Заходи БПР — Функціональна діагностика 2026

Неспецифічна скарга пацієнта або мінімальна зміна поведінки можуть бути раннім маркером небезпечного стану, навіть за відсутності об’єктивних відхилень. Клінічну значущість має не формулювання скарги, а її динаміка, адже зміна звичного стану хворого є більш інформативною, ніж характер самого симптому. Поведінкові зрушення, нічна дезорієнтація, апатія чи психомоторне збудження повинні розглядатися як еквівалент скарги. Недооцінення цих ознак передує більшості тяжких госпітальних ускладнень. На цьому заході ви розглянете алгоритми інтерпретації неспецифічних скарг і поведінкових змін, особливості клінічної настороженості в нічний період та механізми формування субклінічних сигналів. Також ви дізнаєтеся про небезпеку когнітивних упереджень медичного персоналу, як-от ефект звикання до пацієнта, автоматизм мислення чи закріплення первинної гіпотези. Після навчання ви зможете оцінювати навіть мінімальні зміни стану як потенційний фактор ризику, ініціювати раннє втручання та запобігати клінічній декомпенсації. • Скарга як ранній сигнал ризику. • Неспецифічні скарги та поведінкові зміни. • Які зміни не можна ігнорувати. • Алгоритм настороженості в нічну зміну. • Когнітивні упередження медичного персоналу. • Комунікація та системні сигнали. • Документування скарг та поведінкових змін. • Формування культури безпеки. • Відповіді на запитання.

Ендокринологія «на межі»: ведення особливих патологій 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Ендокринні порушення часто проявляються у вигляді складних клінічних ситуацій, що потребують швидкого та обґрунтованого рішення. Захід орієнтований на лікарів-ендокринологів, терапевтів, сімейних лікарів та фахівців суміжних спеціальностей. Мета — розібрати ключові алгоритми дій у складних для діагностики станах: гінекомастії, інциденталомах наднирників, гіперглікемії у молодих пацієнтів. У фокусі — як підходити до пацієнта з гінекомастією (критерії, причини, алгоритм обстеження), що робити після випадкової знахідки інциденталом наднирників на візуалізації, а також диференційна діагностика гіперглікемії у молодих пацієнтів (LADA, ЦД 1 і 2 типу, медикаментозно індуковані зміни тощо). Окремо розглядається, як уникнути надмірної діагностики та не пропустити клінічно значущі стани. У результаті учасники отримають алгоритми ведення реальних клінічних ситуацій, навчаться відрізняти типові та небезпечні прояви ендокринних патологій і ефективно скеровувати пацієнтів між рівнями медичної допомоги. Приєднуйтесь, щоб оновити знання та відпрацювати практичні підходи до найпоширеніших ендокринних викликів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Пігментація є однією з найскладніших проблем у косметології: навіть після успішної корекції пацієнти нерідко повертаються з рецидивом. На цьому заході ви навчитеся диференціювати основні види гіперпігментації, підбирати ефективні комбіновані протоколи лікування та профілактики, а також дізнаєтесь, як поєднувати апаратні, ін’єкційні й домашні методи догляду. Після навчання ви зможете будувати обґрунтовану тактику ведення пацієнтів, мінімізувати ризик рецидивів і досягати стійких результатів лікування. • Пігментація, що нового? • Патогенез, види та особливочті формування • Вплив продуктів харчування та препаратів • Методи лікування пігментації • Все про лазери (ефективність, доказова база) • Дослідження з ефективності • Місцеве лікування: препарати, комбінації, протоколи процедур • Системне лікування: дослідження • Ін’єкційне лікування (PDRN, гіалуронова кислота, комплексні препарати) • Комбінація методів лікування, скільки методів можна поєднати в один візит? • Клінічні кейси, ДО/ПІСЛЯ • Чому стається рецидив? • Правила профілактики: підбір домашнього догляду. Види сонцезахисних засобів, їх особливості. Підказки з процедур. Підказки з домашнього догляду. Рекомендації для пацієнта • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Цей курс має на меті покращити розуміння політики фінансування охорони здоров'я та того, як вона може підтримати прогрес на шляху до універсального охоплення послугами охорони здоров'я (UHC). На основі концепції систем охорони здоров'я ВООЗ детально розглядаються різні функції політики фінансування охорони здоров'я, а саме: збір ресурсів, пулінг (об'єднання коштів), закупівлі медичних послуг та розробка медичних гарантій, кожна з яких детально обговорюється та ілюструється на прикладі конкретних країн. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Догляд за стомою не обмежується заміною калоприймача. Це насамперед стосується профілактики ускладнень, підтримки пацієнта і формування впевненості у його повсякденному житті. Медсестра допомагає пацієнту й родині навчитися базових технік догляду, мінімізує ризики інфекцій та подразнень і стає головною опорою в процесі адаптації. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно доглядати за коло-, ілео- та уростомами, розпізнавати перистомальні ускладнення й діяти за протоколами у разі інфекцій чи подразнень. Ви зрозумієте, як підтримати пацієнта психологічно, навчити навичок догляду за стомою і допомогти з поверненням до соціальної та побутової активності. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами після стомування: від післяопераційного періоду до домашнього догляду. Це підвищить якість їхнього життя, зменшить ризики ускладнень і зробить вашу роботу більш результативною. • 1. Вступ до теми: що таке стома • Визначення та загальні поняття • Основні показання до формування стоми • 2. Класифікація стом • Ілеостома, колостома, уростома: типи, особливості, призначення • Тимчасові та постійні стоми • 3. Догляд за стомою: клінічні протоколи і стандарти • Щоденний сестринський догляд • Засоби гігієни, заміна калоприймачів • Профілактика інфекцій та подразнень • 4. Ускладнення після стомування • Найпоширеніші проблеми: ретракція, пролапс, подразнення шкіри • Алгоритм дій медичної сестри у разі ускладнень • 5. Психологічна та емоційна підтримка пацієнта • Реакції на зміну тіла • Стратегії допомоги в адаптації • Комунікація з пацієнтом і родичами • 6. Харчування, фізична активність та гігієна після операції • Основи дієтотерапії для пацієнтів зі стомою • Особливості гігієнічного догляду в домашніх умовах • 7. Якість життя пацієнта зі стомою • Інтимне життя після операції: відверта розмова та рекомендації • Повернення до соціальної активності • 8. Роль медичної сестри в мультидисциплінарній команді • Супровід у ранньому післяопераційному періоді • Навчання пацієнта та родичів навичок самообслуговування • Ведення медичної документації та комунікація з лікарем • 9. Відповіді на запитання учасників

Правильний забір біологічного матеріалу є важливою умовою достовірної бактеріологічної діагностики. Медична сестра відповідає за якість цього етапу, від якого безпосередньо залежать точність лабораторного результату, вибір антибактеріальної терапії та рівень інфекційної безпеки у лікарні. Порушення правил забору, транспортування або ідентифікації матеріалу призводять до хибних результатів, неефективного лікування, повторних інвазивних процедур і підвищення ризику інфекційних ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до бактеріологічних досліджень, вибір оптимального часу забору і правильну техніку роботи з різними видами біологічного матеріалу. Ви навчитеся правильно проводити підготовку пацієнта і робочого місця, опануєте принципи асептики й антисептики, використання засобів індивідуального захисту, а також зможете уникати типових помилок, які знижують достовірність результатів. Після навчання ви будете впевнено й безпечно виконувати забір біоматеріалу в разі підозри на інфекцію, погіршення стану пацієнта і для контролю ефективності лікування. • Роль бактеріологічних досліджень у діагностиці інфекцій та відповідальність медичної сестри. • Показання до забору матеріалу та вибір оптимального часу дослідження. • Види біологічного матеріалу й загальні принципи їх правильного забору. • Підготовка пацієнта і робочого місця з дотриманням асептики. • Асептика, антисептика та використання засобів індивідуального захисту. • Техніка забору матеріалу з основних локалізацій. • Типові помилки під час забору та їхній вплив на достовірність результатів. • Маркування, оформлення направлень та ідентифікація пацієнта. • Умови зберігання і транспортування біологічного матеріалу. • Інфекційна безпека, утилізація матеріалів та завершальна гігієна рук. • Відповіді на запитання.

Природна естетика – головний світовий тренд сучасної косметології. Колагеностимулятори стали тим інструментом, який дає змогу створити довготривалий, природний та прогнозований результат без агресивних втручань. Розуміння їх механізмів і правильний підбір доз – це великий плюс до вашої конкурентоспроможності й буквально квиток у «вищу лігу» індустрії. На цьому заході ви дізнаєтеся, які препарати працюють у глибоких шарах дерми і чому результат накопичується протягом декількох сеансів. Ви отримаєте алгоритми, які допоможуть вам уникати ускладнень та обирати техніку ін’єкції залежно від віку, стану шкіри й побажань пацієнта і почати керувати процесом впевнено та безпечно. Після навчання ви зможете ефективно працювати з віковими змінами, втратою об’єму, рубцями, набряками, «втомленим» виглядом, складними контурами й пацієнтами з протипоказаннями до гіалуронатів. • Сучасні колагеностимулятори: види, механізм дії та особливості застосування. • Показання та протипоказання до використання у дерматовенерологічній практиці. • Ін’єкційні техніки: базові, векторні та 3D-методи. Зонування й принципи безпеки. • Комбіновані протоколи з іншими процедурами (лазер, пілінги, екзосоми тощо). • Персоналізований підхід та аналіз клінічних кейсів: корекція птозу, омолодження, відновлення каркасу тканин. • Побічні ефекти, ускладнення, менеджмент пацієнта після процедури. • Протоколи постпроцедурного догляду та реабілітації. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Цифрова компетентність медичної сестри: інформаційні системи, цифрові інструменти та кібербезпека: Навіщо медичній сестрі цифрові навички сьогодні: страхи та упередження
 Цифровізація в повсякденній практиці фахівця медичної сфери
 Основні складові цифрової компетентності
 Робота фахівця-медика в медичних інформаційних системах 
 Цифрові інструменти в роботі медичної сестри (електронна медична карта, еРецепт, еНаправлення тощо)
 Кібербезпека та захист даних
 Принципи онлайн комунікації медичного персоналу 
 Корисні онлайн ресурси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між гострою реакцією на стрес, ПТСР, комплексним ПТСР та розладами адаптації. Учасники навчаться ідентифікувати та вести коморбідні соматичні, кардіоваскулярні, ендокринні та неврологічні розлади. Програма передбачає застосування валідованих психометричних шкал для об’єктивізації стану пацієнта та моніторингу терапії. Розглядається розробка інтегрованих планів лікування, що поєднують фармакотерапію та доказові методи психотерапії. Учасники опрацюють вибір фармакотерапевтичних стратегій для купірування тривоги, депресії, інсомнії та інших афективних порушень. Окрема увага приділяється консультуванню пацієнтів та їхніх родин щодо природи захворювання, прогнозу та стратегій подолання стресу. Розглядаються предиктори ускладненого перебігу психічних розладів для своєчасного втручання. У межах навчання аналізуються нейробіологічні механізми трансформації хронічного стресу в маніфестні психічні розлади та вплив військового контексту на клінічну феноменологію ПТСР, тривожних і депресивних розладів. Також розглядаються соматичні, неврологічні та наркологічні коморбідності, критерії диференційної діагностики, сучасні протоколи фармакотерапії, психотерапевтичні інтервенції, алгоритми ведення терапевтично-резистентних пацієнтів і довгострокові наслідки хронічного бойового стресу. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Практичний онлайн-курс, присвячений організації інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, маршрутизації пацієнта та забезпеченню якості медичної допомоги відповідно до сучасних вимог. Мета курсу: сформувати та вдосконалити компетентності медичних працівників у впровадженні системи інфекційного контролю, підвищенні безпеки пацієнтів і персоналу, а також управлінні якістю медичної допомоги. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. Зареєструватися та пройти курс можна: з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 15 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Програма заходу • організація інфекційного контролю у ЗОЗ • профілактику інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги • алгоритми дій при контакті з біологічними матеріалами • маршрут пацієнта та медичного працівника • принципи раціонального використання антибіотиків • оцінку якості медичної допомоги та управління ризиками Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Комплексний україномовний курс для лікарів, які працюють із пацієнтами із серцево-судинними скаргами. Навчання допоможе не просто встановити реєстратор та отримати роздруківку, а зрозуміти, що саме реєструється, як оцінити якість запису та як результати впливають на клінічний діагноз і тактику лікування. Учасники опанують основи амбулаторного моніторування, види моніторування, клінічні завдання, технічні особливості якісного запису, обмеження методу, типові помилки та базовий алгоритм аналізу. Програма охоплює інтерпретацію порушень утворення імпульсу, порушень провідності серця, передсердних і шлуночкових тахікардій, особливості аналізу запису у пацієнтів з імплантованими кардіостимуляторами, аналіз сегмента ST, електрокардіографічні синдроми та феномени, а також розпізнавання артефактів. Практичні інструменти та лайфхаки можна одразу застосовувати у щоденній роботі лікаря. Кожен блок супроводжується Q&A сесією з куратором для розбору складних питань. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті: щотижня відкривається новий блок програми, перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Учасники виконують домашні завдання, отримують супровід куратора та менеджера платформи, а також мають можливість спілкуватися з експертами на щотижневих Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники, які успішно пройшли підсумкове тестування, отримують сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • БЛОК 1. Основи холтерівського моніторування: від історичних віх до технічних особливостей запису • Лекція 1. Історія методу та його місце в сучасній кардіології • Лекція 2. Види амбулаторного моніторування, клінічні завдання та технічні основи якісного запису • Лекція 3. Обмеження методу та типові помилки • Лекція 4. Базовий алгоритм аналізу амбулаторного моніторування • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Алгоритми інтерпретації амбулаторного запису ЕКГ при порушеннях утворення імпульсу • Лекція 1. Порушення автоматизму синусового вузла • Лекція 2. Екстрасистолія • Лекція 3. Синдром слабкості синусового вузла • Лекція 4. Ектопічні комплекси та ритми • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Алгоритми інтерпретації амбулаторного запису ЕКГ при порушеннях провідності серця • Лекція 1. Синоатріальні блокади • Лекція 2. Атріовентрикулярні блокади • Лекція 3. Внутрішньошлуночкові блокади • Лекція 4. Синдроми передчасного збудження шлуночків • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Алгоритми інтерпретації амбулаторного запису ЕКГ при передсердних та шлуночкових тахікардіях • Лекція 1. Передсердні та АВ-вузлові тахікардії • Лекція 2. Фібриляція передсердь • Лекція 3. Тріпотіння передсердь • Лекція 4. Шлуночкові тахікардії • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Ускладнення та окремі ситуації • Лекція 1. Алгоритми інтерпретації амбулаторного запису ЕКГ у пацієнтів з імплантованими кардіостимуляторами • Лекція 2. Алгоритми аналізу сегменту ST • Лекція 3. Електрокардіографічні синдроми та феномени • Лекція 4. Артефакти: велика пастка амбулаторного моніторування • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гострий інсульт – це невідкладний стан, коли кожна хвилина визначає обсяг незворотних ушкоджень мозку. Медсестри відіграють одну з головних ролей у веденні таких випадків: раннє сортування пацієнтів, стабілізація, моніторинг, підготовка до нейровізуалізації та інфузійної терапії, а також своєчасне повідомлення лікаря про зміни стану хворого. Від чіткості та послідовності дій залежить, чи встигнуть провести тромболізис у «терапевтичному вікні». На цьому заході ви опануєте алгоритми раннього розпізнавання інсульту (FAST/BE-FAST), базове неврологічне оцінювання, контроль життєво важливих параметрів та підготовку до тромболізису чи ендоваскулярного втручання. Ви дізнаєтеся про типові помилки та їх уникнення, безпечну інфузійну терапію, алгоритми тестування на дисфагію, профілактику ускладнень та організацію ефективного інсультного маршруту. Після навчання ви зможете швидко і впевнено реагувати на зміни стану пацієнта з гострим інсультом, правильно виконувати алгоритми оцінювання й моніторингу та підвищити ефективність інсультного протоколу у вашому закладі. • FAST/BE-FAST: раннє розпізнавання інсульту. • Ішемічний та геморагічний інсульт: основні відмінності для медсестри. • Перші 10 хвилин у приймальному відділенні (оцінювання ABC, сатурація, глюкоза, артеріальний тиск, базове неврологічне оцінювання, негайна маршрутизація за інсультним протоколом). • Контроль життєво важливих параметрів: • що контролюємо кожних 5–15 хв; • критичні межі та що робити у разі відхилень. • Підготовка до тромболізису та/або ендоваскулярного втручання та їх моніторинг. • Інфузомат: правила безпечної інфузійної терапії. • Алгоритм і критерії тесту на дисфагію. • Перше годування та профілактика аспірації. • Приймання медикаментів. • Профілактика пролежнів, контроль температури та гіпертермії. • Раптове погіршення стану пацієнта. • Типові помилки медсестринської практики. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Неврологічні розлади в практиці лікаря первинної медичної допомоги: головний біль, порушення сну та запаморочення: І Розділ - «Посттравматичний головний біль: мігрень, ГБ напруги. Медикаментозно-індукований та інші види ГБ» Початкова оцінка та маршрут пацієнтів з посттравматичним головним болем. Супутні стани при ПГТБ. Червоні прапорці у пацієнта з головним болем. Діагностика та клінічні особливості мігрені та ГБН. Лікування головного болю при мігрені. Лікування головного болю напруги та цервікогенного головного болю. Інші підтипи посттравматичного головного болю. Медикаментозно-індукований головний біль. ІІ Розділ - «Первинні та посттравматичні порушення сну. Безсоння, обструктивне апное уві сні, синдром недостатнього сну. Парасомнії» Цілеспрямована оцінка сну Червоні прапорці. Фактори впливу. Препарати, що здатні порушувати сон. Критерії діагностики та лікування безсоння. Обструктивне апное та синдром недостатнього сну. Розлад циркадного ритму сну-неспання. Синдром неспокійних ніг. Парасомнії. ІІІ Розділ - «Головокружіння. Баротравма, доброякісне позиційне пароксизмальне запаморочення. Струс лабіринту, цервікогенне запаморочення» Початкова оцінка запоморочення. Запаморочення асоційоване з баротравмою. Доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння. Цервікогенне запаморочення. Струс лабіринту. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

1.Лекційна частина: Нормативно-правова база. Ключові зміни у Календарі профілактичних щеплень з 2026 р. Техніка проведення щеплень Шляхи введення та поєднання вакцин Протипокази до проведення щеплень - Несприятливі події після імунізації (НППІ) Невідкладна допомога при НППІ Структура та принципи роботи системи «холодового ланцюга» Нові вимоги до збирання, сортування та утилізації медичних відходів у кабінеті щеплень 2.Підсумкове тестування