Заходи БПР — Ендоскопія 2026

Навчання проводиться в електронному форматі, що забезпечує гнучкий графік навчання. У програму включено додаткові дидактичні матеріали для самостійного опрацювання: наукові статті, тематичні схеми, таблиці, алгоритми, тестові та клінічні завдання. Після проходження блоку лікар отримає чітке розуміння, хто є його пацієнтом і як з ним говорити без напруги та вмовлянь, інструмент визначення рівня усвідомленості пацієнта, мову переконань і системну консультацію — від першого контакту до узгодженого плану й запису. Власник або керівник клініки отримає керовану модель консультації, яку можна масштабувати на всю команду, фокус на цільового пацієнта, передбачувані продажі лікування без знижок і основу для найму лікаря під пацієнтів, сервіс і правила гри. Для клініки очікуються зростання конверсії «консультація → запис», зменшення кількості відмов, збільшення середнього чека та повторних візитів, а також збільшення потоку рекомендацій. Програма заходу • Курс доступний для реєстрації та проходження до кінця 2026 року. • Блок 1. «ДНК пацієнта: приховані механізми вибору лікаря» • 1 модуль. Формування портрета пацієнта як основа сервісу та маркетингу клініки. • 2 модуль. Як пацієнт приймає рішення: страхи, сумніви, рівні усвідомленості. • Успішна консультація • 3 модуль. Первинна консультація. Мова переконань: як говорити, щоб вас хотіли слухати. • 4 модуль. Консультація як система: від першого слова до запису • Пацієнт як центр системи: чому без портрета клініка працює в хаосі • «Для всіх» = ні для кого: помилки клінік у виборі ЦА • Портрет vs Аватар: кого ви реально чекаєте у кріслі • Як пацієнт визначає сервіс, прайс і “вашого” лікаря • Портрет пацієнта як основа маркетингу, консультації та найму • Необхідно скласти тематичне тестування (10 тестових питань). • Сертифікат надсилається в електронному вигляді на e-mail після успішного складення тесту оцінювання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Роль МР-ентерографії при запальних захворюваннях кишківника 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Перелік навичок, що удосконалюється: • розуміння етіопатогенезу ЗЗК (хвороби Крона та виразкового коліту) у контексті завдань, що стоять перед лікарем-діагностом; • оволодіння методикою проведення МР-ентерографії: знання алгоритмів підготовки пацієнта (пероральна та внутрішньовенна контрастація) та необхідних діагностичних послідовностей; • вміння обирати оптимальний метод дослідження та розуміння переваг МР-ентерографії перед іншими методами візуалізації (КТ, УЗД, колоноскопія) у різних клінічних ситуаціях; • ідентифікація радіологічних знахідок: навички розпізнавання специфічних ознак ЗЗК (потовщення стінок, набряк, гіперемія, «симптом гребінця») та їхньої диференціації від інших патологій; • застосування критеріїв оцінки активності процесу: використання стандартизованих індексів та шкал для об’єктивізації тяжкості стану пацієнта; • опанування структурованого репортингу (Reporting): формування чіткого та інформативного висновку, що відповідає запитам гастроентерологів та хірургів; • аналіз складних випадків: розвиток клінічного мислення через розбір реальних діагностичних сценаріїв та оцінку позакишкових проявів і ускладнень ЗЗК (нориці, абсцеси, стенози). Програма заходу • 11:00-12:10 — Лекція • 12:10-12:25 — Перерва • 12:25-13:25 — Підведення підсумків, підсумкове оцінювання набутих знань: тестування. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Стравохід Барретта є передраковим станом, своєчасне виявлення якого дозволяє запобігти розвитку аденокарциноми стравоходу. На цьому заході ви розберете сучасні ендоскопічні критерії діагностики, навчитеся правильно оцінювати ризик дисплазії, обирати тактику спостереження та визначати показання до ендоскопічного лікування. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта та приймати обґрунтовані рішення щодо своєчасного втручання або спостереження. • Стравохід Барретта: сучасна концепція та клінічне значення • патогенез розвитку метаплазії та неоплазії • фактори ризику прогресії; • стравохід Барретта як причина аденокарциноми стравоходу. • Ендоскопічна оцінка Барретта: від якісного огляду до правильної стратифікації • стандартизований опис ураження (класифікація Прага C&M) • оцінка слизової за допомогою HD-WLE та NBI • виявлення «підозрілих» ділянок • Діагностика дисплазії: як підвищити точність і не пропустити неоплазію • роль таргетної біопсії та протоколу Seattle; • помилки інтерпретації дисплазії; • значення експертної гістологічної верифікації. • Алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта • нагляд без дисплазії • дисплазія низького та високого ступеня • рання неоплазія: коли переходити до ендоскопічного лікування • Ендоскопічна ерадикаційна терапія: сучасні можливості • EMR як етап діагностики та лікування • роль ESD у вибраних пацієнтів • абляційні методики після резекції; • контроль повної ерадикації метаплазії. • Типові помилки при веденні Барретта та шляхи їх уникнення: • пропущені плоскі неопластичні ураження; • неправильна стратегія біопсій; • несвоєчасне направлення на ерадикаційну терапію. • Складні клінічні випадки: прийняття рішення в ендоскопічній практиці: • розбір відео та зображень; • вибір оптимальної тактики; • дискусійні моменти сучасних рекомендацій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Гострі урологічні стани у дітей – це завжди виклик, навіть для досвідченого лікаря. Дитина не завжди може точно описати свої симптоми, а зволікання з діагностикою чи лікуванням може коштувати функції нирок та репродуктивної системи. Лікарям первинної ланки, хірургам і педіатрам важливо чітко розуміти, що робити в таких ситуаціях, адже будь-які зволікання можуть створити додаткові ризики. На цьому майстер-класі ви відпрацюєте алгоритми огляду та невідкладної допомоги дітям із гострими патологіями нирок, сечового міхура, яєчок і статевого члена. Ви розглянете реальні клінічні випадки, типові помилки й пастки і навчитеся швидко визначати, коли потрібне термінове втручання, а коли достатньо стабілізації та спостереження. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, обирати ефективну тактику допомоги й мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ. Концепція ургентних станів в урології • Основні принципи надання невідкладної допомоги в урології • Організація ургентної допомоги та взаємодія з суміжними спеціалістами • Алгоритм первинного оцінювання урологічного пацієнта • Первинний огляд, основні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки урологічних станів • Лабораторна та інструментальна діагностика у невідкладних станах • Ургентні стани нирок: діагностичний алгоритм і невідкладні втручання • Гостра обструкція верхніх сечових шляхів (ниркова коліка, обструктивна уропатія) • Гострий пієлонефрит, емпієма нирки, абсцес • Ургентні стани сечоводів і сечового міхура: критерії госпіталізації • Гостра затримка сечі, забій або розрив сечового міхура • Пошкодження сечоводів (ятрогенні, травматичні) • Ургентні стани яєчок і калитки: диференційна діагностика • Синдром гострої калитки: діагностика, часові межі реперфузії, хірургічна тактика • ГЗЯ і травматичні пошкодження калитки: класифікація, ургентна допомога • Ургентні стани статевого члена • Пріапізм: патофізіологія, діагностика, протокол ургентної терапії • Травматичні пошкодження статевого члена, сторонні тіла, розриви • Диференційна діагностика ургентних урологічних синдромів • Відмежування урологічних ургенцій від патології інших органів (апендицит, грижа, гінекологічна патологія) • Клінічні «пастки» і типові діагностичні помилки • Протокол надання ургентної урологічної допомоги • Вибір тактики: стабілізація, катетеризація, дренування, хірургічне втручання • Доказові клінічні рекомендації (EAU, AUA) та адаптація до українських стандартів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Цистит чи пієлонефрит? А може, це вже уросепсис? Правильна відповідь тут вирішує подальший прогноз для пацієнта. На заході ви розглянете повний шлях інфекцій сечової системи: від банальних циститів до критичних станів. Дізнаєтесь, як швидко відрізнити просте ураження від небезпечного, коли підозрювати приховані анатомічні проблеми у чоловіків та дітей, і як діяти у разі фебрильної лихоманки незрозумілого походження. Після лекції ви зможете впевнено підбирати антибіотики навіть на тлі резистентності, застосовувати алгоритм ведення уросепсису, уникати лікарських помилок та знижувати ризик повторних госпіталізацій. Ці знання ви одразу зможете застосувати на практиці, де б ви не працювали: від амбулаторії до відділення інтенсивної терапії. • Вступ та цілі: чому інфекції сечових шляхів залишаються викликом + ключові епідеміологічні дані. • Патогенез і класифікація інфекцій сечовидільної системи (цистит → пієлонефрит → уросепсис). • Як розпізнати вчасно. Клініка та діагностика: аналізи, посіви й сучасні методи візуалізації. • Раціональна антибіотикотерапія: емпіричні стратегії, таргетний підхід та принципи антимікробного стюардшипу. • Уросепсис під контролем: ознаки, алгоритм дій, інтенсивна підтримка. • Профілактика та контроль: як зменшити ризики і запобігти рецидивам. • Обговорення клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Рання діагностика уражень товстої кишки залежить від правильного вибору методу візуалізації. Сучасні стандарти скринінгу колоректального раку вимагають розуміння, коли доцільна відеоколоноскопія, а коли перевагу має КТ-колонографія. Якщо помилитись, можна пропустити поліпи й не виконати біопсію, коли вона потрібна. Алгоритми ESGE надають чіткі критерії тактики, отже їх потрібно впевнено застосовувати на практиці. На цьому заході ви отримаєте професійні інструменти для маршрутизації пацієнтів зі складними клінічними ситуаціями: FIT-позитивний результат, неповна колоноскопія, складна анатомія, неідеальна підготовка кишківника чи одночасне приймання антикоагулянтів. Ви навчитеся визначати показання до КТ-колонографії, оцінювати ризики й уникати типових помилок у виборі тактики. Після навчання ви зможете аргументовано визначати оптимальний діагностичний маршрут для кожної категорії пацієнтів та впевнено діяти згідно з ESGE-протоколами. • Роль колоноскопії у скринінгу колоректального раку: золотий стандарт у виявленні ранніх уражень. • Можливості відеоколоноскопії: оцінювання слизової, виявлення плоских уражень, біопсія, поліпектомія. • КТ-колонографія: принцип методу, переваги та обмеження (чутливість до дрібних поліпів, неможливість лікування). • Алгоритм вибору методу: FIT-позитивні пацієнти, неповна колоноскопія, високий анестезіологічний ризик, ASA ≥ III. • Рекомендації ESGE щодо якості ендоскопії: ADR, CIR, BBPS, час вилучення ендоскопа. • Підготовка кишківника. • Менеджмент пацієнтів на антикоагулянтах й антиагрегантах (ESGE 2021). • Клінічні приклади, рішення в реальних ситуаціях. • Підсумки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Вікторина. • Вступ. • Актуальність процедури. • Методика підготовки пацієнта. • Особливості укладки. • Техніка виконання. • Протоколи сканування. • Постпроцесинг КТ-зображень. • Висновки.

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

Магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини є одним із найбільш інформативних методів сучасної променевої діагностики. Використання мультипараметричних МРТ-протоколів, зокрема T1-, T2-зважених зображень, DWI та динамічного контрастування, дає змогу складати детальну тканинну характеристику патологічних утворень, оцінювати їхню васкуляризацію, поширення та відповідь на лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізичні й технічні можливості методу, принципи побудови алгоритму інтерпретації МРТ органів черевної порожнини та особливості структурованого опису результатів дослідження. Ви навчитеся проводити МРТ-діагностику патології печінки, панкреатобіліарної зони, селезінки, нирок, наднирників, кишківника й очеревини. Також ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пухлинних процесів та диференціювання доброякісних і злоякісних утворень. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати основні патологічні зміни органів черевної порожнини за допомогою МРТ-візуалізації та значно покращити ефективність лікування. • Вступ • Фізичні й технічні можливості методу • Алгоритм інтерпретації МРТ ОЧП і структурований протокол опису • МРТ печінки: можливості та алгоритми • МРТ панкреатобіліарної зони • МРТ селезінки, нирок, наднирників • МРТ кишківника та очеревини • Висновки