцію) з доведеним позитивним впливом на еластичність судинної стінки. 5. Розробляти персоналізовані стратегії лікування, спрямовані на одночасну корекцію артеріального тиску та показників судинної жорсткості. 6. Інтегрувати оцінку артеріальної жорсткості в алгоритм ведення пацієнтів з резистентною та ізольованою систолічною гіпертензією. Питання, що розглядаються: молекулярно-генетичні детермінанти підвищеної схильності до розвитку раннього судинного старіння та артеріальної жорсткості. Клінічне значення розбіжності між показниками брахіального та центрального аортального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Методи оцінки жорсткості судинної стінки, валідні та відтворювані для використання у рутинній клінічній практиці. Докази переваг певних комбінацій антигіпертензивних препаратів щодо впливу на швидкість поширення пульсової хвилі. Роль статинів, антидіабетичних та антиагрегантних препаратів у модуляції артеріальної жорсткості незалежно від їх основного ефекту. Доцільність використання цільових показників артеріальної жорсткості, зокрема ШППХ <10 м/с, як критерію ефективності терапії артеріальної гіпертензії. Немедикаментозні втручання, зокрема аеробні навантаження та дієта DASH, щодо зниження ригідності артеріальної стінки. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасна нейробіологія доводить, що біль є результатом складної центральної обробки, де вирішальну роль відіграють нейрональні мережі загрози, афекту й очікувань, а не лише периферичне ушкодження тканин. Якщо не знати про ці механізми, це призводить до необґрунтованої ескалації анальгетиків, поліпрагмазії та прогресування функціональної інвалідизації пацієнта. Особливо актуальними ці знання стають у разі хронічного, генералізованого або диспропорційного болю, що не має чіткої кореляції з об’єктивними знахідками. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про нейробіологію болю, роль центральної сенситизації та взаємодії ноцицептивних, емоційних і когнітивних компонентів. Ви розглянете принципи ідентифікації сенситизації, оцінювання психіатричної коморбідності й фенотип-орієнтованого підбору терапії, зокрема використання психофармакологічних і психотерапевтичних підходів. Після навчання ви зможете диференціювати типи болю відповідно до центральних механізмів та формувати мультимодальний індивідуалізований план лікування, коли монотерапії анальгетиками недостатньо. • Сучасне розуміння болю • Загроза та когнітивна інтерпретація визначають інтенсивність та хронізацію болю. • Біопсихосоціальна модель болю • Інтеграція нейрональних, психологічних і соціальних факторів у формуванні болю. • Нейроанатомія та функціональні мережі болю • Таламо-кортикальне передання та роль ACC, інсули і PFC у формуванні афективного і когнітивного компонента болю. • Лімбічна система й низхідне гальмування забезпечують емоційне забарвлення та регуляцію болю. • Центральна сенситизація • Підвищена збудливість ЦНС та порушення гальмівних механізмів – ключ до хронізації болю. • Гліальні клітини та нейрозапалення підтримують патологічні нейрональні мережі. • Клінічні прояви сенситизації • Генералізований біль, алодинія та гіпералгезія. • Сенсорне перевантаження й уникання руху як поведінкова реакція. • Нейропсихіатричні аспекти болю • Спільні мережі болю та депресії, тривожність, катастрофізація. • Травматичний досвід і дисрегуляція автономної нервової системи, соматизація. • Психофармакологія у нейропсихіатрії болю • Антидепресанти й протисудомні препарати модулюють центральні антиноцицептивні шляхи. • Фенотип-орієнтований підбір терапії та інтеграція фармакологічних і нефармакологічних методів. • Психотерапевтичні втручання та нейропластичність • Когнітивно-поведінкова терапія та ACT для корекції страху й уникання. • Усвідомленість, регуляція уваги та психоосвіта для зміни больових патернів. • Інтегрований клінічний алгоритм та обговорення • Визначення типу болю, ознак центральної сенситизації та психіатричної коморбідності. • Побудова мультимодального індивідуального плану лікування та розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Хронічна анальна тріщина – часта причина болю та дискомфорту в пацієнтів і важливо вміти швидко визначити її на ранній стадії. Від правильної діагностики залежить вибір тактики лікування, а своєчасне втручання дає змогу запобігти хронізації процесу та ускладненням. На цьому заході ви навчитеся диференціювати гострі та хронічні тріщини анального каналу, відрізняти тріщину від геморою чи інших патологій, оцінювати спазм сфінктера, а також підбирати оптимальні методи консервативного та хірургічного лікування. Ви зрозумієте, як працювати з пацієнтами, які скаржаться на біль, рецидиви, але мають страх перед процедурою, і як правильно з ними комунікувати. Після навчання ви знатимете, як швидко визначити показання до втручання, уникнути хронізації тріщини та мінімізувати ризик ускладнень. • Анатомія анального каналу. • Гострі та хронічні стани анального каналу: в чому різниця. • Причини виникнення патології анального каналу. • Хірургічне лікування. • Профілактика патологій анального каналу. • Відповіді на запитання.

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Зміни до Наказу №770 щодо виписування наркотичних та психотропних лікарських засобів суттєво вплинули на щоденну практику, поєднавши клінічні рішення з новими юридичними вимогами. Запровадження електронних рецептів, уточнення порядку обігу контрольованих препаратів й оновлення вимог до паліативної допомоги створюють ситуацію, коли будь-яка неточність може призвести як до недостатнього контролю болю в пацієнта, так і до юридичних наслідків для медичного працівника. Необхідно чітко розуміти нормативну базу й алгоритм дій, щоб забезпечити ефективне, правомірне та безпечне призначення опіоїдних анальгетиків. На цьому заході ви розглянете актуальні нормативні зміни, принципи роботи з електронними рецептами, вимоги до формування плану лікування паліативного пацієнта й правила визначення паліативного статусу. Ви дізнаєтеся про розмежування повноважень лікарів різних рівнів, програми реімбурсації та практичні аспекти роботи з програмою «Доступні ліки». Також ви отримаєте чіткі роз’яснення щодо оформлення електронних рецептів, конверсії дозувань, маршрутизації хворого і взаємодії з фармацевтичними працівниками. Пісня навчання ви зможете впевнено орієнтуватися в сучасних нормативних вимогах, мінімізувати юридичні ризики і забезпечити безперервне та клінічно обґрунтоване знеболення пацієнтів. • 1. Нормативно-правова база та основні зміни 2026 року • Огляд актуальних нормативних змін у сфері обігу наркотичних та психотропних ЛЗ • Тлумачення нововведень у межах паліативної допомоги • Розмежування понять: наркотичні ЛЗ, психотропні ЛЗ, опіоїди для паліативного знеболення • Відповідальність медичних та фармацевтичних працівників • 2. Програми реімбурсації та оновлений перелік лікарських засобів • Оновлений перелік ЛЗ у програмі «Доступні ліки» • ЛЗ, що підлягають повній або частковій компенсації НСЗУ в межах паліативної допомоги • Відмінність між е-рецептами за програмою реімбурсації та платними е-рецептами • Особливості фінансування та маршрутизації пацієнта • 3. Хто має право виписувати е-рецепт на опіоїди • Повноваження лікаря ПМД • Роль лікаря-спеціаліста • Розмежування компетенцій на амбулаторному та спеціалізованому рівнях • Особливості призначення опіоїдів у межах паліативного знеболення • 4. Паліативний статус і план лікування • Чинні вимоги до створення плану лікування • Коли встановлюється паліативний статус • Хто має право його встановлювати • Значення плану лікування у виписуванні контрольованих ЛЗ • Юридичні ризики за відсутності належної документації • 5. Практика виписування електронних рецептів • Оновлений перелік програм, у межах яких виписуються наркотичні/психотропні ЛЗ • Вимоги до оформлення е-рецепта • Строки дії рецепта • Конверсія дозувань фентанілу (мг vs мкг/год) • Типові помилки під час виписування • Приклади правильного формування е-рецепта • 6. Доступність препаратів та маршрут пацієнта • Інструменти пошуку аптек • Доступність «Доступних ліків» для паліативних пацієнтів • Маршрут пацієнта: від виписки до отримання препарату • Порівняння платних і безоплатних форм наркотичних препаратів • 7. Утилізація та відповідальність • Обов’язки пацієнта й сім’ї щодо утилізації залишків (Наказ МОЗ №494) • Порядок дій закладу охорони здоров’я • Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення правил обігу • 8. Взаємодія «лікар – фармацевт – пацієнт» • Координація дій під час виписування та відпуску • Контроль дотримання правил обігу • Комунікація як фактор безперервності знеболення • 9. Розгляд клінічних кейсів • 10. Відповіді на запитання учасників