Заходи БПР — Ендокринологія 2026

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі етичних принципів у сфері громадського здоров’я в умовах трансформації системи охорони здоров’я, кризових ситуацій та підвищених очікувань суспільства щодо якості та прозорості медичних послуг. Сучасні виклики, зокрема пандемії, воєнні дії, обмеженість ресурсів та необхідність прийняття швидких управлінських рішень, потребують від фахівців громадського здоров’я не лише професійної компетентності, а й здатності діяти відповідно до етичних норм, забезпечуючи баланс між інтересами окремої людини та суспільства. Особливої значущості набувають питання довіри до системи громадського здоров’я, ефективної комунікації з населенням, прозорості рішень та відповідальності за їх наслідки. Недостатня увага до етичних аспектів може призводити до зниження довіри, конфліктів та неефективності заходів у сфері громадського здоров’я. У цьому контексті безперервний професійний розвиток медичних працівників з питань етики є необхідною складовою підвищення якості професійної діяльності, формування єдиних підходів до прийняття рішень та зміцнення довіри суспільства до системи охорони здоров’я. Формат навчання: дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів 24/7, що дозволяє проходити курс у власному темпі без відриву від роботи та клінічної практики, надається на наступний день після оплати курсу. Цільова аудиторія: всі лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю та медико-профілактичного; всі лікарські спеціальності; всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров'я; всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я. Програма заходу • 1. Відео-лекція. • Актуальність теми та важливість етики у сфері громадського здоров'я. • Базові етичні принципи. Етичні стандарти у системі охорони здоров’я. Нормативно-правові аспекти та професійна відповідальність. • Етичні виклики у громадському здоров'ї. Прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів. Баланс між правами індивіда та інтересами суспільства. Етичні аспекти під час криз (епідемії, воєнні умови, надзвичайні ситуації). • Комунікація та довіра у громадському здоров'ї. Етична комунікація з населенням. Робота з чутливою інформацією. Формування довіри до медичної системи. • Практичний блок: розбір кейсів. Аналіз реальних або змодельованих ситуацій. Етичні дилеми у щоденній практиці. • Прийняття рішень та їх аргументація. • 2. Робота з першоджерелами. • 3. Заключне тестування: перевірка засвоєння навчального матеріалу курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Програма заходу • Початок: 10.09.2026 11:00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Стравохід Барретта є передраковим станом, своєчасне виявлення якого дозволяє запобігти розвитку аденокарциноми стравоходу. На цьому заході ви розберете сучасні ендоскопічні критерії діагностики, навчитеся правильно оцінювати ризик дисплазії, обирати тактику спостереження та визначати показання до ендоскопічного лікування. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта та приймати обґрунтовані рішення щодо своєчасного втручання або спостереження. • Стравохід Барретта: сучасна концепція та клінічне значення • патогенез розвитку метаплазії та неоплазії • фактори ризику прогресії; • стравохід Барретта як причина аденокарциноми стравоходу. • Ендоскопічна оцінка Барретта: від якісного огляду до правильної стратифікації • стандартизований опис ураження (класифікація Прага C&M) • оцінка слизової за допомогою HD-WLE та NBI • виявлення «підозрілих» ділянок • Діагностика дисплазії: як підвищити точність і не пропустити неоплазію • роль таргетної біопсії та протоколу Seattle; • помилки інтерпретації дисплазії; • значення експертної гістологічної верифікації. • Алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта • нагляд без дисплазії • дисплазія низького та високого ступеня • рання неоплазія: коли переходити до ендоскопічного лікування • Ендоскопічна ерадикаційна терапія: сучасні можливості • EMR як етап діагностики та лікування • роль ESD у вибраних пацієнтів • абляційні методики після резекції; • контроль повної ерадикації метаплазії. • Типові помилки при веденні Барретта та шляхи їх уникнення: • пропущені плоскі неопластичні ураження; • неправильна стратегія біопсій; • несвоєчасне направлення на ерадикаційну терапію. • Складні клінічні випадки: прийняття рішення в ендоскопічній практиці: • розбір відео та зображень; • вибір оптимальної тактики; • дискусійні моменти сучасних рекомендацій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Гарячка невідомого генезу може бути зумовлена тяжкими патологічними процесами: від абсцесів і тромбозів до онкопатології чи сепсису. УЗД як метод первинної візуалізації допомагає оперативно звузити діагностичний пошук, виявити джерело інфекції або запалення та швидко ухвалити рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. Зволікання з діагностикою в таких випадках може призвести до генералізації інфекції, септичного шоку, ішемії органів або прогресування онкопроцесу. Особливої важливості це набуває для пацієнтів після оперативних втручань та у стані імуносупресії. Навчальний захід «УЗД у пацієнтів з гарячкою невідомого генезу» буде присвячений вивченню діагностичного потенціалу ультразвукового дослідження у разі гарячки невідомого генезу. Будуть розглянуті сучасні підходи до оцінювання її причин та правильна інтеграція УЗД у діагностичний алгоритм. Будуть детально проаналізовані можливі причини в грудній та черевній порожнині, судинні ускладнення й ознаки уросепсису. Майстер-клас допоможе сформувати чіткий алгоритм обстеження пацієнта з лихоманкою невідомого походження та знизити частоту пропущених діагнозів. • Лихоманка невідомого генезу: сучасні погляди. • Місце УЗД в діагностичному пошуку. • Грудна порожнина – можливі причини: • пневмонія; • плеврит; • інфекційний ендокардит. • Черевна порожнина – можливі причини: • холецистит (калькульозний та акалькульозний); • панкреатит; • ішемія кишечника; • урологічний сепсис; • катетер-асоційовані інфекції; • асцит; • mts та первинні об'ємні новоутворення; • абсцеси. • Судини – можливі причини: тромбози, катетер-асоційований сепсис. • Відповіді на запитання учасників.

Хронічна м’язова слабкість не завжди має неврологічну причину. Але завжди це клінічний виклик. Цей дводенний майстер-клас допоможе вам зʼясувати складну тему міопатій і впевнено ставити діагноз там, де інші фахівці роками «лікують остеохондроз» без жодних результатів. Ви навчитеся розпізнавати спадкові, запальні, токсичні й метаболічні міопатії, відрізняти їх від нейропатій, оцінювати ступінь ризику, визначати подальшу тактику, направлення на генетичні або імунологічні дослідження. Отримаєте алгоритм дій у разі слабкості, що прогресує, підозри на дистрофію, ураження серця чи дихальних м’язів. Зрозумієте, як діяти, коли пацієнт не може підвестись на ноги, а на КТ не видно жодних проблем. У програмі: 2 дні повноцінної роботи, поділ на спадкові й набуті міопатії, практичні алгоритми та поради щодо ведення пацієнтів з рідкісними формами. • Алгоритм ведення пацієнта з м’язовою слабкістю: характерні симптоми, клініка, діагностичний скринінг. • Спадкові міопатії: • 1. М’язові дистрофії: • Дистрофінопатії (Дюшена, Беккера) • Міотонічні мʼязові дистрофії (тип 1 і тип 2) • Лицево-лопатково-плечова міодистрофія Ландузі-Дежеріна (тип 1 і тип 2) • Мʼязова дистрофія Емері-Дрейфуса • Кінцівково-поясні мʼязові дистрофії • Окулофарингеальна мʼязова дистрофія • Міотонічні дистрофії 1-2 типу • Дистальні міопатії • 2. Вроджені міопатії • 3. Метаболічні: глікогенові, ліпідні, мітохондріальні тощо • 4. Каналопатії: • Періодичний параліч • Недистрофічні міотонії • Відповіді на запитання учасників • Набуті міопатії: • 1. Запальні: • Дерматоміозит • Поліміозит • Антисинтетазний синдром • Імуноопосередкована некротична міопатія • Міопатія з включеними тільцями • 2. Паранеопластичні, токсичні й медикаментозно індуковані, ендокринні, вторинно метаболічні, інфекційні тощо • Доступні варіанти лікування міопатій. • Відповіді на запитання учасників

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Психічні розлади в онкологічних пацієнтів часто маскуються під прояви основного захворювання або наслідки лікування, тому їх легко пропустити, а це знижує прихильність до терапії та ускладнює комунікацію. На заході ви розберете алгоритми раннього скринінгу та маршрутизації пацієнтів, а також практичні інструменти PHQ-9, GAD-7 і Distress Thermometer та дії команди під час операції й awake surgery. Після навчання ви зможете відрізняти нормальну реакцію на онкодіагноз від клінічно значущого психічного розладу, своєчасно залучати психіатра чи психотерапевта та впевнено працювати з емоційно складними пацієнтами. • Вступ • Актуальність психічних розладів у пацієнтів з онкологічною патологією • Вплив психічного стану на прогноз, прихильність до лікування та якість життя • Роль лікаря будь-якої спеціальності у виявленні психічних порушень • Основні психічні розлади в онкології • Депресивні розлади (реакція на діагноз vs клінічна депресія, фактори ризику) • Тривожні розлади та панічні стани • ПТСР у пацієнтів з травматичним медичним досвідом • Делірій та когнітивні порушення • Соматичні vs психогенні симптоми • Раннє виявлення та комунікація • «Червоні прапори» для лікаря • Короткі скринінгові інструменти (PHQ-9, GAD-7, Distress Thermometer) • Як говорити з пацієнтом про психічний стан • Типові помилки в комунікації • Особливості ведення пацієнтів перед та під час нейрохірургічного втручання • Психоемоційна підготовка до операції • Awake surgery: ключові принципи для не-психіатрів • Роль мультидисциплінарної команди • Ризики інтраопераційних психічних реакцій • Клінічні кейси • Кейс 1: Пухлина мозку + ПТСР • Особливості анамнезу • Awake surgery • Інтраопераційні флешбеки • Реакції пацієнта та дії команди • Практичні висновки • Кейс 2: Пухлина мозку + депресія • Реакція на діагноз • Вплив депресії на лікування • Інтраопераційна оцінка мовлення • Післяопераційний стан • Практичні висновки • Практичні алгоритми для лікаря • Дії при виявленні депресії, ПТСР, відмови від лікування • Коли направляти до психіатра/психотерапевта • Базові інструменти підтримуючої комунікації • Модель міждисциплінарної взаємодії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Слабкість, тахікардія та тривога є одними з найчастіших причин звернення на первинній ланці, але за схожими симптомами можуть приховуватися як тривожний розлад, так і серцево-судинні, ендокринні чи інші соматичні захворювання. На цьому заході ви розберете алгоритм диференційної діагностики, навчитесь уникати необґрунтованих обстежень і правильно визначати подальшу тактику. Після навчання ви зможете швидше знаходити причину симптомів, аргументовано пояснювати її пацієнту та обирати правильну тактику ведення. • Слабкість, серцебиття та тривога: найчастіші причини звернення до сімейного лікаря. • «Червоні прапорці»: коли за симптомами стоїть соматична патологія. • Диференційна діагностика тривожного розладу та захворювань серцево-судинної, ендокринної та нервової систем. • Мінімально необхідний алгоритм обстеження пацієнта на первинній ланці. • Типові діагностичні помилки та наслідки гіпердіагностики й недооцінки симптомів. • Біопсихосоціальний підхід у роботі сімейного лікаря. • Як пояснювати пацієнту зв’язок між тілом, емоціями та поведінкою без стигматизації. • Практичні інструменти КПТ, АСТ та РЕПТ для роботи з тривогою на первинному рівні. • Клінічні кейси з реальної практики. • Коли направляти пацієнта до кардіолога, ендокринолога, невролога або психотерапевта. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби можуть не лише суттєво погіршити стан пацієнта, а й становити пряму загрозу життю. Несвоєчасна діагностика або помилкова тактика лікування призводять до тяжких уражень печінки та підшлункової залози, септичних станів, перитоніту або поліорганної недостатності. Кожна помилка ускладнює командну взаємодію та збільшує ризики летальних випадків. Знання про ускладнення холелітіазу особливо важливі для лікарів, які працюють у приймальних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії, гастроентерології або хірургії, а також для лікарів первинної ланки. Навчальний захід «Жовчнокам’яна хвороба та її небезпечні ускладнення: тандем гастроентеролога і хірурга» буде присвячений вивченню ускладнень жовчнокам’яної хвороби, зокрема ролі холелітіазу як тригера гострого панкреатиту. Буде розглянутий патогенез міграції каменів та обструкції жовчних і панкреатичних проток. Учасники дізнаються про ризик розвитку раку жовчного міхура при хронічному холелітіазі та обґрунтовану роль лапароскопічної холецистектомії як єдиного методу профілактики біліарного панкреатиту. Окрема увага буде приділена сучасним клінічним рішенням для профілактики ускладнень та міждисциплінарній тактиці ведення таких пацієнтів. Цей захід допоможе лікарю впевнено діяти в разі гострих станів, пов’язаних із гепатобіліарною патологією. • Жовчнокам’яна хвороба як причина гострого панкреатиту (50–60% випадків). • Міграція каменів та обструкція жовчних проток і головної панкреатичної протоки: наслідки та загрози. • Ризик розвитку раку жовчного міхура за наявності холелітіазу. • Лапароскопічна холецистектомія як єдиний метод профілактики біліарного панкреатиту. • Профілактика ускладнень жовчнокам’яної хвороби: клінічні підходи та рішення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Синдром надмірного бактеріального росту (СНБР) – недооцінена причина широкого спектра гастроінтестинальних симптомів. Пацієнти можуть тривало лікуватись від синдрому подразненого кишківника, лактазної недостатності чи функціональної диспепсії, тоді як справжньою основою скарг є саме СНБР. Здуття, метеоризм, біль у животі, діарея – усе це неспецифічні прояви, які без належного діагностичного алгоритму можна легко сплутати з іншою нозологією. Нелікований СНБР може призводити до хронічного дефіциту вітамінів та мікроелементів, втрати ваги, мальабсорбції, що особливо небезпечно для літніх та коморбідних пацієнтів. У людей з цукровим діабетом, гіпотиреозом, СПК чи імунними порушеннями СНБР виникає частіше – і про це варто пам’ятати. Знання клінічного перебігу, сучасних діагностичних критеріїв і методів терапії допомагає лікарю не лише поставити правильний діагноз, а й покращити якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Синдром надмірного бактеріального росту: шлях від діагнозу до одужання» буде присвячений вивченню патофізіології, клінічних проявів і діагностики СНБР. Буде розглянутий зв’язок СНБР з коморбідними станами, а також механізми, за якими медикаменти (антибіотики, ІПП тощо) можуть провокувати розвиток цього синдрому. Учасники дізнаються, коли варто підозрювати СНБР, як відрізнити його від целіакії, СПК чи непереносимості лактози, та які методи діагностики є клінічно доцільними в амбулаторній практиці. У програмі також – принципи сучасного лікування СНБР та ведення пацієнтів після завершення терапії. Завдяки цьому майстер-класу спеціаліст зможе швидше орієнтуватись у разі неспецифічних скарг і уникати хибних діагностичних рішень. • Надмірне розмноження бактерій у тонкому кишківнику: механізми розвитку, поширеність та значення проблеми. Роль мікробіому в розвитку СНБР • Оцінювання ризику для пацієнтів, якщо діагноз не виявлено вчасно або лікування не розпочато • Захворювання, що супроводжують СНБР, та вплив лікарських засобів на розвиток СНБР • Сучасні підходи до діагностики СНБР • Диференціальна діагностика (целіакія, СПК, лактозна непереносимість) • Етапи проведення сучасного лікування СНБР • Відповіді на запитання учасників

Морфологічні особливості спонгіозних та псоріазіформних дерматитів нерідко стають джерелом діагностичних труднощів. Висновок гістологічного дослідження без зіставлення з клінічною картиною може призводити до неправильного трактування результатів біопсії, водночас відсутність розуміння патоморфологічних змін з боку клініциста ускладнює побудову диференційно-діагностичного алгоритму. Помилкова інтерпретація псоріазіформного патерну як псоріазу, недостатня клініко-морфологічна кореляція або необґрунтоване призначення повторних біопсій можуть спричиняти затримку встановлення діагнозу та нераціональну тактику лікування. На цьому заході ви розглянете патогенез і морфологічні особливості спонгіозних та псоріазіформних дерматитів і навчитеся зіставляти гістологічні зміни з клінічними проявами захворювання. Ви детально проаналізуєте типові нозології, зокрема екзему, атопічний дерматит, грибкові ураження, псоріаз і хворобу Девержі, а також найбільш поширені діагностичні пастки, які виникають під час інтерпретації біопсійного матеріалу. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати патогістологічного дослідження, проводити диференційну діагностику між основними еритематозно-лускатими дерматозами та раціонально використовувати морфологічну верифікацію в складних клінічних випадках. • Патогенез спонгіозних дерматитів. • Морфологічні ознаки спонгіозних дерматитів. • Нозології на прикладі екземи, грибкового ураження, атопічного дерматиту тощо. • Патогенез псоріазіформних дерматитів. • Морфологічні ознаки псоріазіформних дерматитів. • Нозології на прикладі псоріазу, хвороби Девержі тощо. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Раннє виявлення порушень розвитку кульшового суглоба – одне з основних завдань в педіатричній та ортопедичній практиці. У перші місяці життя анатомічні структури суглоба є переважно хрящовими, що визначає провідну роль ультразвукового дослідження як основного методу оцінювання. Щоб своєчасно діагностувати дисплазію та інші порушення, необхідно досконало розуміти анатомію кульшового суглоба та його ультразвукові характеристики. На цьому заході ви розглянете анатомічні та ультразвукові особливості кульшового суглоба на різних етапах розвитку, принципи підготовки пацієнта, правильну укладку і стандартизовані методики сканування, що забезпечують відтворюваність і точність результатів. Ви навчитесь оцінювати нормальні показники, визначати різні варіанти розвитку й ультразвукові ознаки дисплазії, підвивиху і вивиху. Після навчання ви зможете правильно виконувати УЗД кульшових суглобів у новонароджених, диференціювати фізіологічну незрілість від патологічних змін, визначати ступінь порушення розвитку й обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • Анатомія розвитку кульшового суглоба. • Нормальна анатомія кульшового суглоба новонародженого. • Нормальна УЗ-анатомія кульшового суглоба новонародженого. • Підготовка пацієнта й укладка. • УЗ-анатомія сформованого кульшового суглоба. • УЗ-ознаки дисплазії та інших розвиткових патологій кульшового суглоба у новонароджених. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Порушення кальцій-фосфорного обміну в клінічній практиці трапляються значно частіше, ніж встановлюються як окрема нозологічна проблема. Вони можуть тривалий час перебігати безсимптомно або маскуватися під гастроентерологічні, кардіологічні чи неврологічні стани, що ускладнює своєчасну діагностику. Кальцій слід розглядати як маркер складної регуляторної системи, порушення якої мають системні наслідки. На цьому заході ви навчитесь оцінювати стан кальцій-фосфорного обміну й отримаєте чіткі клінічні алгоритми для ситуацій, з якими ви можете стикнутися щодня: випадково виявлена гіперкальціємія, симптомна гіпокальціємія з парестезіями або судомами, хронічна хвороба нирок, рецидивний нефролітіаз чи м’язова слабкість та біль у кістках незрозумілого генезу. Після навчання ви зможете проводити точну диференційну діагностику причин порушень кальцій-фосфорного обміну й обирати раціональну тактику ведення таких станів. • Чому кальцій «виходить з-під контролю»: механізми простою мовою • Як не пропустити первинний гіперпаратиреоз • Гіпо- та гіперкальціємія: чіткий алгоритм дій • Мінеральні порушення у разі хронічної хвороби нирок: що реально важливо • Кальцій, судини і серце: прихована загроза • Практичні кейси з аналізом помилок • Відповіді на запитання учасників