Заходи БПР — Фтизіатрія 2026

Електронний навчальний курс присвячений захворюванням носа і носоглотки та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники опрацюють диференційну діагностику різних форм риніту у дітей, алгоритми діагностики й лікування гострого бактеріального риносинуситу, показання до консервативної терапії та хірургічного лікування при гіпертрофії аденоїдів і аденоїдиті. Курс охоплює інтерпретацію даних ендоскопічного обстеження носоглотки, призначення та контроль ефективності топічної терапії, ідентифікацію «червоних прапорців» для термінового направлення до отоларинголога та розробку індивідуального плану ведення пацієнтів із рецидивними захворюваннями носа. Програма заходу • Заняття — 01:56:06 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Туберкульоз ЦНС – це складна ситуація, яка загрожує життю пацієнта. Але мікобактеріальну етіологію захворювання виявити складно. Неспецифічні симптоми, стерта клініка та схожість з вірусними чи грибковими менінгітами маскують основну причину, і без сучасних підходів до діагностики є висока ймовірність припуститися помилки. Опанування актуальних методів верифікації та раннього виявлення є важливим для будь-якого лікаря, що працює з неврологічною, інфекційною патологією або надає допомогу в разі невідкладних станів. На цьому заході ви побачите, як розпізнати туберкульозний менінгіт та інші форми ураження мозку навіть у разі нетипового перебігу. Дізнаєтеся, як правильно інтерпретувати результати ліквору, що означають зміни на МРТ і КТ, коли призначити GeneXpert та як уникати діагностичних пасток. Ви навчитеся будувати алгоритм обстеження у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією та іншими імунодефіцитами, дисемінованим туберкульозом чи «лихоманкою неясного генезу». Після навчання ви зможете швидко виявляти туберкульоз ЦНС, обґрунтовано призначати обстеження і вчасно починати специфічне лікування. • 1. Вступ: поширеність, прогноз, групи ризику. • 2. Клінічні прояви та форми туберкульозу ЦНС: менінгіт, менінгоенцефаліт, абсцеси. • 3. Сучасні методи діагностики: нейровізуалізація (МРТ, КТ), дослідження ліквору, GeneXpert, мікробіологічна діагностика. • 4. Клінічні пастки та діагностичні маски. • 5. Диференційна діагностика туберкульозу ЦНС та інших інфекційних і неінфекційних уражень ЦНС. • 6. Алгоритми верифікації діагнозу, зокрема у пацієнтів з лікарською стійкістю. • 7. Аналіз клінічних випадків, інтерактивні обговорення. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді

Гострі вірусні інфекції – найпоширеніша причина захворюваності серед дітей раннього віку. Бронхіти й пневмонії є найчастішими ускладненнями, тому своєчасна та правильна рентгенологічна діагностика в цій віковій групі має вирішальне значення, адже клінічна картина часто є неспецифічною. Водночас ризик швидкого прогресування ускладнень завжди є високим. На цьому заході ви розглянете анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів у дітей раннього віку, які визначають характер перебігу запальних процесів у бронхах і легенях. Ви дізнаєтеся більше про класичні рентгенологічні ознаки гострих запальних неспецифічних захворювань, а також навчитесь інтерпретувати некласичні рентгенологічні картини, що потребують проведення диференційної діагностики з вадами розвитку легень та іншою патологією органів грудної клітки. Після навчання ви будете впевнено оцінювати рентгенологічні зміни при гострому бронхіті, бронхіоліті та пневмонії у дітей, своєчасно виявляти ускладнення і правильно формулювати рентгенологічний висновок. • Вступ. • Актуальність питання. • Класифікація гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Показання до проведення рентгенологічних методів діагностики запальних захворювань бронхів та легень у дітей. • Рентгенодіагностика гострого бронхіту й бронхіоліту в дітей. • Рентгенодіагностика пневмоній у дітей. • Рентгенодіагностика ускладнень гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Висновки.

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс БПР присвячений веденню дітей із COVID-19 та мультисистемним запальним синдромом. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують проведення диференційної діагностики між гострим COVID-19, MIS-C та іншими гарячковими станами у дітей, інтерпретацію лабораторних маркерів для стратифікації ризиків і моніторингу, а також застосування діагностичних критеріїв ВООЗ/CDC. Курс охоплює вибір і моніторинг імуномодулюючої, антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, визначення показань до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії, катамнестичне спостереження після MIS-C та адаптацію міжнародних клінічних настанов до локальних умов надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:11:19 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли – ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Висип може бути першим сигналом небезпечних інфекційних процесів, як-от менінгококцемія, сепсис чи рикетсіоз. Важливо ці прояви своєчасно розпізнати, адже затримка діагнозу може призвести до летальних ускладнень або незворотних наслідків. На цьому заході ви опануєте алгоритми диференціальної діагностики висипів у дітей і дорослих. Ви навчитеся відрізняти вірусні екзантеми від бактеріальних та медикаментозних реакцій, оцінювати ризик сепсису і швидко визначати пацієнтів, що потребують негайної госпіталізації. Ви знатимете, як мінімізувати помилки й витрати, а також зменшити ризик спалахів у регіоні. Після навчання ви зможете ефективно розподіляти пацієнтів на «безпечні» та «небезпечні» групи, обирати мінімальний обсяг обстежень і вчасно залучати суміжних спеціалістів. • Вступ: логіка підходу до пацієнта з висипом • Класифікація висипів. • Червоні прапорці: менінгококцемія, сепсис, тяжкі лікарські реакції, синдром Кавасакі, токсичні епідермальні некролізи. • Класичні вірусні екзантеми • Оперізувальний та простий герпес, кір, краснуха, вітряна віспа, інфекційна еритема, ентеровірусні екзантеми, парвовірус. • Основні диференційно-діагностичні ознаки (локалізація, послідовність, наявність енантеми, збільшення лімфовузлів, артралгії). • Бактеріальні інфекції з висипом • Скарлатина, менінгококцемія, рикетсіози, хвороба Лайма, синдром Кавасакі, токсичний шок. • Коли думати про сепсис і негайно госпіталізувати пацієнта. • Висипи у людей, що повернулися з подорожей (стронгілоїдоз, лихоманка Денге). • Інфекційний висип vs медикаментозні та неінфекційні стани • Морбіліформні висипи, реакції гіперчутливості, васкуліти, системні захворювання сполучної тканини, псевдоінфекційні екзантеми. • Алгоритм: коли скасовувати підозрюваний препарат, які аналізи призначати, коли залучати дерматолога/алерголога. • Відповіді на запитання.

Синдром хронічної втоми – це не просто стан, коли «немає сил». Це виснаження, яке не минає після сну, порушує концентрацію, пам’ять і навіть заважає виконувати звичні повсякденні дії. Пацієнти довго шукають відповіді, ходять від одного спеціаліста до іншого, а справжня причина лишається невиявленою. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (МЕ/СХВ) від інших схожих хвороб. Ви зрозумієте, чому симптоми часто доповнюються депресією, фіброміалгією чи неврозами і не пропустите цей діагноз навіть у складних випадках. Ви отримаєте практичні алгоритми обстеження, критерії діагностики та розуміння, коли залучати мультидисциплінарну команду. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати синдром хронічної втоми, будувати ефективну стратегію лікування та координувати роботу з неврологами, психіатрами, фізіотерапевтами й імунологами. Це допоможе пацієнтам повернутися до нормального життя, зменшить ризик хронізації стану й полегшить психоемоційний тягар від «невидимого» захворювання. • Визначення поняття міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми • Загальна характеристика захворювання • Теоретичні аспекти міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Епідеміологія • Етіологія • Патофізіологія (центральна, вегетативна, імунна системи, метаболізм, мікробіом) • Класифікація • Клінічна картина та діагностика міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Клінічні прояви (втома, когнітивна дисфункція, сон, вегетативні розлади) • Фактори ризику • Діагностичний підхід у дорослих (зокрема з post-COVID fatigue) • Обстеження • Диференціальна діагностика • Критерії (Канада, IOM/NAM, NICE) • Менеджмент і лікування • Загальний підхід • Варіанти лікування (фармакологічні, немедикаментозні) • Емпіричні та нові методи • Моніторинг • Ускладнення • Прогноз • Міждисциплінарний підхід • Роль команди (невролог, імунолог, психіатр, фізіотерапевт тощо) • Координація та комунікація для покращення результатів • Відповіді на запитання

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

Ішемічна хвороба серця розвивається поступово. На ранніх етапах зміни функції міокарда можуть бути непомітними під час стандартного ехокардіографічного оцінювання. Традиційні показники, зокрема фракція викиду лівого шлуночка, нерідко залишаються в межах норми навіть за наявності початкових порушень скоротливості. Використання сучасних методів оцінювання міокардіальної функції, зокрема ехокардіографії speckle-tracking та strain-аналізу лівого шлуночка й лівого передсердя, дає змогу виявляти субклінічні зміни скоротливості міокарда на ранніх стадіях захворювання. Це допомагає своєчасно визначити оптимальну тактику подальшого ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете можливості ехокардіографії speckle-tracking в оцінюванні функції міокарда в разі підозри на ішемічну хворобу серця та отримаєте системне розуміння анатомо-функціональних особливостей міокарда лівого шлуночка й коронарного кровотоку. Ви детально розглянете сучасну класифікацію ішемічної хвороби серця та принципи інтерпретації strain-показників. Після навчання ви знатимете, як діяти, коли пацієнт має біль у грудях при збереженій фракції викиду, коли є підозра на ранню або хронічну ішемічну хворобу серця, а також коли треба виконати оцінювання функціонального стану міокарда після перенесеного інфаркту. • Анатомя міокарда ЛШ та коронарного кровотоку. • Класифікація ішемічної хвороби серця. Сучасний погляд. • Сучасні рекомендації зі SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та передсердя. • Стрейн лівого шлуночка. Які можливості застосування в діагностиці ІХС. • Можливості діагностики ІХС за допомогою SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та лівого передсердя. • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків.

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли — ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У кожного десятого пораненого в умовах бойових дій діагностується торакальна травма – це третій за частотою тип уражень після травм кінцівок і голови. Рентгенографія при ураженнях грудної клітки часто проводиться прямо у приймальному покої, операційній або палаті інтенсивної терапії незалежно від часу доби. Так, адже для правильного вибору лікувальної тактики необхідна візуалізація ушкодження. Проте ефективність екстреного обстеження залежить не лише від наявності апаратури, а й від клінічного мислення лікаря: важливо знати, коли та яке дослідження показане і як інтерпретувати його результати. Нерідко саме рентгенографія дає змогу вчасно розпізнати небезпечні стани, наприклад напружений пневмоторакс, набряк легень або дислокацію катетерів і дренажів. Навчальний захід «Непрості випадки на звичайних рентгенограмах. Діагностика невідкладних станів органів грудної клітки» буде присвячений вивченню основних аспектів рентгенологічної діагностики невідкладних станів при ушкодженнях грудної клітки. Учасники розглянуть особливості візуалізації у разі закритих і відкритих травм, наприклад переломів, контузії легень та проникних поранень. Окремий блок буде присвячено кардіогенному та некардіогенному набряку легень, зокрема ГРДС. Також буде проаналізований аспіраційний синдром з поділом на ураження дихальних шляхів і паренхіми легень. Завершальною темою стане правильне й патологічне розташування катетерів і дренажів у грудній клітці, а також ускладнення внаслідок неправильного їхнього положення. • Травми органів грудної клітки. • 1. Закриті травми грудної клітки (переломи кісткового каркасу, контузія легень, розриви органів). • 2. Відкриті травми грудної клітки (непроникні та проникні травми). • Набряки легень. • 1. Кардіогенний набряк. • 2. Некардіогенний набряк, зокрема й гострий респіраторний дистрес-синдром. • Аспіраційний синдром. • 1. Захворювання з ураженням переважно дихальних шляхів (сторонні тіла). • 2. Захворювання з ураженням переважно легеневої паренхіми (аспіраційна пневмонія, аспіраційний пневмоніт, утоплення). • 3. Розташування катетерів і трубок в грудній клітці (нормальне розташування, неправильне розташування та ускладнення). • Відповіді на запитання.

Дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів у зручний для вас час. Зареєстровано в Центрі якості освіти МОЗ України за номером 1030392 — напрямок «етичні питання». Для всіх лікарських спеціальностей, спеціальностей професіоналів, фахівців і фармацевтичних спеціальностей. У сертифікаті буде зазначено вид заходу — Електронний навчальний курс. Сертифікат підтверджує успішне проходження навчання, організованого провайдером БПР №2528 — ТОВ «ФармОсвіта». Програма заходу • 1. Відеолекція • Що можна говорити, а що ні • Відповідальність за розголошення • Соцмережі і кейси пацієнтів • Робота з фото/відгуками • Телемедицина і онлайн-консультації • Чи законно консультувати онлайн • Як оформити прийом • Ризики дистанційного лікування • 2. Підсумкове тестування • Перевірка засвоєння навчального матеріалу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера