Заходи БПР — Епідеміологія 2026

Часто персистуюча анемія та цитопенії в літніх пацієнтів або не діагностуються, або помилково списуються на «вікові зміни». Мієлодиспластичний синдром (МДС) – одна з найпоширеніших причин таких станів. Раннє розпізнавання і своєчасне направлення до гематолога є важливим для планування ефективної тактики лікування. Чи знаєте ви, на які зміни в загальному аналізі крові та мазку потрібно звертати увагу, щоб швидко відрізнити МДС від дефіциту B12 або фолатів, залізодефіциту чи медикаментозно-індукованих цитопеній? На цьому заході ви детально розглянете цитоморфологію крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, дизгранулоцитоз, гігантські тромбоцити та інші характерні зміни при МДС. Ви отримаєте актуальні алгоритми оцінювання ризику (IPSS-R/IPSS-M) простою мовою та зʼясуєте, як вони впливають на вибір стратегії спостереження або лікування. Після навчання ви зможете швидко і точно ідентифікувати пацієнтів, у яких підозра на МДС обґрунтована, відрізняти її від інших причин цитопеній та анемії, супроводжувати терапію і контролювати інфекційні ризики. • Коли підозрювати МДС: макроцитоз/панцитопенія, персистенція >6–8 тижнів, червоні прапорці в ЗАК та мазку. • Лаб-погляд: ретикулоцити ↓, дисгранулопоез/дисеритропоез у мазку, бласти; типові помилки преаналітики. • Диференціація з частими причинами: B12/фолати, залізодефіцит, медикаментозні цитопенії, апластична анемія, ІТП. • Що робити на первинній ланці: мінімальний алгоритм обстежень та чіткі критерії термінового направлення до гематолога. • Коли потрібен кістковий мозок: аспірат/біопсія, цитогенетика, NGS – що саме впливає на діагноз. • IPSS-R/IPSS-M просто: як оцінка ризику змінює тактику спостереження й лікування. • Базові підходи до терапії: спостереження, переливання, ESA/залізо, гіпометилюючі, трансплантація – що має знати негематолог. • Інфекції, вакцинація та поліфармація: практичні поради ведення на амбулаторному етапі. • Комунікація з пацієнтом: як пояснювати хронічний перебіг, прогноз та цілі лікування. • Відповіді на запитання.

Туберкульоз вміло маскується під інші захворювання. Кашель, втома, анемія, нічна пітливість – усе це може здаватися ГРВІ або наслідком стресу. Тільки той, хто має розвинене клінічне мислення, здатен побачити те, чого інші не помічають. Бо кожен невчасно виявлений випадок – це ризик не тільки для пацієнта, а й для всього оточення. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати туберкульоз навіть під маскою «безпечних» симптомів, використовувати сучасні діагностичні інструменти (від IGRA-тестів до КТ і ПЛР) та будувати алгоритм дій у разі будь-якої підозри на інфекцію. Ви знатимете, коли треба скерувати пацієнта до фтизіатра і як уникнути помилок, що спричиняють небезпечні ускладнення. Після навчання ви більше не будете боятися пропустити туберкульоз, адже зможете діяти впевнено у разі тривалого кашлю, уражень лімфовузлів чи інших тривожних сиптомів. Результат – вчасно розірваний епідеміологічний ланцюг. • 1. Огляд епідеміології туберкульозу в Україні та світі. • 2. Актуальність клінічної класифікації туберкульозу в практиці лікарів різної спеціальності. • 3. Прогноз захворюваності на найближчий час. • 4. Клінічні ознаки та критерії підозри на легеневий туберкульоз. • 5. Візуалізація: флюорографія, радіографія, КТ органів грудної клітки. • 6. Лабораторні методи: бактеріологічний, лабораторний, молекулярно-генетичні тести. • 7. Патоморфологічні й цитологічні особливості. • 8. Ендоскопічні методи, роль хірургії. • 9. Загальноклінічні показники та прогноз. • 10. Відповіді на запитання учасників.

​Лабораторна справа в Україні переживає системне оновлення: змінюється структура галузі, вводяться нові вимоги до посад. Цьогоріч МОЗ оновлює кваліфікаційні характеристики фахівців лабораторної медицини, а це означає появу низки практичних питань серед працівників — від того, як правильно обрати напрям безперервного професійного розвитку, до розуміння, які посадові обовʼязки відповідають новим нормативам. Усе це напряму впливає не лише на відповідність вимогам держави, а й на кар’єрні перспективи співробітників лабораторій у державному та приватному секторах. Навчальний курс «Нормативні документи, що регламентують роботу лабораторії в Україні» буде присвячений вивченню нових правил атестації медичних працівників відповідно до Наказу МОЗ України № 650. Учасники детально розглянуть процедуру присвоєння професійних кваліфікацій та особливості формування персонального портфоліо. Буде обговорено очікування системи охорони здоров’я від розробників професійних стандартів і практичні наслідки впровадження цих змін. Також будуть проаналізовані типові помилки при підготовці документів для атестації. • Нові правила атестації медичних кадрів згідно з Наказом МОЗ України № 650 • Особливості визначення й присвоєння професійних кваліфікацій • Чого галузь очікує від розробників професійних стандартів? • Які зміни передбачені для оформлення персонального портфоліо • Відповіді на запитання учасників

Штучний інтелект активно інтегрується в лабораторну медицину та клінічну практику, змінюючи підходи до аналізу великих масивів лабораторних даних та інтерпретації результатів. Його використання дозволяє підвищувати точність діагностики, зменшувати ризик помилок та покращувати стратифікацію ризиків, однак вимагає від медичних фахівців розуміння як можливостей, так і обмежень цих технологій. В умовах великого обсягу роботи зростає потреба в цифровізації лабораторних процесів, автоматизованому аналізі даних та впровадженні інструментів персоналізованої медицини. На цьому заході ви розглянете принципи роботи штучного інтелекту в лабораторній діагностиці, його застосування для інтерпретації складних лабораторних результатів та автоматизації процесів. Ви дізнаєтесь про можливості та обмеження алгоритмів ШІ, питання безпеки, клінічної валідації, етичні та юридичні аспекти, а також розберете реальні кейси використання в гематології та патології. Після навчання ви зможете критично оцінювати результати, отримані за допомогою ШІ, коректно інтегрувати цифрові інструменти в лабораторну та клінічну практику та впевнено працювати в умовах цифрової трансформації лабораторної медицини. • Актуальність теми: роль ШІ в сучасній лабораторній медицині.Основна мета використання ШІ - не заміна фахівця, а розширення його можливостей. • Що таке ШІ в лабораторній діагностиці: основні принципи та напрямки застосування. • Безпека, ризики та обмеження використання ШІ: • клінічна валідація алгоритмів; • алгоритмічні помилки та упередження; • захист персональних даних; • етичні та юридичні аспекти. • Автоматизація лабораторних процесів: можливості та межі застосування. • Аналіз та інтерпретація лабораторних результатів за допомогою ШІ. • Практичні кейси використання ШІ в гематології та патології. • ШІ як інструмент підтримки клінічних рішень і персоналізованої медицини. • Критична оцінка результатів, отриманих за допомогою ШІ: роль лабораторного фахівця. • Перспективи інтеграції ШІ в лабораторні інформаційні системи та майбутнє лабораторної медицини. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Антибіотикорезистентність є одним із ключових чинників неефективності антибактеріальної терапії у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії, де критичний стан пацієнтів і висока частота інвазивних втручань підвищують ризик інфекційних ускладнень. На цьому заході ви розглянете механізми та фактори розвитку антибіотикорезистентності, сучасні підходи до діагностики резистентних інфекцій, алгоритми вибору антибактеріальної терапії та принципи прийняття рішень у складних випадках, зокрема за поліалергії та комбінованих інфекцій. Після навчання ви зможете системно оцінювати причини неефективності антибактеріальної терапії, інтерпретувати результати досліджень на резистентність і обґрунтовано коригувати лікувальну тактику у пацієнтів ВАІТ. • Поняття, фактори та механізми розвитку антибіотикорезистентності; види резистентності та її небезпека в умовах ВАІТ. • Законодавча база України з профілактики антибіотикорезистентності; чинні накази та стандарти; профілактика інфекційних ускладнень бойових поранень на догоспітальному етапі. • Ієрархія прийняття рішень щодо антибактеріальної терапії у ВАІТ; роль служби інфекційного контролю та міждисциплінарної взаємодії. • Діагностичні тести на антибактеріальну резистентність: можливості та обмеження швидких методів; коли точність важливіша за швидкість. • Побудова плану антибактеріальної терапії у ВАІТ: алгоритм рішень, ключові джерела; «план Б» при нездоланній резистентності. • Антибактеріальна терапія резистентних інфекцій в окремих групах пацієнтів ВАІТ: люди похилого віку, вагітні, новонароджені. • Розгляд клінічних кейсів. Клінічний кейс 1: підбір антибактеріальної терапії у пацієнта з поліалергією для лікування післяхірургічної ранової інфекції. Клінічний кейс 2: антибактеріальна терапія пацієнта у ВАІТ при розвитку комбінованої бактеріальної інфекції • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс присвячений диференційній діагностиці інфекційних і неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу — макули, папули, везикули, пустули та петехії — і оцінювання їхньої еволюції. Курс допоможе диференціювати вірусні екзантеми, бактеріальні ураження шкіри, алергічні дерматози, системні захворювання сполучної тканини та геморагічні васкуліти. Учасники навчаться виявляти патогномонічні симптоми та «червоні прапорці» тяжкого перебігу, оцінювати показання до лабораторної діагностики та розробляти тактику ведення пацієнтів відповідно до принципів доказової медицини. Програма заходу • Заняття 1: Диференційна діагностика інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. • Тривалість заняття 1: 02:03:51. • Ключові морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів. • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою. • Клінічні ознаки («червоні прапорці») у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису. • Клінічні ситуації, у яких слід запідозрити хворобу Кавасакі, та діагностичні критерії. • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки. • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот». • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах, зокрема хворобі Шенлейна-Геноха. • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона. • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка. • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів. • Диференціація кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу. • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі порівняно з кором. • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем, зокрема синдромів «рука-нога-ротик» і Бостонської екзантеми. • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки, «малиновим язиком» та симптомом Пастія. • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона на тлі екзантеми. • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ. • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору: вакцинація, імуноглобулін та терміни проведення. • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Конспект до заняття 2. • Клінічні задачі до заняття 2. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера