Заходи БПР — Ендокринологія 2026

Пренатальна ультразвукова діагностика є одним із головних інструментів сучасного акушерства, від точності якого залежить своєчасність виявлення патології плода та вибір подальшої тактики ведення вагітності. Важливим є не лише технічне виконання дослідження, а й коректна інтерпретація отриманих даних з урахуванням меж можливостей методу, принципів допплерометрії та впливу хибних сигналів на формування висновків. Недостатнє розуміння принципів скринінгових і діагностичних підходів може призводити до помилок інтерпретації, необґрунтованого направлення пацієнток на додаткові обстеження або пропуску клінічно значущих змін. На цьому заході ви розглянете базові принципи пренатального УЗД, відмінності між просівними (скринінговими) та діагностичними підходами, основи допплерометрії, а також роль артефактів у формуванні діагностичних рішень. Ви засвоїте правильну техніку сканування, навчитесь аналізувати зображення у В-режимі та інтерпретувати основні показники матково-плацентарного та плодового кровотоку.  Після навчання ви зможете більш впевнено інтерпретувати ультразвукові дані та забезпечувати своєчасну маршрутизацію пацієнток. • Пренатальна діагностика та скринінг: концептуальні засади • відмінність діагностики від просіювання: мета кожного підходу • зміст і послідовність діагностичних та просівних (скринінгових) обстежень • Діагностичний ультразвук та допплерометрія • Історія методу та основи фізики • Безпека плода при УЗД (теплові та механічні ефекти; принцип ALARA) • Техніка сканування: • типи ультразвукових датчиків та базові прийоми сканування • орієнтація та навігація в ультразвуковому зображенні • принципи аналізу зображень у В-режимі • основні режими візуалізації та їх клінічне застосування; • Хибні сигнали — як артефакти впливають на діагностичне рішення і як їх розпізнати • Основні допплерометричні показники, принципи оцінки та інтерпретації результатів • Відповіді на запитання учасників

Виразковий коліт – одне з найскладніших хронічних захворювань ШКТ через його непередбачуваний перебіг і варіабельну відповідь на лікування. Сучасні рекомендації ECCO/AGA 2025 та STRIDE-II вимагають уміння адаптувати стандарти до конкретного пацієнта. Точне оцінювання симптоматики й ефективності призначених препаратів дає змогу своєчасно прийняти рішення щодо корекції терапії чи переходу на комбіновані або таргетні підходи. Цей захід допоможе вам чітко визначати моменти, коли стандартної терапії недостатньо, оцінювати доцільність комбінованих схем та правильно інтегрувати імунобіологічні препарати. Ви навчитеся проводити моніторинг перебігу захворювання й персоналізувати лікування відповідно до сучасних стандартів. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення про корекцію терапії або її ескалацію та застосовувати стратегії treat-to-target на практиці. • Вступ: сучасне бачення виразкового коліту. • Нові орієнтири STRIDE-II та ECCO/AGA 2025: як змінилися критерії ремісії. • Від 5-ASA до таргетних молекул: коли час переходити на новий рівень терапії. • Моніторинг ефективності: як розпізнати, що пацієнт не досяг цілі. Стратегія treat-to-target у реальній практиці. • Неінвазивний контроль: нова зручність у руках лікаря. • Персоналізація терапії – ключ до успіху у 2025 році. • Відповіді на запитання. • Цілі лікування та оцінка ефективності. • Кофенційна терапія та критерії її недостатності. • Ескалаційна терапія та показання до переходу. • Тактика ведення на етапі ескалації.

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Остеопороз залишається однією з провідних причин переломів, інвалідизації та зниження якості життя, попри наявність ефективних методів діагностики й лікування. Подія призначена для лікарів-ендокринологів, ревматологів, сімейних лікарів та інших спеціалістів, які ведуть пацієнтів з остеопорозом або високим ризиком переломів. Головна ідея заходу — сформувати сучасний, доказовий і практичний підхід до ведення пацієнтів з остеопорозом. Користь для учасника: • Чіткий алгоритм діагностики та оцінки ризику переломів у різних клінічних ситуаціях. • Практичні підходи до вибору та послідовності терапії остеопорозу. • Розуміння, коли та як коригувати лікування при його неефективності. • Підвищення впевненості у веденні пацієнтів із складними або нетиповими формами остеопорозу. Захід орієнтований на реальні клінічні виклики та щоденну лікарську практику. Приєднуйтесь, щоб працювати з остеопорозом системно, безпечно та відповідно до сучасних рекомендацій. Програма заходу • Сучасне розуміння остеопорозу, його патофізіології та факторів ризику. • Скринінг, інструментальна та лабораторна діагностика остеопорозу з урахуванням типових клінічних помилок. • Оцінка ризику переломів та практичне застосування FRAX у клінічній роботі. • Часті вторинні причини остеопорозу, які залишаються недооціненими. • Доказові підходи до фармакологічного та нефармакологічного лікування. • Моніторинг ефективності терапії та робота з прихильністю пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке може уражати будь-який його сегмент: від ротової порожнини до прямої кишки. Через неспецифічність початкових симптомів, як-от діарея, абдомінальний біль, метеоризм і субфебрилітет, вона нерідко маскується під інші патології травної системи. Вчасне виявлення захворювання є критично важливим для запобігання тяжким ускладненням: норицям, абсцесам, стриктурам, кишковій непрохідності. Для цього лікар має знати сучасні підходи до діагностики, що охоплюють ендоскопію, гістологічне дослідження, лабораторні та візуалізаційні методи. Крім кишкових уражень, хвороба Крона має системний характер і може проявлятися артритом, увеїтом, вузлуватою еритемою чи первинним склерозивним холангітом. Позакишкові прояви значно ускладнюють діагностику та потребують мультидисциплінарного підходу. Додаткових труднощів завдає необхідність індивідуалізованої терапії, консультування щодо вакцинації, способу життя, а також оцінювання ризиків під час планування вагітності. Навчальний майстер-клас «Запальні захворювання кишечника: актуальні виклики та рішення» буде присвячений вивченню клінічного перебігу хвороби Крона й типових діагностичних труднощів, з якими стикається лікар. Будуть розглянуті інструменти для раннього виявлення та ефективного моніторингу захворювання й специфічні біомаркери, які відіграють важливу роль у контролі активності хвороби та прийнятті клінічних рішень. Учасники детально ознайомляться з підходом treat-to-target як сучасним стандартом ведення пацієнтів. Окремий акцент буде зроблений на біологічній терапії, її можливостях і показаннях. Також буде розглянута діагностика й лікування позакишкових проявів та значення мультидисциплінарної співпраці у веденні пацієнтів з хворобою Крона. • Клінічний перебіг та діагностичні труднощі • Основні інструменти раннього виявлення та моніторингу хвороби Крона • Значення біомаркерів у менеджменті хвороби Крона • Treat-to-target як стандарт ведення • Роль біологічної терапії • Позакишкові прояви: виклики діагностики та лікування • Мультидисциплінарний підхід – запорука ефективного ведення пацієнта з хворобою Крона • Відповіді на запитання учасників • Рекомендації щодо проведення ендоскопії • Інтервали спостереження • СПК/ЗЗК (IBS/IBD) та інші коліти: як правильно диференціювати? • Сучасні рекомендації щодо лікування та ведення пацієнтів із ВК • Відповіді на запитання учасників

Розлади харчової поведінки — стани, які часто залишаються непоміченими в клінічній практиці, але можуть мати серйозні медичні наслідки. Зміни ваги, харчування та психоемоційного стану є першими дзвониками щодо скринінгу на РХП у пацієнта. Якісна діагностика та вчасне лікування - запорука здоров’я вашого пацієнта, тож знання щодо менеджменту РХП варто інтегрувати у щоденну клінічну практику. Чому вам варто приєднатися? Системне розуміння проблеми: ви навчитеся бачити РХП не лише як психіатричний діагноз, а як клінічний стан, що потребує комплексної оцінки. Практичні алгоритми: отримаєте чіткі орієнтири для первинної діагностики та маршрутизації пацієнтів. Безпека пацієнта: раннє виявлення РХП дозволяє запобігти тяжким медичним ускладненням. ✔️ Приєднуйтесь і розширюйте свої клінічні можливості у веденні пацієнтів із розладами харчової поведінки. Сучасно. Практично. Evidence-based. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Клінічні прояви РХП: як запідозрити розлади харчової поведінки на прийомі та на які поведінкові й соматичні ознаки варто звертати увагу? • Диференціальна діагностика: як відрізнити РХП від ендокринних, гастроентерологічних та інших соматичних причин змін ваги та харчування? • Коморбідні стани: які психічні та соматичні порушення часто супроводжують РХП та як вони впливають на клінічну картину? • Об’єктивна оцінка пацієнта: які зміни в лабораторних показниках, фізикальному огляді та поведінці можуть сигналізувати про наявність РХП? • Тактика ведення: коли можливе амбулаторне ведення, а коли необхідна госпіталізація або залучення мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика пухлин гепатопанкреатобіліарної зони є первинним і часто визначальним етапом онкологічного пошуку, оскільки УЗД у більшості випадків формує перше уявлення про наявність вогнищевих уражень печінки, жовчного міхура, жовчних проток і підшлункової залози. Від правильності інтерпретації залежить подальша діагностична та лікувальна стратегія. Важливо розуміти ультразвукову семіотику пухлин, оцінку васкуляризації, ознаки інвазії та обмеження методу, оскільки ці фактори визначають раннє виявлення онкопатології. На цьому заході ви засвоїте структурований підхід до УЗ-діагностики пухлин гепатопанкреатобіліарної зони з акцентом на базову семіотику, оцінку васкуляризації та визначення ознак злоякісності. Ви розглянете алгоритми первинної оцінки вогнищевих утворень печінки, патології жовчного міхура та жовчних проток, а також критерії місцевого поширення пухлинного процесу. Ви розберете показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС і біопсії, а також принципи УЗ-навігації при інвазивних втручаннях. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукову картину пухлин гепатопанкреатобіліарної зони, розрізняти доброякісні та злоякісні процеси та визначати ознаки онкологічної настороженості. • Місце ультразвукового дослідження в діагностиці пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. • Базова ультразвукова семіотика новоутворень. • Оцінка васкуляризації пухлин при доплерографії (периферичний і внутрішньопухлинний кровотік, артеріалізація, хаотична васкуляризація, зв’язок із магістральними судинами). • Новоутворення печінки: алгоритм первинної УЗ-оцінки (локалізація за сегментами, кількість вогнищ, розміри, зв’язок із судинами та жовчними протоками, ознаки інвазивного росту). • Доброякісні вогнищеві утворення печінки (прості кісти, гемангіома, фокальна нодулярна гіперплазія, аденома печінки: типові та атипові УЗ-ознаки). • Злоякісні пухлини печінки. • Жовчний міхур: поліпи, псевдополіпи та пухлинні ураження. • Пухлинна обструкція жовчних проток (ознаки механічної жовтяниці, рівень блоку, розширення внутрішньо- та позапечінкових проток, диференціація каменя, стриктури та пухлини) • Підшлункова залоза: можливості та обмеження УЗД. • Солідні новоутворення підшлункової залози. • Кістозні утворення підшлункової залози. • Ознаки місцевого поширення пухлин (судинна інвазія, компресія судин, ураження жовчних проток, лімфаденопатія, асцит, канцероматоз очеревини). • Коли УЗД недостатньо: показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС та біопсії. • УЗ-навігація при пункційній біопсії пухлин печінки та підшлункової залози. • Клінічні кейси з практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР №1021886 відбудеться 23.02.2026 - 31.12.2028. Мета заходу: розширити знання та покращити практичні навички учасників курсу щодо їх етичного мислення на засадах біоетики, людиноцентричного підходу та поваги до гідності, рівності та відповідальності у професійній діяльності. По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (8 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Електронний курс PRO: розлади годування у дітей — путівник для педіатра 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади годування у дітей — це більше, ніж просто «вибагливість» за столом. Йдеться про складні патерни харчової поведінки, які можуть мати підґрунтя у сенсорній, моторній або психологічній сферах. Для педіатра це водночас виклик і можливість — вчасно помітити, спрямувати, підтримати. Без узагальнень і зайвої теорії — лише про важливе: факти, алгоритми та реальні клінічні кейси. Запрошуємо долучитися до розмови про те, як не сплутати симптоми та вчасно виявити проблему, як помилки на етапі діагностики можуть коштувати часу, що вважати віковою нормою, а що — «червоним прапорцем», та як розпізнати, коли «відмова їсти» є сигналом тривоги. Окремо розглядається роль мультидисциплінарної команди у роботі з розладами харчування, зокрема хто входить до неї для ефективної корекції, та як стиль годування й батьківські реакції можуть провокувати або посилювати харчові труднощі у дітей. Курс сфокусований на практичному сучасному підході на стику педіатрії, гастроентерології та психології.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Після мастектомії не існує універсальної реконструктивної тактики: вибір залежить від анатомічних особливостей пацієнтки, характеристик пухлини, стану покривних тканин і плану променевої терапії. На цьому заході ви розберете алгоритм вибору реконструкції, підбір імпланта та його покриття, показання до використання сіток, а також особливості планування операції при птозі, асиметрії та майбутній променевій терапії. Після навчання ви зможете впевнено обирати тип мастектомії та реконструктивну тактику для конкретної пацієнтки, поєднуючи онкологічну безпеку з прогнозованим результатом. • Види та типи мастектомій. Доказова база щодо безпечності NSM та SSM. • Класифікація BTCC за Rancati: практичні рекомендації. • Алгоритм вибору реконструкції за М. Nava. • Вибір типу імплантів та їх покриття. Показання до використання сіток. • Тактика при плануванні променевої терапії. • Залишкова тканина молочної залози після мастектомії: зони найчастішої локалізації, допустимий обсяг залишкової тканини, огляд сучасної наукової літератури. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Недостатність аортального та легеневого клапанів може залишатися непоміченою, якщо неправильно інтерпретувати ехокардіографічні дані. Пропущене прогресування або неточна оцінка тяжкості стану підвищує ризик ускладнень. На заході ви навчитеся оцінювати аортальну та легеневу регургітацію за допомогою сучасних ехокардіографічних методів (TTE, TEE, 2D/3D, strain), правильно інтерпретувати ключові маркери (vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору), диференціювати гостру та хронічну недостатність і визначати показання до лікувальних інтервенцій. Після навчання ви зможете точно оцінювати ступінь клапанної недостатності, виявляти суміжні ураження й обирати оптимальний маршрут пацієнта. Ви будете безпечно лікувати хворих із вродженими чи набутими вадами серця, легеневою гіпертензією та серцевою недостатністю. • Вступ. Принципи ехокардіографічного оцінювання клапанної недостатності • Основи та можливості сучасної ехокардіографії в оцінюванні клапанної регургітації • Критерії діагностики клапанної недостатності: морфологічні ознаки, напівкількісні, кількісні доплерівські методи • Вибір оптимальних методів ехокардіографічного оцінювання • Аортальна регургітація: ключові моменти • Етіологія і патофізіологія гострої та хронічної недостатності аортального клапана • Основні ехокардіографічні маркери: vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору регургітації • Додаткові критерії: розміри та функція лівого шлуночка, strain • Клінічна інтерпретація результатів, показання до хірургічного втручання • Диференціація гострої та хронічної недостатності • Оцінювання суміжних уражень клапанів • Останні тенденції та новини в оцінюванні аортальної регургітації • Огляд оновлених гайдлайнів (2024-2025) • Впровадження комплексного багатопараметричного оцінювання, роль strain та 3D-ехокардіографії • Еволюція критеріїв тяжкої регургітації та сучасних технічних рішень • Практичні аспекти використання нових підходів у щоденній роботі • Інтерпретація та інтеграція даних для вибору оптимальної стратегії ведення пацієнта • Легенева регургітація: підходи до ехокардіографічного оцінювання • Патофізіологія та основні причини • Основні ехокардіографічні критерії (TTE, TEE): морфологія клапана, потокові показники • Новітні ехокардіографічні 2D- та 3D-проєкції • Особливості у пацієнтів після операцій на вроджених вадах серця (наприклад, тетрада Фалло) • Клінічне значення та показання до лікувальних втручань • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій