Заходи БПР — Ендокринологія 2026

Розлади мислення є одним з основних психопатологічних синдромів у клінічній психіатрії та неврології, оскільки вони дають змогу диференціювати психотичний рівень порушень від афективних, тривожних чи органічних станів. Правильне оцінювання мислення під час клінічної бесіди має принципове значення для встановлення діагнозу, визначення рівня дезорганізації психічної діяльності пацієнта й оцінки потенційних поведінкових ризиків, тому важливо розуміти механізми формування порушень та їхнє клінічне значення в межах різних психічних і неврологічних патологій. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні та психопатологічні основи мислення, сучасну класифікація формальних і змістовних розладів, а також особливості їхніх клінічних проявів. Ви проаналізуєте феномени, як-от марення, надцінні ідеї, обсесивні думки, розірваність мислення, інкогерентність, резонерство і тангенціальність. Також ви навчитеся проводити диференційну діагностику розладів мислення при шизофренії, афективних, тривожних та органічних розладах і засвоїте практичні алгоритми оцінювання мислення під час клінічної бесіди. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний статус пацієнта, своєчасно виявляти патологічні феномени мислення та проводити правильну диференційну діагностику. • Розлади мислення в клінічній практиці: визначення, класифікація та діагностичне значення. • Нейробіологічні й психопатологічні основи мислення: що порушується та як це проявляється. • Основні типи розладів мислення: формальні та змістовні порушення. • Клінічні феномени: марення, надцінні ідеї, обсесивні думки та їх диференціація. • Порушення структури мислення: розірваність, інкогерентність, резонерство, тангенціальність. • Диференційна діагностика розладів мислення при шизофренії, афективних, органічних та тривожних розладах. • Практичний алгоритм обстеження: як виявити розлади мислення під час клінічної бесіди. • Типові діагностичні помилки та когнітивні пастки лікаря. • Інтеграція результатів оцінювання мислення у клінічне рішення й тактику ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації методів контрацепції за механізмом дії та ефективністю (індекс Перля), підбору оптимального методу на основі критеріїв прийнятності ВООЗ з урахуванням віку, анамнезу, супутньої патології та способу життя пацієнтки. Учасники опрацюють призначення комбінованих гормональних контрацептивів з урахуванням їх неконтрацептивних переваг, диференціацію та корекцію побічних ефектів гормональної контрацепції, правила використання різних методів, а також абсолютні та відносні протипоказання до призначення гормональних і внутрішньоматкових контрацептивів. Також розглядаються алгоритми призначення екстреної контрацепції, добровільна хірургічна стерилізація та застосування отриманих знань для вирішення комплексних клінічних задач у пацієнток різних груп, зокрема у післяпологовому періоді, у пізньому репродуктивному віці та за наявності гінекологічних захворювань. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів таких пацієнтів на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Побудова довіри через слухання: -Техніка активного слухання -Мистецтво запитань: перехід від відкритих до закритих. «Болі» пацієнта та бар’єри: чому пацієнти відчувають незадоволення Конфліктологія для лікаря: причини та стадії розвитку конфлікту (від прихованої до інциденту). Алгоритм EVE (Explore, Validate, Explain): вирішуємо конфлікти правильно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть навички оцінки доцільності кожного лікарського засобу у пацієнта з мультиморбідністю та використання стандартизованих інструментів для виявлення потенційно невідповідних призначень, зокрема критеріїв STOPP/START і Бірса. Програма охоплює розробку індивідуалізованих стратегій депрескрайбінгу, ідентифікацію та менеджмент клінічно значущих лікарських взаємодій, корекцію терапії при поєднанні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ХХН та ІХС. Учасники опанують ефективну комунікацію з пацієнтом і його родиною щодо змін у схемі лікування, ведення медичної документації, аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних механізмів взаємодій, а також використання електронних ресурсів і баз даних для їх перевірки. Розглядаються стратегії менеджменту побічних реакцій, пов’язаних із взаємодіями антибіотиків, НПЗП і протигрибкових засобів, вплив взаємодій на терапію при ІХС, артеріальній гіпертензії, фібриляції передсердь і серцевій недостатності та методи запобігання ятрогенним ускладненням. Окремі навички стосуються пацієнтів із ЦД 2 типу: системного аналізу фармакотерапії, інтерпретації взаємодій за участі системи цитохрому P450, планування лабораторного моніторингу, консультування щодо самолікування та оцінки ризиків взаємодій цукрознижувальних, антигіпертензивних і гіполіпідемічних засобів. Також розглядаються стратифікація ризиків перед призначенням антидепресантів, вибір препарату з урахуванням профілю безпеки, титрація дози, менеджмент небажаних явищ, моніторинг серотонінового синдрому та суїцидального ризику, мінімізація синдрому відміни й аналіз клінічно значущих взаємодій антидепресантів. Програма заходу • Заняття 1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації • Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію? • Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря? • Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)? • Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями? • Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами? • Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу? • Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю? • Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів? • Заняття 2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)? • Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь? • Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок? • Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами? • Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)? • Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними? • Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків? • Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку? • Заняття 3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу • Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією? • Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції? • Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок? • Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)? • Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом? • Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів? • Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії? • Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу? • Заняття 4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах • Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією? • Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання? • Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами? • Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідкладна допомога та подальший менеджмент. • Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном? • Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”. • Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь. • Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами? • Навчальна програма: заняття 1 — 01:46:22. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Виразковий коліт – одне з найскладніших хронічних захворювань ШКТ через його непередбачуваний перебіг і варіабельну відповідь на лікування. Сучасні рекомендації ECCO/AGA 2025 та STRIDE-II вимагають уміння адаптувати стандарти до конкретного пацієнта. Точне оцінювання симптоматики й ефективності призначених препаратів дає змогу своєчасно прийняти рішення щодо корекції терапії чи переходу на комбіновані або таргетні підходи. Цей захід допоможе вам чітко визначати моменти, коли стандартної терапії недостатньо, оцінювати доцільність комбінованих схем та правильно інтегрувати імунобіологічні препарати. Ви навчитеся проводити моніторинг перебігу захворювання й персоналізувати лікування відповідно до сучасних стандартів. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення про корекцію терапії або її ескалацію та застосовувати стратегії treat-to-target на практиці. • Вступ: сучасне бачення виразкового коліту. • Нові орієнтири STRIDE-II та ECCO/AGA 2025: як змінилися критерії ремісії. • Від 5-ASA до таргетних молекул: коли час переходити на новий рівень терапії. • Моніторинг ефективності: як розпізнати, що пацієнт не досяг цілі. Стратегія treat-to-target у реальній практиці. • Неінвазивний контроль: нова зручність у руках лікаря. • Персоналізація терапії – ключ до успіху у 2025 році. • Відповіді на запитання. • Цілі лікування та оцінка ефективності. • Кофенційна терапія та критерії її недостатності. • Ескалаційна терапія та показання до переходу. • Тактика ведення на етапі ескалації.

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пацієнти з невідкладними станами потребують швидких рішень, що зумовлює зростання важливості методів швидкої візуалізаційної діагностики. Інтеграція bedside-ультразвуку (POCUS) у щоденну роботу дає змогу підвищити точність діагностики та своєчасно визначити подальшу тактику ведення хворого. Недостатнє знання цих методів асоціюється з ризиком затримки діагностики критичних станів, зокрема тампонади серця, гострої серцевої недостатності, пневмотораксу і тромбоемболії легеневої артерії, що може поставити життя пацієнта під загрозу. На цьому заході ви розглянете теоретичні й практичні аспекти застосування POCUS у клінічній практиці. Ви дізнаєтеся про можливості й обмеження методу, його місце в сучасних діагностичних алгоритмах, а також стандартизовані підходи до проведення протоколів FOCUS та BLUE. Окрім цього, ви навчитесь інтерпретувати основні сонографічні патерни, оцінювати гемодинаміку та диференціювати причини гострої задишки й шоку відповідно до даних кардіального і легеневого УЗ-сканування. Після навчання ви зможете ефективно застосовувати POCUS у пацієнтів з гострою дихальною недостатністю, болем у грудній клітці, гемодинамічною нестабільністю й шоком різного генезу. • Роль POCUS в сучасній клінічній практиці: можливості, обмеження та місце у діагностичних алгоритмах • FOCUS-протокол: стандартизований підхід до швидкого ехокардіографічного оцінювання у разі невідкладних станів • BLUE-протокол: ультразвукове оцінювання причин гострої дихальної недостатності • Сонографічні патерни та їх клінічна інтерпретація: A-lines, B-lines, консолідації, плевральний випіт • Оцінювання гемодинаміки за допомогою FOCUS: функція шлуночків, перикардіальний випіт, ознаки перевантаження • Диференційна діагностика задишки та шоку: інтеграція кардіального й легеневого УЗД • Алгоритмізація клінічного мислення: поєднання FOCUS і BLUE у прийнятті клінічних рішень • Типові діагностичні помилки й обмеження методів: клінічні пастки та шляхи їх уникнення • Клінічні кейси: застосування інтегрованого підходу в пацієнтів з невідкладними станами
і практичні рекомендації щодо впровадження POCUS у щоденну практику лікаря • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретувати роль ендотеліальної дисфункції, запалення, оксидативного стресу та кальцифікації у патогенезі судинної ригідності. 2. Застосовувати та аналізувати дані неінвазивних методів оцінки артеріальної жорсткості, зокрема каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). 3. Оцінювати параметри центральної гемодинаміки, включаючи центральний аортальний тиск та індекс аугментації, для стратифікації ризику. 4. Диференційовано підходити до вибору антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, антагоністи кальцію) з доведеним позитивним впливом на еластичність судинної стінки. 5. Розробляти персоналізовані стратегії лікування, спрямовані на одночасну корекцію артеріального тиску та показників судинної жорсткості. 6. Інтегрувати оцінку артеріальної жорсткості в алгоритм ведення пацієнтів з резистентною та ізольованою систолічною гіпертензією. Питання, що розглядаються: молекулярно-генетичні детермінанти підвищеної схильності до розвитку раннього судинного старіння та артеріальної жорсткості. Клінічне значення розбіжності між показниками брахіального та центрального аортального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Методи оцінки жорсткості судинної стінки, валідні та відтворювані для використання у рутинній клінічній практиці. Докази переваг певних комбінацій антигіпертензивних препаратів щодо впливу на швидкість поширення пульсової хвилі. Роль статинів, антидіабетичних та антиагрегантних препаратів у модуляції артеріальної жорсткості незалежно від їх основного ефекту. Доцільність використання цільових показників артеріальної жорсткості, зокрема ШППХ <10 м/с, як критерію ефективності терапії артеріальної гіпертензії. Немедикаментозні втручання, зокрема аеробні навантаження та дієта DASH, щодо зниження ригідності артеріальної стінки. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-навчання для психологів, HR-фахівців, коучів, бізнес-тренерів, управлінців та інших фахівців, які працюють з людьми, командами й організаціями. Програма охоплює базові поняття, діагностику та практичний розвиток м’яких навичок. Учасники навчаються працювати з комунікацією, емоційним інтелектом, лідерством, критичним мисленням і адаптивністю — індивідуально, у командах та організаціях. Навчання поєднує коучинг, основи психології, психоосвіту, супервізію, роботу в групах, доказові підходи, фреймворки, опитувальники й тести для діагностики та розвитку навичок. Після завершення учасники отримають сертифікат обсягом 500 академічних годин зі спеціалізацією Soft Skills Coach Practitioner. Програма акредитована в Україні ГО «Незалежна асоціація психології та коучингу»; також планується акредитація в The CPD Certification Service, International Association for Quality Assurance in Pre-tertiary and Higher Education та European Quality Assurance Service for Educational Providers. Передбачені особиста підтримка куратора, Interactive Learning Workbook, Welcome-box, доступ до матеріалів, перегляд лекцій і практичних занять у записі. За бажанням практику можна розпочати під час навчання. Отримані інструменти можна застосовувати в індивідуальному консультуванні, командній роботі, корпоративному навчанні, фасилітації, менторстві та супроводі змін. Програма заходу • Тривалість: 12 місяців • Онлайн-навчання з будь-якої точки світу • Старт навчання: 05 жовтня 2026 • Академічних годин: 500 • 60% практики • 68 лекцій і 65* практичних занять з можливістю перегляду в записі • 16 модулів, включно з практикою в Zoom, інструментами, фреймворками та супервізією • Блок 1. Основи Soft Skills — 4 лекції, 2 практики • Блок 2. Методологія роботи — 4 лекції, 2 практики • Блок 3. Інструментарій — 6 лекцій, 3 практики • Блок 4. Основні Soft Skills — 6 лекцій, 3 практики • Блок 5. Психологічні основи • Особиста ефективність і тайм-менеджмент • Креативність і вирішення проблем • Емоційний інтелект • Стресостійкість і керування емоціями • Ефективна комунікація й емпатія • Критичне мислення • Самопрезентація та публічні виступи • Переговори та навички впливу • Лідерство та соціальна інтеграція • Growth Mindset (мислення зростання) • Діагностика та виявлення запиту • Авторські моделі та фреймворки діагностики • Розвиток та впровадження навичок • Планування та супровід • Візуалізація в роботі — скетч-ноутінг, інтелект-карти та арт-скрайбінг • Оцінка ефективності та презентація результатів • Базова структура взаємодії з клієнтом • Робота із запитом і діагностикою потреб • Формування ефективної взаємодії • Цілепокладання та логіка розвитку • Інтеграція методології • Моделі GROW і SMART • Логічні рівні мислення Р. Ділтса • ISSDP (Individual Soft Skills Development Plan) • Модель LeSTARLA — система оцінки навичок • Фреймворк «Фабрика м’яких навичок» • Метод Wardfridge • Супервізія та практична робота в групах Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Психічні розлади в онкологічних пацієнтів часто маскуються під прояви основного захворювання або наслідки лікування, тому їх легко пропустити, а це знижує прихильність до терапії та ускладнює комунікацію. На заході ви розберете алгоритми раннього скринінгу та маршрутизації пацієнтів, а також практичні інструменти PHQ-9, GAD-7 і Distress Thermometer та дії команди під час операції й awake surgery. Після навчання ви зможете відрізняти нормальну реакцію на онкодіагноз від клінічно значущого психічного розладу, своєчасно залучати психіатра чи психотерапевта та впевнено працювати з емоційно складними пацієнтами. • Вступ • Актуальність психічних розладів у пацієнтів з онкологічною патологією • Вплив психічного стану на прогноз, прихильність до лікування та якість життя • Роль лікаря будь-якої спеціальності у виявленні психічних порушень • Основні психічні розлади в онкології • Депресивні розлади (реакція на діагноз vs клінічна депресія, фактори ризику) • Тривожні розлади та панічні стани • ПТСР у пацієнтів з травматичним медичним досвідом • Делірій та когнітивні порушення • Соматичні vs психогенні симптоми • Раннє виявлення та комунікація • «Червоні прапори» для лікаря • Короткі скринінгові інструменти (PHQ-9, GAD-7, Distress Thermometer) • Як говорити з пацієнтом про психічний стан • Типові помилки в комунікації • Особливості ведення пацієнтів перед та під час нейрохірургічного втручання • Психоемоційна підготовка до операції • Awake surgery: ключові принципи для не-психіатрів • Роль мультидисциплінарної команди • Ризики інтраопераційних психічних реакцій • Клінічні кейси • Кейс 1: Пухлина мозку + ПТСР • Особливості анамнезу • Awake surgery • Інтраопераційні флешбеки • Реакції пацієнта та дії команди • Практичні висновки • Кейс 2: Пухлина мозку + депресія • Реакція на діагноз • Вплив депресії на лікування • Інтраопераційна оцінка мовлення • Післяопераційний стан • Практичні висновки • Практичні алгоритми для лікаря • Дії при виявленні депресії, ПТСР, відмови від лікування • Коли направляти до психіатра/психотерапевта • Базові інструменти підтримуючої комунікації • Модель міждисциплінарної взаємодії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія є однією з найбільш недооцінених причин вторинної гіпертензії. За даними клінічної практики, до 10-15% пацієнтів з АГ мають її вторинну форму, і ниркова патологія посідає провідне місце серед причин. Ренопаренхіматозна АГ часто маскується під первинну або резистентну гіпертензію, що призводить до тривалого неефективного лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики та ведення недуги, причини прогресування ХХН та прискореного судинного ремоделювання. Ви отримаєте чіткі алгоритми виявлення ниркової причини гіпертензії та навчитесь уникати типових клінічних помилок. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі поєднання артеріальної гіпертензії зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації, протеїнурією чи альбумінурією, погано контрольованою АГ на трьох і більше препаратах, а також у разі підвищеного рівня креатиніну в молодих пацієнтів. Окрема увага буде приділена огляду реальних клінічних кейсів та командній взаємодії з нефрологом. • Ренопаренхіматозна АГ як часта, але недооцінена причина вторинної гіпертензії • Патофізіологія: як ураження ниркової паренхіми запускає системне підвищення тиску • Кардіоренальні взаємозв’язки: роль РААС, натрійзалежних механізмів і судинного ремоделювання • Коли кардіолог має запідозрити ренопаренхіматозну природу АГ: клінічні червоні прапорці • Алгоритм обстеження: від скринінгу функції нирок до візуалізації • Диференціація: ренопаренхіматозна vs реноваскулярна vs есенціальна гіпертензія • Особливості антигіпертензивної терапії у разі ХХН та ураження нирок • Помилки в лікуванні: що погіршує функцію нирок і прогноз • Прогноз і серцево-судинні ризики у пацієнтів з ренопаренхіматозною АГ • Командний підхід: коли і як залучати нефролога • Сесія запитання-відповіді

Себорейний кератоз і меланома можуть мати схожу клінічну картину, але потребують принципово різної тактики, тому важливо вміти впевнено розпізнавати дерматоскопічні критерії та уникати діагностичних пасток. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати ключові дерматоскопічні ознаки, відрізняти доброякісні утворення від злоякісних та визначати показання до спостереження, біопсії чи направлення пацієнта. Після навчання ви зможете впевнено виявляти меланому, що маскується під себорейний кератоз, і водночас уникати необґрунтованих інвазивних втручань. • Себорейний кератоз: як розпізнати без дерматоскопа. • Типові клінічні ознаки. Вікові особливості. Які скарги не повинні лякати лікаря. • Спостерігати чи видаляти. Показання до спостереження. Показання до видалення. Коли необхідне гістологічне дослідження. • Практичний алгоритм для сімейного лікаря. Що сказати пацієнту на первинному прийомі. Які рекомендації дати пацієнту. Коли направляти до дерматолога. • Коли себорейний кератоз перестає бути очевидним? Подразнений себорейний кератоз. Запалений себорейний кератоз. Клінічні ситуації, у яких легко припуститися помилки. • Себорейний кератоз чи щось інше? Меланоакантома. Меланома, що імітує себорейний кератоз. Червоні прапорці, які не можна ігнорувати. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція ШОЕ та С-реактивний білок: лабораторна оцінка запалення, інтерпретація та клінічні алгоритми Значення маркерів запалення у сучасній клінічній медицині. Фізіологічні механізми формування ШОЕ (фактори, що прискорюють та сповільнюють осідання). Методи визначення ШОЕ: від класичних (Панченкова, Вестергрена) до сучасних автоматизованих та швидких технологій оцінки осідання еритроцитів. С-реактивний білок: фізіологія та відмінності між стандартним і високочутливим СРБ (hsCRP); аналітичні межі й особливості вимірювання; порівняння чутливості та специфічності зі ШОЕ, а також клінічна інтерпретація при бактеріальних і вірусних інфекціях. Клінічні алгоритми та практичні ситуації: інтерпретація високої ШОЕ при нормальному СРБ; високого СРБ при низькій ШОЕ; принципи раціонального динамічного спостереження та вибору інтервалів вимірювання. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування оновлених діагностичних критеріїв (NINCDS-ADRDA, IWG-2) для ранньої та точної діагностики. 2. Інтерпретація результатів аналізу біомаркерів у цереброспінальній рідині (Aβ42, t-tau, p-tau) та даних ПЕТ-сканування. 3. Призначення та моніторинг ефективності нових хворобо-модифікуючих препаратів, включаючи моноклональні антитіла, з урахуванням показань та профілю побічних ефектів. 4. Проведення диференційної діагностики з іншими типами деменцій (судинна, з тільцями Леві, фронтотемпоральна). 5. Розробка індивідуалізованих планів ведення пацієнтів, що включають фармакотерапію когнітивних та нейропсихіатричних симптомів. 6. Імплементація сучасних протоколів ведення пацієнтів на різних стадіях захворювання, включаючи стратегії уповільнення прогресування. Питання, що розглядаються: найбільш валідні біомаркери для доклінічної та продромальної діагностики; клінічне значення генетичного тестування, зокрема APOE ε4; механізм дії, ефективність та профіль безпеки леканемабу і донанемабу; диференціація атипових форм від інших нейродегенеративних захворювань; сучасні підходи до фармакологічної та немедикаментозної корекції нейропсихіатричних симптомів; інтеграція мультимодального підходу (ПЕТ, МРТ, ліквор) для стратифікації ризику та моніторингу прогресування; перспективи розробки нових терапевтичних мішеней, включаючи протизапальну та нейропротекторну терапію. Програма заходу • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера