Заходи БПР — Епідеміологія 2026

​Вакцинація дорослих є не менш важливою, ніж дитяча, адже імунітет із часом слабшає, а незроблені в юності щеплення можуть обернутись небезпечними інфекційними захворюваннями. Наприклад, за даними ВООЗ, кожен третій дорослий не має захисту від дифтерії через відсутність ревакцинації, що створює ризик спалахів навіть у країнах із розвиненою медициною. Крім цього, спостерігається збільшення кількості випадків кору серед дорослих в Україні у 2025 році. Це тривожний сигнал про наслідки прогалин у вакцинації, адже тільки в січні було зареєстровано 192 випадки кору. А це вже 50% від загальної кількості зареєстрованих випадків за 2024 рік. Попри доступність вакцин, рівень охоплення щепленнями серед дорослого населення залишається низьким. У цій ситуації саме сімейний лікар має найбільший вплив на прийняття пацієнтом такого рішення. Завдяки персоналізованому підходу лікар не лише пояснює необхідність вакцинації, а й допомагає подолати страхи та гарантує безпечне щеплення. Навчальний майстер-клас «Вакцинація дорослих: що має знати сімейний лікар» буде присвячений розгляду оновленого календаря профілактичних щеплень для дорослих в Україні з акцентом на обов’язкові та рекомендовані вакцини, а також останні зміни в нормативній базі. Окремо будуть висвітлені особливості вакцинації людей різного віку, вагітних жінок та пацієнтів з хронічними захворюваннями. Також учасники знатимуть правила щеплення груп ризику: медичних працівників, мандрівників та осіб з імунодефіцитами. Будуть розглянуті техніки введення вакцин, порядок внесення даних до електронної системи охорони здоров’я та алгоритм дій у разі несприятливих подій після імунізації. Завершальна частина буде присвячена ефективним методам комунікації з пацієнтами: як відповідати на запитання, руйнувати міфи та формувати довіру до щеплень. • Оновлений календар профілактичних щеплень для дорослих в Україні: обов’язкові та рекомендовані вакцини, зміни останніх років. • Вакцини для різних вікових груп дорослих, вагітних, людей з хронічними захворюваннями. • Показання та протипоказання до вакцинації дорослих, підготовка пацієнта до щеплення. • Ревакцинація: необхідність, терміни, особливості проведення. • Вакцинопрофілактика для груп ризику: медичні працівники, мандрівники, пацієнти з імунодефіцитами. • Види вакцин і техніка їх введення: внутрішньом’язово, підшкірно, орально. • Внесення даних про щеплення в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). • Несприятливі події після імунізації (НППІ): профілактика, алгоритм дій, інформування пацієнта. • Методи інформування та раціоналізації: як проводити освітню бесіду, відповідати на запитання пацієнтів, пояснювати важливість і безпеку щеплень. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики вірусних геморагічних гарячок на догоспітальному та госпітальному етапах. 2. Інтерпретувати клініко-лабораторні дані для своєчасної ідентифікації підозрілих випадків. 3. Оцінювати епідеміологічний анамнез пацієнтів з гарячкою неясного ґенезу, враховуючи ендемічні зони. 4. Визначати тактику ведення пацієнтів на основі принципів інтенсивної підтримуючої терапії. 5. Впроваджувати стандартизовані заходи інфекційного контролю та біобезпеки при веденні пацієнтів з підозрою на хворобу Марбург. Програма заходу • Яка етіологія, таксономія та життєвий цикл вірусу Марбург? • Які сучасні дані щодо епідеміології, природних резервуарів та шляхів передачі інфекції? • Патогенетичні механізми розвитку системної запальної відповіді, геморагічного синдрому та поліорганної недостатності. • Клінічна картина та стадійність перебігу: від інкубаційного періоду до критичної фази. • Які методи лабораторної діагностики (ПЛР, ІФА) є референтними для верифікації діагнозу? • Принципи інтенсивної терапії та підтримуючого лікування: контроль гемодинаміки, водно-електролітного балансу, корекція коагулопатії. • Які заходи постконтактної профілактики та інфекційного контролю є ефективними? • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кожен дезінфікований стіл та ретельно вимита підлога – це частина профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Медична сестра контролює якість санітарної обробки, помічає помилки персоналу і відповідає за безпечне середовище для пацієнтів та колег. Порушення на цьому етапі можуть спричинити спалахи MRSA, синьогнійної палички або іншої нозокоміальної інфекції у відділенні. На заході ви навчитесь оцінювати якість прибирання, обґрунтовувати вибір дезінфекційних засобів та методів стерилізації, а також пояснювати пацієнтам і їхнім родичам значення санітарних заходів. Ви розглянете типові помилки й алгоритми дій які підвищують рівень безпеки лікарні. Після навчання ви отримаєте чітке розуміння, як запобігти внутрішньолікарняним інфекціям: від стандартного прибирання до роботи у кризових ситуаціях (підтверджені спалахи MRSA, Clostridioides difficile, COVID-19). Чистота має бути не просто візуальною, а справжньою – це запорука інфекційної безпеки у лікарні. • Роль медичної сестри у профілактиці госпітальних інфекцій. • Чому правильне прибирання і дезінфекція є основою безпеки. • Основні принципи інфекційного контролю • Шляхи передавання мікроорганізмів. • Ризики інфекцій, пов'язаних із наданням медичної допомоги. • Стандарти і протоколи (національні й міжнародні рекомендації). • Прибирання та дезінфекція поверхонь • Види прибирання: поточне, заключне, генеральне. • Використання дезінфекційних засобів (класи, концентрації, правила безпеки). • Типові помилки та як їх уникати. • Сучасні підходи й нові технології • Екологічні та безпечні дезінфекційні технології. • Інноваційні засоби й обладнання (УФ- та парова дезінфекція, сухий туман тощо). • Перспективи і тенденції в інфекційному контролі. • Відповіді на запитання.

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Навіть крихітне кістозне утворення підшлункової залози – це лотерея. Спочатку воно доброякісне, але згодом може перерости у злоякісну пухлину або метастазувати. Вчасна діагностика й розуміння природи процесу визначають ефективність вашої лікувальної тактики й виживаність пацієнта. На цьому заході ви навчитеся розрізняти кісту, псевдокісту й кістозну пухлину, грамотно інтерпретувати дані УЗД, КТ, МРТ та ЕУС, а також уникати поширених помилок, які можуть коштувати пацієнту життя. Ви будете знати про типові клінічні пастки і зможете швидко визначати показання до хірургічного чи ендоскопічного втручання. Після заходу ви діятимете впевнено в будь-якій ситуації, адже чітко будете розуміти, коли спостерігати, а коли негайно проводити втручання. • Кісти, псевдокісти й кістозні пухлини підшлункової залози: • сучасні класифікації, морфологічні особливості та клінічне значення. • Клінічна картина й перебіг захворювань: • основні симптоми, типові та нетипові прояви, діагностичні «пастки». • Інструментальна діагностика: • роль УЗД, КТ, МРТ й ЕУС у визначенні характеру уражень; • діагностичні алгоритми в реальній клінічній практиці. • Диференційна діагностика: • як відрізнити псевдокісти від кіст та кістозних пухлин; • клінічні критерії, маркери та діагностичні підказки. • Лікувальна тактика: • консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи; • сучасні протоколи, показання до втручання, вибір оптимальної стратегії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Лептоспіроз є однією з найпоширеніших зоонозних інфекцій, яка щороку реєструється в Україні, особливо в літньо-осінній період та після паводків. Захворювання має широкий спектр клінічних проявів — від легкого грипоподібного стану до тяжкого поліорганного ураження із розвитком синдрому Вейля, що часто призводить до діагностичних помилок на етапі первинного звернення. Через неспецифічність ранніх симптомів лептоспіроз легко маскується під ГРВІ, пієлонефрит, гострий гепатит або навіть сепсис. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього розпізнавання, діагностики та ведення пацієнтів із лептоспірозом із фокусом на синдромний аналіз. Ви дізнаєтесь більше про епідеміологічні ризики, ключові шляхи інфікування, механізми поліорганного ураження, клінічні форми захворювання та критерії тяжкості. Також ви навчитесь проводити диференційну діагностику етіологічних причин гарячки, жовтяниці, гострого ураження нирок та геморагічного синдрому. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити лептоспіроз у пацієнтів із гарячкою неясного генезу та епідеміологічним ризиком, правильно інтерпретувати поєднання жовтяниці, ниркової недостатності та тромбоцитопенії, а також визначати показання до початку специфічної терапії. • Вступне слово • Лептоспіроз як актуальний зооноз із тяжким перебігом і високою летальністю. • Сучасні епідеміологічні виклики та значення ранньої діагностики. • Етіологія, епідеміологія та патогенез • Сучасна таксономія Leptospira, джерела інфекції та шляхи передачі. • Групи ризику та роль довкілля (вода, ґрунт, тварини). • Сучасні епідеміологічні ризики: повені, кліматичні зміни, війна в Україні, руйнування інфраструктури, підвищений контакт із гризунами та контамінованим середовищем. • Механізми розвитку поліорганного ураження. • Клінічні прояви • Двофазний перебіг лептоспірозу. • Основні клінічні синдроми (гарячковий, жовтяничний, нирковий, геморагічний, менінгеальний). • Синдром Вейля як класична тяжка форма лептоспірозу. • Інші тяжкі форми (легеневий геморагічний синдром, ГРДС, поліорганна недостатність). • Діагностика та диференційна діагностика • ПЛР, серологічні та молекулярні методи. • Оцінка ураження органів і тяжкості стану. • Синдромний підхід до диференційної діагностики (жовтяниця, гостре ураження нирок, геморагічний синдром, менінгоенцефаліт, гарячка неясного генезу, сепсис). • Лікування та профілактика • Антибактеріальна терапія та принципи інтенсивного лікування тяжких форм. • Ведення пацієнтів із синдромом Вейля та поліорганною недостатністю. • Профілактика лептоспірозу та концепція міжсекторального підходу (One Health). • Клінічні випадки • Типовий перебіг лептоспірозу. • Тяжкий лептоспіроз (синдром Вейля, поліорганна недостатність). • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Формування толерантного ставлення до людей, які хворіють на ТБ та представників груп найвищого ризику, задля запобігання проявів стигми і дискримінації — найбільш суттєвих бар’єрів, пов’язаних з порушенням прав людини на шляху до подолання ТБ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів загального аналізу сечі, бактеріологічного посіву та визначення чутливості до антибіотиків. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між циститом, пієлонефритом, уретритом і простатитом. Розглядатиметься вибір оптимальних методів інструментальної діагностики, зокрема УЗД і КТ, залежно від клінічної ситуації. Курс допоможе розробляти схеми емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням локальних даних про антибіотикорезистентність. Окрему увагу приділено веденню пацієнтів з ускладненими та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів, застосуванню сучасних клінічних протоколів і настанов EAU та AUA, а також алгоритмізації ведення пацієнтів на різних етапах надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:26:54 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метою курсу є розкрити питання стандартів у сфері охорони здоров’я та контролю якості медичної допомоги, а також визначення законодавчого забезпечення здійснення клініко-експертної оцінки якості Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Якість лабораторних результатів напряму залежить від точності та надійності застосовуваних методів. Верифікація прецизійності є основним етапом контролю функціональних характеристик лабораторних методів, адже вона забезпечує передбачуваність і стабільність отриманих даних. Правильність результатів необхідна для прийняття коректних рішень лікарями різних спеціальностей. Відсутність знань про сутність прецизійності та її верифікації може призвести до неправильного організування лабораторного процесу, виникнення необґрунтованих помилок у вимірюваннях або ігнорування критичних відхилень. Це значно ускладнює оцінку достовірності результатів і погіршує якість медичної допомоги. Навчальний курс «Покрокова верифікація прецизійності лабораторного методу: 5 днів-2 рівні-1 результат» буде присвячений вивченню теоретичних основ та практичних аспектів верифікації прецизійності лабораторних методів. Учасники дізнаються, які ресурси потрібні для проведення верифікації, хто має відповідати за цей процес, а також отримають покроковий алгоритм виконання. Особлива увага буде приділена аналізу складних випадків, коли результати викликають сумніви, та прийняттю обґрунтованих рішень на основі отриманих даних. Курс також розкриє, як організувати командну роботу та ефективно планувати верифікацію в умовах обмежених ресурсів. • Верифікація прецизійності: для чого вона потрібна? • Теоретичні основи та обґрунтування верифікації прецизійності • Хто має проводити верифікацію: чи потрібен окремий спеціаліст? • Ресурси та підготовка до верифікації • Гарантований стресс чи цікавий квест? • Покроковий алгоритм виконання верифікації прецизійності • Приголомшливі результати, які лякають • Оцінка отриманих даних та варіанти рішень • Відповіді на питання учасників

Цей навчальний курс розроблений Академією НСЗУ для формування комплексного розуміння особливостей ведення медичних записів пацієнтів, які потребують паліативної допомоги та знеболення лікарськими засобами, включеними до програми реімбурсації за напрямком “Лікарські засоби для лікування болю та надання паліативної допомоги”. Він допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів паліативних пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги та амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Цей курс створено для керівників закладів, фахівців ПМД, департаментів та управлінь охорони здоров’я з метою: покращити розуміння ролі моніторингу та оцінки ПМД; змінити ставлення до моніторингу від «зовнішньої оцінки» до інструменту, який застосовується в роботі; сприяти використанню індикаторів ПМД для оптимізації роботи закладів ПМД, планування міських та обласних програм у сфері громадського здоров’я та охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера