Заходи БПР — Епідеміологія 2026

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Формування плану лабораторного скринінгу для дітей першого року життя відповідно до вікових періодів та груп ризику. • Інтерпретація результатів загального аналізу крові, сечі, біохімічних маркерів у немовлят. • Побудова оптимального графіка консультацій суміжних спеціалістів (невролог, ортопед, офтальмолог) на основі клінічних протоколів. • Стратифікація ризиків розвитку дефіцитних станів (залізодефіцит, дефіцит вітаміну D) та їх рання діагностика. • Призначення та корекція доз препаратів для профілактики рахіту та залізодефіцитної анемії згідно з актуальними рекомендаціями. • Володіння технікою диференційної діагностики на основі даних анамнезу, фізикального огляду та параклінічних досліджень. • Імплементація сучасних клінічних протоколів та настанов у щоденну практику ведення здорової дитини. Питання, що розглядаються: • Який обов’язковий перелік лабораторних досліджень для дитини першого року життя та в які декретовані терміни їх проводити? • Які показання до проведення нейросонографії та УЗД кульшових суглобів у немовлят? • Тактика ведення пацієнта при виявленні відхилень у загальному аналізі крові (анемія, тромбоцитоз). • Як обрати оптимальну профілактичну дозу вітаміну D для доношених та недоношених дітей? • Які «червоні прапорці» під час огляду дитини є показанням для консультації вузького спеціаліста? • Як тип вигодовування впливає на тактику профілактики залізодефіциту? • Сучасні підходи до діагностики та профілактики дефіциту ключових мікронутрієнтів. • Алгоритм диференційної діагностики неонатальних жовтяниць. Програма заходу • Заняття 1 • 02:45:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Оцінка показань та протипоказань до призначення фармакотерапії (СІЗЗС, ТЦА) та/або КПТ при депресії, ГТР, ПТСР та фобіях. • Застосування діагностичних критеріїв DSM-5/МКХ-11 для диференційної діагностики зазначених розладів. • Визначення клінічних профілів пацієнтів, для яких КПТ є терапією першого вибору. • Розробка та обґрунтування плану комбінованої терапії (фармакотерапія + КПТ), визначення послідовності та тривалості етапів. • Використання стандартизованих шкал (напр., PHQ-9, GAD-7, PCL-5) для моніторингу терапевтичної відповіді. • Формування алгоритмів дій при резистентності до першої лінії монотерапії (медикаментозної або психотерапевтичної). • Ведення пацієнтів із коморбідними станами, зокрема поєднанням депресивних та тривожних розладів. • Надання пацієнтам науково обґрунтованої інформації щодо переваг, обмежень та очікуваних результатів кожного методу лікування. Програма заходу • Заняття — 01:59:38 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У пластичній та реконструктивній хірургії ранній післяопераційний період визначає не тільки естетичний результат, а й життєздатність тканин, функціональний прогноз і безпеку пацієнта. У перші 72 години слід памʼятати про високий ризик ішемії, компресії, інфекційних ускладнень та системної відповіді організму. На цьому заході ви дізнаєтеся про невідкладні ускладнення в пластичній та реконструктивній хірургії з позиції патофізіології тканин і принципів Damage Control. Ви розглянете основи ведення гематом і компресійних станів, оцінювання перфузії клаптів та реконструйованих зон, синдром натягу, ранні інфекційні ускладнення й межі застосування NPWT-терапії. Також ви навчитеся визначати критичні часові вікна, стратифікувати ризики та орієнтуватися в ситуаціях, коли мінімальне втручання рятує тканини і коли надмірна реконструкція погіршує перебіг післяопераційного періоду. Особливість подачі матеріалу полягає у погодинному розборі викликів післяопераційного періоду. Після навчання ви зможете швидко оцінювати післяопераційний стан пацієнта і приймати правильні рішення у перші години після втручання. Ви знатимете, коли треба провести негайну ревізію, декомпресію або хірургічний «відступ». • Вступ. Філософія хірургічного порятунку в ПРХ • ПРХ як велика хірургія, а не «покращення зовнішності» • Досвід комбустіолога в управлінні тканинною катастрофою • Ціна часу, затримки та «вичікувальної тактики» • Етап 0–6 годин. «Година гематом» і критичний тиск • Патофізіологія компресії: коли ішемія стає незворотною • Клінічні маркери небезпечної гематоми • Обличчя, молочні залози, орбітальна зона: особливості та ризики • Тактика негайного втручання: що робити одразу, без «спостереження» • Типові помилки, які коштують тканин • Етап 6–24 години. «Золоте вікно судин» • Критичні строки для ревізії та відновлення прохідності • Судинні компроміси після ПРХ-втручань • Клінічні й інструментальні методи оцінювання перфузії • Показання до повторного втручання • Межа між порятунком і невиправданим ризиком • Синдром натягу. Декомпресія як метод порятунку • Синдром натягу: патогенез і ранні прояви • Концепція «хірургічного відступу» • Декомпресія швів: коли це рятує, а коли – шкодить • Прийняття рішень у складних реконструктивних зонах • Етап 24–72 години. Інфекційна агресія та Damage Control у ПРХ • Коли локальне ускладнення стає системною проблемою • Ознаки прогресувальної тканинної деструкції • Принципи Damage Control у пластичній та реконструктивній хірургії • Тактика серійних ревізій та контроль джерела інфекції • Помилки «надмірної реконструкції» в гострий період • NPWT-терапія. Алгоритми стабілізації складних ран • Показання до NPWT у ПРХ • Вибір режимів і типові помилки • NPWT як етап, а не кінцева точка лікування • Коли вакуум шкодить і затягує відновлення • Підсумки. Алгоритм дій та професійна відповідальність • Чекліст ПРХ-хірурга у разі невідкладних ускладнень • «Укладка тривоги»: що має бути готовим завжди • Комунікація з пацієнтом і командою в кризовій ситуації • Етичні рішення у разі виникнення ускладнень • 3 фатальні помилки, яких не можна припускатися • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронно-навчальний курс, зареєстрований у реєстрі заходів БПР 2026 року під № 1023860. Зареєструватися та пройти курс можна: з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Різні утворення шкіри у дітей часто виглядають схожими, але потребують абсолютно різної тактики: в одних випадках достатньо спостереження, в інших важливо не пропустити стан, що потребує термінового лікування. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику найпоширеніших і рідкісних утворень шкіри, визначати тривожні симптоми, уникати зайвих обстежень і впевнено пояснювати батькам, коли достатньо спостереження, а коли необхідне втручання. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати тактику ведення дітей із різними утвореннями шкіри, своєчасно направляти пацієнтів до профільного спеціаліста та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Поняття утворень шкіри у дітей • Вроджені та набуті утворення • Основні підходи до діагностики та тактики • I. Вроджені утворення шкіри • 1. Аномалії розвитку • Додатковий козелок • Політелія • Аплазія шкіри (Aplasia cutis congenita) • 2. Судинні утворення • Поцілунок лелеки (nevus simplex) • Винні плями (капілярна мальформація) • Інфантильна гемангіома • 3. Вроджені пігментні утворення • Вроджені меланоцитарні невуси • Невус Ядассона (сальних залоз) • II. Набуті утворення шкіри • 1. Доброякісні епідермальні утворення • Міліуми • Вторинні міліуми • Контагіозний молюск • Бородавки • 2. Судинні утворення • Піогенна гранульома • Павукоподібна ангіома • 3. Доброякісні пухлини та гістіоцитарні утворення • Ювенільна ксантогранульома • 4. Інші стани • Брудний дерматоз Дункана (Terra firma-forme dermatosis) • Періанальні вирости шкіри (Perianal pyramidal protrusion) • III. Вроджені невуси (короткий огляд) • Вроджені меланоцитарні невуси • Коли невус потребує спостереження • Ознаки, що вимагають консультації дерматолога/онкодерматолога • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Курс створений за підтримки ВООЗ для неспеціалістів у сфері психічного здоров’я. Матеріали курсу, які побудовані на основі програми mhGAP, дозволять отримати знання про прояви, оцінювання і лікування поширених психічних та неврологічних розладів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Учасники навчаться застосовувати алгоритми диференційної діагностики міалгії та м’язової слабкості у пацієнтів із COVID-19. У програмі розглядаються інтерпретація рівнів креатинфосфокінази, міоглобіну та показників функції нирок, клінічні предиктори й «червоні прапорці» рабдоміолізу, а також роль МРТ та ЕМГ у діагностиці. Особлива увага приділяється інтенсивній терапії, моніторингу електролітних порушень, профілактиці гострого ураження нирок, показанням до замісної ниркової терапії, роботі мультидисциплінарної команди та реабілітації пацієнтів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів загального аналізу сечі, бактеріологічного посіву та визначення чутливості до антибіотиків. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між циститом, пієлонефритом, уретритом і простатитом. Розглядатиметься вибір оптимальних методів інструментальної діагностики, зокрема УЗД і КТ, залежно від клінічної ситуації. Курс допоможе розробляти схеми емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням локальних даних про антибіотикорезистентність. Окрему увагу приділено веденню пацієнтів з ускладненими та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів, застосуванню сучасних клінічних протоколів і настанов EAU та AUA, а також алгоритмізації ведення пацієнтів на різних етапах надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:26:54 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Фіксації випадків сексуального насильства: алгоритм дій працівника сфери охорони здоров’я Сексуальне насильство, поняття, види сексуального насильства. Кібернасильство як частина сексуального насильства.
 Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Правові аспекти визначення сексуального насильства.
 Компетентності та алгоритм дії при зверненні особи, постраждалої від сексуального насильства. Особливості опитування, огляду та надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства.
 Маршрут «пацієнта» у випадках сексуального насильства.
 Рекомендації та профілактичні заходи з попередження сексуального насильства. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.