Заходи БПР — Функціональна діагностика 2026

Етичні та психосоціальні аспекти комунікації медичних працівників з вразливими пацієнтами 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Зареєструватися та пройти курс можна: з 15 лютого 2026 по 31 грудня 2026 Тип заходу БПР: Електронно-навчальний курс Всі спеціальності До зазначення балів в сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті Додаткова інформація: Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Сформувати у медичних сестер систему знань про вплив гормонів (інсуліну, кортизолу, лептину, гормонів щитоподібної залози) на харчові звички пацієнта; навчити первинним маркерам розпізнавання хронічної втоми, інсулінорезистентності та нутритивних дефіцитів під час сестринського огляду; підвищити компетенції у консультуванні пацієнтів щодо корекції способу життя. Програма заходу • 17:00-19:30 • Сестринський огляд як перша лінія діагностики: «Червоні прапорці» у поведінці та вигляді пацієнта: що медсестра помічає при першому контакті (колір шкіри, набряки, сухість, темні плями на шиї/ліктях як маркер інсулінорезистентності) • Опитування та анкетування: які приховані скарги пацієнта (погана якість сну, роздратованість, «туман у голові») вказують на ендокринний дисбаланс • Оцінка антропометричних показників: правильний аналіз індексу маси тіла (ІМТ) та об'єму талії як маркерів вісцерального ожиріння • Патофізіологія «солодкого полону» та хронічної втоми: • Кортизол та стрес: чому хронічний стрес «вимагає» швидких вуглеводів і як адреналова втома знесилює організм • Інсулінові гойдалки: механізм розвитку інсулінорезистентності; чому після прийому солодкої їжі втома лише посилюється • Лептин та грелін: гормони голоду та ситості — чому пацієнт втрачає контроль над порціями їжі • Гіпотиреоз: прихований ворог енергії пацієнта • Нутритивні дефіцити під маскою гормональних збоїв: • Залізодефіцитна анемія та прихований дефіцит заліза (феритину): прямий зв'язок із постійною солодливою втомою та гіпоксією • Дефіцит вітаміну D, магнію та вітамінів групи B: як нестача мікроелементів блокує вироблення енергії на клітинному рівні та провокує тягу до шоколаду й випічки • Сестринський супровід та модифікація способу життя пацієнта: • Алгоритм комунікації з пацієнтом: як м'яко пояснити зв'язок між стилем харчування та самопочуттям без звинувачень • Практичні рекомендації для пацієнта: правила «чистих» проміжків між їжею (відмова від постійних перекусів), гігієна сну як фактор зниження кортизолу • Маршрутизація пацієнта: коли медсестра повинна терміново скерувати пацієнта до лікаря (ендокринолога, терапевта) для призначення лабораторних аналізів • 19:30-20:30 • Обговорення результатів майстер класу, заключний тестовий контроль Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Обробка та зберігання лапароскопічних інструментів – це питання безпеки пацієнта й ефективності роботи в операційній. Недотримання правил стерильності та догляду за чутливим обладнанням може призвести до інфекцій, пошкодження дорогих інструментів і затримок оперативних втручань. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно проводити обробку, стерилізацію та зберігання лапароскопічних інструментів, щоб уникати пошкодження апаратури й контролювати якість на всіх етапах. Ви побачите, як організувати роботу операційного блоку так, щоб інструменти завжди були готові до будь-якої ситуації – планової чи ургентної – і забезпечити злагоджену роботу команди. Після навчання ви зможете впевнено проводити обробку лапароскопічних наборів та підтримувати стерильність і технічну справність інструментів. • Вступ. Роль стерильності в лапароскопічній хірургії. • Лапароскопічні інструменти: класифікація та конструктивні особливості. • Принципи безпеки та догляду за лапароскопічними інструментами. • Етапи обробки лапароскопічних інструментів. • Особливості стерилізації оптики й чутливих компонентів. • Пакування та маркування стерильних наборів. • Зберігання стерильних лапароскопічних інструментів. • Документування й контроль якості обробки. • Типові помилки та шляхи запобігання їм. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Киснева терапія – базовий компонент надання допомоги пацієнтам з гіпоксемією та невідкладними станами, що супроводжуються порушенням оксигенації. Правильний вибір методу подання кисню, своєчасне підключення відповідних систем та правильна інтерпретація показників сатурації допомагають швидко й ефективно стабілізувати стан пацієнта. Недотримання принципів терапії може призводити як до недостатньої оксигенації, так і до ускладнень, пов’язаних із надлишковим поданням кисню. На цьому заході ви розглянете показання до кисневої терапії, принципи оцінювання дихання та сатурації, а також сучасні види кисневих систем, зокрема назальні канюлі, прості та резервуарні маски й системи Вентурі. Ви засвоїте алгоритми підключення кисню, правила вибору потоку, зволоження й основи безпеки в роботі з киснем. Окрім цього, ви опануєте методи контролю SpO₂, а також навчитеся профілактувати ускладнення, зокрема сухість слизових оболонок, опіки, CO₂-реінгаляцію та ушкодження шкіри. Після навчання ви зможете ефективно діяти в типових клінічних ситуаціях, як-от гострий респіраторний дистрес-синдром, загострення хронічної обструктивної хвороби легень, постопераційна гіпоксія та серцева недостатність із набряком легень. • Показання до кисневої терапії: оцінювання дихання, сатурації, типові ситуації в практиці медсестри. • Види кисневих систем: носові канюлі, прості та резервуарні маски, Вентурі; вибір залежно від потреб пацієнта. • Алгоритм підключення кисню: правильний дебіт, правила зволоження, безпека роботи з киснем. • Контроль SpO₂: як правильно знімати показники, робота з пульсоксиметром, фактори похибок. • Профілактика ускладнень кисневої терапії: сухість слизових, опіки, CO₂-реінгаляція, пролежні від масок. • Практичний модуль: встановлення кисневих систем, розбір помилок, робота з пацієнтом у стані задишки. • Відповіді на запитання.

Паліативна допомога — це сфера, де клінічні процеси нерозривно пов’язані з комунікацією. Медична сестра часто стає першою точкою контакту для пацієнта в термінальному стані та його родини. Під час роботи з такими пацієнтами виникають найскладніші запити — про прогноз, страх, біль, втрату контролю і смерть, які рідко мають «правильні» відповіді. Без навичок структурованої комунікації ці розмови легко перетворюються або на уникання, або на слова, що підсилюють тривогу і дезорієнтацію пацієнта. На цьому заході ви отримаєте чіткі комунікативні алгоритми для роботи з пацієнтами в термінальних станах і їхніми родинами: як відповідати на складні емоційні запити, як підтримувати пацієнта без надмірних обіцянок чи уникання, як вести розмови про погіршення стану та фінальні рішення. Ви навчитесь розпізнавати комунікативні помилки в реальному часі, вибудовувати підтримувальний контакт і знижувати емоційну напругу без втрати професійних меж, а також працювати з власним ресурсом у високонавантажених ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено комунікувати з пацієнтами у паліативному періоді, структурувати складні розмови з родичами, мінімізувати конфлікти та емоційні зриви у спілкуванні, а також підтримувати професійний етикет у найскладніших ситуаціях. • Поняття термінального стану та роль медичної сестри в наданні паліативної допомоги. • Етичні та деонтологічні аспекти спілкування з пацієнтами в термінальних станах. • Психологічні особливості пацієнтів із невиліковними захворюваннями. • Ефективна комунікація медичної сестри з пацієнтами в термінальному періоді життя. • Особливості взаємодії з родичами та близькими пацієнта. • Надання психологічної підтримки пацієнтам та членам їхніх сімей. • Профілактика професійного вигорання медичних сестер під час роботи з паліативними пацієнтами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Кожен дезінфікований стіл та ретельно вимита підлога – це частина профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Медична сестра контролює якість санітарної обробки, помічає помилки персоналу і відповідає за безпечне середовище для пацієнтів та колег. Порушення на цьому етапі можуть спричинити спалахи MRSA, синьогнійної палички або іншої нозокоміальної інфекції у відділенні. На заході ви навчитесь оцінювати якість прибирання, обґрунтовувати вибір дезінфекційних засобів та методів стерилізації, а також пояснювати пацієнтам і їхнім родичам значення санітарних заходів. Ви розглянете типові помилки й алгоритми дій які підвищують рівень безпеки лікарні. Після навчання ви отримаєте чітке розуміння, як запобігти внутрішньолікарняним інфекціям: від стандартного прибирання до роботи у кризових ситуаціях (підтверджені спалахи MRSA, Clostridioides difficile, COVID-19). Чистота має бути не просто візуальною, а справжньою – це запорука інфекційної безпеки у лікарні. • Роль медичної сестри у профілактиці госпітальних інфекцій. • Чому правильне прибирання і дезінфекція є основою безпеки. • Основні принципи інфекційного контролю • Шляхи передавання мікроорганізмів. • Ризики інфекцій, пов'язаних із наданням медичної допомоги. • Стандарти і протоколи (національні й міжнародні рекомендації). • Прибирання та дезінфекція поверхонь • Види прибирання: поточне, заключне, генеральне. • Використання дезінфекційних засобів (класи, концентрації, правила безпеки). • Типові помилки та як їх уникати. • Сучасні підходи й нові технології • Екологічні та безпечні дезінфекційні технології. • Інноваційні засоби й обладнання (УФ- та парова дезінфекція, сухий туман тощо). • Перспективи і тенденції в інфекційному контролі. • Відповіді на запитання.

Хронічні та гострі рани є поширеною проблемою у практиці хірургів, медичних сестер, лікарів реабілітаційної медицини та спеціалістів, які працюють із пацієнтами з пролежнями, трофічними виразками чи синдромом діабетичної стопи. Попри появу великої кількості сучасних ранових покриттів, вибір пов’язки нерідко ґрунтується на звичці, а не на клінічній логіці. У результаті кожна перев’язка може перетворюватися на додаткову травму для тканин, посилення болю та фактор, що сповільнює загоєння. Сучасний підхід до лікування ран вимагає системної оцінки ранового процесу та розуміння того, що універсальної пов’язки не існує. На цьому заході ви навчитесь оцінювати рану відповідно до принципів TIME, підбирати перев’язувальні матеріали залежно від стадії ранового процесу та особливостей пацієнта, а також зрозумієте, як використовувати пінисті, альгінатні, гідроколоїдні та силіконові пов’язки у щоденній практиці. Також ви дізнаєтесь, як уникнути типових помилок, які стають причинами болю під час перев’язок та засвоїте сучасні атравматичні технології, що дозволяють мінімізувати пошкодження тканин і підвищити комфорт пацієнта. Після навчання ви зможете впевнено обирати оптимальний перев’язувальний матеріал для гострих і хронічних ран, пролежнів, трофічних виразок, синдрому діабетичної стопи та післяопераційних ушкоджень. • Сучасний підхід до лікування ран: принципи TIME. • Класифікація сучасних ранових покриттів. • Як оцінити рану перед вибором пов'язки. • Алгоритм підбору пов'язки залежно від стану рани. • Особливості використання пінистих, альгінатних, гідроколоїдних та силіконових пов'язок. • Помилки при виборі перев'язувального матеріалу. • Причини болю під час перев'язок. • Методи мінімізації болю та травматизації тканин. • Атравматичні технології та сучасні рішення для комфортної перев'язки. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера