Заходи БПР — Фізична терапія 2026

Для ефективної роботи медсестрі доводиться вміти розпізнавати клінічні катастрофи ще за кілька годин до їхнього розвитку і запобігати ускладненням заздалегідь. Знання інтегрального оцінювання вітальних функцій, ятрогенних ризиків, поведінкових масок гіпоксії та шоку дають змогу діяти швидко й обґрунтовано, що допомагає своєчасно та ефективно стабілізувати стан пацієнта. На цьому заході ви зможете опанувати ранню детекцію критичних станів, алгоритми дій у разі повітряної емболії, оклюзії ЦВК, ДВЗ-синдрому та інших складних критичних випадків. Ви навчитеся правильно комунікувати з лікарем за системою SBAR і запобігати виникненню медичних помилок. Окремо ви розглянете питання психологічної безпеки персоналу в разі невдалої реанімації та сформуєте власний чекліст для щоденної практики. Після навчання ви зможете вирішувати невідкладні ситуації ще до їхнього виникнення, швидко орієнтуватись у складних або рідкісних випадках і будувати ефективну комунікацію з командою. • Як навчитися розпізнавати клінічні катастрофи за 2–6 годин до їхнього настання • Інтегральне оцінювання вітальних функцій. • Поведінкові маски гіпоксії та шоку. • Пастка нормального тиску. • Рідкісні та складні випадки у практиці медсестри. Ятрогенні ризики та інфузійна безпека • Повітряна емболія, оклюзія ЦВК і портальний сепсис, ДВЗ-синдром. • Синдром «цефтріаксонового сладжу». • Дистонічна реакція на метоклопрамід. • Трахеостома: між безпекою і катастрофою. Випадкова деканюляція. • Якісна комунікація та безпека в роботі • Як чітко донести проблему лікарю: ситуація – бекграунд – оцінка – рекомендація. • Дії у разі введення неправильного препарату чи дози; юридичні аспекти. • Психологічна реабілітація після невдалої реанімації. • Формування «Медсестринського чекліста пильності». • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику між генералізованим тривожним розладом (ГТР), розладом із соматичними симптомами та панічним розладом. 2. Ідентифікувати соматичні маски тривоги (кардіологічні, гастроентерологічні, неврологічні) у пацієнтів первинної ланки. 3. Застосовувати клінічні критерії для верифікації діагнозу ГТР, оцінюючи тривалість, інтенсивність та вплив симптомів на функціонування. 4. Розпізнавати особливості соматизації у дітей та підлітків, враховуючи роль батьківської реакції у формуванні симптомів. 5. Застосовувати принципи психоедукації для роз’яснення пацієнтам психосоматичної природи їхніх скарг, підвищення комплаєнсу та аргументації скерування до психіатра. 6. Розуміти основи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) як першої лінії лікування та її роль у корекції дезадаптивної поведінки. 7. Ініціювати фармакотерапію антидепресантами групи СІЗЗС, враховуючи принципи титрування дози, очікувані терміни ефекту та побічні реакції. 8. Оцінювати ризики лікарських взаємодій (напр., СІЗЗС та аспірин) та організовувати міждисциплінарну співпрацю при лікуванні пацієнтів з коморбідною патологією. Питання, що розглядаються: які клінічні критерії дозволяють диференціювати генералізований тривожний розлад від фізіологічної тривоги та інших тривожних розладів; який діагностичний алгоритм слід застосовувати лікарю первинної ланки при веденні пацієнта з множинними соматичними скаргами без чіткої органічної причини; чи виключає наявність підтвердженої органічної патології діагноз ГТР як супутнього стану; які особливості соматичних проявів тривоги у дитячому та підлітковому віці; яка роль батьків у формуванні та підкріпленні соматизованих реакцій у дітей; які принципи психоедукації є найефективнішими для подолання стигматизації; які препарати є першою лінією фармакотерапії ГТР; у чому полягає механізм дії КПТ; як організувати безпечне лікування пацієнта з ГТР та коморбідною соматичною патологією. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція ВІЛ-інфекція та професійні ризики медичних працівників: профілактика і алгоритм дій при контакті з біоматеріалом Статистика професійних контактів із біоматеріалом. Чому постконтактна профілактика є критично важливою. Нормативна база України. Фактори ризику інфікування: глибина травми, об'єм та тип біоматеріалу. Ризик передачі при уколі голкою, контакті зі слизовими та ушкодженою шкірою. Професійні ризики медичних працівників Види небезпечних контактів: укол/поріз, потрапляння крові на слизові, контакт з ушкодженою шкірою. Біологічні рідини з високим ризиком. Групи підвищеного ризику. Первинна профілактика Стандартні запобіжні заходи. Використання ЗІЗ. Безпечне поводження з гострими інструментами. Контейнери для утилізації. Алгоритм дій при контакті з біоматеріалом (наказ МОЗ №2103) Невідкладні дії: промивання, обробка слизових. Оцінка ризику. Лабораторне обстеження постраждалого та джерела. Екстрена постконтактна профілактика: покази, терміни початку. Документування та юридичні аспекти Повідомлення керівника. Реєстрація випадку. Медична документація. Гарантії для медпрацівника. Конфіденційність. Типові помилки та клінічні кейси Запізнілий початок ПКП. Недооцінка ризику. Самовільне припинення терапії. Розбір клінічних сценаріїв. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров’я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу: Навчити лікарів первинної медичної допомоги забезпечувати належну підтримку пацієнтам з COVID-19, що потребують використання кисневих концентраторів. Кількість балів: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Антидепресанти є однією з найбільш широко застосовуваних груп лікарських засобів у психіатричній, неврологічній та загальній практиці, однак їх використання часто супроводжується клінічними труднощами. Проблеми переносимості терапії, розвиток небажаних явищ, лікарські взаємодії та помилки в припиненні лікування впливають на прихильність до терапії та кінцевий клінічний результат. Недостатнє розуміння цих аспектів може призводити до передчасного скасування препаратів, неправильної інтерпретації побічних ефектів як погіршення психічного стану й підвищення ризику рецидиву або ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до оцінювання та супроводження пацієнтів, які отримують антидепресивну терапію. Ви навчитеся вести хворих на початкових етапах лікування, диференціювати побічні ефекти й симптоми основного захворювання, а також обирати тактику в разі часткової відповіді на терапію та необхідності комбінування різних препаратів. Окрім цього, ви розглянете принципи поступового зниження дози й безпечного припинення лікування, зважаючи на ризики синдрому відміни та лікарських взаємодій. Після навчання ви зможете правильно оцінювати стан пацієнта у разі виникнення небажаних явищ, обгрунтовано коригувати терапевтичну стратегію, а також ефективно комунікувати з пацієнтом щодо очікуваних ефектів лікування. • Вступ: чому саме антидепресанти так часто стають джерелом клінічних труднощів. • Як мислити про небажані явища антидепресантів. • Перші дні й тижні лікування: побічні ефекти, які найчастіше зривають старт терапії. • Небажані явища, які визначають довготривалу прихильність до лікування. • Червоні прапорці та клінічні пастки: коли небажане явище не можна недооцінювати. • Зниження дози й припинення лікування: як уникати помилок і не лякати пацієнта. • Взаємодії та безпечні поєднання: що лікар має пам’ятати в реальній практиці. • Комбінації й аугментація: коли це раціонально, а коли це вже поліпрагмазія. • Клінічні кейси та підсумкові алгоритми. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Догляд за стомою не обмежується заміною калоприймача. Це насамперед стосується профілактики ускладнень, підтримки пацієнта і формування впевненості у його повсякденному житті. Медсестра допомагає пацієнту й родині навчитися базових технік догляду, мінімізує ризики інфекцій та подразнень і стає головною опорою в процесі адаптації. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно доглядати за коло-, ілео- та уростомами, розпізнавати перистомальні ускладнення й діяти за протоколами у разі інфекцій чи подразнень. Ви зрозумієте, як підтримати пацієнта психологічно, навчити навичок догляду за стомою і допомогти з поверненням до соціальної та побутової активності. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами після стомування: від післяопераційного періоду до домашнього догляду. Це підвищить якість їхнього життя, зменшить ризики ускладнень і зробить вашу роботу більш результативною. • 1. Вступ до теми: що таке стома • Визначення та загальні поняття • Основні показання до формування стоми • 2. Класифікація стом • Ілеостома, колостома, уростома: типи, особливості, призначення • Тимчасові та постійні стоми • 3. Догляд за стомою: клінічні протоколи і стандарти • Щоденний сестринський догляд • Засоби гігієни, заміна калоприймачів • Профілактика інфекцій та подразнень • 4. Ускладнення після стомування • Найпоширеніші проблеми: ретракція, пролапс, подразнення шкіри • Алгоритм дій медичної сестри у разі ускладнень • 5. Психологічна та емоційна підтримка пацієнта • Реакції на зміну тіла • Стратегії допомоги в адаптації • Комунікація з пацієнтом і родичами • 6. Харчування, фізична активність та гігієна після операції • Основи дієтотерапії для пацієнтів зі стомою • Особливості гігієнічного догляду в домашніх умовах • 7. Якість життя пацієнта зі стомою • Інтимне життя після операції: відверта розмова та рекомендації • Повернення до соціальної активності • 8. Роль медичної сестри в мультидисциплінарній команді • Супровід у ранньому післяопераційному періоді • Навчання пацієнта та родичів навичок самообслуговування • Ведення медичної документації та комунікація з лікарем • 9. Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019937. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс розроблений для фахівців в галузі охорони здоров'я, які бажають покращити свою практику та вміння спілкуватись з пацієнтами, зменшити стрес та розвивати навички управління командою. Учасники курсу опанують розуміння стандартів своєї професії та очікувань оточення, навчаться проводити самодіагностику рівня розвитку м'яких навичок та відпрацювати практичний підхід до компетенцій моделі. На завершення курсу кожен учасник розробить власний план розвитку м'яких компетенцій, що допоможе йому стати ефективнішим лікарем та покращити взаємодію з пацієнтами та колегами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн формат — електронний навчальний курс. Після реєстрації ви одразу отримуєте доступ до відеоматеріалів і можете розпочати навчання у зручний для себе час — вранці, ввечері або у вихідні. Доступ до матеріалів відкритий до кінця 2026 року. Після успішного складання підсумкового тестування ви отримаєте сертифікат із 5 балами БПР. Сертифікат буде надіслано на вашу електронну пошту протягом 10 робочих днів. У вартість входять доступ до запису події до кінця 2026 року, доступ до тестування БПР і сертифікат з балами БПР за умови проходження тестування. Програма заходу • Поняття асептики та антисептики і їх значення в медичній практиці • Основні джерела інфекції в закладах охорони здоров’я та механізми їх передачі • Застосування принципів асептики: організація робочого простору, стерильність матеріалів, виконання ін’єкцій та інфузій • Використання антисептики: обробка рук, дезінфекція інструментарію, ведення катетерів і догляд за рановими поверхнями • Ускладнення при недотриманні асептики та роль медичної сестри у їх попередженні • Актуальні рекомендації ВООЗ і МОЗ України та інноваційні підходи до інфекційного контролю Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

· Сучасна роль центрального венозного доступу в клінічній практиці · Класифікація центральних венозних доступів · Клінічні показання та обґрунтування вибору ЦВК · Принципи безпечної та ефективної роботи з ЦВК · Профілактика ускладнень та стандарти догляду · Імплантовані порт-системи та особливості роботи з голкою Губера · Аналіз клінічних кейсів і типових помилок · Ключові висновки та інтеграція знань у практику

Порушення ходьби – це чіткий неврологічний сигнал, який дає змогу локалізувати ураження ще до МРТ. Тип ходи напряму вказує на рівень патології: атаксична – на мозочок або вестибулярну систему, спастична – на пірамідні шляхи, паркінсонівська – на екстрапірамідні розлади. Якщо ці ознаки не помітити або не відрізнити, можна втратити багато часу, а хвороба прогресуватиме далі. На цьому заході ви більше дізнаєтеся про порушення ходи у разі мозочкових та вестибулярних станів, вертебробазилярної недостатності, екстрапірамідних і дегенеративних захворювань, сенсорних атаксiй та периферичних невропатій, а також у разі центральних уражень (інсульт, ТІА, розсіяний склероз, мієлопатія). Ви навчитеся диференціювати атаксичну, спастичну, паркінсонівську, степажну й анталгічну типи ходи і розуміти, який механізм за цим стоїть. Після навчання ви знатимете, як діяти під час першого контакту з пацієнтом із порушенням ходи, коли терміново скеровувати як невідкладний стан, а коли потрібна планова неврологічна діагностика, а також зможете виявляти випадки, де причина не неврологічна. • Порушення ходи – неврологічний симптом. • Фізіологія ходи: фази, яку роль відіграють різні структури мозку. • Класифікація порушень ходи та диференційна діагностика причин. • Порушення ходи як невідкладний стан. • Не неврологічні причини порушення ходи. • Практичний алгоритм огляду пацієнта з порушенням ходи. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Пенсійне забезпечення медиків загальні положення та проблемні питання 2. Відеолекція Пільгова пенсія для медичних працівників: умови призначення, розрахунок та перерахунок 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Підошовні бородавки у клінічній практиці дерматолога: діагностика та лікувальні стратегії: Актуальність проблеми підошовних бородавок у дерматологічній практиці Етіологія та патогенез підошовних бородавок. Роль вірусу папіломи людини (ВПЛ) Клінічні прояви підошовних бородавок. Основні аспекти диференційної діагностики Сучасні методи діагностики Лікувальні стратегії: огляд консервативних і деструктивних методів Профілактика рецидивів та рекомендації для пацієнтів Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Масштабування практики проведення госпітальної ОМТ на ЗОЗ для поліпшення прийняття управлінських рішень особливо в умовах обмежених ресурсів. Впровадження такого підходу особливо важливо для ЗОЗ з високою діагностичною та операційною активністю, де активно впроваджуються нові медичні технології Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027867. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей і всіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера