Заходи БПР — Ендоскопія 2026

Курс присвячений основним алгоритмам медичної евакуації пацієнтів від стабілізаційного пункту до шпиталю 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений основним алгоритмам медичної евакуації пацієнтів від стабілізаційного пункту до шпиталю. Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 12 балів від провайдера №2073 МБФ «Здоров'я українського народу». Навчальний курс стане настільною книгою всіх лікарів, які дотичні до медичної евакуації: від оснащення евакуаційного автомобіля та взаємодії лікарів і водіїв до практичних рекомендацій щодо стабілізації гемодинаміки, адекватної вентиляції та взаємодії з агресивними пацієнтами, а також моніторингових показників і рекомендацій, що можуть врятувати життя на етапі евакуації. Курс створений для всіх лікарських спеціальностей. Програма заходу • Мета та завдання евакуаційної бригади • Відмінності роботи медеваку від КШД • Медичне обладнання • Моніторинг та профілактика крововтрати пацієнта • Транспортування пораненого з нестабільної гемодинамікою • Транспортування пацієнтів без свідомості та з ЗЧМТ • Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Побудова довіри через слухання: -Техніка активного слухання -Мистецтво запитань: перехід від відкритих до закритих. «Болі» пацієнта та бар’єри: чому пацієнти відчувають незадоволення Конфліктологія для лікаря: причини та стадії розвитку конфлікту (від прихованої до інциденту). Алгоритм EVE (Explore, Validate, Explain): вирішуємо конфлікти правильно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Баріатричний пацієнт – це завжди виклик для анестезіолога. Ожиріння впливає на роботу серця, легень, печінки, створює додаткові труднощі під час інтубації та корекції доз препаратів. Але з правильними алгоритмами й сучасними підходами навіть найскладніші ситуації можна зробити контрольованими та безпечними. На цьому заході ви дізнаєтеся, як оцінювати периопераційні ризики при морбідному ожирінні, готувати пацієнтів із супутньою патологією та індивідуально підбирати схеми анестезії. Ви будете готові до ведення складних дихальних шляхів та зможете зменшити ймовірність ускладнень. На навчанні ви опануєте ведення баріатричних пацієнтів на всіх етапах операції: від першої зустрічі та підготовки до моменту відновлення. Це допоможе зробити лікування безпечним, зменшить ризики й дасть пацієнтам змогу швидше повернутися до звичного життя. • Короткий огляд актуальності баріатричної хірургії та ролі анестезіолога. • Основні виклики для анестезіологічного менеджменту. • Розуміння особливостей баріатричного пацієнта та оцінка періопераційних ризиків • Патофізіологічні особливості ожиріння: вплив на дихальну, серцево-судинну, ендокринну системи. • Метаболічний синдром, обструктивне апное сну, легенева гіпертензія, неалкогольна жирова хвороба печінки. • Ризики з боку серцево-судинної та дихальної систем. • Інструменти стратифікації ризиків (ASA, STOP-BANG, інші шкали). • Превентивність: Комплекс підготовки баріатричних пацієнтів з урахуванням супутньої патології з точки зору анестезіолога • Оцінка функціонального стану перед операцією. • Підготовка пацієнтів з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ХОЗЛ, серцевою недостатністю. • Оптимізація терапії перед втручанням. • Стратегії зниження ризику аспірації та гіпоксії. • Оптимізація схем анестезії: масштабування доз, фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості • Принципи дозування препаратів: ідеальна вага, скоригована вага, загальна маса тіла. • Особливості введення опіоїдів, міорелаксантів, інгаляційних та внутрішньовенних агентів. • Профілактика післяопераційної нудоти та блювання. • Контроль болю: мультимодальна аналгезія. • Виклики при екстубації. • Позиціонування та менеджмент дихальних шляхів у пацієнтів з морбідним ожирінням • Труднощі інтубації та вентиляції. • Використання позиції «ramped position» та інші позиційні модифікації. • Стратегії оксигенації та індукції у пацієнтів при баріатичних операціях. • Профілактика гіпоксії та ускладнень під час відновлення дихання. • ERAS протокол та сучасні рекомендації для баріатричної хірургії • Основні принципи ERAS у баріатричних пацієнтів. • Рання мобілізація, контроль болю, мінімізація опіоїдів. • Оптимізація інфузійної терапії та профілактика тромбозів. • Алгоритми харчування та нутритивна підтримка після операції. • Обговорення клінічних кейсів • Розбір реальних випадків баріатричної хірургії. • Сесія запитань і відповідей • Обговорення практичних ситуацій з досвіду слухачів. • Відповіді на індивідуальні клінічні питання.

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Даний курс БПР присвячений застосуванню пробіотиків у клінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники аналізуватимуть ключові відмінності між пробіотичними штамами, видами та родами, а також їхнє клінічне значення. Курс допоможе застосовувати критерії доказовості для вибору пробіотика, інтерпретувати дані рандомізованих клінічних досліджень і мета-аналізів та формувати штамоспецифічні протоколи пробіотикотерапії. Розглядаються підходи до лікування пацієнтів різних вікових груп, диференційований підбір препаратів при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, а також доцільність призначення синбіотиків і постбіотиків. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо тривалості курсу, дозування та правил прийому пробіотиків для досягнення максимального клінічного ефекту й комплаєнсу. Програма заходу • Заняття №1: Можливості застосування пробіотичних препаратів при інфекціях дихальних шляхів • Патогенетичні механізми концепції осі «кишківник-легені» та її роль у респіраторному здоров’ї • Штами пробіотиків із доведеною клінічною ефективністю у профілактиці та лікуванні респіраторних інфекцій • Вплив пробіотиків на вроджений та адаптивний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів • Результати РКД та мета-аналізів щодо зниження частоти й тяжкості ГРВІ у дітей та дорослих • Докази ефективності пробіотиків у пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою • Оптимальні дозування, тривалість курсу та критерії вибору пробіотичних препаратів • Інтеграція пробіотикотерапії в клінічні протоколи лікування респіраторних інфекцій і профілактики антибіотик-асоційованої діареї • Потенційні ризики та протипоказання, зокрема для імуноскомпрометованих пацієнтів • Заняття №2 • Пробіотичні штами з найвищим рівнем доказовості при профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї • Механізми дії Saccharomyces boulardii при інфекції Clostridioides difficile • Диференційоване призначення пробіотиків при СПК-Д та СПК-З • Доказові дані щодо підтримки ремісії при виразковому коліті та хворобі Крона • Застосування пробіотиків при ерадикації Helicobacter pylori та синергічний ефект з антибіотикотерапією • Оптимальні дози та тривалість пробіотикотерапії згідно з рекомендаціями WGO та ESPGHAN • Критерії якості та безпеки комерційних пробіотичних препаратів: КУО, життєздатність, стабільність • Роль пробіотиків у корекції мікробіоти при метаболічному синдромі та неалкогольній жировій хворобі печінки • 02:56:39 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Матеріали для самостійного опрацювання • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів, членів педіатричних реанімаційних бригад, працівників екстреної медичної допомоги, а також персоналу пологових будинків і стаціонарних відділень. Курс зосереджений на відпрацюванні алгоритмів оцінки та стабілізації дітей віком від народження до 18 років відповідно до сучасних європейських рекомендацій. Особлива увага приділяється практичному відпрацюванню навичок у симуляційних сценаріях, що максимально наближені до реальних клінічних ситуацій. Після завершення курсу учасники отримують не лише теоретичні знання, але й впевнені практичні навички, необхідні для швидкого прийняття рішень та ефективного надання допомоги дітям у невідкладних станах. Це сприяє підвищенню безпеки пацієнтів та покращенню результатів лікування в критичних ситуаціях. За цей курс надаються бали БПР. Програма заходу • Дата проведення: 28.03.2026 • Час проведення: 9:00 - 19:00 • Місце проведення: Симуляційний центр КП "РМЦРЗ" ДОР", м. Дніпро, вул.Космічна, 13, 4 корпус (корпус консультативної поліклініки), 3 поверх, 321 кабінет. • системний підхід до оцінки стану дитини (ABCDE) • забезпечення прохідності дихальних шляхів • методи штучної вентиляції легень • техніку ефективних компресій грудної клітки • раннє розпізнавання критичних станів • надання допомоги при порушеннях серцевого ритму • ведення пацієнтів з гострою дихальною недостатністю • алгоритми дій при анафілаксії та інших невідкладних станах Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Психологічні аспекти розладів харчової поведінки в медичній практиці: діагностика, взаємодія, супровід: Лекція 1 РХП у медичній практиці: як розпізнати і не пропустити Що таке розлади харчової поведінки: клінічні та психологічні аспекти Основні типи РХП: анорексія, булімія, компульсивне переїдання Ранні та приховані ознаки РХП у пацієнтів Нормалізовані симптоми: коли проблема маскується під здоровий спосіб життя Групи ризику серед пацієнтів Медичні та психологічні наслідки РХП Лекція 2 Комунікація з пацієнтами з РХП: як говорити, щоб не нашкодити Особливості мислення пацієнтів з РХП Бар’єри у взаємодії: опір, недовіра, мінімізація проблеми Як коректно піднімати тему харчування і ваги Формулювання, які можуть посилювати РХП, і їх альтернативи Побудова довіри та терапевтичного контакту Мотивація пацієнта до лікування та комплаєнс Лекція 3 Мультидисциплінарний підхід і роль медика Біопсихосоціальна модель розладів харчової поведінки Роль лікаря, психолога, психіатра та інших спеціалістів Коли і як направляти пацієнта до психолога або психотерапевта Межі компетенції медика у веденні РХП Типові помилки у роботі з пацієнтами з РХП Взаємодія з родичами пацієнта Розбір клінічних випадків 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Сучасна медична практика дедалі частіше стикається з пацієнтами, чия гендерна ідентичність не відповідає біологічній статі, визначеній при народженні, що формує нові клінічні, комунікативні й етичні виклики для лікаря. Брак системних знань у цій сфері може призводити до помилок у зборі анамнезу, некоректної або травматичної комунікації, зниження прихильності пацієнта до лікування, конфліктних ситуацій, скарг і підвищених юридичних ризиків для медичних працівників. Лікар зобов’язаний діяти в межах професійної етики, чинного законодавства та принципів пацієнтоорієнтованої допомоги, забезпечуючи недискримінаційне лікування для кожного. На цьому заході ви отримаєте комунікативні орієнтири для професійної взаємодії з трансгендерними пацієнтами. Ви розглянете базові поняття гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації, сучасну позиція науки, етичні межі клінічних запитань, коректну термінологію, а також особливості медичного, соціального, юридичного та хірургічного переходу. Після навчання ви зможете впевнено поводитись у складних комунікативних й етичних ситуаціях без стигматизації та професійних помилок. • Загальні поняття гендерну та орієнтації, історія визнання та сучасна позиція науки. • Виклики, з якими стикаються трансгендерні люди під час контакту з медициною: дискримінація та обмеження доступу до лікування. • Коректна лексика. • Різновиди транспереходу (соціальний, медичний, хірургічний, юридичний). • Процедура транспереходу в Україні. Роль лікарів та лікарок різних фахів. • Інші специфічні запити з боку здоров'я, характерні для транслюдей. • Трансгендерність та діти/підлітки. • Відповіді на запитання.

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Хронічна анальна тріщина – часта причина болю та дискомфорту в пацієнтів і важливо вміти швидко визначити її на ранній стадії. Від правильної діагностики залежить вибір тактики лікування, а своєчасне втручання дає змогу запобігти хронізації процесу та ускладненням. На цьому заході ви навчитеся диференціювати гострі та хронічні тріщини анального каналу, відрізняти тріщину від геморою чи інших патологій, оцінювати спазм сфінктера, а також підбирати оптимальні методи консервативного та хірургічного лікування. Ви зрозумієте, як працювати з пацієнтами, які скаржаться на біль, рецидиви, але мають страх перед процедурою, і як правильно з ними комунікувати. Після навчання ви знатимете, як швидко визначити показання до втручання, уникнути хронізації тріщини та мінімізувати ризик ускладнень. • Анатомія анального каналу. • Гострі та хронічні стани анального каналу: в чому різниця. • Причини виникнення патології анального каналу. • Хірургічне лікування. • Профілактика патологій анального каналу. • Відповіді на запитання.